Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2013 в 11:40, курсовая работа
Проблема підвищення ефективності використання основних засобів є центральною в період переходу України до цивілізованих ринкових відносин. Маючи ясне уявлення про роль основних засобів у виробничому процесі, чинниках, що впливають на використання основних засобів, можна виявити методи, напрями, за допомогою яких підвищується ефективність використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства, що забезпечує зниження витрат виробництва і зростання продуктивності труда. Цими причинами підтверджується актуальність вибраної теми роботи.
Вступ
1. Теоретичні аспекти існування основних засобів
1.1.Економічна суть існування основних засобів
1.2.Методика аналізу ефективності використання основних фондів
1.3. Загальна характеристика ТОВ «Тульчинський цегельний завод»
2. Аналіз виробничих основних засобів на прикладі ТОВ «Тульчинський цегельний завод»
2.1. Аналіз наявності і структури основних засобів
2.2.Аналіз показників використання основних засобів
2.3.Аналіз використання обладнання і виробничих потужностей
2.4. Аналіз фондоозброєнності
2.5. Аналіз використання виробничих площ
3. Шляхи поліпшення використання основних виробничих засобів
Висновки
Список літератури
Більш чітке уявлення про структуру основних засобів дає таблиця 1.2. У даній таблиці можуть бути відображені дані про зміну структури основних засобів за певний період ( коли розглядаються декілька років, що аналізуються і один базисний).
У цьому випадку розраховуються абсолютна зміна вартості основних засобів в годе, що аналізується в порівнянні з базисним, а також темпи зростання вартості основних засобів на підприємстві.
У процесі аналізу вивчаються динаміка перерахованих показників, виконання плану по їх рівню, порівняння показників в роках, що аналізуються в порівнянні з показниками в базисному році, проводяться міжгосподарські порівняння.
З метою більш глибокого аналізу ефективності використання основних засобів показник фондовідачі визначається по всіх основних засобах, засобах виробничого призначення, активної їх частини.
Після аналізу узагальнюючих показників більш детально вивчається міра використання виробничих потужностей підприємства, окремих видів машин і обладнання.
Міра використання виробничих потужностей характеризується показниками: екстенсивного завантаження, що розраховується як відношення фактичного фонду робочого часу обладнання до планового фонду:
Кекст. = Тф. / Тпл.
інтенсивного завантаження, що розраховується як відношення фактичного і планового середньогодинного виробітку:
Кинтен.= ВПф. / ВПпл.
Узагальнюючим показником, що комплексно характеризує використання обладнання є коефіцієнт інтегрального завантаження:
J = Кекст. * Кинтен (6)
По групах однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності і інтенсивності використання по наступній моделі:
ВП= До * Д * Ксм * П * СВ (7)
Розрахунок впливу цих чинників виробляється способами ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць.
Наступним етапом аналізу є визначення фондоозброєнності ( аналіз забезпеченості підприємства основними засобами). Даний показник визначається як відношення середньорічної вартості всіх основних засобів до среднесписочному кількості працюючих на підприємств.
Даний показник показує
Крім того, розраховується показник, що показує вартість основних виробничих засобів, що доводиться на одного робітника ( людини, зайнятої в основному або в допоміжному виробництві):
Фвоор. = Фпр./ Рраб. (8)
де Рраб. - число робітників.
Також розраховується і показник фондовоозброэності робітників, зайнятих в основному виробництві основними засобами, що являють собою їх активну частину:
Фвоор. = Фактів. / Росн. , (9)
де Росн. - число робітників, зайнятих в основному виробництві.
І нарешті, аналізується міра використання площ підприємства. Розраховується показник, що показує скільки продукції, зробленої підприємством доводиться на 1 м2 загальній площі підприємства ( виробничі і невиробничі):
Фпл. = ВП / S , (10)
де ВП - валова продукція, S- загальна площа.
Але, оскільки на невиробничих коштах продукція не проводиться, даний показник частіше використовується для визначення виробітку продукції на 1 м2 виробничих площ.
Крім того, при вивченні використання площ підприємства розраховується питома вага виробничих і невиробничих площ в загальній площі, а також питомий площ, зайнятих під основне і допоміжні виробництва в загальній площі виробничих площ.
У процесі аналізу виявляються і вивчаються чинники, які тим або інакшим образом впливають на результати діяльності підприємства і зокрема на ефективність використання основних засобів.
Тим самим виявляються шляхи і резерви збільшення ефективності використання основних засобів. Ними можуть бути введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його, скорочення целодневных і внутрисменных простоїв, підвищення коефіцієнта змінністі, більш інтенсивне його використання, впровадження заходів по НТП.
Наприклад, резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання визначають як:
ВПк = До * Дф * Ксмф * Пф * СВф (21),
де = До додаткова кількість обладнання, Дф- кількість відпрацьованих днів (фактично), Ксмф коефіцієнт змінності, Пф середня тривалість робочого дня, СВф- выработка.
Скорочення целодневных простоїв обладнання приводить до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожною одиницею за рік. Цей приріст розраховується як:
ВПд = Кв* Дф * Ксмф * Пф * СВф ,
Д- додаткова кількість робочих днів, Кв- можлива кількість робочих днів.
Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва, необхідно скористатися наступною формулою:
ВПкcм = Кв * Дв * Ксмф * Пф * СВф
За рахунок скорочення внутрисменных простоїв збільшується середня тривалість зміни, а отже і випуск продукції:
ВПп = Кв * Дв * Ксмв * П * СВф
Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення среднечасовой виробітку обладнання, треба скористатися формулою:
ВПсв = Кв * Дв * Ксмв * Пв * СВ
Отже, підведемо деякий підсумок. При аналізі основних засобів на підприємстві аналізуються наявність, структура, рух основних засобів. Основним показником використання основних засобів є фондовіддача.
При цьому аналізі складається факторная модель і розраховується вплив кожного чинника ( методами ланцюгових підстановок і абсолютних різниць). Вивчається екстенсивна (за часом) і інтенсивне (по потужності) завантаження підприємства. Розраховуються такі показники, як фондомісткість, що відображає забезпеченість основними средствами підприємства. Також розглядається міра використання площ підприємства.
Після проведення аналізу визначаються шляхи і резерви підвищення ефективності використання основних засобів.
У 1935 році в місті Тульчин було побудовано цегельний завод, для виробництва цегельних виробів, з невеликою чисельністю працівників.
В експлуатацію був пущений 1 цех, де були встановлені місильні машини і 2 печі, вони були розраховані на виробництво 30000 шт. цегли в добу.
На початку своєї діяльності процес виробництва був в основному ручний, так, зокрема, у ручну засипали необхідні інгредієнти в місильні машини, робили розріз, формування і доставку до печей. Асортимент продукції, що випускається, спочатку був невеликий.
У 80-х роках на заводі відбулася модернізація і технічне переозброєння, це спричинило збільшення випуску продукції до 500000 шт у добу. Це відбулося в зв'язку з установкою 2 автоматизованих печей, місильних машин і укладальників дільників.
Встановлене устаткування дозволило розширити асортимент продукції, що випускається, так було освоєне виробництво нових сортів цегли.
Встановлене устаткування дозволило полегшити процес виробництва, набагато знизити витрати, зв'язані з виробництвом продукції, а, отже, зробити підприємство більш конкурентноздатним на ринку.
Сучасні автоматичні лінії забезпечують високий технологічний рівень виробництва. Якість продукції гарантована відповідністю всього технологічного процесу нормативно - технічної документації, а також найсуворішому фізико-хімічному контролю.
9 лютого 1998 року Тульчинський цегельний заводперейшов з державної власності в приватну, і став називатися ТОВ «Тульчинський цегельний завод»Він добре зарекомендував себе на ринку стороительных матеріалів.
В даний час завод розширює ринки збуту продукції і збільшує обсяги виробництва.
ТОВ «ТУЛЬЧИНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД» є правонаступником державного підприємства ДП «Міжколгоспбуд»
ТОВ є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, також підприємство є комерційною організацією, основною метою діяльності якої є витяг прибутку. ТОВ має відособлене майно на правах господарського ведення, самостійний бухгалтерський баланс, розрахунковий і інший рахунки в банках, фірмовий знак і гербову печатку з найменуванням підприємства і власне майно
ТОВ «ТУЛЬЧИНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД»
м. Тульчин, вул. Інтернаціональна д.13,
тел 4-22-01
р/р 26008000198001
в АКБ “ Український кредитний банк”
ЗКПО 22877057
ТОВ самостійно здобуває від свого імені майнові і не майнові права і несе обов'язки, виступає позивачем і відповідачем у судових органах, також підприємство здійснює реалізацію нерухомого майна, здачу його в оренду, у заставу, внесення його як внесок у статутний (складовий) капітал господарчих товариств ( робить це тільки за згодою власників).
ТОВ несе відповідальність по зобов'язаннях усім своїм майном, у своїй діяльності керується Цивільним Кодексом України, чинним законодавством, що регламентує діяльність комерційних організацій, рішеннями і постановами обласних і місцевих органів влади.
Площа приміщень, займаних заводом 1350 м2.
Діяльність ТОВ «Тульчинський цегельний завод» здійснюється в сфері вироблення цегельних виробів.
Основними цілями діяльності ТОВ «Тульчинський цегельний завод» є:
Основний вид діяльності :
- виробництво і реалізація виробів через торгуючі організації городоа України. Відповідно до мети своєї діяльності ТОВ «Тульчинский цегельний завод»
а) виступає як рівноцінний усім юридичним і фізичним особам учасник ринкових (кредитних) відносин і свої взаємини з ними здійснює на основі договорів (контрактів), оформлених у встановленому порядку, а також інших правових актів;
б) самостійно визначає на договірній основі з всіма учасниками ринкових відносин обсяги, терміни, графіки постачання (одержання) товарів (сировини, послуг), їх якість, техніко-економічні характеристики, а також їх ціну;
в) самостійно планує і здійснює виробничу діяльність, передбачену Статутом;
г) виконує свої зобов'язання перед бюджетними і позабюджетними органами;
д) виконує свої зобов'язання, правонаступником яких може стати ТОВ «Тульчинський цегельний завод» у зв'язку з його реорганізацією.
Рис.1.3. Виробнича структура ТОВ” Тульчинський цегельний завод ”
До основного виробництва відносяться три лінії по виробництву цегли. Безперебійну роботу основного виробництва забезпечує допоміжне виробництво, до якого відносяться склад, котельня, гараж, лабораторія. На складі зберігаються сировина і матеріали. У лабораторії проводяться аналізи й експертиза зразків сировини і готової продукції. До обслуговуючого виробництва відносяться магазини і житлове комунальне господарство (два гуртожитки для робітників).
ТОВ «ТУЛЬЧИНСКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД» самостійно здійснює виробничо-господарську діяльність, укладає господарські і кредитні договори, несе повну відповідальність за їхнє виконання і за дотримання розрахункової дисципліни.
ТОВ «ТУЛЬЧИНСКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД»” на дату реєстрації мало статутний фонд у розмірі 3722554 гривень, що складають вартість майна, переданого згідно додатка до Постанови Голови Адміністрації від 9 лютого 1998 року № 45; зазначене майно є власністю ТОВ «ТУЛЬЧИНСКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД» і передається в господарське ведення.
Підприємство самостійне встановлює ціни на свою продукцію і самостійно визначає оплату праці найнятим працівникам.
ТОВ «ТУЛЬЧИНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД», як юридична особа, самостійно здійснює оперативний, бухгалтерський і статистичний облік і звітність у встановленому чинним законодавством України порядку.
Чисельність у відділах:
ДИРЕКТОР