Сучасний стан системи правової охорони винаходу і корисної моделі в Україні

Право на винахід (корисну  модель) охороняється державою і засвідчується  патентом. Патент являє собою виключне право, надане на винахід. Закон дає  наступне визначення патенту: «Патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) – охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель)».

Патентна охорона означає, що винахід не може бути виготовлено, використано, поширене або продане  в комерційних масштабах без  згоди патентовласника. Ці патентні права звичайно захищаються в  суді, що, у більшості систем, має право на припинення порушень патентних прав. І навпаки, після успішного заперечування третьою стороною суд також може оголосити патент недійсним.

Патентовласник має  право ухвалювати рішення щодо того, хто може – або не може – використовувати запатентований винахід (корисну модель) протягом строку охорони винаходу (корисної моделі). Патентовласник може давати дозвіл або видавати ліцензію іншим особам на використання винаходу на взаємно погоджених умовах. Власник може також продати право на винахід якій-небудь особі, що потім стає новим власником цього патенту. Після закінчення терміну дії патенту, охорона закінчується й винахід переходить до суспільного надбання, тобто власник більше не має виняткові права на винахід, що стає відкритим для комерційного використання іншими особами.

Права власника патенту  мають абсолютний, винятковий характер і обмежені у часі і територією тієї держави, у якій його видано. Абсолютна  природа прав патентовласника визначається тим, що всі інші громадяни цієї держави мають утримуватись від використання патенту без дозволу патентовласника. Виключний характер патентних прав обумовлюється тим, що у одній державі право власності на патент може належати тільки одному патентовласнику. Сфера дії цієї норми, однак, обмежена національними кордонами. На один і той самий винахід (корисну модель) у різних країнах може бути видано патент різним особам (це передбачено статтею 4 Паризької конвенції про охорону промислової власності). Звичайно, володіти патентом на правах співвласності одночасно можуть і кілька осіб, наприклад, співавтори. Принцип строковості випливає з того, що права, які надає патент, діють протягом певного часу. Тобто слід пам'ятати, що патент (деклараційний патент) України на винахід (на секретний винахід) діє тільки на території України.

Строк дії патенту  України на винахід становить 20 років  від дати подання заявки. Строк  дії деклараційного патенту на винахід  становить 6 років від дати подання  заявки. Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. Строк дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід дорівнює строку засекречування винаходу, але не може бути довшим від визначеного за Законом строку дії охорони винаходу. Строк дії патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки.

Деклараційний патент на винахід (корисну модель) – різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід (корисну модель).

Деклараційний патент видається  терміном на 6 років, після чого він має бути підданий експертизі по суті або скасований. Однак це стосується тільки майнових прав власника, авторські права автора деклараційного патенту закріплені за ним навічно.

Права, що випливають з  патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу. Права, що випливають з патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід, діють від дати внесення інформації про нього до Державного реєстру патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи.

2 Процедура подання ТА експертиза заявки на винахід (корисну модель)

 

2.1 Порядок подання  і зміст заявки на винахід  (корисну модель)

 

Заявку на видачу патенту  може подати винахідник або його спадкоємець, роботодавець або правонаступник винахідника  чи роботодавця. За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа. Громадяни та юридичні особи, що проживають чи мають постійне місце проживания в Російській Федерації та Республіці Білорусь, згідно з угодами про співробітництво у сфері охорони промислової власності між урядом України та урядами цих держав, мають право подавати заявки безпосередньо до установи особисто або через патентних повірених.

Винахідником визнається фізична особа, інтелектуальною, творчою працею якої створено винахід (корисну модель). Авторство юридичних осіб законом не визнається.

Закон чітко відокремлює  винахідника від інших осіб, які  надавали йому лише технічну, організаційну, матеріальну та юридичну або допомогу у проведенні дослідницької роботи та виготовленні технічної документації.

Якщо у створенні винаходу брали  участь кілька фізичних осіб, всі вони визнаються винахідниками, а порядок  користування правами, що їм належать, визначається угодою між ними.

Право авторства є особистим немайновим правом і належить винахіднику. Воно є невідчужуваним: не передаеться іншим особам та охороняеться безстроково. Це право не переходить до правонаступника, на відміну від майнових прав, засвідчених патентом.

Якщо заявка на винахід подана роботодавцем, йому належить право на одержання патенту, за умови, що трудовим договором (контрактом) між винахідником та роботодавцем не передбачено інше.

Роботодавець може скористатись правом на подання заявки лише протягом чотирьох місяців від дати одержання письмового повідомлення від винахідника про створення ним винаходу.

Якщо роботодавець не подає заявку до установи у визначений законом строк, право на одержання  патенту переходить до винахідника 

Особа, яка бажає одержати патент на винахід (корисну модель) і має на це право (заявник), подає заявку на його видачу до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Укрпатент), який здійснює приймання, розгляд та проведення експертизи заявок.

Заявку подають безпосередньо  до Укрпатенту або надсилають на його адресу.

Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки, подання заявки визначені «Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», затверждені наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 22 січня 2001 року №22, зареєстровані у Міністерстві юстиції України за № 173/5364 від 27.02.2001 (далі – Правила) і є обов'язковими для заявників. За наявності кількох заявників, один із них може бути призначений іншими заявниками як спільна довірена особа (спільний представник).

За дорученням заявника заявку може подати представник у  справах інтелектуальної власності (патентний повірений), зареєстрований відповідно до «Положення про представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.94 за №545 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 за №938 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 за №996 або інша довірена особа.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права, зокрема, право на подання заявки, тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачено міжнародними угодами.

Заявка – це сукупність документів, необхідних для видачі патенту України на винахід (корисну модель). Заявка повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).

Заявка складається  українською мовою і повинна містити:

- заяву про видачу  патенту України на винахід  (корисну модель);

- опис винаходу (корисної  моделі);

- формулу винаходу;

- креслення (якщо на  них є посилання в описі);

- реферат.

До заявки додають  документ, що підтверджує сплату збору  за подання заявки. Таким документом є копія платіжного доручення на перерахування збору з відміткою установи банку або квитанція (форма №042005).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №543 від 22.05.2001 р. заявник за подання заявки на один винахід сплачує збір у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (для корисної моделі – 0,3 неоподатковуваних мінімумів), а для іноземних осіб відповідно – 100 доларів США за винахід і 60 доларів США за корисну модель. Якщо заявка подається на групу винаходів, збір сплачується у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (для корисної моделі – 0,3) і додатково за кожний винахід більше одного – 0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (для корисної моделі – 0,05), а для іноземних осіб – відповідно 100 та 40 доларів США (для корисної моделі – 60 та 10 доларів США). Якщо заявник має пільги щодо сплати збору, підставою для надання є копія документа, який підтверджує пільгу. Копію подають до кожної заявки.

Cтрок подання документа про сплату збору за подання заявки може бути продовжений, але не більше ніж на 6 місяців . Клопотання про продовження пропущеного строку разом із документом про сплату збору за продовження строку повинно надійти до Укрпатенту не пізніше ніж через 6 місяців після закінчення строку.

Якщо заявку подають  через патентного повіреного або  іншу довірену особу, то до заявки слід додати видану заявником довіреність (копію довіреності), що засвідчує  його (її) повноваження.

Якщо заявка подається  відповідно до Паризької конвенції з охорони промислової власності і заявник бажає скористатися правом конвенційного пріоритету, то він має додати до заявки такі документи: заяву про пріоритет із посиланням на дату подання й номер попередньої заявки, поданої до відповідного органу держави – учасниці Паризької конвенції; копію попередньої заявки, засвідчену зазначеним органом. Ці документи мають бути подані до Укрпатенту разом із матеріалами заявки або не пізніше встановленого Законом строку.

Порядок розгляду заявки на винахід визначається «Правилами розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель» (далі – Правила розгляду).

На підставі рішення  про видачу патенту і за наявності  документа про сплату державного мита за його видачу здійснюється державна реєстрація патенту та публікація відомостей про його видачу у офіційному бюлетені. Видача патенту проводиться у місячний строк після його державної реєстрації.

Згідно з вимогами Закону для громадян України існує певний порядок подання заявок на винахід та корисну модель до патентних відомств інших держав. До подання заявки на одержання охоронного документа на винахід (корисну модель) іншої держави, зокрема міжнародної заявки, громадяни України зобов'язані подати заявку до національної установи. Крім того, заявник одночасно з цим повинен також повідомити установу про наміри здійснити іноземне патентування. У разі, якщо заборона на іноземне патентування не надійшла протягом 3 місяців від дати надходження цього повідомлення до установи, заявка на одержання іноземного патенту на винахід (корисну модель) може бути подана в патентний орган іноземної держави. В необхідних випадках установа може дозволити іноземне патентування і раніше зазначеного терміну. Інакше, за клопотанням установи, іноземний патент може бути скасовано, а заявник може понести адміністративне чи кримінальне покарання.

Однак перш ніж подати заявку на винахід або корисну  модель до установи слід уважно ознайомитись з рівнем техніки, вибрати аналоги та прототип. З цією метою проводиться так званий патентний пошук. Вивчення матеріалів вимагає значного напруження. Адже на сьогодні у світі шорічно з'являється більше 4 млн публікацій з питань науки та техніки, щохвилини публікується близько 2 тис. друкованих аркушів наукових текстів, кожні 1,5-2 хвилини пропо-нується нове технічне рішення, щогодини реєструється понад 40 винаходів.

Потік нових патентів на винаходи і корисні моделі групується за певними ознаками. Кожна новинка  осідає у спеціально відведеному для неї місці. Цю систему назвали МПК – міжнародна патентна класифікація. Основні галузі технічної діяльності, що увійшли до МПК, поділені на 8 розділів:

А – задоволення життєвих потреб людини;

В – різні технологічні процеси;

С – хімія та металургія;

D – текстиль та папір;

Е – будівництво;

F – прикладна механіка, освітлення та опалення, двигуни та насоси, зброя і боєприпаси;

G – технічна фізика;

Н – електрика.

Кожен розділ може вміщувати 99 класів, що, у свою чергу, поділяються  на підкласи, які позначаються великими латинсьми літерами. Підкласи поділяються на групи, що позначаються, як правило, непарними цифрами. Групи діляться на підгрупи і позначаються парними цифрами. Скориставшись МПК, можна розшукати потрібну інформацію про будь-які винаходи, що належать до певної тематики. Однак слід зазначити, що системою МПК користуються далеко не всі країни. Деякі мають свою власну національну систему патентної класифікації (НПК), як, наприклад, Канада, Англія або США.

Пошук за допомогою МПК  має відповідну назву – тематичний. Існують також й інші види пошуку: нумераційний, іменний, пошук патентів-аналогів.

Патентний пошук зазвичай розпочинають з конкретизації завдання. Залежно від характеру завдання визначають вид пощуку, перелік країн, його ретроспективу (глибину) та список документів (авторські свідоцтва чи патенти). Безпосередньо пошук потрібної інформації провадиться на основі попередньо-го визначення МПК або за номером. Для пошуку патентної інформації у більшості випадків обираються індустріально розвинені країни світу. Крім того, пошук ведуть також у тій країні, де ця галузь техніки розвинена найбільше. Ретроспектива пошуку залежить від його мети. Так, на стадії планування розробки доцільно вивчити описи винаходів за останні 7-10 років, при проведенні патентних досліджень перед початком розробки конкретної теми – 10-15 років, при дослідженні патентоспроможності технічних рішень, а також при поданні заявки на винахід – 50 років.

Слід зважати, шо не у  всіх країнах є такий вид охорони  технічного рішення, як корисна модель.

 

2.2 Сутність експертизи  заявки на винахід (корисну  модель)

 

Експертиза заявки на винахід проводиться установою  «Укрпатент» відповідно до Закону і  встановлених на його основі правил. В  Україні встановлена система  так званої «відтермінованої» експертизи розгляду заявок на видачу патентів на винаходи. Суть цієї системи полягає у тому, що діловодство за заявкою складається з двох етапів:

- експертизи за формальними  ознаками, що закінчується публікацією  відомостей про заявки на винаходи, які прийняті до розгляду, в офіційному бюлетені Укрпатенту «Промислова власність»;