Вікові та індивідуальні особливості навчання дітей мистецтву хореографії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 імені Г. С. СКОВОРОДИ

заочний факультет

кафедра хореографії

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

«РОЗВИТОК ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА»

 

 

 

 

 

 

виконала: студентка

ІІІ курсу, 341 групи

Гризун К.М.

 

 

 

 

 

 

Харків – 2012

Зміст

Введення 

1. Роль хореографічного  мистецтва у вихованні культури  учнів старших класів

1.1 Хореографічне мистецтво як засіб естетичного виховання учнів старших класів 

1.2 Форми і методи виховної роботи у творчому колективі 

2. Вікові та індивідуальні  особливості навчання дітей мистецтву хореографії 

2.1 Аналіз вікових та індивідуальних особливостей учнів старших класів 

2.2 Методи виховної роботи  в хореографічному колективі  і їх вплив на підвищення  активності дітей 

Висновки

Список використаних джерел

 
 
Введення

Хореографічне мистецтво завжди привертало до себе увагу дітей. Воно набуло широкого поширення в дошкільних установах, загальноосвітніх школах. Хореографічні відділення в школах мистецтв та хореографічні школи показали себе на практиці як перспективна форма естетичного виховання підлітків, в основі якої лежить прилучення їх до хореографічного мистецтва.

Воно забезпечує більш  повний розвиток індивідуальних здібностей дітей, і тому навчання в хореографічних колективах має бути доступне значно більшому колу дітей та підлітків. Вони люблять мистецтво танцю і відвідують заняття протягом досить тривалого часу, виявляють наполегливість і старанність у придбанні танцювальних знань і умінь. Використовуючи специфічні засоби мистецтва танцю, зацікавленість дітей, викладачі хореографії мають можливість проводити велику виховну роботу. 

Актуальність  дослідження.  В основі педагогічних вимог до визначення змісту, методики та організаційних форм занять з дітьми з хореографії лежить принцип виховує навчання. Виховання і навчання представляють нерозривну єдність. Педагогічний процес будується таким чином, щоб діти, здобуваючи знання, опановуючи навичками і вміннями, одночасно формували би свій світогляд, набували кращі погляди і риси характеру. Заняття з танцю сприяють естетичному вихованню дітей, надають позитивний вплив на їх фізичний розвиток, сприяють зростанню їхньої загальної культури, тому можна стверджувати, що хореографічне мистецтво має багату можливість широкого здійснення виховних завдань. Тому дана тема є актуальною. 

Об'єкт дослідження - педагогічні основи в хореографічному мистецтві. 

Предмет дослідження – особливості виховання учнів старших класів  мистецтвом хореографії. 

Мета. Вивчення особливостей виховання дітей мистецтвом хореографії. 

 

Завдання: 

1) Визначити роль хореографічного мистецтва у вихованні культури учнів старших класів; 

2) Розглянути хореографічне мистецтво як засіб естетичного виховання учнів старших класів; 

3) Визначити форми і методи виховної роботи у творчому колективі; 

4) Вивчити вікові та індивідуальні особливості навчання дітей мистецтву хореографії 

5) Проаналізувати методи виховної роботи в хореографічному колективі і їх вплив на підвищення активності дітей. 

Методи дослідження - аналіз та узагальнення. 

 

1. Роль хореографічного мистецтва у вихованні культури учнів старших класів 

1.1 Хореографічне  мистецтво як засіб естетичного  виховання учнів старших класів 

У формуванні естетичної і  художньої культури особистості  хореографічне мистецтво є найважливішим  аспектом естетичного виховання. Хореографія - це світ краси руху, звуків, світлових фарб, костюмів, тобто світ чарівного мистецтва. Діти прагнуть побачити це на балетних виставах, у художніх альбомах, відеофільмах. Наступні їх самостійні думку і судження часом заслуговують на повагу.

Доктор Селія Спарджер, автор книги «Анатомія і балет», колишній консультант Королівського балету Англії, писала, що «балет є надто складним засобом виховання постави, дисциплінованого і красивого руху, швидкої мозкової реакції і зосередженості, щоб обмежити його вивчення лише для небагатьох обраних» [13, с. 112]. У російському освіті уроки з хореографії стають обов'язковими. Вони виховують і розвивають не тільки художні навички виконання танців різних жанрів, а й вироблення у дитини звички і норми поведінки у відповідність до осягати закони краси.  
Заняття хореографічним мистецтвом сприяють фізичному розвитку дітей та збагачують їх духовно. Це гармонійне заняття приваблює і дітей, і батьків. Дитина, що володіє балетної поставою, захоплює оточуючих. Але її формування-процес тривалий, що вимагає багатьох якостей від дітей.  
Дисциплінованість, працьовитість і терпіння - ті риси характеру, які необхідні не тільки в хореографічному класі, але і в побуті. Ці якості роками виховуються педагогами-хореографами і визначають успіх у багатьох справах. 

Почуття відповідальності, так необхідне в житті, рухає  дітей, що займаються хореографією, вперед. Не можна підвести поруч стоїть в танці, не можна спізнитися, тому що від тебе знаходяться в залежності інші, не можна не вивчити, не виконати, не допрацювати. 

Акуратність в хореографічному  виконавстві, охайність форми в  хореографічному класі переноситься і на зовнішній вигляд дітей у  школі. Вони виділяються не тільки своєю поставою, але і зачіскою, чистотою і елегантністю носіння звичайнісінької одягу. 

Виховання етикету є однією зі сторін на заняттях з хореографії. Хореографічне мистецтво у дитини є доповненням і продовженням його у реальному житті, збагачуючи її. Заняття цим мистецтвом приносять йому такі відчуттяі переживання, яких він не міг би отримати з будь-яких інших джерел [8, с. 110]. 

Творча особистість - найважливіша мета як усього процесу навчання, так і естетичного виховання. Без нього, без формування здатності до естетичного творчості, неможливо вирішити найважливіше завдання всебічного і гармонійного розвитку особистості. Цілком очевидно, що кожен педагог за допомогою естетичного виховання готує дітей до перетворювальної діяльності. Педагог-хореограф повинен сформувати, розвинути і зміцнити у дітей потреба у спілкуванні з мистецтвом, розуміння його мови, любов і гарний смак до нього. 

1.2 Форми і методи  виховної роботи у творчому  колективі  
Форми і методи виховної роботи можуть бути різними і залежати від характеру та спрямованості творчої діяльності колективу [2, с. 94]. 

1. Педагог, приступаючи  до постановочної роботи, розповідає дітям про історію, на основі якої робиться постановка, про побут, костюмах, традиціях, про образи та характери, про мотиви їхніх дій і т.д. Все це необхідно підготувати для дітей на доступному для них мовою, можливо з показом барвистих ілюстрацій, піднести матеріал емоційно, виразно. 

2. Перегляд спеціальних фільмів, прослуховування музики. Колективний перегляд зближує дітей і педагога. З'являється загальна тема для розмови, в якій педагог розумно і тактовно спрямовує дітей в русло правильних міркувань. 

3. Виховують і традиції, яких у колективі може бути  безліч: це і посвячення в хореографи, і перехід з молодшої групи в старшу, і т.д. 

4. Виховання дисципліни  прищеплює навички організованості  в процесі праці, виховує активне ставлення до нього. Педагог на заняттях пробуджує повагу до загальній праці, виховує здатність підпорядкувати особисте суспільному. Свідома дисципліна - це дисципліна внутрішньої організованості і цілеспрямованості. Зовнішня дисципліна створює передумови до внутрішньої самодисципліни. Діти стають зібраними, увагу на заняттях загострюється, вони швидше й чіткіше виконують поставлені завдання. 

5. Постановки номерів  на сучасні теми підштовхують на зустрічі з цікавими людьми, до читання сучасної літератури, відвідування музеїв і т.д. 

6. Корисний спільний перегляд і спільне обговорення концертних програм, вистав як професійних, так і аматорських колективів. 

7. Проведення аналізу  концертних виступів самого колективу.  Педагог-керівник зобов'язаний зупинитися  як на позитивних, так і на  негативних моментах програми. Важливо  приділити увагу кожній дитині, враховуючи його індивідуальні  особливості характеру. Вчасно  сказане добре слово, вияв підтримки, схвалення багато в чому допоможуть розкритися здібностям дітей. 

8. Велику виховну роботу грають творчі звіти, обмін досвідом між колективами та творча допомогу один одному. 

9. Зустрічі з талановитими творчими людьми. Їх розповідь про свою професію і творчості мають сильний емоційний вплив на дітей. 

10. Проведеніе вечорів відпочинку за участю дітей і батьків (Новий рік, 8 Березня, 23 лютого і т.д.). 

11.Виховним моментом у колективі є повна зайнятість дітей в репертуарі колективу. Це є стимулом для занять, так як діти знають, що ніхто з них не залишиться осторонь. 

12. Велику користь в  художньому вихованні дітей принесе  вивчення танців інших народів. 

13.Постановка хореографічних  творів, що увійшли до «золотого»  фонду хореографії, має великий  естетичний вплив на дітей.  У даному випадку необхідно  пам'ятати про можливості виконавців. Неприпустимо спотворення задуму  номери, спрощення танцювальної  лексики. І якщо, все-таки, номер  поставлений, педагогу треба пам'ятати,  що він зобов'язаний вказати,  хто є автором постановки і  хто підготував номер у цьому колективі. 

Підготовка великої форми хореографічного твору або ж великий загальної програми є одним з хороших методів виховання дітей.  Хореографічний колектив у певному сенсі і в певних умовах сприяє вирішенню виникаючих проблем у дітей: знімає негативні фактори (закомплексованість у русі, в ході, поведінці на дискотеках тощо); виховує відповідальність (необхідна риса в характері маленької людини, так як безвідповідальне ставлення одних часом дратує і розслабляє інших); прибирає тенденцію «винятковості» деяких дітей (це негативно впливає на весь колектив); береже дитину від нездорового суперництва, зловтіхи, «зоряної хвороби», що є важливим завданням у вихованні дітей. Викладач повинен навчити дітей здатності співпереживати чужої біди, вмінню захищати, можливо, всупереч всьому колективу. Висловити свою точку зору, відстояти її дитина навчається в колективі. Педагог активно виховує в них порядність, обов'язок і честь у людських стосунках, незалежно від зміни їх суджень і позицій. 

Кожен сумлінну педагог спрямовує  всі свої сили на виховання дітей у колективі. Зауважує всі особливості, спостерігає за їх творчим зростанням. Для них він докладає всіх зусиль, не шкодуючи ні часу, ні коштів для всебічного їх розвитку. Досвідчений педагог, який любить своїх вихованців, завжди знайде можливість посприяти талановитій дитині в його подальшому творчому зростанні. «Адже виявлення і виховання молодих талантів, передача їм своїх навичок і знань, а потім сприяння їм у подальшому творчому зростанні і є почесний обов'язок педагога-хореографа. І в цьому ми, хореографи, повинні надавати один одному посильну допомогу »[13, с. 178]. 

Підсумовуючи вищесказане, слід зазначити, що заняття дітей у хореографічному колективі є прекрасним засобом їх виховання, так як: 

1. Заняття організують  і виховують дітей, розширюють  їх художньо-естетичний кругозір, привчають до акуратності, підтягнутості,  виключають розхлябаність, розбещеність. 

2. Займаючись в колективі,  діти розвивають в собі особливо  цінна якість - почуття «ліктя»,  почуття відповідальності за спільну справу. 

3. Привчають дітей чітко  розподіляти свій вільний час, допомагають більш організовано продумувати свої плани. 

4. Заняття допомагають  виявити найбільш обдарованих  дітей, які пов'язують свою  долю з професійним мистецтвом. 

5. Вони визначають педагогічні та організаторські здібності дітей.  
Виховання має проходити так, щоб дитина відчувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, втомлива, напружена робота забарвлюється радісними почуттями.

 

2. Вікові та індивідуальні особливості навчання дітей мистецтву хореографії  
2.1 Аналіз вікових та індивідуальних особливостей учнів старших класів 

Педагог-керівник хореографічного  класу постійно займається естетичним вихованням дітей, з тим, щоб вони були всебічно підготовлені до художнього сприйняття і творення дійсності. В основі цього виховання лежить формування любові до своєї національної культури, народної творчості, інтересу і розуміння краси навколишнього світу, спілкування. Досягнення фізичної досконалості має стати важливою частиною виховання на уроках хореографії. 

Всі ці завдання виховання  не віддільні від вікових та індивідуальних особливостей дітей. Віковими особливостями прийнято називати анатомо-фізіологічні іпсихологічні особливості характеру того чи іншого вікового періоду. 

У тісному зв'язку з віковими особливостями знаходяться індивідуальні - стійкі властивості особистості, характеру, інтересів, розумової діяльності, притаманні тому чи іншому дитині і які відрізняють  його від інших [7, с. 37].