Управління інноваційною діяльністю на підприємстві

                       Управління інноваційною діяльністю на підприємстві

Управління  інноваційною  діяльністю  набуває  особливого значення  в сучасному  житті,  роблячи  значний  вплив  на  стратегію,  цілі  і методи  управління підприємствами. В загальному вигляді інноваційна діяльність являє собою процес, направлений на реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень  в новому  або  вдосконаленому  продукті,  що  продається  на  ринку,  в новому  або вдосконаленому технологічному процесі, що використовується в практичній діяльності, а також пов'язані з цим додаткові дослідження і розробки. Таким чином, інноваційна діяльність створює не тільки  майбутній  облік  підприємства,  визначаючи  його  технології,  продукти,  потенційних споживачів, оточення, але і основу його конкурентної позиції, а значить, і стратегічні позиції на ринку.

Змістом інноваційної діяльності підприємства є розробка і вихід на ринок нових товарів, розробка і впровадження нових технологій, створення і застосування нових знань. Таким чином,  інноваційна  діяльність  підприємства  направлена  на  пошук  і реалізацію  інновацій  з метою розширення  асортименту  і підвищення  якості  продукції,  вдосконалення  технології  і організації виробництва.  Інноваційна  діяльність  передбачає  виявлення  проблем  підприємства,  здійснення інноваційного процесу, безпосередньо організацію інноваційної діяльності.

Інноваційна  діяльність  для економіки  підприємства:  є чинником  конкурентоспроможності продукції;  забезпечує  ефективність  використання  виробничих  ресурсів;  підвищує  ступінь адаптивності  підприємства  до  умов  зовнішнього  середовища,  що  змінюються;  розширює можливості  підприємства  по  виходу  на  зовнішні  ринки продукції;  створює  передумови  для довгострокової стабільності. Реалізація позначених можливостей припускає створення ефективних систем управління інноваційною діяльністю підприємства.

Розвиток  інноваційної  діяльності  вітчизняних  підприємств  надзвичайно  ускладнений  непристосованістю  колишньої  системи  управління  інноваціями  до  нових,  ринкових  умов господарювання. Отже, для підвищення ефективності інноваційної діяльності, для впорядкування і її системної організації, поглиблення обґрунтованості і аналітичної підготовки схвалюваних рішень,  оптимізації  складу  вживаних  технологій,  вдосконалення  методів  і  форм  обліку  в інноваційній діяльності необхідна наявність цілої системи управління інноваційною діяльністю.

Таким чином, розгляд інноваційної діяльності, з погляду системного підходу, дає можливість визначити  її  як  об’єкт  управління.  Під  об’єктом  при управлінні  інноваційною  діяльністю  на підприємстві  необхідно  розуміти  систему взаємопов’язаних  процесів  інноваційної  діяльності  та елементів мікрооточення підприємства, об’єднаних в єдине ціле для створення і впровадження інновацій,  які  б задовольняли  нові  потреби споживачів  та  підприємства  та  забезпечували досягнення їх цілей.

Управління припускає процес свідомої дії суб'єкта управління на об'єкт управління, при якому змінюється  стан  останнього  і досягаються  поставлені  цілі.  На  цій  підставі  процес  управління інноваційною  діяльністю  передбачає  здійснення  певних  функцій,  пов'язаних  з організацією,  плануванням,  мотивацією,  регулюванням  і контролем  впровадження  інновацій.  З метою забезпечення ефективності даного процесу на вітчизняних підприємствах повинні створюватися  відповідні  системи  реалізації  вказаних  функцій,  тобто  необхідно  приділяти  окрему  увагу формуванню  ефективного  механізму  управління  інноваційною  діяльністю  як  в теорії,  так і на практиці.

Управління інноваційною діяльністю передбачає управління підприємством, яке базується на його  науково-технічному  потенціалі,  орієнтує  інноваційну  діяльність  на  потреби споживачів, здійснює аналіз, моделювання ситуацій, на підставі чого проводить регулювання і своєчасні зміни на підприємстві, що відповідають стану зовнішнього та внутрішнього середовища, що у сукупності дозволяє підприємству вижити та досягнути своєї мети у довгостроковій перспективі.

Під механізмом управління інноваційною діяльністю в дослідженні розуміється сукупність економічних, організаційних, правових та інших методів і способів, які об'єктивно обумовлюють необхідність використання всіх форм економічних відносин, що складаються між виробниками і споживачами нововведень з приводу його створення, виробництва і експлуатації.

Дії механізму управління інноваційною діяльністю полягають в тому, що в процесі управління керуюча система(суб'єкт управління),  ґрунтуючись на об'єктивно існуючих принципах, впливає різними методами на керовану систему(об'єкт управління- інноваційна діяльність) з тим, щоб забезпечити виконання поставленої мети.

Таким  чином,  розвиток  підприємства  є керованим  процесом,  і в ході  цього  управління виникають і вирішуються два основні питання: що підлягає зміні і як цю зміну здійснити. Відповідь на перше запитання, тобто вибір напряму перетворень відбувається в результаті проблемного аналізу  діяльності  і формування  інноваційної  стратегії.  Власне  нововведення,  навіть  на  рівні принципової ідеї, дає відповідь на друге запитання, тобто конкретизує спосіб зміни.

Організація  управління  інноваційною  діяльністю  як елемент  інноваційної  системи підприємства  забезпечує  можливості  гнучкого  реагування  на  зміни,  що  постійно  відбуваються,  дозволяє  підвищувати  ефективність  наукових  розробок,  прискорювати  їх  впровадження  у виробництво і вихід на ринок.

Виходячи з цього, завдання управління інноваційною діяльністю підприємства на сучасному етапі  вирішується  застосуванням  адаптивних  підходів  і адаптивної  моделі  управління,  яка будується на основі формування програмної траєкторії керованої системи на конкретний період часу і створення системи управлінських дій, що націлені на усунення дестабілізуючих збурень, які відхиляють керовану систему від програмної траєкторії.

Визначальною  метою управління  інноваційною  діяльністю  є формування  і розвиток

(нарощування)  інноваційного  потенціалу  підприємства.  Вказана мета  обумовлює  постановку  і вирішення таких завдань, як:

1) генерування, ініціація, контроль нових ідей, створення умов для швидкого виведення

інноваційної продукції на ринок;

2) формування господарських структур інноваційного типу, адекватних вимогам сучасного рівня розвитку продуктивних сил.

Характерними рисами, властивими подібним господарським структурам, є такі:

реальна  можливість  забезпечення  всього  відтворювального  циклу з виробництва  певних видів товарів і послуг, маючи в своїй структурі всі необхідні для цього підрозділу(науково-дослідні, виробничі,  техніко-технологічні,  маркетингові,  постачальницькі,  фінансові),  а також  постійні договірні  зв'язки  з відповідними  будівельно-монтажними,  транспортними,  постачальницькими,  банківськими та іншими організаціями;

здатність самостійно, систематично і планомірно оновлювати виробництво(як продукцію, так і  виробничо-технологічну  базу) на  інноваційній  основі,  успішно  конкурувати  на  внутрішньому  і зовнішньому ринках і, що найголовніше, володіти потенціалом розвитку;  наявність  постійних  і  стійких  виробничих  зв'язків  із  суміжниками(постачальниками матеріальних ресурсів і комплектуючих виробів, покупцями і кінцевими споживачами продукції в рамках різного роду об'єднань, асоціацій, союзів, угод і тому подібне);  забезпеченість  самостійними  джерелами  фінансування  своєї  інноваційної  діяльності,  розширеного відтворення.

Склад елементів системи управління інноваційною діяльністю підприємства такий :

процес досягнення мети інноваційної діяльності слід розглядати як впорядковану сукупність характеристик проміжних станів дослідження шляхів його подальшого розвитку;  всі складові інноваційної діяльності мають бути строго орієнтовані на досягнення єдиної мети, що формується на основі аналізу зовнішньої потреби;

на  всіх  рівнях  управління  інноваційною  діяльністю  повинні  забезпечуватися  єдність

управління,  взаємозв'язок  всіх  його функцій,  включаючи  прогнозування(прогнозування  потреб,  шляхів  досягнення  цілей,  необхідних  ресурсів,  наслідків  схвалюваних  рішень),  планування  і оперативне управління;  формування оптимального складу і структури ресурсів інноваційної діяльності, виявлення найважливіших взаємодій;

використання  результатів  аналізу  закономірностей  і тенденцій  розвитку  інноваційної

діяльності, зокрема головного її ресурсу- інноваційного потенціалу, який визначається здатністю і готовністю підприємства здійснювати ефективну інноваційну діяльність.  При цьому«здатність»  трактується  як  наявність  і збалансованість  структури  потенціалу(ресурсів,  необхідних  для інноваційної діяльності); «готовність» - достатність рівня розвитку потенціалу і наявних ресурсів для  здійснення  інноваційної  діяльності.  Центральними  питаннями  дослідження  тут є питання циклічної динаміки, періодичної зміни криз, пожвавлення, підйому, зрілості і знову кризи;  визначення  суті  і взаємодії  механізмів  відбору,  що  превалюють  в розвитку  інноваційної діяльності чинників при переході від одного ступеня до іншого.

Система  управління  інноваційною  діяльністю  підприємства  містить  чотири  підсистеми-  науково-технічного розвитку, керовану, забезпечуючу і керуючу підсистеми.

Підсистема науково-технічного розвитку займається розробкою і прогнозуванням майбутніх потреб підприємства. Керована підсистема- об'єкт управління- включає функціональні служби,  основні  і допоміжні  виробничі  підрозділи,  які  реалізують  наукові  розробки.  Забезпечуюча підсистема формує необхідні матеріальні, трудові, фінансові ресурси для керованої підсистеми.  Керуюча  підсистема- суб'єкт  управління- найбільш  складна і значуща  в системі  управління інноваційною  діяльністю.  Загальні  функції  керуючої  підсистеми  інноваційної  діяльності підприємства включають розробку інноваційної стратегії і створення нових організаційних структур управління, проведення аналізу і планування інноваційної діяльності з урахуванням стратегічних і

поточних планів підприємства, реалізацію ефективного контролю за виконанням ухвалених рішень.

При цьому кожна конкретна функція є комплексною за змістом і включає всі загальні функції управління.

Отже, система управління інноваційною діяльністю підприємства дозволяє вирішувати такі складні проблеми, як вибір і обґрунтування оптимальної для інноваційної діяльності організаційної структури  підприємства,  проведення  оцінки  економічної  ефективності  інноваційних  процесів,  а також координації процесів інноваційної діяльності в цілому.