Всевишній дозволив торгівлю і заборонив зростання

 

«Всевишній дозволив торгівлю і заборонив зростання»

У своїх проповідях, покладених в основу Корана, і висловлюваннях, відомих як «хадіси», пророк Мухаммед свого часу приділив чимало уваги  фінансово-економічним питанням. У  результаті повноцінною категорією економіки стала ... справедливість. Через це правила поведінки мусульман  у цій галузі мають специфічні для європейця параметри. Головним принципом і відзнакою ісламської банківської системи є виключення з усіх фінансових операцій позикового відсотка. Крім того, мусульманину заборонено навмисно йти на ризик і укладати угоди в умовах невизначеності, тобто  мати справу з ф'ючерсами, опціонами, купувати майбутній урожай або ще не видобуті корисні копалини.

Основна ідея роботи ісламського  банку полягає в тому, що оскільки гроші - не товар, вони не можуть зростати лише тому, що були видані у вигляді  позики. Фактично всі операції у  фінустановах, що працюють за законами шаріату, здійснюються на основі поділу відповідальності та пайової участі обох сторін - як дає в борг і яка  бере. Тобто кредитор може розраховувати  на дохід тільки в тому разі, якщо гроші, вкладені в економіку, створили реальну додану вартість. Винагорода ж банку або вкладника не є  початково гарантованою, а виникає  як похідне від прибутку бізнесу.

Природно, банк відкриває  рахунки, на яких акумулює кошти вкладників і цими засобами він фінансує підприємців. Однак замість сплати традиційного відсотка підприємець ділить отриманий прибуток з банком, а той у свою чергу - з вкладником.

Очевидно, що при такому розкладі ісламські банки безпосередньо  зацікавлені в успішності справи боржника та отримання ним прибутку, і тому підбирають позичальників  з максимальною ретельністю. Мусульманський банкір ухвалює рішення про надання  кредиту в першу чергу на основі вивчення перспектив проекту, запропонованого  для реалізації, а також ділових  якостей позичальника. При цьому  ісламські банки не вимагають  від клієнта надання застави.

Вкладники ісламських банків, у свою чергу, отримують від банку  інформацію про те, в який саме проект або в проект якої галузі вкладено їхні гроші. Відповідно, можна вибрати, в який бізнес інвестувати.

Ці правила перешкоджають  появі ефекту грошового мультиплікатора, коли банківська система як ціле створює  гроші «з повітря» - на основі необмеженого кредиту. Тобто, на відміну від західної, в ісламській банківській системі  виключена ситуація, коли в банках на депозитних рахунках існує лише менше $ 2 реальних грошей на кожні $ 100, як сьогодні в США. Але це абсолютно  не заважає ісламській фінансовій системі  відчувати себе не в приклад краще  західної.

Ісламському банкінгу непогано допомагають держінвестфонди арабських  країн, і левову частку його зростання  становлять процеси поглинання традиційних  банків на мусульманському Сході. За розрахунками International Islamic University of Malaysia, в 2010 р. частка ісламських банків становила близько 20% на ринку мусульманських країн.

За даними DIB ісламська фінансова система, що налічувала ще в 2006 р. $ 265 млрд. капіталізації, в 2008-м минула психологічний рубіж в $ 1 трлн. У МВФ, щоправда, ісламські активи оцінювали скромніше - в $ 500 млрд, але й ця сума вже значима для світової економіки. А за теперішніх темпів зростання 10-15% на рік до 2013 року активи ісламських фінансових інститутів таки досягнуть $ 1 трлн.

 

 

Мадаріб і мудараба

Залежно від конкретних механізмів та інструментів ісламської банківської  системи розподіляються і збитки.

Продукт «Кард-уль-Хасан» дає  можливість клієнтові взяти якусь  суму, яку він зобов'язується повернути  після закінчення певного терміну. При цьому клієнт сам заплатить преміальні (Хібу) банку, якщо захоче.

Продукт «Мудараба» є аналогом традиційного довірчого управління. Банк віддає свої кошти в управління мадарібу (підприємству з достатнім  досвідом і репутацією), яке займається інвестуванням коштів у свій бізнес і вкладає туди ж свої трудові  ресурси, вміння і досвід. При цьому  банк бере участь у розподілі прибутку і збитків, контролює використання коштів і дає рекомендації з ведення  бізнесу та використання коштів.

Договори «Шаріка» та «Мушарака» призначені для компаній, що мають  кілька співвласників, які вносять  свою частку грошима, нерухомістю, майном, цінними паперами. Укладаючи договірні  відносини «Шаріка», банк фінансує виробництво, будівництво, торгівлю та іншу економічну діяльність. А договір  «Мушарака» - це форма партнерства  на основі договору «Шаріка», пайове спільне  фінансування, в якому створена фірма  обіцяє поступово викуповувати частку банку. При цьому «Шаріка» допускає перерозподіл прибутку за домовленістю сторін, але збитки, якщо вони матимуть місце, суворо пропорційні вкладам  кожного.

Інтерес представляють і  облігації Сукук. Ісламські інструменти, по суті, є передфондовими, ​​тобто  якимось своєрідним інструментом-посередником між інструментами комерційного банкінгу і ринку цінних паперів. Їх випуск на технічному рівні аналогічний  випуску традиційних цінних паперів, але різниця полягає в тому, що ісламські облігації структуруються відповідно до принципів шаріату  і ця структура має бути підтверджена і схвалена радником шаріату. Як і  при видачі кредиту, при інвестуванні в ісламські цінні папери в  список емітентів не включаються  компанії, що виробляють свинину, алкоголь, тютюн, які торгують цією продукцією, фірми, що представляють індустрію  розваг (казино, кінотеатри тощо), а  також страхові та фінансові компанії, що живуть за рахунок відсотків від  угод. Не входять до цього списку виробники і продавці зброї та бойової техніки.

 

За різними оцінками, сьогодні в світі налічується близько 200 ісламських банків і безліч інших  ісламських небанківських фінансових інститутів.

Провідні західні банки  відкривають у себе ісламські  підрозділи: «Чейз Манхеттен», «Голдмен Сакс», «Ай-Ен-Джі», «Номура Сек'юрітіз", "Джей Пі Морган" та інші. Американський  банк «Сітібенк» вже тривалий час  співпрацює з ісламськими банківськими структурами, вклавши близько 1 мільярда доларів у спеціалізовані ісламські  фонди. Ще в 1997 році «Сітібенк» заснував у Бахрейні своє повноважне відділення «Сіті Ісламік Інвестмент Бенк»  з капіталом у 20 мільйонів доларів. Спеціальні ісламські департаменти відкривають також найбільші  світові банки «Дойче бенк» і HSBC. За оцінкою «Сітібенка», темпи зростання ісламського банкінгу становлять від 10 до 15% на рік. До послуг ісламських банків вдаються такі транснаціональні гіганти, як «Дженерал Моторс», «Ай-Бі-Ем», «Алкатель», «Деу», а також найбільші фінансові холдинги Societe.

Серйозні плани та доробки  має Ісламський Банк Розвитку в Казахстані. З недавнього часу ісламські методи почали впроваджуватися в банківських  системах Киргизії та Азербайджану.

Перший і на даний момент останній ісламський банк в Росії  був закритий розпорядженням Центробанку  Росії у зв'язку із звинуваченнями щодо здійснення транзакцій терористичних  грошових потоків, але сьогодні в  банківських колах РФ йде дискусія про можливість або неможливість законодавчого оформлення особливих  умов роботи ісламських банків. Правда, деякі керуючі компанії в РФ пропонують своїм клієнтам-мусульманам «халяльні» пайові інвестиційні фонди, однак поки паї таких ПІФів не користуються попитом.

 

Ahlan wa-sahlan або Ласкаво просимо

Хоч як дивно, але основним перспективним полігоном ісламського  банкінгу в Східній Європі багато експертів вважають Україну. У розпал кризи кілька українських банків, зокрема ВТБ Банк і БТА Банк, почали консультуватися з фахівцями  в галузі мусульманської економіки, а Фортуна Банк у 2010 році планував надавати банківські послуги, що відповідають канонам ісламу, але подальшого розвитку ця ініціатива поки не отримала.

На жаль, положення національного  законодавства поки перешкоджають  широкому поширенню ісламських фінансових продуктів у країні. Ситуація ускладнюється  і тим, що немає точного списку ісламських продуктів, які можна  вже сьогодні застосовувати без  відповідних законодавчих поправок. До того ж у нас немає держоргану або відомства, яке може компетентно  трактувати норми шаріату, виокремлювати, вести грамотний облік і контроль подібного роду фінансових операцій. Недостатньо досвіду щодо порядку  ведення відповідної бухгалтерської та фінансової звітності.

До того ж, необхідність відповідати  одночасно законам шаріату і  міжнародним стандартам (таким як Sarbanes-Oxly і Basel II) робить продукти ісламських банків дорожчими, аніж аналогічні продукти традиційної банківської системи.

Втім, експерти і без того сумніваються, що ісламський банкінг  отримає широке поширення в Україні. У першу чергу тому, що вітчизняні бізнесмени не звикли повністю розкривати свій прибуток. А прозорість бізнесу - одна з найважливіших умов ісламського банкінгу.

 

P.S. Ісламське право містить такі заборони в галузі економіки:

«Риба» (буквально - лихва) - заборона на позичковий відсоток з боргу. Тобто будь-яку виплату, що перевищує надану позику. У зв'язку з цим гроші не сприймаються як самостійний товар, але лише як мірило вартості товарів. Серед сучасних досліджень позичкового відсотка особливо виділяється  рішення Верховного Суду Пакистану  від 23 грудня 1999 (Supreme Court of Pakistan), що займає понад 1100 сторінок.

«Гарар» (буквально - «небезпека», «вводити в оману», «спокушати», «піддавати ризику») - заборона на навмисний  ризик, що виходить за межі необхідного. Заборона гарара не означає заборону на будь-які економічні ризики. Сучасні  дослідники гарара пояснюють його через  заборону участі в грі з нульовим результатом.

«Майсір» (азартна  гра) - отримання прибутку в результаті випадкового збігу обставин.

Угоди з забороненими товарами, послугами (класичне страхування, алкоголь, свинина, азартні ігри, секс-індустрія  тощо). При цьому, як правило, дозволеними  є угоди з майновими комплексами, незначну частину яких може становити  заборонена продукція. Наприклад, дозволяється участь у будівництві та експлуатації готелів, незважаючи на те, що в ресторанах при цих готелях може продаватися  алкоголь.

«Бай ал-Калі бі ал-Калі» - продаж боргу за борг. Наприклад, продаж форвардного контракту з  відстрочкою платежу за нього.