Джерела обслуговування та погашення державного боргу

Джерела обслуговування та погашення державного боргу.

Спроможність у повному  обсязі обслуговувати та своєчасно  погашати державний борг є одним з показників фінансової стабільності країни, що закріплює за державою імідж надійного позичальника та відкриває перед нею можливості для нових позик на більш вигідних умовах.

Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється шляхом проведення платежів для виконання  боргових зобов’язань перед кредитором щодо погашення основної суми боргу, сплати відсотків і супутніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних паперів, угодами про позику, державними гарантіями та іншими документами.

Погашення державного боргу — це виконання боргових зобов’язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу (суми позики, визначеної угодою про позику) або номінальної вартості державних цінних паперів. Згідно з Бюджетним кодексом України, платежі з погашення державного боргу є витратами бюджету.

Обслуговування державного боргу включає сукупні платежі за державними зобов’язаннями перед кредиторами щодо сплати відсотків, комісійних та штрафних платежів. Дані платежі здійснюються з Державного бюджету у вигляді видатків. Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету.

Сума коштів державного бюджету, необхідних для погашення та обслуговування державного боргу на рік, визначається і затверджується Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Існують різні оцінки критичного рівня державного боргу щодо можливостей країни з його обслуговування. Світовий банк виходить з того, що критичний рівень державного зовнішнього боргу має становити понад 50 відсотків валового внутрішнього продукту. За вимогами Маастрихтської угоди державний борг не може перевищувати 60 відсотків ВВП. Власне, такий рівень і зафіксовано Бюджетним кодексом України (стаття 18).

Для зовнішнього боргу  розраховують коефіцієнт обслуговування. Він визначається як відношення всіх платежів по заборгованості до валютних надходжень країни, виражене у відсотках. Вважається, що значення даного показника за сприятливого рівня обслуговування зовнішнього державного боргу не повинне перевищувати 25 відсотків.

Обслуговування внутрішнього державного боргу здійснюється шляхом розміщення нових внутрішніх боргових зобов’язань держави. Платежі з обслуговування внутрішнього державного боргу проводяться через перерахування коштів до фінансового агента кредитора або через взаємозаліки вартості нових і старих боргових паперів.

Обслуговування зовнішнього  державного боргу здійснюється шляхом залучення державою іноземних кредитів та випуску державою державних цінних паперів, які розміщуються на міжнародних ринках капіталів. Погашення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та коштів Національного банку України в частині кредитів, отриманих з метою підтримки платіжного балансу.

Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється Кабінетом  Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, за рахунок коштів, передбачених законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Міністерство фінансів України  зобов’язане погашати та обслуговувати державний борг, а також складати поточний та перспективний плани заходів щодо погашення, обслуговування державного боргу.

Погашення та обслуговування зовнішнього державного боргу може здійснюватися в грошовій формі, а за згодою кредитора — шляхом поставки товарів (послуг), заліку зустрічної вимоги та іншими шляхами відповідно до чинного законодавства України.

Основними джерелами погашення  та обслуговування державного боргу можуть бути:

—    кошти, передбачені у державному бюджеті на погашення та обслуговування державного боргу відповідно до закону про Державний бюджет України на поточний рік;

—    кошти, які надійшли від приватизації! державного майна;

—    внутрішні та зовнішні державні запозичення;

—    золотовалютні резерви держави тощо.

Обов’язок держави щодо виконання своїх боргових зобов’язань  припиняється у разі повернення кредитору  основних сум та виплати відсотків, інших платежів за ними відповідно до умов кредитного договору.

З метою вдосконалення роботи та уникнення дублювання функцій з питань погашення, обслуговування, оперативного обліку державного боргу та обміну інформацією спільним наказом Міністерства фінансів та Державним казначейством України затверджено Положення про порядок здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу, його оперативного обліку та оперативного обліку заборгованості перед державою за позиками, наданими за рахунок кредитів, залучених державою, або під державні гарантії [117].

Платежі з погашення й  обслуговування державного боргу здійснюються Державним казначейством в межах обсягів, передбачених розписом фінансування і розписом асигнувань державного бюджету, затвердженого на поточний рік.

Головним розпорядником  вказаних коштів є Міністерство фінансів, якому надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, виділеними на погашення та обслуговування державного боргу.

Основним документом, який визначає загальний обсяг, цільовий напрямок, поквартальний та помісячний обсяг асигнувань на погашення та обслуговування державного боргу є розпис фінансування державного бюджету та розпис доходів та видатків державного бюджету.

Державне казначейство України  щомісячно (із щотижневим уточненням) отримує від Міністерства фінансів графіки платежів за державним боргом, на підставі яких складаються графіки проведення платежів з обслуговування державного боргу для відображення їх у ресурсному балансі та графіки закупівлі й конвертації валютних коштів для проведення зазначених платежів.

У разі недостатності необхідної суми на валютних рахунках для здіснення  видатків з обслуговування боргових зобов’язань держави Державне казначейство здійснює закупівлю валюти або конвертацію валютних коштів.

Підставою для проведення видатків з обслуговування державного боргу єрозпорядження Міністерства фінансів, яке надається Державному казначейства упаперовій та електронній формах. Термін дії розпорядження складає 10 календарних днів з дня його виписки.

До розпоряджень додаються  копії:

—   завірених в установленому порядку кредитних угод, укладених між Кабінетом Міністрів (в особі Міністерства фінансів) та іноземними кредиторами, банками-агентами;

—   договорів про придбання товарів, виконання робіт, надання послуг;

—    актів виконаних робіт;

—    документів стосовно державних закупівель;

—   інших документів, які є підставою для здійснення платежів згідно з чинним законодавством.

Платежі з погашення та обслуговування державного боргу здійснюються Державним казначейством в національній та іноземній валютах. Платежі проводяться шляхом перерахування коштів з єдиного казначейського рахунку або валютних рахунківДержавного казначейства на рахунки кредиторів, Національного та комерційних банків, а також на реєстраційні рахунки Міністерства фінансів України у порядку, визначеному чинним законодавством.

Для проведення платежів з  погашення та обслуговування державного боргу в національній валюті Департамент державного боргу за 2 робочі дні до здійснення платежу надсилає Державному казначейству розпорядження на перерахування коштів.

При виконанні платежів з  погашення та обслуговування державного боргу в національній валюті через реєстраційні рахунки Міністерства фінансів до розпоряджень додаються платіжні доручення на оплату рахунків з реєстраційного рахунку.

Для виконання платежів з  погашення та обслуговування державного боргу в іноземній валюті Департамент державного боргу надає розпорядження за 7 днів до дати платежу — у разі здійснення платежів в євро та японських ієнах, та за 4 дні до дати платежу — в разі здійснення платежів в інших валютах.

Завірені копії кредитних  угод та інших договорів, за якими  виникають зобов’язання щодо здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу за рахунок передбачених державним бюджетом коштів, передаються до Державного казначейства протягом тижня після їх підписання, а в разі отримання таких угод від Міністерства зовнішніх зв’язків України — протягом тижня з дати їх отримання Департаментом державного боргу. При цьому, копії вказаних документів Державному казначейству надаються одноразово.

Державне казначейство перевіряє надані Департаментом державного боргу документи, звіряє суми платежів з коштами, передбаченими розписом фінансування та розписом асигнувань державного бюджету на відповідний період, перевіряє реквізити, зазначені в розпорядженні, на відповідність їх кредитним угодам, договорам та іншим документам, що підтверджують боргове зобов’язання.

У випадку, коли реквізити  не відповідають документам, які їх підтверджують, Державне казначейство негайно повідомляє про це Департамент державного боргу.

Державне казначейство самостійно визначає джерела фінансування витрат з погашення та обслуговування державного боргу, напрями використання державних запозичень та здійснює контроль за повнотою проведення платежів з єдиного казначейського та валютного рахунків згідно з банківськими виписками.

Департамент державного боргу подає до Державного казначейства наступні документи:

—    до 20-го числа місяця, що передує звітному — «Зведений графік платежів з погашення і обслуговування державного боргу за період»; «Довідку про стан розрахунків з погашення та обслуговування державного боргу за період»; «Довідку про стан залучення коштів за державними позиками за період». Довідки подаються на рік, квартал, місяць;

—   щосереди — уточнені до кінця поточного місяця (за поточний місяць) довідки: «Довідка про стан розрахунків з погашення та обслуговування державного боргу за період»; «Довідка про стан залучення коштів за державними позиками за період».

За результатами фактично здійснених платежів Державне казначейство надає Департаменту державного боргу наступну інформацію:

—    довідку про фактичні витрати державного бюджету з погашення та обслуговування державного боргу — щосереди за попередній тиждень;

—   довідку про витрати державного бюджету, пов’язані із закупівлею валюти для здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу — щосереди за попередній тиждень;

—   довідку про залучення коштів на фінансування державного бюджету — протягом 3-х днів після отримання коштів.

Щомісяця — до 25-го числа  місяця, наступного за звітним, Департамент державного боргу на підставі інформації Національного банку, банків — агентів надсилає Державному казначейству:

—    довідку про стан державного боргу за типом кредитора та типом боргового зобов’язання, відповідно до розділу 5 бюджетної класифікації «Класифікація боргу» в розрізі кредитних угод;

—    довідку про зміну структури та розмірів державного боргу за типом кредитора відповідно, до розділу 5 бюджетної класифікації «Класифікація боргу» в розрізі кредитних угод.

Щомісяця, до 15-го числа місяця, Департамент державного боргу надає Державному казначейству інформацію про стан і динаміку заборгованості перед державою за позиками, наданими за рахунок кредитів, залучених державою або під державні гарантії, в розрізі підприємств-боржників.

Щомісяця, до 25-го числа місяця, що передує звітному, Департамент державного боргу надає наступні довідки: «Довідка про ре- кредитування підприємств — позичальників за рахунок кредитів залучених державою за період», «Довідка про стан розрахунків підприємств — позичальників за позиками, наданими за рахунок кредитів, залучених державою за період». Довідки подаються на рік, квартал, місяць.

Щомісяця, до 15-го числа місяця, Державне казначейство інформує Департамент державного боргу про фактичне повернення коштів підприємствами — позичальниками за позиками, наданими за рахунок кредитів, залучених державою або під державні гарантії, в розрізі підприємств-боржників. При цьому оперативна інформація надається щоденно.

Щомісяця або за вимогою  Департамент державного боргу надає Державному казначейству довідку про державні позики.

Платежі з погашення державного боргу здійснюються Державним казначейством у такому порядку, як і видатки з його обслуговування.

До платежів з обслуговування державного боргу належать платежі зі сплати:

—   відсотків (доходу) за державними борговими зобов’язаннями;

—    видатків на управління державним боргом, пов’язаних з наданням послуг з обслуговування державного боргу (юридичних, рейтингових, дорадчих, агентських, банківських, інформаційних, перекладацьких тощо).