Финансовый учет налоговой отчетности

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП		3
Розділ 1	Теоретичні основи фінансового обліку та його значення в фінансово-господарській діяльності підприємства	6
1.1	Поняття про фінансовий облік та його основні завдання і методи	6
1.2	Аналіз нормативно-правового забезпечення фінансового обліку	13
1.3	Організаційно-економічна характеристика базового підприємства	19
Розділ  2	Організація і методика фінансового обліку податкової звітності	32
2.1	Організаційно-методологічні аспекти фінансового обліку податкової звітності	32
2.2	Формування джерел інформації та методика складання податкової звітності підприємства	39
Розділ 3	Удосконалення організації та методики обліку податкової звітності в системі електронної обробки даних	45
3.1	Загальний аналіз ринку програмних продуктів з бухгалтерського обліку  та їх переваги і недоліки	45
3.2	Удосконалення організації фінансового обліку податкової звітності підприємства на базі використання назву програмного продукту M. E. Doc	49
Висновки		53
Список використаних джерел		57
Додатки		59

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у розробленні та прийнятті різного роду управлінських рішень, спрямованих  на забезпечення  ефективності їх господарської діяльності та максимізації прибутку. Поряд з тим, впровадження у вітчизняній економіці ринкової моделі розвитку та орієнтація на євроінтеграцію вимагає перегляду методологічної основи обліку, уточнення його об'єктів, технології збору і обробки даних.  На сьогоднішній день, одним з найбільш складних і суперечливих питань вітчизняного обліку є облік податкової звітності.

Податкова звітність підприємства − один з видів бухгалтерської звітності. Подається у вигляді податкових декларацій (розрахунків) платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Передусім, складнощі в сучасному обліку податків  обумовлені постійними змінами податкового законодавства. Нормативно-правове регулювання обліку та розрахунків з бюджетом за податками  зазнало істотних змін в контексті реалізації податкової реформи та прийняття  у 2010 році нового Податкового кодексу,  який, втім, і на сьогоднішній день перебуває в стадії постійної трансформації у відповідності до вимог сучасної економіки.

Отже, дослідження даної проблеми, а саме фінансовий облік податкової звітності, є особливо актуальним в наш час, коли і Україна стоїть на шляху подальшого розвитку, коли податкова та економічна системи в країні, можна сказати, перебуває у стані становлення. Цим обумовлюється актуальність обраної теми.

 Добре побудований, належним чином організований фінансовий облік податкової звітності має суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства.

Актуальні питання фінансового обліку податкової звітності знайшли своє відображення у працях багатьох вітчизняних дослідників, таких як Ф.Бутинець, М.Коцупатрий, Т.Савчук, М.Білуха, Т.Мікитенко, С.Левіцька, М.Дем’яненко, В.Сердюк, О.Гусакова, А.Малишкин, А.Мурашко   та ін.

Водночас ряд теоретичних і практичних проблемних питань щодо організації та методики фінансового обліку податкової звітності залишаються невирішеними. Зокрема, сучасний фінансовий облік, направлений на відображення економічного стану підприємства, не ставить на меті забезпечення фіксації та накопичення інформації про розрахунок податкових платежів у тому ступені деталізації та формі представлення,  яка передбачена податковим законодавством України. Це обумовлює народження нового виду обліку  − податкового, який істотно відрізняється від фінансового та управлінського. Втім, як свідчать численні наукові дослідження, надання податковому обліку автономного статусу, тобто відсутність його зв’язку з фінансовим обліком вбачається досить спірним питанням.

Мета роботи −  дослідження фінансового обліку податкової звітності підприємства та визначення шляхів його удосконалення із застосуванням сучасних комп’ютерних технологій.

Для досягнення мети в дослідженні вирішено ряд завдань:

• досліджено сутність та значення фінансового обліку, визначено його основні завдання та методи;
• проаналізовано нормативно-правові документи, що регламентують фінансовий облік податкової звітності;
• проведено аналіз господарської діяльності та фінансового стану базового підприємства;
• розкрито методологічні основи організації фінансового обліку податкової звітності;
• розглянуто методику формування облікової інформації в первинних бухгалтерських документах;
• охарактеризовано податкову звітність підприємства та порядок її складання;
• досліджено інформаційні системи і технології, що застосовуються для вдосконалення обліку податкової звітності.

 Об’єктом дослідження  є фінансовий облік.

 Предметом дослідження  є організація фінансового обліку податкової звітності.

При виконанні дослідження курсової роботи використано наступні методи: дослідження літературних джерел, статистичної обробки фінансової інформації, порівняльного фінансово-економічного аналізу, системного аналізу. Важливим є метод аналізу та синтезу опрацьованої інформації, розробка власних висновків, порівняльний метод.

Теоретичною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань оподаткування в Україні, Податковий Кодекс України, офіційні видання Верховної Ради України, матеріали Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, монографічна, періодична, довідкова література, матеріали конференцій, збірники наукових праць.

Інформаційну базу роботи склали матеріали  бухгалтерської та податкової звітності ПП«НВЦ-Лідер» за 2011-2013рр

.

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

Теоретичні основи фінансового обліку та його значення в фінансово-господарській діяльності підприємства

 

 

1.1 Поняття про фінансовий облік та його основні завдання і методи

 

Система бухгалтерського обліку будь-якого підприємства чи організації є інформаційною основою і умовою здійснення всіх інших функцій управління, що складають логіку циклів управління цим підприємством чи організацією: планування, як процесу встановлення майбутніх (прогнозних) показників діяльності; контролю як процесу зіставлення планових та фактичних (облікових) показників; економічного аналізу, як процесу оцінки досягнутих показників діяльності та виявлених відхилень від планових параметрів; регулювання, як процесу прийняття управлінських рішень щодо забезпечення досягнення планових показників діяльності та усунення негативних відхилень і закріплення позитивних результатів.

За  останні  роки,  в  Україні  у  зв’язку  з  реформування  економіки, кардинальними  змінами  оподаткування,  традиційно  єдина  система бухгалтерського  обліку  почала  змінюватись.  Як  результат,  з  неї  поступово викристалізовуються  три  підсистеми,  які  хоч  і  поєднані  між  собою,  однак мають певні відмінності.

Такий поділ бухгалтерського обліку є об’єктивним, оскільки на рубежі другого й третього тисячоліття наша держава інтегрується у світову економіку і очевидною  є  потреба  приведення  національної  системи  у  відповідність  із міжнародною  практикою,  оскільки  його  інформація  має  формуватися  на загальноприйнятих  методологічних  підходах.  Таким  чином,  як  і  в  більшості економічно розвинутих країн, в Україні здійснюється впровадження стандартів бухгалтерського  обліку,  який  нині  поділяють  на  фінансовий,  податковий  та управлінський. Кожний з цих видів обліку має свою специфіку та різну мету. [3]

Поділ бухгалтерського обліку на види (підсистеми) або виділення  самостійних облікових систем є однією із сучасних проблем теорії  бухгалтерського обліку.

Виходячи з наявності різних інтересів користувачів бухгалтерської інформації, сьогодні, на практиці підприємства змушені  організовувати для забезпечення відповідних інформаційних потреб три окремі підсистеми обліку. Разом з тим, тривала ізоляція вітчизняної системи бухгалтерського обліку від  зарубіжних  досягнень  у  цій  галузі  зумовила  те,  що  розробку  методики організації фінансового і, особливо, податкового та управлінського обліку на підприємствах  безпосередньо  доводиться  розпочинати  заново,  бо  їхня методологія науковцями навіть не досліджувалась.  Більше того, окремі авторитетні вчені навіть заперечують необхідність і правомірність  поділу  бухгалтерського  обліку  на  фінансовий,  податковий  та управлінський.

У зв’язку з цим варто наголосити, що на сьогоднішній день, поділ бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський за окремими об’єктами часто доволі умовний, а тому розмежувати їх на конкретному підприємстві у «чистому» вигляді важко. Адже у підсистемах фінансового, управлінського й податкового обліку використовуються одній й ті самі елементи методу загальної системи бухгалтерського  обліку:  документація,  оцінка,  рахунки,  подвійний  запис, калькуляція,  інвентаризація,  баланс,  але  неоднаковою  мірою  з  огляду  на властивість облікованих об’єктів.

Проте, оскільки предметом бухгалтерського  обліку  є  сукупність  його  об’єктів,  кожний  вид  обліку, незалежно від того, є він фінансовим, управлінським чи податковим, має певні відмінності, тому що, як підсистема вужчий і не охоплює всіх об’єктів, а лише поглиблює розкриття інформації про окремі з них. Саме від змісту і діапазону об’єктів  кожної  підсистеми  залежить  застосування  елементів  методу бухгалтерського обліку.

Найбільш всеохоплюючою є підсистема фінансового обліку, тому в ній застосовуються всі елементи методу загальної системи бухгалтерського обліку. [1]

Метод бухгалтерського обліку можна визначити як систему прийомів 
(методів, способів), які забезпечують суцільне, безперервне та взаємопов'язане відображення обліку предмета (сукупності об'єктів) як у часі, так і в просторі, а з точки зору філософії метод, як і будь-яка теоретична система знання ґрунтується на принципах, пов'язаних між собою.

Кожний принцип  визначає відповідний метод  обліку:

1. Принцип  двоїстості вимагає застосування методу  балансового подання стану та змін стану господарства.
2. Принцип вартісного  вимірювання – метод грошової оцінки.
3. Принцип доказовості – метод документування та реєстрації господарських фактів-явищ та процесів.
4. Принцип індивідуалізації та персоніфікації господарських фактів – метод рахунку.
5. Принцип безперервності – метод суцільної реєстрації в часі та просторі в облікових реєстрах.
6. Принцип періодичності – метод складання бухгалтерського балансу. [7]

Фінансовий облік є складовою і невід’ємною частиною економічної (політичної та філософської) науки. Якщо економіка (на макро- і мікрорівнях) вивчає умови і фактори використання ресурсів для виробництва товарів, їх розподіл та споживання в суспільстві, то облік забезпечує збирання первинних даних щодо використання ресурсів, ефективності процесів, формування витрат,  доходів  та  фінансових  результатів  окремих  підприємств. Він збирає дані про факти господарської діяльності, що фіксуються в первинних документах, оцінює та групує однорідні факти на рахунках та в регістрах, формує фінансову звітність про ті самі об’єкти, які вивчає економіка.[9]

Фінансовий облік є динамічною і відкритою системою, яка контактує з економікою, тому з розвитком економічної системи змінюється система обліку: з’являються нові елементи, відмирають старі, постають нові зв’язки між елементами (рахунки, правила розрахунків окремих економічних показників, моделі обліку ресурсів, собівартості, прибутку та ін.)

Фінансовий облік на всіх вітчизняних підприємствах, 
установах та організаціях ведеться безперервно з моменту їх 
реєстрації до моменту ліквідації, тому на кожному підприємстві 
бухгалтерський облік повинен бути організований відповідним 
чином із врахуванням особливостей конкретного підприємства з дотриманням єдиних правил.  

За найбільш популярним визначенням, фінансовий облік − це сукупність правил та процедур, що забезпечують підготовку і надання інформації про фінансовий стан та результати діяльності організації згідно з вимогами законодавчих і нормативних актів, а також стандартами бухгалтерського обліку.

За іншим визначенням, фінансовий  облік  –  це  комплексний  синтетичний  облік  всіх  засобів  і  коштів  та  всієї  економічної  діяльності  підприємства, фірми. До  нього  входить  аналітичний  облік  розрахунків  з постачальниками,  покупцями,  іншими  організаціями  та  особами, а  також аналітичний  облік  фінансових  операцій  (облік  акцій,  дивідендів, облігацій,  векселів, кредитів і процентів, інвестицій тощо). [5]

Головною метою ведення фінансового обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. [8]

Фінансовий облік фіксує  інформацію про господарську діяльність, зокрема, про фінансові результати підприємства, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, розміри фінансових інвестицій, стан джерел фінансування тощо. [1]