Сутність діяльності Торгово – промислової палати, її роль та місце в інфраструктурі торгівлі

Зміст

 

Вступ......................................................................................................................3

1. Сутність  діяльності Торгово – промислової палати, її роль та місце в інфраструктурі торгівлі………………………………………………….………5

2. Характеристика  видів та напрямів діяльності Торгово – промислової палати…………………………………………………………………….……….8

3. Організаційна побудова  Торгово – промислової палати……………..……15

4. Участь Торгово –  промислової палати в організації  комерційної взаємодії між суб’єктами господарювання……………………………………………….21

5. Організація надання  послуг суб’єктам комерційної  діяльності……...……28

Висновки і  пропозиції.........................................................................................32

Список використаних джерел...........................................................................35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

У сучасній діловій сфері, яка характеризується формуванням  ринкових сил і приватного підприємництва, існує зростаюча потреба активного  залучення більш сильного приватного сектору до національної економіки, що розвивається. Тому у ділових організацій, що представляють приватний сектор, виникає необхідність відстоювати потребу приватного підприємництва шляхом діалогу з урядом, очікуючи від нього позитивного сприяння в сфері розвитку бізнесу, що відповідало би зростаючим потребам сфери послуг ділового суспільства. Особливу роль у підтримці приватного бізнесу покликані виконувати торгово-промислові палати.

Торгово-промислові палати являють собою одну з форм об'єднання торгово-промислових кіл, яка працює в системі «бізнес для бізнесу» і націлена на з'ясування становища в торгівлі та промисловості, пошук ринків збуту, розробку комплексу послуг для підтримки бізнесу, сприяння налагодженню та розвитку міжнародних зв'язків. У світовій практиці державні та приватні торгово-промислові палати набули значного розвитку.

В Україні не зважаючи на вже сформовані ринкові передумови рівень раціонального використання торгово-промислових палат залишається  низьким.

Актуальність і особливе значення управління торгово-промисловими палатами, відсутність концептуальних і системних розробок з їх управління визначили вибір теми курсової роботи, її мету і задачі.

Мета роботи – визначити  місце торгово-промислової палати як елементу інфраструктури торгівлі.

Завдання роботи:

- розглянути поняття „Торгово-промислової палати” як елемента інфраструктури торгівлі, її функції;

- дослідити динаміку розвитку діяльності Торгово-промислової палати на сучасному етапі;

- розглянути організаційно правове регулювання діяльності Торгово-промислової палати;

- проаналізувати  структурні підрозділи Черкаської  Торгово-промислової палати;

- охарактеризувати торговельно-посередницьку діяльність Черкаської Торгово-промислової палати;

- оцінити ринкові можливості та стратегія Торгово-промислової палати;

- проаналізувати  процес організації та комерційну забезпеченість послуг, які надає Торгово-промислова палата суб’єктам комерційної діяльності;

- запропонувати шляхи підвищення соціально-економічної ефективності діяльності Торгово-промислової палати на її сучасному етапі.

Інформаційною базою дослідження  були закони та нормативні акти України, що регламентують функціонування торгово-промислових  палат, вітчизняні та зарубіжні публікації, які відображають теоретичні і методичні розробки з управління цими організаціями, результати наукових досліджень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність діяльності Торгово – промислової  палати, її роль та місце в інфраструктурі торгівлі.

 

Торгово-промислові палати існують в усіх розвинених країнах. Саме поняття „торгова палата” виникло на Заході (у Франції) ще в XVI столітті і було пов'язане із зародженням некомерційних об'єднань, зборів представників ділового світу з метою розробки єдиних правил у торгівлі та виробництві [6, с. 327].

Загальні закони розвитку ринкової економіки визначають ідентичність функцій та завдань, що виконуються і використовуються торгово-промисловими палатами. Будучи представниками інтересів груп підприємців з усіх секторів економіки, торгові палати представляють також економічні інтереси своїх країн в цілому. У цьому полягає принципова відмінність палат від галузевих асоціацій підприємств, що замкнуті колом інтересів свого сектора діяльності.

Торгові (або торгово-промислові) палати тісно співпрацюють з органами влади в галузі формування економічної політики та соціального партнерства. Беручи активну участь у процесі прийняття законів та інших рішень, вони користуються правом законодавчої ініціативи, направляють за проектами законів свої висновки, беруть участь у роботі уряду, парламенту та його комісій. Відповідно регіональні та місцеві палати взаємодіють з органами влади регіону, області, міста, беруть участь у прийнятті рішень з питань їх економічного розвитку. При цьому вони виходять не з політичних інтересів яких-небудь партій, а загальних інтересів усього суспільства, що має принципове значення для стійкості економічної політики власних структур.

Правовою основою створення  та функціонування торгових палат є  спеціальне або загальне законодавство  країни, а у ряді випадків власний статут палати.

Незалежність торгових палат від  держави закріплена в законі. Таким  чином, вона забезпечується повною фінансовою самостійністю у формуванні та виконанні  своїх бюджетів, а також свободою прийняття рішень у загальних  інтересах незалежно від окремих або групових поглядів.

Контроль з боку держави зазвичай здійснюється міністерством економіки  і стосується, як правило, розслідувань скарг на діяльність торгових палат (наприклад, стосовно відмови палати видати сертифікат походження або законності проведених виборів до керівних органів палати), а також правильності створення бюджету та реальності витрат. Разом з тим слід зазначити, що палата у цьому випадку є своєрідною частиною державної ієрархії і підпорядковується урядовим органам, хоча лише в так званій "дорученій сфері діяльності".

Таким чином, торгово-промислові палати є інструментом ринкової економіки.

Торгові палати мають досить широке коло функцій, які визначаються в  основному двома критеріями: по-перше, характером членства в палаті (обов'язкове або добровільне), по-друге, положенням торгової палати у економіці регіону, в якому вона функціонує (центральне або локальне).

Типовими функціями торгово-промислових палат є:

- сприяє створенню професійних палат, відповідних секцій та асоціацій;

- організовує відділення для допомоги своїм членам у розгортанні їх діяльності та для полегшення розвитку торгових відносин як у Бельгії, так і за кордоном;

- забезпечує постійну підготовку, соціальне зростання та удосконалення кадрів шляхом організації колоквіумів, конгресів, семінарів, лекцій;

- готує інформацію з питань торгово-економічних відносин у європейському регіоні (законодавчі акти, статистичні дані, економічні звіти щодо регіонів та галузей промисловості);

- видає сертифікати про походження товарів;

- розповсюджує інформацію, прямо чи опосередковано пов'язану з цілями організації шляхом друкування та публікації досліджень і періодичних або неперіодичних видань;

- консультує з питань трудового законодавства та соціального захисту;

- домагається усіма можливими законними засобами прийняття заходів, що відповідають інтересам, які вона представляє, повідомляючи за необхідності владу, та відстоюючи перед ними погляди та побажання відповідних професійних палат, секцій та асоціацій [9, с. 174].

Торгово-промислові палати розробляють також міжнародні торгово-політичні  питання, правові норми міжнародної  торгівлі, виставочної діяльності тощо.

Принципи управління та організаційна  структура торгових палат, залежно  від їх ролі у суспільстві, відповідають, з одного боку, демократичним засадам, які припускають звітність перед членами палати та виборність органів управління. З іншого боку, як правило, характеризуються наявністю потужної та розгалуженої виконавчої структури, призначеної для обслуговування членів та реалізації вищеперерахованих функцій.

Вищим органом управління практично  в усіх торгових палатах є загальні збори членів або делегатів. До виключної  компетенції загальних зборів відноситься  прийняття статуту, порядку обрання  до органів управління палати, розробка основних напрямків діяльності, визначення розмірів членських внесків та тарифів за послуги, затвердження кошторису витрат. Загальні збори обирають президента, правління, президію, функції яких визначені статутом. У період між загальними зборами палати її діяльністю керує правління.

Торгові палати підтримують  тісні зв'язки з пресою, радіо  та телебаченням. Метою таких контактів  є надання інформації, ознайомлення громадськості, а також роз'яснення  тих проблем, з якими їм доводиться стикатися.

 

2. Характеристика видів та напрямів діяльності Торгово – промислової палати

 

Поява та становлення  торгово-промислової палати України  обумовлена значними історичними подіями, які під час зводили нанівець успіхи та досягнення в даній сфері. Але з прийняттям Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» ситуація в палатівській системі стабілізувалась. В Україні стали діяти 27 регіональних палат, які мали чималий досвід надання учасникам зовнішньоекономічної діяльності різноманітних послуг. Також слід зазначити, що у діяльності торгово-промислових палат (ТПП) України розпочався новий період. Вдалось реформувати систему відповідно до вимог ринкової економіки, налагоджувати співробітництво з палатівськими структурами як близького, так і далекого зарубіжжя.

До отримання України незалежності, торгово-промислові палати не мали практично ніякого впливу на економічну політику держави. На даному етапі розвитку ТПП України співпрацюють з Асоціацією торгово-промислових палат Європи, є членом Асоціації торгово-промислових палат Центральної Європейської Ініціативи, Ділової Ради Чорноморського економічного співробітництва, налагоджено зв’язки з аналогічними національними та регіональними структурами країн світу. Більш міцні зв’язки встановлені на основі багатосторонніх і двосторонніх договорів з палатами 50 держав світу. Торгово-промислова палата України бере участь у створенні змішаних торгових палат, рад, здійснює кроки до відкриття за кордоном своїх представництв.

Досліджуючи становлення ТПП України  та враховуючи організаційно-правові процеси, пов’язані з її розвитком, слід зазначити, що сучасний етап відзначився низкою заходів, направлених на підвищення рівня її правового статусу. Зокрема:

а) прийняття у 1997 році Закону України  “Про торгово-промислові палати в Україні”, Постанова Кабінету міністрів від 1 квітня 1999 року “Про підтримку діяльності Торгово-промислових палат” [2, 3, 4];  

б) в абсолютній більшості регіонах відмічено повну підтримку з  боку органів виконавчої влади та тісна співпраця з ними; в) розбудова  незалежної компетентної системи ТПП, обумовлює удосконалення торгово-промислової політики України.

Розвиток ринкових відносин в Україні, інтеграція її до СОТ та Євросоюзу  обумовив новітній етап в розвитку торгово-промислових. Тому, на сьогодні, одним з головних напрямків діяльності ТПП України є налагодження ділового співробітництва із міжнародними суб’єктами.  

Другим напрямком діяльності ТПП  України є інформаційне забезпечення діяльності дійсних членів палати. Для досягнення цієї мети ведеться пошук потенційних партнерів, готуються адресні довідки щодо об’єктів інвестиційної зацікавленості суб’єктів, консультації та цінові  довідки, здійснюється надання пропозицій та запитів.

На сучасному етапі  особливої актуальності набуває  всебічний розвиток системи Торгово-промислових палат в регіонах. В рамках даного процесу відбувається удосконалення діяльності палат, використання їх потенційних можливостей за умови здійснення адміністративної реформи.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою встановлює ГК України, Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні»1 від 2 грудня 1997 р. [1].

Відповідно до статті 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, що створені і діють відповідно до законодавства України, громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Водночас у ч. 2 цієї ж статті передбачено, що торгово-промислова палата може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі, в якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Одержаний нею прибуток не розподіляється між членами торгово-промислової палати, а спрямовується на виконання її статутних завдань. На переконання авторів мова може йти тільки про можливість здійснення торгово-промисловою палатою у певному (обмеженому) обсязі, необхідному для досягнення її цілей та завдань, комерційних операцій. Для здійснення підприємницької діяльності (основною метою якої є одержавння прибутку та яка здійснюється на постійній систематичній основі) торгово-промисловою палатою можуть створюватися комерційні підприємства.