Управління оборотними активами підприємства ВАТ «Київпромстройсервіс»

 

Первісна вартість устаткування цеху по виготовленню металевих та броньованих дверей (В_n) - 40 тис. грн., а ліквідаційна (В_л) - 4 тис. грн., строк корисного використання - 4 роки, загальний виробничий ресурс (К) - 400 тис. виробів. Кількість виробленої продукції за роками наведено у таблиці 2.11.

Визначимо щорічні амортизаційні відрахування методами списання вартості за сумою років корисного використання; відповідно до обсягу виробленої продукції.

 

Таблиця 2.11

Кількість вироблених металевих та броньованих дверей

Рік	2003 рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік
Кількість, тис. шт.	100	110	100	90

 

Щорічні амортизаційні відрахування методом списання вартості за сумою років корисного використання визначаються за формулою:

 

A_i = (B_n - B_л) × n_i : n,

де n = 1 + 2 + 3 + 4 = 10;

B_n - B_л = 40 - 4 = 36 тис. грн.

 

Щорічні амортизаційні відрахування відповідно до обсягу виробленої продукції розраховують за формулою:

 

A_i = (B_n - B_л) × K_i : K,

де K = 400 тис. грн.;

B_n - B_л = 40 - 4 = 36 тис. грн.

 

Результати розрахунків наведено у таблиці 2.12.

 

 

Таблиця 2.12

Щорічні амортизаційні відрахування визначені методами списання вартості за сумою років корисного використання; відповідно до обсягу виробленої продукції

Рік	, тис. грн.	, тис. грн.
2003	А1 = 36 × 4 : 10 = 14,4	А1 = 36 × 100 : 400 = 9
2004	А2 = 36 × 3 : 10 = 10,8	А2 = 36 × 110 : 400 = 9,9
2005	А3 = 36 × 2 : 10 = 7,2	А3 = 36 × 100 : 400 = 9
2006	А4 = 36 × 1 : 10 = 3,6	А4 = 36 × 90 : 400 = 8,1

 

На початок 2006 року залишкова вартість основних засобів групи 1 становить 9000 грн., групи 2 - 2000 грн.

Визначимо щоквартальні амортизаційні відрахування за методом, який використовують у податковому обліку, а також залишкову вартість основних засобів за групами на кінець кожного кварталу (таблиця 2.13).

Норми амортизації для основних засобів груп 1 і 2 становлять відповідно 2% і 10% і застосовують до балансової вартості засобів на початок звітного кварталу.

 

Таблиця 2.13

Щоквартальні амортизаційні відрахування та залишкова вартість основних засобів за групами

Рік	Амортизаційні відрахування , грн.	Балансова вартість, група 1	Амортизаційні відрахування , грн.	Балансова вартість, група 2
2003	9000 × 0,02 = 180	8820	2000 × 0,1 = 200	1800
2004	8820 × 0,02 = 176,4	8643,6	1800 × 0,1 = 180	1620
2005	8643 × 0,02 = 172,9	8470,7	1620 × 0,1 = 162	1458
2006	8470,7 × 0,02 = 169,4	8301,3	1458 × 0,1 = 145,8	1312,2

 

Визначимо системну та змінну складові оборотного капіталу (ОК), а також середнє значення оборотного капіталу за рік. Обсяг оборотних активів за місяцями наведено у таблиці 2.14.

 

Таблиця 2.14

Обсяг оборотних активів за місяцями 2006 року

	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й	11-й	12-й
Обсяг оборотних активів, тис. грн.	200	195	203	212	253	266	281	290	272	267	243	229

 

Системна складова, яка визначається мінімальним значенням ОК, становить 195 тис. грн. Змінна складова визначається як різниця між максимальним і мінімальним значеннями ОК, тобто 290 - 195 = 95 тис. грн. Середнє значення ОК обчислимо за формулою середнього арифметичного:

 

 

Чиста виручка від реалізації освітлювальної опори - 2000 грн. Для виготовлення освітлювальної опори використовується 3 комплектуючі (К₁, К₂, К₃), інші витрати на виготовлення та реалізацію становлять 200 грн.

Визначимо прибуток підприємства від реалізації цього виробу, розраховуючи собівартість комплектуючих за методами ФІФО, ЛІФО та середньозваженої вартості. Дані для розрахунку собівартості комплектуючих наведено у таблиці 2.15.

 

 

Таблиця 2.15

Вихідні дані для розрахунку собівартості комплектуючих освітлювальної опори

Дата поставки	K1		K2		K3
	Ціна за штуку, грн.	Кількість, шт.	Ціна за штуку, грн.	Кількість, шт.	Ціна за штуку, грн.	Кількість, шт.
05.01.2006	680	200	450	200	300	200
14.03.2006	695	500	480	500	310	500
25.04.2006	710	300	500	300	320	300

 

За методом ФІФО собівартість комплектуючих визначається собівартістю перших за часом надходження, тобто собівартістю комплектуючих, які надійшли 05.01.2006 року. Прибуток від реалізації виробу дорівнює:

 

П = Чиста виручка - Витрати =

= 2000 - 680 - 450 - 300 - 200 = 370 грн.

 

За методом ЛІФО собівартість комплектуючих визначається собівартістю останніх за часом надходження, тобто, собівартістю комплектуючих, які надійшли 25.04.2006 року. Прибуток від реалізації виробу буде таким:

 

П = Чиста виручка - Витрати =

= 2000 - 710 - 500 - 320 - 200 = 270 грн.

 

Собівартість комплектуючих (С_к) за методом середньозваженої вартості обчислимо діленням сумарної вартості комплектуючих на їх загальну кількість:

 

С_к = (680 × 200 + 695 × 500 + 710 × 300) :

: (200 + 500 + 300) = 696,5 грн.;

С_к = (450 × 200 + 480 × 500 + 500 × 300) :

: (200 + 500 + 300) = 480 грн.;

С_к = (300 × 200 + 310 × 500 + 320 × 300) :

: (200 + 500 + 300) = 311 грн.

 

Прибуток від реалізації виробу дорівнює:

 

П = Чиста виручка - Випрати =

= 2000 - 696,5 - 480 - 311 - 200 = 312,5 грн.

 

Визначити необхідний рівень резерву сумнівних боргів з дебіторської заборгованості. Загальній обсяг дебіторської заборгованості - 200 тис. грн. Ризик неповернення 30% заборгованості становить 2%; 40% заборгованості - 5%; 20% заборгованості - 10%; 10% заборгованості є безнадійною.

Визначимо середній ризик неповернення та величину резерву сумнівних боргів за всім обсягом заборгованості. Встановимо, як зміниться рівень ризику, якщо 50% заборгованості, яка мала ризик неповернення 10%, стане безнадійною.

Резерв сумнівних боргів формується відповідно до ризику неповернення та обсягу дебіторської заборгованості.

Середній ризик неповернення за всім обсягом заборгованості дорівнює:

 

РН = 0,3 × 0,02 + 0,4 × 0,05 + 0,2 × 0,1 + 0,1 × 1 = 0,146, або 14,6%.

 

Величина резерву сумнівних боргів:

 

РСБ = 0,146 × 200000 = 29200 грн.

 

50% заборгованості, що має ризик неповернення 10%, становить 20% : 2 = 10% загального обсягу заборгованості. Якщо ця заборгованість стане безнадійною, 10% усієї заборгованості буде мати ризик неповернення 10%, а 20% стане безнадійною. Середній ризик неповернення РН за всім обсягом заборгованості в цьому випадку становитиме:

 

РН = 0,3 × 0,02 + 0,4 × 0,05 + 0,1 × 0,1 + 0,2 × 1 = 0,236, або 23,6%.

 

Підприємство протягом 2006 року реалізувало освітлювальні опори, металоформи та металеві огорожі чотирьом фірмам. Обсяги продаж та заборгованість, яка з різних причин залишилась непогашеною, за підприємствами наведено у таблиці 2.16.

 

Таблиця 2.16

Обсяги продаж та непогашена заборгованість за підприємствами

	П1	П2	П3	П4
Обсяги продаж, тис. грн.	200	350	400	560
Заборгованість, тис. грн.	4	7	12	28

 

Визначимо ризик неповернення за кожним підприємством. Крім того, визначимо який резерв сумнівних боргів ВАТ «Київпромстройсервіс» має сформувати, оскільки в наступному році має намір реалізувати продукцію тим самим фірмам у таких самих пропорціях.

Ризик неповернення за кожним з підприємств визначається співвідношенням обсягу непогашеної заборгованості до обсягу продаж:

 

Р₁ = 4 : 200 = 0,02, або 2%;

Р₂ = 7 : 350 = 0,02, або 2%;

Р₃ = 12 : 400 = 0,03, або 3%;

Р₄ = 28 : 560 = 0,05, або 5%.

 

Середній ризик неповернення за всіма підприємствами:

 

РН = (4 + 7 + 12 + 28) : (200 + 350 + 400 + 560) =

= 51 : 1510 = 0,0338 або 3,38%.

 

Таким чином, резерв сумнівних боргів, який ВАТ «Київпромстройсервіс» має сформувати у наступному році, має становити близько 3,4% від загального обсягу продаж, оскільки середній ризик неповернення, розрахований на основі даних за попередній рік, дорівнює 3,38%.

 

2.3 Аналіз управління дебіторською заборгованістю і грошовими коштами підприємства

 

ВАТ «Київпромстройсервіс» займається реалізацією наборів столярних виробів і пиломатеріалів. Набори купують у виробників за закупівельною ціною, що дорівнює 100 грн. Після цього на них наносять логотип та назву фірми-замовника і продають останнім за новою ціною. Річний обсяг реалізації становить 13000 наборів. Витрати на утримання запасів становлять близько 20% від їх обсягу, а витрати на проведення переговорів та налагодження обладнання для нанесення нових надписів на вироби - 500 грн. Замовлення надходять і виконуються рівномірно протягом року. Визначимо оптимальний обсяг замовлення.

Оскільки мають місце рівномірні постачання та збут продукції, для визначення оптимального обсягу замовлення можна використати модель Баумоля. Витрати на проведення переговорів та налагодження обладнання фактично є витратами на організацію замовлення, тому згідно з формулою (1.2) оптимальний обсяг замовлення становитиме:

 

 

Отже, при річному обсязі реалізації 13000 наборів підприємству з метою мінімізації витрат, пов'язаних з утриманням запасів, доцільно замовляти і купувати для остаточної обробки й реалізації набори в кількості 806 шт. в одному замовленні. Таких замовлень по 806 шт. протягом року при рівномірному постачанні буде здійснено: 13000 : 806 » 16. Тобто приблизно раз на півтора місяці підприємство купуватиме для обробки 806 наборів.

Якщо для переналагодження обладнання та виконання інших робіт, пов'язаних із виконанням чергового замовлення, необхідно приблизно один тиждень (протягом тижня продається у середньому: 13000 : 52 = 250 наборів), підприємству варто замовляти нову партію наборів при залишку запасів на складі 250 шт.