Стан та аналіз безготівкових розрахунків в Україні

Стан та аналіз безготівкових  розрахунків в Україні 

Сьогодні економіка України  потребує швидких структурних та технологічних перетворень при  одночасному вдосконаленні механізму  безготівкових розрахунків, так  як сучасний її стан характеризується розладом платіжно–розрахункової  системи та платіжною кризою. Своєчасна і повна сплата доставленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг, інших боргових зобов’язань є однією з головних передумов та ознак ефективності функціонування економіки в цілому і кожного його суб’єкта окремо.

Від стану безготівкових  розрахунків, своєчасного і повного  надходження від платників коштів залежить стан грошового обігу, ціноутворення, кредитні відносини, фінансовий стан підприємств  і, як підсумок, соціальний стан населення. В період економічної кризи порушується  система безготівкових розрахунків, збільшується попит на готівку та кредит банків. Крім того, лібералізація  цін ускладнила формування кредитних  процесів банків, негативно вплинула на проведення безготівкових розрахунків. Таким чином, в сучасних умовах, коли спостерігається зниження рівня  платоспроможності підприємств, порушення  товарного і грошового обігу, неефективність діючого механізму  розрахунків між підприємствами, який не стимулює їх до своєчасного  виконання платежів, необхідно не тільки технічно здійснювати розрахункові операції, але і вдосконалювати організацію  безготівкових розрахунків.

Безготівковий грошовий обіг — це рух грошових коштів без  використання готівкових грошових знаків шляхом перерахування сум за рахунками  в банках чи зарахування взаємних вимог. У безготівковому обігу гроші  функціонують як засіб платежу, бо є  певний проміжок часу між одержанням товарів та оплатою їх.

Господарські суб'єкти самостійно обирають форми розрахунків та вказують їх при укладенні договорів.

Установи банків здійснюють контроль за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків  підприємств. Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також  мають контролювати проведення безготівкових  розрахунків.

У сучасній системі безготівкових  розрахунків господарські суб'єкти використовують два основних способи  платежу:

—   перерахування коштів з банківського рахунка на рахунок одержувача коштів шляхом відповідних записів щодо них;

—   зарахування взаємних вимог платника і одержувача коштів.

Призначення того чи іншого способу розрахунку полягає в  погашенні грошових зобов'язань  юридичних і фізичних осіб.

Критерії вибору способу  платежу пов'язані з вимогами прискорення самих розрахунків, їх терміновості, зниження витрат на проведення платежів, нормалізації кругообороту коштів, забезпечення безперебійного ходу реалізації (продажу) продукції.

В умовах платіжної кризи  розширюється практика застосування такого неринкового способу розрахунків, як бартерні угоди, тобто взаємні  товарообмінні операції з передачею  права власності на товари (натуральний  обмін) без грошових розрахунків. Бартерні операції — це форми натурального заліку взаємних вимог.

У сучасній кризовій економіці  України на перший план виходить такий  спосіб платежу, як попередня оплата (гроші перераховуються одержувачеві до відвантаження товарів) на відміну  від оплати фактично відвантажених  товарів і наданих послуг.

У сучасних умовах застосовуються такі основні форми безготівкових розрахунків:

- платіжними дорученнями;

- платіжними вимогами-дорученнями;

- чеками;

- акредитивами;

- векселями;

- платіжними вимогами;

- інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Спосіб попередньої оплати підкреслює аномальність економічних  відносин, що існують у вітчизняній  економіці, не дає можливості на ділі оптимізувати економічні інтереси суб'єктів  системи безготівкових розрахунків. Використання способу платежу на основі попередньої оплати — це наслідок дисбалансу між товарними  і грошовими потоками, монополізму  постачальників, нестачі обігових коштів на багатьох підприємствах, зниження платоспроможності. У цих умовах попередня оплата розрахункових документів певним чином  дає змогу підтримувати господарський  оборот в належному стані. Відзначимо, що в колишній плановій економіці  попередня оплата товарно-матеріальних цінностей та послуг заперечувалась; за її проведення до порушників застосовувались  досить жорсткі санкції.

За своїм економічним  змістом попередня оплата є своєрідною формою примусового безплатного  кредиту, який одержує постачальник. В умовах платіжної кризи зростає значення способу розрахунків на основі здійснення заліку взаємної заборгованості.

 Розрахунки, засновані  на заліку взаємозаборгованості платників, — це розрахунки, за якими взаємозобов'язання господарських суб'єктів один до одного погашаються в рівновеликих сумах, і лише за різницею здійснюється платіж прямим перерахуванням грошей. Такі розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групами платників усіх форм власності однієї та різних галузей народного господарства.

При заліку взаємозаборгованості використовуються постійно діючі та разові зарахування вимог. До постійно діючих належать періодичні розрахунки за сальдо зустрічних вимог. Розрахунки за заліком взаємозаборгованості ведуться на основі угоди між підприємствами; строки і порядок розрахунків погоджуються з установами банків, що обслуговують дані підприємства.

Таким чином, на основі заліку здійснюється взаємне скасування грошових зобов'язань між господарськими суб'єктами. Залік взаємної заборго-ваності у міжнародних розрахунках називають клірингом.

Тепер розрахунки між економічними суб’єктами здійснюються пере-важно у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів із рахунків платника на рахунок утримувача, а також за заліком взаємних вимог. Безго-тівкові розрахунки становлять приблизно 50 відсотків усіх розрахунків у госпо-дарському обороті.

Взагалі організація безготівкових розрахунків у господарському обороті є однією з найважливіших складових банківської діяльності. Широке їх застосу-вання дає змогу скоротити готівковий обіг в Україні, надійніше захиститися від можливих зловживань юридичних та фізичних осіб в усіх галузях діяльності.