Емісія цінних паперів, пов’язана з поглинанням (злиттям) корпорації

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Запорізька державна інженерна академія

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

 

ДОМАШНЯ МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: «Фінанси зарубіжних корпорацій»

на тему: «Емісія цінних паперів, пов’язана з поглинанням (злиттям) корпорації»

Варіант 3

 

 

 

 

 

 

ВИКОНАВ:

ст. Ф-08-2з                    С.Е. Бекетова

 

 

ПЕРЕВІРИВ:

Ст. викладач          О.П.Нікітін

 

 

 

 

Запоріжжя

2012

ЗМІСТ

1. Емісія цінних паперів, пов’язана з поглинанням (злиттям) корпорації        3
2. Тестові завдання                                                                                                    6

ЛІТЕРАТУРА                                                                                                           7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Емісія цінних паперів, пов’язана з поглинанням (злиттям) корпорації    

 

Корпорація — один з найактивніших  суб’єктів фінансового ринку; вона відіграє на ньому роль як великого емітента цінних паперів, так і роль інвестора, вкладаючи свої вільні кошти  в цінні папери, що обертаються на ринку. У корпорації емісійна діяльність превалює над інвестиційною, тому вона є нетто-позичальником на фінансовому ринку. Це основоположний принцип теми, який слід твердо засвоїти.

Емісія цінних паперів  може бути пов’язана зі злиттям і поглинанням корпорацій. Процеси поглинання та злиття, характерні за своєю сутністю для ринкової економіки, в останнє десятиріччя значно загострилися. Відбуваються злиття найбільших компаній всередині країни, транснаціональних компаній та банків, у результаті чого утворюються надмонополії.

Фінансові аналітики США  підкреслюють, що з початку 90-х рр. біржовий оборот за акціями почав швидко зростати, дві третини цього обороту можна віднести на рахунок зростання активності поглинань.

Злиття являє собою фінансову операцію, у результаті якої дві або кілька корпорацій об’єднують свої активи з метою створення нової корпорації. Злиття може відбутися шляхом поглинання однією корпорацією іншої. Можливий інший варіант рішень, який називається у фінансовій літературі консолідацією, коли одна або кілька корпорацій зливаються в одну нову корпорацію. Консолідація може відбуватися за згодою.

В останнє десятиліття ХХ ст. і на початку ХХI ст. процес злиття активізується.

Фінансування операцій щодо злиття здійснюється двома основними способами: випуском акцій або облігацій. В окремих випадках викуп акцій корпорації, що поглинається, може відбуватися через оплату готівкою.

Купівля однією корпорацією контрольного пакета акцій іншої здійснюється у формі відкритої пропозиції на узгоджених умовах про придбання фірм.

У випуску акцій з метою поглинання багато інновацій. У Великобританії застосовується метод, який називається «рішенням про розміщення нових акцій для фінансування поглинання, що організовується через продавців» (vendor consideration placing). Інвестиційний банк або брокер організовує емісію нових акцій компанії-поглинача, потім вони розміщуються фірмою — членом біржі через своїх інституційних клієнтів. Нові акції випускаються в розмірі 50 % оплаченого капіталу компанії, що поглинається. Запропонована ціна може бути вищою ринкової. Пропозиція про новий випуск веде до ще більшого зростання запропонованої ціни (tender price).

Розміщення нових акцій  через посередників прискорює процес поглинання, а випущені акції осідають у портфелі довгострокових інвесторів.

Основне питання під  час злиття (поглинання) компанії полягає в тому, як захистити дрібних інвесторів. Зокрема, застосовується запобіжний захід — так зване застереження — «повернення раніше даного» (claw back). Відповідно до нього акціонери компанії, що поглинається, мають право на підписку нових акцій у певній пропорції до акцій, розміщуваних у фінансових установах. Інвестиційні інституції та інші фінансові установи сповіщаються про прийняття цього застереження на час розміщення акцій.

На думку економістів-аналітиків, дві третини збільшення кількості  акцій, що перебувають в обігу  на фондових біржах, можна пояснити лихоманковим зростанням активності поглинань.

Поглинання  і злиття контролюються комісіями  з цінних паперів і фондових бірж у всіх країнах. У Великобританії і США, наприклад, якщо інвестор придбав понад 5 % акцій однієї компанії, фінансовий посередник, який здійснює ці угоди, та інвестор зобов’язані сповістити про це комісії з цінних паперів і фондових бірж, відповідні біржі і компанії, чиї акції придбані. Крім того, функціонують фірми «спостерігачі за акулами» (shark watcher), спеціалізацією яких є аналіз руху акцій компаній-клієнтів. Вони спостерігають за спробами поглинання компаній, дають відповідні рекомендації.

Слід звернути увагу  на те, що негативне ставлення до злиттів та поглинань, яке існувало раніше, змінюється на краще. Поширюється думка, що поглинання може бути ефективним завдяки застосуванню нових технологій. Воно йде на користь акціонерам у тому разі, коли формуються сучасні виробничі структури, а фондовий ринок приймає нові акції, відбувається так званий синергічний ефект (2 + 2 = 5). Також не треба забувати, що після злиття нова компанія отримує податкові пільги.

Потрібно знати про  нові фінансові інструменти, що з’явилися на фінансовому ринку у зв’язку з поглинаннями. У США — «сміттєві» облігації (junk bonds); їх у кінці 70-х рр. почали випускати дрібні, але швидко зростаючі компанії для створення фондів для поглинання. Зі зрозумілих причин біржовий ринок їх не прийняв, але поступово ці облігації перетворились у високоліквідні цінні папери, які приносять високі доходи. Але у 80-х рр. виявилися слабкі сторони цього фінансового інструменту, які призводять до зростання пасивів та погіршання коефіцієнта боргу, зростання процентних платежів за боргом. Економічна криза 1989 р. лише підсилила ці процеси. У банку, що провадив операції з цими облігаціями, були виявлені порушення, шахрайство; вони втратили попит та різко знецінилися. Хто ж, на вашу думку, найбільше постраждав від запровадження цих фінансових інструментів? На початок 1989 р. 30 % «сміттєвих» облігацій було у власності страхових компаній, 30 % — взаємних фондів та 15 % — пенсійних фондів. У кінцевому підсумку кошти та доходи на них утратили, як завжди, дрібні інвестори — вкладники й учасники згаданих фондів і компаній.

 

 

 

2.  Тестові завдання   

 

 

Тест № 3. Скоригована ринкова вартість пакета акцій з урахуванням додаткових умов його продажу – це:

 

2. інвестиційна вартість пакета акцій;

 

Тест № 4. Зовнішніми користувачами фінансової звітності корпорації є:

2. інвестори;

 

Тест № 5. Акція, зростання майбутніх дивідендів  за якою не очікується зовсім, визначається як:

 

3. акція з нульовим зростанням;

 

Тест № 6. Вартість пакета акцій, визначена як частка акцій статутного фонду відповідно до плану розміщення акцій – це:

2. номінальна вартість пакета акцій;

 

Тест № 7. За якими акціями сплачуються дивіденди:

 

1. за акціями, що належать акціонерам;

 

Тест № 8. Агресивний підхід до формування дивідендної політики корпорації передбачає:

 

1. політику стабільного рівня дивідендів;
2. політику постійного зростання дивідендів;

ЛІТЕРАТУРА

 

1.       Суторміна В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник / В. М. Суторміна. – К.: КНЕУ, 2004. – 566 с.
2. Фінанси зарубіжних корпорацій [Текст] : навч.-метод. посібник для студ. ЗДІА «Фінанси» / Н. В. Нестеренко, О. П. Нікітін ; ЗДІА. - Запоріжжя : ЗДІА, 2011. - 84 c.
3.       Гриджина М. В. Корпоративні фінанси (зарубіжний досвід і вітчизняна практика) / М. В Гриджина. – К.: МАУП, 2002. – 128 с.
4. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. - – 2-те вид., перероб. й доп. Рекомендовано Міністерством освіти та науки України – К.: Т-во «Знання», 2006. – 494 с.
5.       Довгань Л. Управління корпораціями: Монографія/ Людмила Довгань, Валентина Пастухова, Людмила Савчук. – Мін-во освіти і науки України, НТУУ «КПІ». – К .: Політехніка, 2004. – 233 с.