Проблеми капіталізації банків України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Мая 2013 в 22:35, реферат

Краткое описание

Зі здобуттям незалежності, Україна стала на шлях докорінної перебудови всіх сфер суспільного життя та переходом на ринкові умови господарювання. Зміни ці відбуваються і досі. Основними цілями цих змін виступають налагодження повноцінного функціонування усіх елементів ринку, досягнення економічного зростання, підвищення ефективності діяльності кожного з секторів економіки тощо. Одним з найважливіших чинників зростання економіки є надійна і потужна банківська система.

Содержание

Вступ
Капіталізація банків: сутність та різновиди
Сучасний стан та проблеми капіталізації банківської системи України
Висновки
Список використаних джерел

Прикрепленные файлы: 1 файл

РЕФЕРАТ ФІН МЕНЕДЖ.docx

— 34.76 Кб (Скачать документ)

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД 
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА »

 

Факультет кредитно-економічний  
Кафедра менеджменту банківської діяльності

Спеціальність - Банківська справа

 

 

 

 

 

 

 

Дисципліна «Фінансовий менеджмент у банку»

 

 

РЕФЕРАТ

 

на тему: «Проблеми капіталізації банків України»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка V курсу денної ф.н.,

8508/2, група №7

Масленко Ірини Сергіївни

Перевірила:

Примостка Л. О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

План:

Вступ

  1. Капіталізація банків: сутність та різновиди
  2. Сучасний стан та проблеми капіталізації банківської системи України

Висновки

Список  використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Зі здобуттям  незалежності, Україна стала на шлях докорінної перебудови всіх сфер суспільного життя та переходом на ринкові умови господарювання. Зміни ці відбуваються і досі. Основними цілями цих змін виступають налагодження повноцінного функціонування усіх елементів ринку, досягнення економічного зростання, підвищення ефективності діяльності кожного з секторів економіки тощо.

Одним з  найважливіших чинників зростання  економіки є надійна і потужна  банківська система. Однак, формування ефективної вітчизняної банківської  системи є досить не простим завданням  і тому супроводжується низкою проблем  щодо становлення і розвитку грошво-кредитних  відносин, які сприятимуть стабільному економічному зростанню. Однією з таких проблем є недостатній рівень капіталізації банківської системи України.

 Питання капіталізації банківської системи завжди привертали увагу економістів, котрі досліджують проблеми підвищення ефективності функціонування банківської сфери.

Великий внесок у структурний аналіз проблем  підвищення капіталізації банківської  системи зробили такі зарубіжні  та вітчизняні вчені: Е. Фонтелі, Д. Хьюстон, Г. Манне, К. Уайнт, Г. Бортніков, В. Геєць, А. Гальчинський, А. Гриценко, Д. Ковальчук, В. Кісільов, О. Кірєєв, В. Міщенко, А. Мороз, М. Савлук, Ю. Прозоров, О. Яременко.

Метою мого реферату є аналіз поняття «капіталізація»  та визначення її необхідності для  банків, розгляд особливостей, проблем  та сучасного стану капіталізації  банківської системи України, розгляд  заходів щодо підвищення капіталізації  вітчизняних банків.

 

 

 

 

 

  1. Капіталізація банків: сутність та різновиди

У розумінні  та тлумаченні терміну «капіталізація»  не склалося єдиного підходу ще й  дотепер.  Поняття капіталізації  відноситься не лише до банків, але  і до інших суб'єктів економіки  і може класифікуватися як процес, або як один з показників діяльності економічного суб'єкта і при цьому  мати багато різних трактувань. Так, у Фінансово-економічному словнику під редакцією А.Г. Завгороднього та Г.Л. Вознюка розглянуто сутність цього поняття з трьох точок зору: «Капіталізація – це, по-перше, перетворення доданої вартості (нерозподіленого прибутку) на капітал; по-друге, процес формування фіктивного капіталу у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів; по-третє, процес реалізації майна підприємства з метою збільшення грошового капіталу».

У фінансовому  словнику під редакцією А.А. Благодатіна, А.М. Лозовського і Б.А. Райзбера подано таке тлумачення капіталізації: «1) спосіб розподілу, використання прибутку, відповідно до якого весь прибуток або його частина спрямовується на розвиток підприємства, а не виплачується власникам; 2) спосіб збільшення статутного капіталу шляхом перерозподілу власного капіталу підприємства». Крім того, дається визначення капіталізації процентів як «нарахування відсотків на відсотки, що в банківській практиці є по суті нарахуванням за формулою складних відсотків», капіталізації ринкової як «оцінки ринкової вартості акціонерного товариства» та капіталізації надмірної як «наявності значних обсягів капіталу, що перевищують потреби в ньому для нормального функціонування підприємства».

Тож, можна  сказати, що поняття «капіталізація»  загалом розглядається з трьох  основних позицій, таких як:

  • метод оцінки вартості майна підприємства, фірми за розміром доходу, прибутку, який вони приносять;
  • спрямовування частини прибутку на збільшення власного капіталу банку (реінвестування чистого прибутку);
  • спосіб збільшення статутного капіталу шляхом перерозподілу власного капіталу.

 Щодо капіталізації банківської системи, то можна сказати, що це є капіталізація окремої фінансової сфери, що пов’язана з необхідністю нарощення власного капіталу банками для забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності та конкурентоспроможності на ринку.

Існують такі різновиди капіталізації, які  треба чітко розмежовувати, як реальна, фінансова, пряма, зворотна і фіктивна капіталізації.

Реальною  капіталізацією слід вважати перетворення матеріальних та інших ресурсів на джерело зростання вартості. Для здійснення цього необхідною умовою є поєднання робочої сили із засобами виробництва за умов ринкових відносин.

Фінансова капіталізація пов’язана з представленням грошового капіталу в цінних паперах  та фінансовій оцінці їхньої вартості. Варто зауважити, що досить часто в економічній літературі фінансову капіталізацію ототожнюють з ринковою капіталізацією, під якою слід мати на увазі ринкову вартість акціонерного товариства, яка визначається на основі здійсненої ринкової оцінки як добуток ринкової вартості акцій та їх загальної кількості, що в результаті і формує його акціонерний капітал. Отже, ринкову капіталізацію можна вважати точним вираженням ринкової оцінки власного капіталу.

Для отримання адекватної оцінки економічних процесів, що відбуваються у банківській діяльності, необхідно виділити такі різновиди фінансової капіталізації, як пряма і зворотна капіталізація банку. Пряма капіталізація банку – це трансформація, перетворення вартості, яка може бути представлена реальними матеріальними активами і грошовими коштами у капітал банку, тобто це є безпосереднє поповнення власного капіталу банку за рахунок реінвестування певної частини його чистого прибутку. Зворотна капіталізація – це процес оцінювання, визначення вартості банківської установи на основі реального доходу, прибутку, який вона генерує, здійснюючи активні операції та займаючи певну позицію на ринку фінансових послуг.

Фіктивна капіталізація може утворитися в результаті перевищення фінансової оцінки капіталу на ринку цінних паперів над реальною величиною сформованого капіталу. Фіктивний капітал може бути двох видів: фіктивний переоцінений капітал по суті – фіктивна вартість, яка реально не існує в економіці, та фіктивно недооцінений капітал – це нереалізована вартість в ринковому обороті, яка тому і стає фіктивною.

Проблему  реальної й фіктивної капіталізації порушує у своїх дослідженнях профессор А.А. Гриценко. Зокрема, він зазначає: «Слід чітко розрізняти поняття реальної та фіктивної капіталізації банків. Перша полягає в перетворенні реальної вартості на капітал, а капіталізація фіктивна пов’язана з представленням вартості в цінних паперах і має відрізнятися від реальної теоретично».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Сучасний стан та проблеми капіталізації банківської системи України

Рівень капіталу банківської системи є головним показником її здатності до розвитку та до підвищення вкладу в ефективність реальної економіки країни. Нагадаємо, що капітал банку – це частина банківських ресурсів, які спрямовані в оборот і є сукупністю власних, залучених та позичених коштів, що перебувають у розпорядженні банку і використовуються ним для формування матеріальних, нематеріальних та фінансових активів у грошовій формі й здійснення своєї діяльності з метою отримання прибутку.

Динаміку складових банківського капіталу проілюстровано у таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка капіталу комерційних банків України (за період 2007 – 2012 рр.)

Показники

Період

01.01. 2007

01.01. 2008

01.01. 2009

01.01. 2010

01.01. 2011

01.01. 2012

01.09. 2012

Балансовий капітал, млн. грн.

42566

69578

119263

115175

137725

155487

163301

Темп зростання, %

-

163,5

171,4

96,6

119,6

112,9

105,0

Статутний капітал, млн. грн.

26266

42873

82454

119189

145857

171865

172479

Темп зростання, %

-

163,2

192,3

144,6

122,4

117,8

100,4

Регулятивний капітал, млн. грн.

41148

72265

123066

135802

160897

178454

177292

Темп зростання, %

-

175,6

170,3

110,3

118,5

110,9

99,3

Адекватність регулятивного капіталу (Н2)

14,19

13,92

14,01

18,08

20,83

18,9

18,26


 

Як видно  з таблиці 1, за період з 01.01.2007 по 01.09.2012 рр. банківський капітал зріс порівняно  з 01.01.2011 роком на 17,762 млрд. грн. або  на 12,9% і становив на 01.01.2012 155,487 млрд. грн. Це збільшення зумовлено зростанням статутного капіталу банків, який збільшився порівняно з 2011 роком на 26,008 млрд. грн. або на 17,8%. Проте розглядаючи динаміку комерційних банків за даний період, варто зазначити, що переломним став 2009 рік. На 01.01.2009 балансовий і статутний капітали мали найвищі темпи зростання, після чого вони почали спадати. Це стосується і регулятивного капіталу, який найвищі темпи зростання показав на 01.01.2008 – 75,6%, а на 01.09.2012 темпи його зростання склали вже -0,7%. 

На сьогодні спостерігається зниження нормативу  адекватності регулятивного капіталу до 18,26%, про тому, що на 01.01.2011 р. даний  норматив становив 20,83%. Тобто можна  стверджувати про негативні тенденції  капіталізації.

Взагалі даний норматив показує здатність банку у визначений термін і в повному обсязі розраховуватися за своїми зобов'язаннями. Варто зазначити, що проблема капіталізації полягає в належному обслуговуванні банками прийнятих на себе грошових зобов’язань. Тому від динаміки капіталізації залежать надійність та рівень розвитку всієї економічної системи.

Для визначення рівня капіталізації банків обчислюють відношення сукупного банківського капіталу до валового внутрішнього продукту країни, який є одним з важливих індикаторів стану всієї банківської  системи.

В Україні  рівень капіталізації зростав до 2009 року і становив 13,05%, після чого в 2010 р. він становив 10,64%, в 2011 р. – 10,46%. Розглянемо темпи росту ВВП порівняно з банківським капіталом, які представлено в таблиці 2.

Таблиця 2. Динаміка росту  ВВП України порівняно з капіталом  банківської системи (за період 2007 – 2011 рр.)

Показники

Роки

2007

2008

2009

2010

2011

Балансовий капітал, млн. грн.

42566

69578

119263

115175

137725

Темп зростання, %

-

163,5

171,4

96,6

119,6

ВВП, млн. грн.

720731

948056

913545

1082569

1316600

Темп зростання, %

-

131,5

96,4

118,5

121,6

Информация о работе Проблеми капіталізації банків України