Філософія Середньовіччя, її особливості

Наскільки обмежений  людський розум стоїть нижче божественної мудрості, настільки філософія нижче теології. А тому філософія і є “служниця теології”. Функції філософії як “служниці релігії” полягають у тому, що вона повинна за допомогою логічних аргументів обґрунтовувати християнські догми. Логічні доведення допомагають краще зрозуміти ці догми і зміцнити віру людини.

Ф.Аквінський вважав, що можна довести буття Бога і запропонував п'ять  доведень, які стали класичними у західноєвропейській теології:

1. Оскільки все в  світі рухається, то має бути  “першодвигун”, або “першопоштовх” руху — Бог.

2. Всі явища і предмети  мають причину свого виникнення  та існування. Першопричиною усього  є Бог.

3. Все в світі існує  не випадково, а з необхідністю. Ця необхідність — Бог.

4. Всі речі мають  різні ступені досконалості. Тому повинно існувати абсолютне мірило досконалості — Бог.

5. У природі все  має певний сенс, доцільність  свого існування. А, значить,  повинна існувати “остання”  і головна ціль — Бог.

Проте, деякі інші догми  християнства не піддаються раціоналістичному  обгрунтуванню (догма про Трійцю, про втілення Христа, про воскресіння з мертвих). Це неможливо зробити не тому, що вони протирозумні, ірраціональні, а тому саме, що вони “надрозумові”, їх доведення не в змозі здійснити обмежений людський розум. Більшість догм християнства є предметом теології, а не філософії:

Хоча Ф.Аквінський і підпорядковує науку релігії, але розмежувавши сфери їх застосування, він відкрив певні можливості і для розвитку наукового знання.

1. Современная  западная философия. Келле В.Ж.  Наука как компонент социальной системы. Словарь. М., 1998

2. Філософія: Підручник.  За редакцією Заїченко та ін. К., 2004

3. Філософський  словник. За редакцією В.І. Шинкарука.  Київ, Головна редакція Української  Радянської енциклопедії, 1986.