Окремі види цінних паперів

§ 3. Окремі види цінних паперів

Окремі види цінних паперів, які випускаються в Україні, визначаються у Розділі 2 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок». Варто зазначити, що вказаний розділ містить не виключний перелік цінних паперів, що можуть обертатись на українському ринку. Зокрема, відповідно до ст. 15 вказаного закону особливості емісії (видачі), обігу та обліку заставних іпотечних облігацій, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, приватизаційних, похідних, товаророзпорядчих цінних паперів визначаються законодавством.

Крім того, відповідно до п. 2 ст. 195 ЦК України види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом. Таким чином, можна стверджувати, що в Україні в обігу можуть знаходитись цінні папери:

а) передбачені Законом України «Про цінні папери і фондовий ринок»;

б) щодо яких міститься відсилання у вказаному законі до спеціального законодавства;

в)  цінні папери, що не охоплюються пп. а і б, порядок порядок розміщення і обігу яких визначений законом.

Одним із найпоширеніших видів цінних паперів є акція -іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Кожна особа, яка придбала акції, стає акціонером того акціонерного товариства, що їх випустило. Акціонер має право брати участь в управлінні акціонерним товариством, яке реалізується через взяття участі у вищому органі товариства - загальних зборах, а також шляхом ознайомлення із документацією акціонерного товариства у порядку, визначеному законодавством та статутом товариства. Голосування на загальних зборах здійснюється за принципом: одна акція - один голос.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» акціонерне товариство розміщує тільки іменні акції. Вказана норма є новелою, раніше чинне законодавство допускало випуск акцій на пред´явника та іменних.

Акції можуть бути привілейованими та простими. Привілейовані акції, у порівнянні із простими, дають переважне право на одержання дивідендів, що зазвичай виражається у фіксованому дивіденді, який не залежить від прибутку товариства, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації. Однак власники привілейованих акцій, на відміну від власників простих акцій, мають право на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.

Наступним видом цінних паперів є облігації. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» облігація є цінним папером, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов´язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход.

Облігації розміщуються у документарній або бездокументар-ній формі, можуть бути іменними і на пред´явника, а також відсотковими, цільовими та дисконтними.

Відсоткові облігації передбачають зобов´язання повернути запозичені кошти і сплатити дохід у вигляді відсотків. Виконання зобов´язань за цільовими облігаціями дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій. Дисконтні облігації розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику облігації під час її погашення і становить доход (дисконт) за облігацією.

До сертифіката відсоткової облігації на пред´явника додається купон (купонний лист). У купоні (купонному листі) зазначаються серія та номер сертифіката облігації, за якою виплачуються відсотки, найменування і місцезнаходження емітента, строки виплати відсотків. На кожному купоні (купонному листі) зазначається його порядковий номер.

В залежності від особи емітента Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» розрізняє облігації підприємств (ст. 8), облігації місцевих позик (ст. 9) і державні облігації (ст. 10).

Казначейське зобов´язання України - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов´язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов´язань України.

Емітентом казначейських зобов´язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.

Випускаються такі види казначейських зобов´язань України:

1)    довгострокові - понад п´ять років;

2)    середньострокові - від одного до п´яти років;

3)    короткострокові - до одного року.

Казначейські зобов´язання України розміщуються у документарній або бездокументарній формі і можуть бути іменними або на пред´явника. Особливості погашення та реалізації прав за казначейськими зобов´язаннями України визначаються умовами їх розміщення.

Ощадним (депозитним) сертифікатом є цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред´явника. Причому іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються виключно у бездокументарній формі, а на пред´явника - у документарній.

Доход за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред´явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати. У разі дострокового пред´явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір відсотків.

За своєю природою інвестиційні сертифікати є цінними паперами, які випускаються для накопичення коштів з метою подальшого їх інвестування і отримання прибутку від такої діяльності. При чому передбачається, що прибуток отримуватимуть як власники сертифікатів, так і їх емітенти.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» інвестиційним сертифікатом є цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Порядок розміщення та обігу інвестиційних сертифікатів визначається законодавством України. Одним із основних нормативних актів, який регулює відносини, пов´язані з обігом інвестиційних сертифікатів, є Закон України «Про інститути спільного інвестування ».

Векселем визнається цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов´язання сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Випускаються два види векселів: простий і переказний. Платником за простим векселем є векселедавець, а за переказним третя особа - платник. На практиці, зазвичай, платниками за переказним векселем є банки, у яких відкриті рахунки векселедавців.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» основними законодавчими актами України про обіг векселів є вказаний Закон, Женевська конвенція 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та Женевська конвенція 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні та прості векселі, Женевська конвенція 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних і простих векселів, закони, відповідно до яких Україна приєдналась до вказаних конвенцій, Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» та інші, прийняті згідно з ними законодавчі акти України.

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі» простий вексель містить такі реквізити: 1) найменування - «вексель»; 2) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому повинен здійснюватися платіж; 5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; 6) дату і місце складання векселя; 7) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Переказний вексель містить такі ж самі реквізити, які передбачені для простого векселя, з тією різницею, що замість простої і нічим не обумовленої обіцянки сплатити визначену суму зазначається проста і нічим не обумовлена пропозиція сплатити певну суму, а також найменування того, хто повинен платити.

Однією з особливостей векселів є те, що кожний індосант, тобто особа, яка передала вексель, автоматично стає зобов´язаною особою за векселем і відповідає перед новим держателем не тільки за дійсність права, що закріплене у векселі, але й за його здійснення. Тобто держатель векселя за загальним правилом може звернутися для задоволення свого права, яке закріплене у векселі не тільки до векселедавця, а також до будь-кого із попередніх держателів векселя.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизаційні папери» приватизаційними паперами є особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. При чому приватизаційні папери можуть бути лише іменними. Власниками приватизаційних цінних паперів можуть бути лише громадяни України.

Заставною є борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов´язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов´язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки (ст. 20 Закону України «Про іпотеку»).

Заставна відноситься до ордерних цінних паперів і на неї поширюються ознаки, притаманні таким паперам. Зокрема, передача заставної відбувається шляхом вчинення індосаменту.

Заставна підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку разом з державною реєстрацією обтяження відповідного нерухомого майна іпотекою. Після реєстрації випуску заставної її оригінал передається іпотекодержателю.

Заставна складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, яка встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про оформлення заставної.

Порядок випуску і обігу заставних визначається Законом України «Про іпотеку» та іншими нормативними актами.

Одними із нових видів цінних паперів на ринку України є іпотечні сертифікати. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». Іпотечним сертифікатом є особливий вид цінного паперу, забезпечений іпотечними активами або іпотеками. Випуск іпотечних сертифікатів спрямований для врегулювання відносин з іпотечним кредитуванням.

Крім того цінним папером визнається коносамент. Коносаментом є цінний папір, який посвідчує право його держателя на одержання від морського перевізника вантажу після завершення перевезення. Одержати вказаний вантаж можна лише у разі пред´явлення перевізнику коносамента. Основним нормативним актом, який визначає умови випуску та застосування коносаменту, є Кодекс торговельного мореплавства України. Реквізити коносаменту визначені у ст. 138 вказаного Кодексу.

Відповідно до Інструкції, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 р. «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», розрахунковим чеком є розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок про сплату чекодержателю зазначеної в чеці суми коштів.

Інші види цінних паперів можуть випускатись в Україні відповідно до чинного законодавства.