Типи виробництва. Порівняльна характеристика типів виробництв

Державний вищий  навчальний заклад

«Прикарпатський навчальний університет імені Василя Стефаника»

 

Кафедра радіофізики  і електроніки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

на тему:

«Типи виробництва. Порівняльна характеристика типів виробництв»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                            Виконав:

                                                                                               Студент групи КІ-41

                                                                                          Гузік Володимир

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Івано-Франківськ

2013 

 

Зміст

 

1. Типи виробництва
2. Виробничі системи. Розподіл виробництва
3. Відмітні риси кожного виробництва
4. Порівняльна характеристика типів виробництва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Типи виробництва. Порівняльна характеристика типів виробництв

Промислові підприємства розрізняються за структурою та обсягом  вироблюваної продукції, широтою її номенклатури. Залежно від цих  чинників робочі місця, дільниці, цехи і підприємства поділяються на кілька організаційних тинів виробництва.

Основним показником поділу на типи виробництва є спеціалізація  робочих місць.

Тип виробництва —  це комплексна характеристика організаційно-технічного рівня виробництва, що охоплює номенклатуру продукції, обсяг виробництва, випуск однотипної продукції, характер завантаження робочих місць, кваліфікацію робітників, собівартість продукції.

Під типом виробництва  розуміють ступінь постійного завантаження робочих місць однаковою роботою  і пов'язані з нею особливості  в економіці.

Залежно від ступеня  завантаження робочих місць, який обумовлюється масштабом та трудомісткістю виробництва, розрізняють такі типи виробництва:

• одиничне;

• серійне;

• масове;

• змішане.

У свою чергу, серійне виробництво  поділяється на дрібно-, середньо- та великосерійне. Прикладом одиничного виробництва може бути дослідне або експериментальне виробництво.

Віднесення підприємства до того чи іншого типу виробництва не виключає можливості організації в його підрозділах  виробничого процесу за іншими типами.

Тип виробництва, як правило, характеризується коефіцієнтом спеціалізації робочих місць або коефіцієнтом серійності (Кс). Його можна визначити за формулою

де Кс — коефіцієнт серійності;

р — число робочих місць;

m — середня кількість операцій, які виконуються при виготовленні  кожної деталі;

n — кількість деталей в партії, яка оброблюється.

Для масового виробництва цей коефіцієнт дорівнює від 1 до 3; для середньосерійного — від 11 до 20 та для дрібносершного — понад 20.

Можливості розвитку виробничої системи, удосконалення процесів виробництва, їх спеціалізація та кооперування, ефективність використання живої праці  та устаткування значною мірою залежать від структури та обсягів продукції, що випускається, широти та сталості її номенклатури. Залежно від цих чинників робочі місця, дільниці, цехи та промислові підприємства поділяються на кілька організаційних типів. Основоположною ознакою поділу виробництва на організаційні типи є рівень спеціалізації робочих місць, який кількісно вимірюється за допомогою коефіцієнта закріплення операцій.

 
Коефіцієнт закріплення операцій (Кзо) являє собою відношення кількості  всіх різноманітних технологічних  операцій, що виконуються або мають виконуватися протягом місяця на даному робочому місці, до кількості робочих місць: 
де п — кількість найменувань деталей, що обробляються на робочому місці, дільниці, у цеху; 
mi — кількість операцій, що проходить i-та деталь у процесі обробки на робочому місці, дільниці, у цеху; 
РМmj — кількість робочих місць на даній j-й операції, дільниці, у цеху. 
Організаційний тип виробництва може визначатися показником рівня серійності (Кс): 
Показник рівня серійності (Кс) обернений коефіцієнту закріплення операцій (Кзо). Для масового виробництва його розмір становить 0,8…1, для серійного — 0,2…0,8 і для одиничного — < 0,2. 

Організаційний тип виробництва  може визначатися через:  
коефіцієнт серійності 
Тшт ср ,tКс = Феф : Nj;

t — такт випуску виробів, хв/шт.; tде  
Феф — ефективний фонд часу роботи робочого місця, дільниці, цеху за певний період, хв/міс.; 
Nj — обсяг випуску деталей (виробів) j-ї номенклатури за відповідний період; 
Тшт ср — середній штучний час по операціях технологічного процесу, хв; 
Тип виробництва — це класифікаційна категорія комплексної характеристики організаційно-технічного рівня виробництва, яка зумовлена широтою номенклатури, регулярністю, стабільністю та обсягом випуску продукції, а також формою руху виробів по робочих місцях. 
Тип виробництва визначає структуру підприємства і цехів, характер завантаження робочих місць та руху предметів праці в процесі виробництва. Кожний тип виробництва має свої особливості організації виробництва, праці, технологічних процесів і устаткування, що застосовуються, складу і кваліфікації кадрів, а також матеріально-технічного забезпечення. Конкретний організаційний тип виробництва визначає особливості формування системи планування, обліку та оперативного управління процесами.

Одиничне виробництво  характеризується широким асортиментом продукції і невеликим обсягом випуску однакових виробів. При цьому зразки ніколи не повторюються або повторюються нерегулярно. За кожним робочим місцем не закріплені певні деталеоперацїї, тобто відсутня глибока спеціалізація. Як правило, обладнання унікальне, універсальне та розміщене за однорідними групами. При одиничному типі виробництва застосовується послідовний вид пересування предметів праці та існує відносно велика питома вага ручної праці.

Одиничне виробництво  характеризується наявністю значного незавершеного виробництва та відсутністю закріплення операцій за робочими місцями. Характеризується одиничне виробництво високою собівартістю продукції, що випускається, і тривалим виробничим циклом.

Різноманітна номенклатура робить одиничне виробництво більш  мобільним та швидко пристосовуваним  до умов сучасного ринку.

Як правило, одиничне виробництво характерне для суднобудування, верстатобудування та виробництва  іншого унікального обладнання (автоматні реактори, потужні електронні машини).

Таким чином, відмітними рисами одиничного виробництва є:

• переважання технологічної  спеціалізації цехів, дільниць та відсутність закріплення за ними певних виробів;

• використання універсального обладнання та його розміщення за однотипними групами;

• відносно велика питома вага ручної праці;

• наявність робітників високої кваліфікації.

Серійне виробництво  характеризується тим, що виготовляється обмежений асортимент продукції. Предмети праці до робочого місця надходять не штуками, як при одиничному виробництві, а періодично певними партіями.

Залежно від розміру  партії розрізняють дрібно-, середньо- та великосерійне виробництво.

Для серійного типу виробництва  характерна велика номенклатура виробів, однак значно менша, ніж за одиничного типу виробництва. Як правило, виготовлення значної частини продукції в умовах серійного виробництва періодично повторюється протягом року або ряду років, що дає можливість організувати цей випуск на технологічно спеціалізованих дільницях (передусім це стосується організації середньо- та великосерійного виробництва).

У виробництвах серійного  типу рівень собівартості продукції  знижується за рахунок спеціалізації робочих місць, широкого залучення робітників середньої кваліфікації, зменшення, порівняно з одиничним виробництвом, витрат на заробітну плату.

Відмітними рисами серійного  виробництва є:

• за кожним робочим місцем закріплюється від однієї до 20 періодично повторюваних операцій;

• номенклатура продукції  не стійка, одна й та сама продукція виготовляється кілька разів;

• частина обладнання спеціалізована, розміщується за технологічною  та частково за предметною ознакою;

• застосовується паралельно-послідовний  вид пересування предметів праці;

• значне застосування механізації  праці при незначному використанні ручної праці.

Продукція серійного  виробництва, як правило, стандартна. До неї можуть належати насоси, компресори, машини встановленого типу, обладнання хімічної та харчової промисловості тощо.

Масове виробництво  характеризується виготовленням окремих видів продукції у великій кількості на вузькоспеціалізованих робочих місцях протягом тривалого періоду.

Головною ознакою масового типу виробництва є виготовлення великого обсягу однорідної продукції. Для цього тину виробництва характерна незмінна номенклатура продукції, що виготовляється, спеціалізація робочих місць на виконанні однієї постійно закріпленої операції, застосування спеціального обладнання та незначна довжина виробничого циклу, висока механізація та автоматизація виробничих процесів. : Собівартість продукції масового виробництва, порівняно з одиничним та серійним," значно менша. Таким чином, цей тип виробництва створює передумови для поглиблення спеціалізації та підвищення продуктивності праці. Усе це веде до збільшення ефективності виробництва. Як правило, собівартість дослідного зразка одиничного виробництва у 20—30 разів вища, ніж масового.

Необхідною умовою масового виробництва є постійний рівень попиту на продукцію. Для масового виробництва характерне таке:

• за кожним робочим місцем закріплено одну-дві операції;

• постійна номенклатура продукції;

• використовуються автоматичні  лінії;

• застосовується паралельний  вид пересування предметів праці.

Отже, збільшення масовості  та серійності виробництва має низку позитивних рис: збільшується продуктивність праці за рахунок поглиблення виробничих навичок та кращого оснащення робочих місць; знижується собівартість продукції і поліпшується використання обладнання, скорочується час виробництва виробу.

Разом з тим масове та серійне виробництво має ряд недоліків. Головними з них є орієнтація не на конкретного споживача і його вимоги, а на середні стандарти та труднощі перебудування виробництва, пов'язані із застосуванням значної кількості спеціального обладнання.

Щоб усунути недоліки масового та серійного виробництва, необхідно поєднувати методи великосерійного та масового виробництва. Отже, змішаний метод є найбільш перспективним методом організації виробничих процесів. Нижче дається порівняльна характеристика типів виробництва (табл. 1.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

 

Інтернет ресурси:

http://www.refine.org.ua/pageid-1613-1.html

Книжки:

Васильков В.Г. : Організація виробництва: 2003р.