Значення, структура та місце галузі в економіці України

Інший недолік  ТЕС полягає в тому, що перетворення теплової енергії, яка міститься  у викопному паливі, супроводжується  колосальними втратами.

Сучасна теплова  електростанція, яка працює на вугіллі і виробляє пару для наступного перетворення її енергії за допомогою турбогенератора в електричну, досягає ефективності 40%, іншими словами, лише 40% теплової енергії, яку віддає вугілля під час згорання, перетворюється в електричну. Такою ж приблизно є й ефективність теплових електростанцій, які використовують нафту.

Одержання електричної  енергії супроводжується марним використанням великої частини  теплової енергії викопного палива - вугілля, нафти та природного газу. Особливо великими є витрати, коли одержана електрична енергія знову перетворюється в тепло на місці її використання.

При одержанні  електричної енергії виділяється  зайве тепло, яке необхідно кудись відводити. Коли такі "теплові відходи" викидаються в навколишнє середовище, це може призвести до небезпечних наслідків. Ось чому надлишок тепла в навколишньому середовищі класифікується як теплове забруднення.

Багато праць  присвячено тепловому впливу на живі організми у зв'язку з місцем розташування теплоелектростанцій. Ці дослідження  показали, що явно небезпечний вплив здійснюють ті електростанції, які розташовані в більш теплих кліматичних областях, оскільки організми, що живуть там, часто потрапляють в умови, близькі до верхньої температурної межі виживаності. Додаткове тепло від ближньої електростанції нерідко перевищує температурний поріг нормального існування організмів.

Розв'язати проблему теплового забруднення навколишнього  середовища можна двома шляхами – знайти надлишковому теплу корисне використання або перейти на охолодження замкненого типу з використанням градирень або ставків-охолоджувачів.

Охолодження замкненого типу має дві переваги. По-перше, якщо тепло передається від охолоджувальної  води в атмосферу, то немає необхідності викидати охолоджуючу воду в озеро  чи річку. Тим самим усувається небезпека підігрівання водних організмів. По-друге, зменшується не тільки теплове забруднення, але й кількість охолоджуючої води, яка забирається з річок, скорочується на кілька відсотків порівняно з кількістю, яка необхідна при охолодженні відкритого типу. Справа в тому, що одна і та ж вода знову і знову використовується для охолодження відпрацьованої пари з турбін. У результаті кількість води, яка забирається на потреби електростанцій, значно скорочується, що дозволяє використовувати воду з іншою метою.

ВИСНОВОК

Проблеми  теплових електростанцій пов’язані  з тим, що вони є великими забруднювачами атмосфери. При спалюванні низькосортного вугілля з домішками сірки утворюється сірчистий газ, який, сполучаючись з водяною парою у повітрі, спричиняє кислотні дощі. Вугілля, до того ж, не повністю згорає. Це зумовлено використанням застарілих технологій спалювання палива. Тому важливим для ТЕС є їх модернізація, налагодження очистки викидів у атмосферу, а також використання у господарстві золи і шлаку, які нагромаджуються на цих ТЕС.

З-поміж негативних наслідків роботи ТЕС на викопному  вугільному паливі слід особливо зважати  на небезпеку забруднення біосфери радіоактивними речовинами в обсягах, які набагато перевищують можливі  радіоактивні викиди за нормальної експлуатації атомних електростанцій.

Глобальний вплив викидів від спалювання вугілля й нафти на здоров'я людей діє приблизно так само, як аварія типу Чорнобильської, що повторюється раз на рік. Це – «тихий Чорнобиль», наслідки якого безпосередньо невидимі, але постійно впливають на екологію. Концентрація токсичних домішок у хімічних відходах стабільна, і врешті-решт усі вони перейдуть у екосферу, на відміну від радіоактивних відходів АЕС, що розпадаються.

Для зменшення  викидів в атмосферу шкідливих  речовин необхідно дотримуватись  таких заходів:

- економити теплоенергію;

- збільшувати частку природного газу на ТЕС за рахунок зменшення його перевитрат у металургії та інших галузях господарства;

- підвищувати ефективність використання різних видів палива;

- вводити у роботу ефективні і економічно виправдані очисні пристрої;

- удосконалювати структуру промисловості.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Б. Коробко. Концепція стратегії довгострокового розвитку паливно-енергетичного комплексу України. / www.kar.net/~res-ua.
2. Бровдій В.М., Гаца О.О. Екологічні проблеми України (проблеми ноогеніки). - К.: НПУ, 2010.
3. Дорогунцов С.І., Муховиков A.M., Хвесик М.А. Оптимізація природокористування: У 5 т. - К.: Кондор, 2004.
4. Д. Толмачов. Роль і перспектива окремих енергоносіїв в Україні. // Економіст, 2000, №7-8.
5. В.Лір. Енергетична ефективність економіки України. // Економіст, 2000, №9.
6. Динаміка виробництва найважливіших видів промислової продукції.// Економіст, 2001, №10.
7. Качинський А.Б., Хміль Г.А. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика. - К.: НІСД, 2007.
8. Іванук Р. І. Економічні проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу України // Економіка України - 1995 р.- № 2 –ст. 38-43
9. Розміщення продуктивних сил України за ред. Є. П. Качана. – К. , 1996.

ДОДАТОК 1

Перелік теплових електростанцій фактичною потужністю більше 20 МВт