Доходи держави мають, в основному, формуватися за рахунок неподаткових надходжень

ессе

З дисципліни: Фінансове  право

Доходи  держави мають, в основному, формуватися  за рахунок неподаткових надходжень

Доходи бюджету - це фінансові  ресурси держави, що використовуються для виконання функцій, закріплених  законами за державою. Або це частина  централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативними актами і необхідні  для виконання її функцій.

Доходи відображають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними  особами., які виникають у процесі  стягнення бюджетних платежів. Доходи України мають два рівні- державний  та місцевий. 
       Доходи утворюються за рахунок надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачене законодавством.  
       Головним джерелом доходів бюджету є національний дохід. Основними методами, які використовуються органами державної влади для перерозподілу НД і утворення бюджетних доходів є податки, збори, неподаткові платежі, позики, емісія грошей. Податки і збори, та обов'язкові платежі є головними методами перерозподілу НД, їх частка в окремих країнах досягає 90%.  
      На даний час в Україні,  доходи держави - ​​це, в основному, податки. Але необхідно, щоб доходи формувалися за рахунок неподаткових надходжень.  
      Неподаткові надходження становлять значний відсоток у доходах бюджету (20-30 %). Така роль неподаткових надходжень пояснюється спробою держави вирішити фіскальні проблеми в умовах фінансової кризи не за рахунок збільшення податків, а введенням нових неподаткових зборів і платежів. В умовах стабільної економіки неподаткові надходження не мають великого значення і становлять не більше 5 % доходів бюджету.  
     Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від податкових, є досить широким. При цьому існують надходження, які мають постійний характер і які з'являються час від часу і зникають. Уведення останніх було спричинено необхідністю термінового збільшення доходів бюджету.  
     Неподаткові надходження можна поділити на кілька груп. Зокрема:  
    1) Доходи від власності та підприємницької діяльності (надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України, надходження від грошово-речових лотерей; дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, рентна плата та ін.);  
    2) Адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутр. справ; плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна; плата за утримання дітей у школах-інтернатах; державне мито; митні збори.);  
   3) Надходження штрафів та фінансових санкцій (адміністративних штрафів та санкцій; сум, стягнених з винних осіб, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації; надходження від штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки та ін.);.  
    4) Інші неподаткові надходження (надходження коштів від реалізації конфіскованого митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами майна і валюти; власні надходження бюджетних установ; надходження коштів від продажу військового майна; надходження до страхового фонду безпеки авіації; надходження сум різниці в ціні за газ; відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці та ін.).  
      Формування неподаткових надходжень бюджету – це процес ініціації,  адміністрування та акумулювання неподаткових платежів без застосування інструментів фіскального тиску при наявності ідентифікованих вигод платника та достовірній оцінці витрат органів державної влади, бюджетних установ і підприємств державного сектора економіки, понесених на надання певних благ та послуг. Крім того, формування доходів бюджету за допомогою неподаткових надходжень має суттєве значення для фінансової теорії і практики, оскільки його результати можуть дати відповідь на питання стосовно ефективності функціонування а також перспектив розвитку бюджетного механізму в умовах трансформаційних процесів.  
         Найбільшу частку серед неподаткових надходжень становлять власні надходження бюджетних установ, на які необхідно звертати особливу увагу при пошуку резервів збільшення дохідної частини бюджету.  У 2009  р.  до зведеного бюджету України поступило 21,0 млрд. грн. цих надходжень, а у 2011 р. – 28,7 млрд. грн., однак динаміка власних надходжень бюджетних установ впродовж 2009–2011 рр. була нестабільною. Таким чином, можна вважати, що ці надходження навряд чи можна рахувати стабільним і надійним джерелом доходів бюджету на даний час. Разом з тим, зважаючи на достатні обсяги таких надходжень,  у процесі бюджетного планування та виконання бюджету з боку фінансового апарату держави,  фінансових служб бюджетних установ і організацій,  бажано концентрувати зусилля на диверсифікації джерел даного виду доходів, їхній стабілізації та зростанні обсягів, особливо у частині плати за послуги.  
        Характеризуючи тенденцію до зростання ролі неподаткових 
надходжень у доходах бюджету,  не завжди доцільно її характеризувати як позитивне явище. По-перше,  оскільки така динаміка є результатом економічної кризи –  рівень виробленого ВВП  (основного джерела податкових доходів)  настільки низький,  що не дає змоги забезпечити надходження достатніх доходів до бюджету.  По-друге,  це свідчення вкрай низької ефективності податкової системи і податкової служби.   
       Однак,  зважаючи на значну частину неподаткових надходжень у доходах бюджету України, їхня роль в забезпеченні перерозподільчих процесів є суттєвою і в найближчій перспективі особливо не знижуватиметься.  Тому важливим завданням фінансового апарату держави є пошук шляхів удосконалення механізму мобілізації цих надходжень,  ефективного використання його складових у процесі наповнення бюджетів.  Одночасно доцільно формувати нові підходи до розробки ринкової моделі податкового механізму,  який в перспективі забезпечить суттєве зростання обсягів податкових надходжень з одночасним зменшенням неподаткових.   
       Отже, я вважаю, що основними напрямами посилення ролі неподаткових надходжень у доходах бюджету держави та збільшення їхніх обсягів є:    
       1. Зміцнення фінансового становища суб’єктів господарювання,  у статутному фонді яких є частка державного майна;    
       2. Підвищення ефективності роботи підприємств державної форми власності;   
       3. Збільшення кількості платних послуг, які можуть надаватися державними органами та пошук нових видів таких послуг,  потреба у яких виникає у певних ситуаціях;   
       4.    Розширення об’єктів справляння державного мита;  поліпшення роботи з підбору об’єктів оренди державного і комунального майна та привабливості цих об’єктів;   
       5. Стимулювання роботи бюджетних установ,  пов’язаної з диверсифікацією джерел та пошуком резервів зростання обсягів власних надходжень.