Державні органи фінансового апарату України

– регулювання імпорту та експорту капіталу.

Прикладом можуть бути операції центрального банку з валютними цінностями. Вони проводяться з використанням інструментів девізної та дисконтної політики. Девізна валютна політика регулює валютний курс шляхом купівлі та продажу іноземної валюти. Дисконтна валютна політика – це регулювання процентних ставок за кредит з метою забезпечення відповідності попиту і пропозиції на позиковий капітал.

 

3. Суб'єкти державного регулювання ринку фінансових послуг

Регулювання ринку цінних паперів в Україні покладено на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦП ФР). Виконують такі функції також інші державні органи, з метою координації діяльності яких створено Координаційну раду, яку очолює Голова ДКЦП ФР. Суб'єктами державного регулювання ринку фінансових послуг є Національний банк України, ДКЦП ФР і Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг. З метою координації їх діяльності передбачено проведення систематичних оперативних нарад (не рідше одного разу на квартал).

До основних форм державного регулювання ринку цінних паперів належать:

– регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників фондового ринку;

– видавання дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

– реєстрація випуску цінних паперів та інформації про їх емісію;

– створення системи захисту прав інвесторів та контролю за дотриманням цих прав емітентами та професійними учасниками фондового ринку;

– встановлення правил і стандартів проведення операцій на ринку цінних паперів;

– контроль за ціноутворенням на фондовому ринку;

– інші форми.

ДКЦП ФР є державною структурою, підпорядкованою Президенту України і підзвітною Верховній Раді. До її складу входять центральний апарат і територіальні органи. Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку складається з Голови комісії та шести її членів. Голова і члени комісії призначаються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. При Комісії створена Консультаційно-експертна рада, яка розробляє рекомендації щодо проведення політики на ринку цінних паперів.

До складу управлінь Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України входять:

– Управління фінансування та бухгалтерського обліку;

– Контрольно-правове управління;

– Управління ліцензування діяльності ринку цінних паперів;

– Управління пруденційного нагляду;

– Управління регулювання та розвитку ринку цінних паперів;

– Управління звітності учасників ринку цінних паперів;

– Управління розвитку законодавства та взаємодії з державними органами;

– Управління корпоративних фінансів;

– Юридичне управління.

Державну комісія з регулювання ринку фінансових послуг України (ДКРРФПУ) створено в 1992 р. Основними об'єктами її діяльності є:

– ринок страхових послуг;

– надання недержавних пенсійних послуг;

– операції небанківських кредитних установ (кредитні спілки, ломбарди та ін.);

– діяльність фінансових компаній (лізингових, факторингових, довірчих);

– інші об'єкти.

Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:

– проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;

– захист інтересів споживачів фінансових послуг;

– створення умов для розвитку ринків фінансових послуг;

– забезпечення однакових можливостей для доступу до ринків фінансових послуг;

– запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;

– контроль за прозорістю і відкритістю ринків фінансових послуг;

– сприяння інтеграції у європейський та світовий ринки фінансових послуг;

– інші цілі.

Для забезпечення державного регулювання ринку фінансових послуг використовують різні форми, наприклад:

– ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

– нормативно-правове регулювання діяльності фінансових установ;

– нагляд за діяльністю фінансових установ;

– застосування засобів впливу на діяльність суб'єктів ринку фінансових послуг.

ВИСНОВОК

До бюджетних належать організації, основна діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів бюджету на підставі кошторису доходів і видатків. Належність організацій до бюджетних визначається їхнім статутом, установчими документами, відповідними фінансовими органами. Це школи, дитячі садки, вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, установи охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури, культури і мистецтва, оборони, державної влади та управління

Метою фінансування органів державного апарату є сприяння виконанню обов’язків органів державної влади в сфері державного управління, а саме: забезпечення матеріальними ресурсами органів державної влади, забезпечення оплати праці державних службовців .

Головною умовою досягнення мети ефективного фінансування апарату державного управління є всебічний аналіз фінансової системи забезпечення коштами органів державної влади, розробка управлінського рішення , щодо можливості економії бюджетних коштів.

Література

1. Конституція України . Відомості Верховної Ради України ,1996, N 30, ст. 141

2. Бюджетний кодекс України . Відомості Верховної Ради України , 2001, N 37-38, ст. 189

3. Законо України «Про місцеві державні адміністрації» . Відомості Верховної Ради України , 1999, N 20-21, ст.190

4. Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ». Відомості Верховної Ради України , 1999, N 11, ст. 79

5. ЗАКОН УКРАЇНИ . «Про джерела фінансування органів державної влади». Відомості Верховної Ради України , 1999, N 34, ст.274

6. Закон України « Про місцеве самоврядування в Україні» . Відомості Верховної Ради України , 1999, N 20-21, ст.190

7. Постанова КАБІНЕТу МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» .