Адміністративна відповідальність за податкові правопорушення

 

 

Зміст

1. Характеристика суб'єктів фінансових правовідносин…………………..3

2. Кримінальна відповідальність за бюджетні правопорушення………….5

3. Інститут податкового агента та його місце у системі механізму податку на дохід фізичних осіб…………………………………………………………...…7

4. Адміністративна відповідальність за податкові правопорушення…......8

Практичне завдання…………………………………………………………10

Список використаної літератури…………………………………………...12

 

1. Характеристика суб'єктів фінансових правовідносин.

Суб'єкт фінансових правовідносин - це реальний учасник фінансових правовідносин. Вони наділені фінансовою правосуб'єктністю, передбачену нормами фінансового права, що включає такі елементи:

1)Фінансова правоздатність - закріплена нормами фінансового права здатність мати права та нести юридичні обов'язки у сфері фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування. 

2)Фінансова дієздатність - закріплена нормами фінансового права здатність суб'єкта своїми діями самостійно реалізовувати такі права й обов'язки, в межах якої відокремлюють фінансову здатність нести юридичну відповідальність за правопорушення у сфері фінансової діяльності. Наприклад, громадянин, який є правоздатним у сфері сплати податків, стає дієздатним (тобто, може самостійно реалізувати свої обов'язки зі сплати податків) не раніше, ніж досягне певного віку (згідно з чинним законодавством України -16 років) і зареєструється в податковій інспекції за місцем проживання як платник податків.

З одного боку, учасником фінансових відносин є суб'єкти, що представляють публічний інтерес у сфері фінансової діяльності, а з іншого - суб'єктами є особи, які, здійснюючи суб'єктивні права і юридичні обов'язки, сприяють формуванню, розподілу й використанню фінансових ресурсів держави й місцевого самоврядування.

В якості суб'єктів можна відокремити наступні види учасників фінансових правовідносин.

Держава в цілому виступає в якості суб'єкта фінансових правовідносин насамперед в особі уповноваженого нею органів влади - Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України. Міністерства фінансів України, Національного банку України тощо.

Індивідуальними суб'єктами фінансових правовідносин є фізичні особи: громадяни України. Іноземці (іноземець-особа, які не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав) та особи без громадянства (особи, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїми громадянами). Серед цієї категорії суб'єктів фінансового права особливу роль відіграють фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які ведуть підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Обсяг фінансової правосуб'єктності фізичних осіб буде залежати не лише від громадянства, а й від Інших чинників, зокрема їхнього резидентського статусу.

Отже, суб'єкт фінансового права та суб'єкт фінансових правовідносин певною мірою співвідносяться як загальне і конкретне. Разом з тим що не завжди суб'єкти фінансового права стають суб'єктами фінансових правовідносин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Кримінальна відповідальність за бюджетні правопорушення.

Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету (ст. 116 Бюджетного кодексу України)

Відповідальність за бюджетні правопорушення передбачається кримінальна відповідальність за статтею 210 та 211 Кримінального кодексу України

Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів,        здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або їх перевищенням.

     1.  Нецільове використання бюджетних  коштів службовою особою,  
а так само здійснення  видатків  бюджету  чи  надання  кредитів  з  
бюджету   без   встановлених   бюджетних   призначень   або  з  їх  
перевищенням всупереч Бюджетному  кодексу  України ( 2456-17 )  чи  
закону  про  Державний  бюджет  України  на відповідний рік,  якщо  
предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах,  караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян або виправними роботами на строк до двох років,  або обмеженням  волі на строк до трьох років, з позбавленням  права  обіймати  певні  посади  чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

     2. Ті самі діяння,  предметом  яких  були  бюджетні  кошти  в  
особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою  
змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від двох  до  п'яти  років або  позбавленням  волі  на  строк  від  двох  до  шести  років, з  
позбавленням права  обіймати  певні  посади  чи  займатися  певною  
діяльністю на строк до трьох років.

    П р и м і т к а. 1. До бюджетних коштів  належать  кошти,  що  
включаються  до  державного  бюджету і місцевих бюджетів незалежно  
від джерела їх формування.

     2. Великим  розміром  бюджетних  коштів  відповідно до статей  
210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в тисячу і більше разів  
перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

     3. Особливо  великим  розміром  бюджетних коштів відповідно  до  
статей 210,  211 цього Кодексу вважається сума,  що в три тисячі і  
більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

     Стаття 211. Видання нормативно-правових актів,  
що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону:

     1.  Видання  службовою  особою  нормативно-правових актів, що  
зменшують  надходження  бюджету  або  збільшують  витрати  бюджету  
всупереч закону,  якщо предметом таких дій були бюджетні кошти  у  
великих розмірах, карається штрафом від ста  до  чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян  або  виправними роботами на строк до двох років,  або обмеженням волі на  строк  до  п'яти  років,  або  
позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права  
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до  
трьох років.

     2. Ті самі дії, предметом яких  були бюджетні кошти в особливо  
великих розмірах або вчинені повторно, караються  позбавленням волі на строк від двох до шести років з  позбавленням  права  обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

 

 

 

3.  Інститут податкового агента та його місце у системі механізму податку на дохід фізичних осіб.

Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

До обов'язків податкових агентів належать:

• 1) правильного й своєчасного обчислення й утримання сум податків та зборів коштів з платників податків;

• 2) своєчасного перерахування цих коштів у відповідні бюджети.

Ці обов'язки деталізуються додатковими обов'язками податкових агентів щодо:

• 1) здійснення обліку доходів платників податків, утриманих і перерахованих у бюджети;

• 2) надання в податковий орган документів і інформації, необхідних для здійснення контролю за платником податків;

• 3) надання в податковий орган інформації про неможливість утримання податку з платника податків і сумах заборгованості останнього.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Адміністративна відповідальність за податкові правопорушення.

Керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, включаючи установи банків, громадяни, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності, в разі порушення норм податкового права можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність - це засоби адміністративного впливу за допомогою адміністративно-правових норм, які містять осудження винного та його діяння і передбачають негативні наслідки для правопорушника. Особливостями адміністративних санкцій є: 1) відсутність тяжких правових наслідків; 2) застосування щодо менш тяжких податкових правопорушень (проступків); 3) адміністративні санкції не тягнуть за собою судимості.

Обов'язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у діях порушника. Щодо розміру адміністративного штрафу, який може бути накладений на посадових осіб підприємства, то він , як правило, може коливатися, хоч і прив'язаний до неоподатковуваного мінімуму. За перше порушення накладається штраф у сумі до 170 грн. (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів), а за повторне протягом року - до 340 грн. (від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів). У ст. 9 КпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням вважається не тільки дія, а й бездіяльність, за яку законодавство передбачає адміністративну відповідальність.

Директор і головний бухгалтер не завжди платять штраф. Оскільки керівник та головний бухгалтер - дві перші посадові особи підприємства, їх, як правило, звинувачують у виявлених правопорушеннях на підприємстві, тому що до їх обов'язків входить забезпечення додержання підприємством законодавчих актів.

До адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті лише особи, які досягли на момент здійснення правопорушення шістнадцяти років. 
Адміністративне стягнення (штраф) може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а за тривалого правопорушення - через два місяці з дня його виявлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичне завдання

 У  зв'язку з тим, що в Державному  бюджеті на поточний рік не  було передбачено коштів на  здійснення заходів щодо запобігання  епідемії грипу, Міністр фінансів  прийняв рішення про направлення 15 млн. грн. із резервного фонду  Державного бюджету на покриття  цих видатків.

Обґрунтуйте рішення Міністра фінансів. Розкрийте правовий режим резервного фонду Державного і місцевих бюджетів в Україні.

Міністр фінансів не має право приймати такі рішення і направляти кошти із резервного фонду на будь які потреби. Всі розходи із резервного фонду бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України, Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.

Статья 24. Резервный фонд бюджета 1. Резервный фонд бюджета формируется для осуществления непредусмотренных расходов, которые не имеют постоянного характера и не могли быть предусмотрены во время составления проекта бюджета. Порядок использования средств из резервного фонда бюджета определяется Кабинетом Министров Украины. 2. Решения о выделении средств из резервного фонда бюджета принимаются соответственно Кабинетом Министров Украины, Советом министров Автономной Республики Крым, местными государственными администрациями, исполнительными органами местного самоуправления. 3. Резервный фонд бюджета не может превышать одного процента объема расходов общего фонда соответствующего бюджета. 4. Кабинет Министров Украины (Совет министров Автономной Республики Крым, местные государственные администрации и исполнительные органы соответствующих местных советов) ежемесячно отчитываются перед Верховной Радой Украины (Верховной Радой Автономной Республики Крым и соответствующим местным советом) о расходовании средств резервного фонда соответствующего бюджета. 5. В Государственном бюджете Украины резервный фонд предусматривается обязательно. Решение о необходимости создания резервного фонда местного бюджета принимает Верховная Рада Автономной Республики Крым, соответствующий местный совет.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Конституція України. - К.: Преса України, 2006.
2. Бюджетний кодекс України від 08.07.10р. №2456-V1. /Офіційний вісник України. – 2010. -  № 59.
3. Податковий кодекс України    від 2 грудня 2010 року  № 2755-VІ /Офіційний вісник України. – 2011. -  № 9.
4. Фінансове право: Навч. посібник для студ. вузів / За ред. Л.А.Савченко. – Ірпінь, Академія ДПС України, 2009.
5. 28. Финансовое право. Учебник для студ. вузов  / Под ред. П.Н.Говенко. – Харьков ООО „Одиссей”, 2004.
6. Копаєва Л.М. Фінансове право: навч. посібник для студентів. – К.: центр навчальної літератури, 2007.
7. Воронова Л.К. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов. – Харьков, «Легас», 2008.