Управління звільненням персоналу

Система заходів  щодо звільнення працівників, чітко  розроблена американськими спеціалістами, знайшла застосування і в західних країнах. Ця система ґрунтується як на індивідуальній, так і груповій основах. Слід пам'ятати, що процес звільнення впливає не тільки на тих, кого звільняють, але й на тих працівників, які залишаються в організації, які спостерігають за процесом звільнення, за взаємовідносинами адміністрації, безпосередніх керівників та колег і порівнюють зофіпійно-проголошеною програмою. Одержані, за рахунок спостереження, дані впливають на трудову поведінку працівників. Враховуючи таку ситуацію, керівництво змушене хоч би частково вирішити проблеми тих, кого скорочують.

В загальному вигляді  система заходів щодо звільнення включає три етапи:

• підготовка;
• доведення до відома працівників про їх скорочення;
• консультації.

Звільнення повинно  бути всебічно обґрунтованим, з оформленням  всіх потрібних документів, і коли вони готові, відповідно до їх змісту роблять коротке тактовне, однозначне повідомлення про звільнення.

Працівникові і  всьому колективу повідомляють тільки одну, офіційну причину звільнення.

Згідно з трудовим законодавством України при звільненні в умовах скорочення певної кількості  працівників право залишитися в  організації мають працівники з  більш високим рівнем кваліфікації та продуктивності праці. У випадку однакової кваліфікації персоналу віддають перевагу сімейним та тим, які мають на утриманні двох або більше утриманців; працівникам з великим трудовим стажем уданій організації; тим хто одержав професійне захворювання чи інвалідність; тим, хто навчається заочно.

На етапі консультації формуються концепції пошуку нового робочого місця.

Третій вид звільнення - це вихід на пенсію. Це звільнення може бути заздалегідь заплановане  з великою точністю в часі. Робота з такими працівниками проводиться  за напрямами: курси з підготовки виходу на пенсію, де вивчають правові норми і положення, пов'язані з виходом на пенсію, економічні аспекти подальшого життя і медичні проблеми.

У західних фірмах практикується «ковзаюче пенсіонування» — це поступовий перехід від повноцінної трудової діяльності до виходу на пенсію. Як правило, це триває 5-6 років з поступовим зменшенням навантаження[6, c. 157-159].

3. Порядок звільнення персоналу

 

Порядок звільнення персоналу включає наступні заходи:

– первинна інформація про звільнення;

– співбесіда з  працівником і аналіз причин звільнення на кадровій комісії;

– рішення про звільнення;

– здача місця  роботи і внутрішніх документів;

– фінансові розрахунки із працівником, який звільнюється;

– остаточне оформлення кадрових документів.

Документи, необхідні  для звільнення працівника:

– особиста заява (з  мотивацією звільнення);

– рішення атестаційної комісії;

– рішення профспілкового комітету;

– анкета “Звільнення”;

– акт прийому-передачі робочого місця (кабінет, стілець, стіл, ключі від приміщень здаються керівнику) ;

– акт прийому-передачі матеріальних цінностей (для матеріально-відповідальних осіб);

– документи для  службового використання (здаються керівнику);

– наказ про звільнення;

– грошовий розрахунок у бухгалтерії;

– трудова книжка (видається робітнику).

 

 

Висновки

 

В умовах ринкової економіки розподіл трудових ресурсів в основному здійснюється на контрактній основі. Переміщення, підвищення, зниження залежить від таких характеристик трудових ресурсів, як народжуваність, коефіцієнт смертності, міграційні потоки, а також плинність кадрів і зайнятість населення.

Розкривши дану тему, можна зробити такі висновки:

1) Порядок звільнення  залежить від того, хто виступає  ініціатором розірвання трудових  відносин. Якщо ініціатива припинення  трудового договору належить  працівникові, то він подає заяву  на ім’я власника або уповноваженого ним органу про своє бажання звільнитись з роботи. Якщо ініціатором виступає власник або уповноважений ним орган, то закон передбачає деякі процедурні гарантії від неправомірного звільнення працівника.

2) Відповідно з  КЗпП України є випадки, коли  для звільнення потрібна попередня  згода профспілкового органу, а  є такі, які не потребують такої  згоди.

3) Накладення стягнення  за порушення трудової дисципліни  має певну послідовність, якої власник чи уповноважений ним орган повинен дотримуватися.

4) Оформлення звільнення  має також певну послідовність, якої власник чи уповноважений ним орган повинен дотримуватися.

5) Інструкція про  порядок ведення трудових книжок  на підприємствах, в установах і організаціях передбачає правила заповнення трудових книжок при звільненні працівника.

6) При звільненні  працівника йому у день звільнення  видається трудова книжка з внесеними відповідними записами і виконується повний розрахунок.

У разі необхідності скорочення виробництва підприємці здебільшого вирішують ці проблеми не шляхом звільнення персоналу, а переведенням частини працівників за їхньої згоди на інші підприємства або і скороченням тривалості робочого часу на даному підприємстві.

Питання про порядок  звільнення з роботи і його оформлення є надзвичайно важливим зараз, коли, на мою думку, зростає правосвідомість  населення. Воно важливе як для власника підприємства, організації чи установи чи уповноваженого ним органу, так і для працівника. Для власника чи уповноваженого ним органу – тому, що дотримання формальної процедури звільнення працівника за порушення трудової дисципліни зробить неможливим визнання судом його звільнення незаконним, і як наслідку – поновлення на роботі п’яниць, прогульників тощо. Для працівника – тому, що встановлена законодавством формальна процедура звільнення захищає його від незаконного звільнення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

1. Балабанова Л.  Управління персоналом: Навчальний  посібник/ Людмила Балабанова, Олена Сардак,; Мін-во освіти і науки України, ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського. - К.: Професіонал, 2006. - 511 с.

2. Крушельницька  О. Управління персоналом: Навчальний  посібник/ Ольга Крушельницька, Дмитро Мельничук,. - 2-е вид., перероб. й доп.. - К.: Кондор, 2005. - 304 с.

3. Менеджмент персонала:  функции и методы: Учеб. пособие/ Моск. авиац. ин-т им. С. Орджоникидзе; [Э. С. Минаев и др.]. - М.: Изд-во МАИ, 1993. - 25 с.

4. Менеджмент персоналу:  Навчальний посібник/ В. М. Данюк, В. М Петюх, С. О. Цимбалюк та ін.; За заг. ред. В. М. Данюка, В. М. Петюха; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 398 с.

5. Мурашко М. Менеджмент  персоналу: Навчально-практичний  посібник/ Микола Мурашко,. - 2-ге вид., стереотип.. - К.: Знання, 2006. - 311 с.

6. Савельєва В.  Управління персоналом: Навчальний  посібник/ Валерія Савельєва, Олексій Єськов,; М-во освіти і науки України. - К.: Професіонал, 2005. - 335 с.

7. Управління персоналом: Навчальний посібник/ Микола Виноградський, Світлана Беляєва, Алла Виноградська, Олена Шканова,; М-во освіти і науки України, Київ. економ. ін-т менеджм. ("Екомен"). - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 500 с.

8. Управління персоналом  фірми: Навчальний посібник для студ. економ. спец./ Ред. Валентина Крамаренко, Борис Холод,. - К.: ЦУЛ, 2003. - 271 с.

9. Хміль Ф. Управління  персоналом: Підручник/ Федір Хміль,. - К.: Академвидав, 2006. - 487 с.