Структура та динаміка експорту та імпорту товарів між Україною та РФ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

 

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

Реферат

на тему:

«Структура та динаміка експорту та імпорту товарів між Україною та РФ»

 

 

 

 

                                                                                    

 

 

         

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

 

 

 

 

План

 

Вступ

1. Торговельно-економічне співробітництво України та Російської Федерації.

2. Динаміка та сучасний стан експорту та імпорту товарів країн.

3. Проблеми і перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України та РФ.

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Стабільний розвиток українсько-російських економічних відносин є важливим чинником, що гарантує стабільний і передбачуваний економічний розвиток, енергетичну безпеку і, значною мірою, політичну стабільність на всьому євразійському просторі.

Важливою характеристикою  сучасного стану відносин між  Україною та РФ є значний вплив  політичного чинника на розвиток українсько-російського економічного співробітництва.

Аналіз зовнішньоторговельних  відносин України в цілому і, зокрема, з Російською Федерацією утруднюється тим, що методологічна база обчислення, коло експортно-імпортних операцій, ціни, курси валют, чинне законодавство  та інші регулюючі важелі неодноразово змінювалися в міру переходу зовнішньоекономічної діяльності під юрисдикцію України  та становлення інституцій, що забезпечують самостійне регулювання зовнішньої торгівлі.

Вплив зовнішньоекономічних зв’язків на соціально-економічний стан України та структурні зрушення в її економіці здійснюється за двома основними напрямами. По-перше – це вплив, обумовлений входженням країни у відкритий глобальний економічний простір через використання традиційних каналів зовнішньої торгівлі – експорту та імпорту. Особливо великий вплив нині має імпорт, яким окрім зовнішньоторговельних фірм, комерційних структур та виробничих підприємств активно займається велика кількість населення. Масований імпорт товарів споживчого та виробничого призначення сприяє насиченню внутрішнього ринку, але водночас перешкоджає розвитку переробних галузей вітчизняної економіки. Наявні структурні зрушення у виробництві посилює нераціональна структура українського експорту, в якому домінує продукція важкої промисловості.

 По-друге – це вплив зовнішньоекономічних зв’язків на економічне зростання через надходження в країну високоякісних матеріальних, фінансових, інформаційних та інтелектуальних ресурсів шляхом отримання кредитів, технічної допомоги, інвестицій, міжнародної кооперації, імпорту сучасних технологій тощо. Зовнішньоекономічні ресурси, виступаючи каталізатором економічного зростання, сприяють здійсненню прогресивних структурних зрушень, створенню нових галузей промисловості, посиленню позицій національних виробників на зовнішніх ринках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Торговельно-економічне співробітництво України та Російської Федерації.

 

Стосовно українсько-російських економічних зв’язків — з достатньою достовірністю можна твердити, що вплив першого чинника буде незначним, у зв’язку з поки-що недостатньо  високим рівнем інтегрованості цих  країн у систему світового  господарства.

На сьогодні тією чи іншою  мірою обидві країни задіяні в  світових інтеграційних процесах, зокрема ,пов‘язаних із реґіональною економічною інтеграцією, що дає можливість дослідити інтеграційні інтереси України і Росії та оцінити їх з погляду впливу на економічні зв‘язки між країнами.

Структура експорту України  до РФ і структура українського імпорту  з Росії відзначаються певною стабільністю.

  Традиційно Україна експортує на російській ринок продовольчі товари, продукцію хімічної та металургійної промисловості, а також машинобудування.

У свою чергу, імпортує Україна  з РФ енергоносії, частка яких у загальному обсязі російського експорту до України  становить понад 50 %, продукцію машинобудування, хімічної промисловості.

Формування даних статистики зовнішньої торгівлі товарами здійснюється на основі "Методологічних положень статистики зовнішньої торгівлі України", затверджених наказом Держкомстату України від 07.12.2006 №588. Експорт –  митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території  України для вільного обігу без  зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території  України. Імпорт – митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну  територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території  та можуть використовуватися без  будь-яких митних обмежень. Сальдо зовнішньої торгівлі – різниця між вартістю експорту і імпорту.

У статистиці зовнішньої торгівлі товарами України країнами-партнерами вважаються: при експорті – країна призначення товару; при імпорті  – країна походження товару. Облік експорту товарів ведеться по торгуючій країні, якщо на момент вивозу товару країна призначення невідома. Облік імпорту товарів ведеться по країні відправлення:  - для товарів, у момент постачання яких країна походження невідома.

Країною призначення є  остання країна, до якої (наскільки  це відомо на момент вивозу) повинні  бути доставлені товари, незалежно  від того, до якої країни вони були відправлені  спочатку, і були вони чи ні предметом  будь-яких комерційних чи інших операцій, що змінюють їх юридичний статус. Торгуюча країна при експорті – країна, у  якій зареєстрована чи постійно проживає особа, що виступає контрагентом вітчизняної  особи при здійснені ним зовнішньоекономічної угоди.

Країна походження товару – країна, у якій товар був  повністю вироблений або достатньо  перероблений відповідно до критеріїв  або порядку, визначеному Митним кодексом України. При цьому під  країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є необхідність їхнього виділення  для цілей визначення походження товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Динаміка та сучасний стан експорту та імпорту країн.

 

Зовнішня торгівля будь-якої держави виступає як невід'ємна складова частина національної економіки; джерело одержання іноземної валюти; фактор інтеграції країни в систему світового господарства. Відповідно її розвитку кожна держава приділяє особливу увагу, направляючи і заохочуючи неї. Україна має великий експортний та імпортний потенціал.

Щодо зовнішньої торгівлі України товарами з Росією,то у 2010 році експорт становив 5157055,7 та імпорт 793484,0 , а от у 2011  році – 5634624,9 та 955556,4. Основною країною-партнером в експорті товарів у 2011 році була Російська Федерація (29,0%).

За січень 2013р. обсяги експорту та імпорту товарів України становили  відповідно 5126,3 млн.дол. США та 5110,5 млн.дол. Проти січня 2012р. відповідно складали 96,3% та 94,9%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 15,8 млн.дол. (за січень 2012р. від’ємне – 60,5 млн.дол.).

 

	Експорт			Імпорт
	млн.дол. США	у % до  січня 2012р.	у % до  загального обсягу	млн.дол. США	у % до  січня 2012р.	у % до загального обсягу
Російська  Федерація	1121,6	83,1	21,9	1707,7	78,0	33,4

Дані Держкомстату

 

Головними торговими партнерами серед країн СНД за січень 2013р. як в експорті, так і в імпорті  товарів залишилися країни Митного  союзу (Російська Федерація, Білорусь і Казахстан).

У загальному обсязі експорту найбільші поставки здійснювалися до Російської Федерації – 21,9%.

У загальному обсязі експорту товарів порівняно з відповідним  пері- одом попереднього року збільшилася частка зернових культур з 9,8% до 10,8%, жирів та олій тваринного або рослинного походження – з 5,3% до 6,7%, руд, шлаку і золи − з 5,6% до 6%, механічних машин – з 4,3% до 4,6%, електричних машин – з 3,8% до 4,6%, насіння і плодів олійних рос- лин – з 2,5% до 4%, добрив – з 2,8% до 3,9% та продуктів неорганічної хі- мії – з 2,5% до 3,4%. Натомість зменшилася частка чорних металів з 26,7% до 22,5%, палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – з 7,8% до 6%, залізничних локомотивів − з 6,8% до 4,9%, виробів з чорних металів − з 4,6% до 2,7%.

Поставки з США, Російської Федерації, Білорусі та Німеччини зменшились відповідно на 25,5%, 22%, 18% та 15,2%.

За січень 2013р. в Україну  надійшло іноземної давальницької  сиро- вини на 225,6 млн.дол. США, або 4,4% від загального обсягу імпорту краї- ни. Обсяг експорту готової продукції, виготовленої з імпортованої даваль- ницької сировини, становив 372,7 млн.дол., або 7,3% від загального обсягу експорту. Найбільші експортні поставки продукції здійснювалися до Російської Федерації, Угорщини, Німеччини та Польщі.

Зовнішньоекономічні послуги  являються товаром, що не проходить  митного контролю і на який не оформляється вантажна митна декларація. Послуги  не приймають форму матеріальних об’єктів, на які розповсюджуються права власності. Реалізація послуг та їх виробництво невідокремлені один від одного. Головним в торгівлі послугами є те, що повинна відбутися  операція купівлі-продажу, яка охоплює  діяльність суб’єктів господарської  діяльності України та іноземних  суб’єктів господарської діяльності (резидентів та нерезидентів), побудована на взаємовідносинах між ними, що має  місце, як на економічній території  України так і за її межами.

За результатами статистичного  спостереження щодо зовнішніх послуг розраховуються показники з експортно-імпортних  операцій послугами України з  країнами світу за всіма видами послуг згідно Класифікації послуг зовнішньоекономічної діяльності. Основними видами зовнішньоекономічних послуг є: транспортні, подорожі, будівельні, страхові, фінансові, комп’ютерні та інформаційні, роялті та ліцензійні, юридичні, бухгалтерські, науково-дослідні та дослідно-конструкторські, архітектурні та інженерні, державні, зв’язку, приватним особам та в галузі культури і відпочинку.

 

 

 

Імпорт Україною окремих  товарів у 2011 році :

Імпорт Україною окремих  товарів у 2011р Експорт Україною послуг у 2011 році Імпорт Україною послуг у 2011 році	29132197,6   5634624,9   955556,4

 

Щодо зовнішня торгівлі України  товарами з Росією,то у 2010 році експорт  становив 5157055,7 та імпорт 793484,0 , а от у 2011  році – 5634624,9 та 955556,4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Проблеми і перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України та РФ

 

Україна належить до держав з відкритою економікою.

Починаючи з 2008 року, намітилася негативна тенденція витіснення українських товарів з найпривабливіших ринків – ЄС і Північної Америки. Українські підприємства, які традиційно були орієнтованими в основному на російського споживача, перебувають на даний момент в особливо складному становищі через недосконалість цінової політики в нашій країні.

В Україні відносно розвинута промисловість, але її продукція може конкурувати головним чином на ринках СНД і країн, що розвиваються, де відзначається низька якість товарів.

Україна має значну сировинну базу, багаті родовища корисних копалин, але надмірний експорт мінеральної сировини за дешевими цінами не приносить їй належних прибутків.

Агропромисловий комплекс також має потужну базу розвитку і можливість швидкої експортної спеціалізації. Росія та інші країни СНД також не купуватимуть сільськогосподарську продукцію в Україні за світовими цінами, оскільки за такими цінами вони знайдуть кращу продукцію на Заході. Іншими словами - товари АПК неконкурентоспроможні і ще довго продаватимуться за низькими цінами.

Україна володіє розвинутим науковим потенціалом, але коштів на його подальший ефективний розвиток немає.

Товарна структура експорту України носить чітко виражений сировинний характер.

У  торгівлі широко використовуються експортно-імпортні операції на основі давальницької сировини. За своїм вартісним обсягом ці операції дорівнюють експорту до Франції. Найбільші обсяги такої сировини надходять до Росії, Литви, Польщі, Нідерландів.

Перероблення давальницької сировини на території України зростає. Основними постачальниками її є Ірландія, Росія, Німеччина, Казахстан, Швейцарія.

Сировинна спрямованість українського експорту свідчить про атрофію переробної промисловості. Вітчизняні виробники мають обмежені можливості в закупівлі необхідної сировини і виготовленні відповідної продукції внаслідок низької платоспроможності. Не маючи попиту на внутрішньому ринку, сировина спрямовується за кордон для виготовлення з неї продуктів, які повертаються на ринки України, витісняючи вітчизняних виробників. Закони ринку вимивають вітчизняні товари, потребують інтенсивного використання природних конкурентних переваг.

В цілому, український ринок послуг ще недостатньо розвинутий, на ньому досить вузький спектр секторів, у яких спостерігається активність і розвиток.

Україна має перспективи для розвитку таких секторів послуг, як:

• послуги зв’язку (телекомунікаційні, аудіовізуальні),
• фінансові послуги, у тому числі банківські і страхові,
• транспортні послуги (морський, річковий, авіаційний, космічний, автомобільний, залізничний, трубопровідний транспорт),
• комп’ютерні та пов’язані з ними послуги,
• науково-дослідницькі послуги,
• будівельні та пов’язані з ними інженерні послуги,
• послуги туризму,
• послуги, пов’язані з охороною здоров’я.