Стратегія діяльності підприємства

 Оцінка конкурентоспроможності  може здійснюватися різними методами, наприклад, методом різниць, який оприділяє переваги або недоліки підприємства за допомогою порівняльних показників (об‘єктів оцінки). Для проведення оцінки розробляється спеціальна таблиця. Можна використати також метод рангів, який дозволяє дати загальну оцінку положення підприємства при наявності деяких конкурентів і виявити його місце в кокурентній боротьбі (сильні та слабі сторони). Визначають місця підприємств-конкурентів по кожному об‘єкту шляхом виділення його найкращого значення:

Об’єкт оцінки	Показник підприємства	Показник конкурента	Переваги (+) Недоліки (-)
Об’єм товарообороту
Активи підприємства
Чистий прибуток і  т.д.

 

 

Об’єкт оцінки	Перше місце	Друге місце	Третє місце	Четверте місце
Об’єм товарообороту	Б	В	А	Г
Активи підприємства	В	Б	Г	А
Чистий прибуток і  т.д.	А	Б	В	Г

де, А – підприємство; Б, В, Г – конкуренти.

Проведення такої роботи дозволяє опреділити, за якими порівняльними  критеріями оцінки підприємство випереджує конкурентів, а за якими відстає (кількісна оцінка відставання (випередження) в цьому випадку не проводиться).

Стратегічне регулювання  товарообігу – управлінський процес, який включає в себе розробку перспективних і поточних планів в відповідності з поставленими цілями і задачами торгового підприємства, розробку стратегії регулювання товарообігу з використанням маркетинга і забеспечення контроля за  їх виконанням. Маркетинговий підхід до проблеми регулювання роздрібного товарообігу дозволяє розробити конкретну стратегію, яка базується на оцінці реальної ситуації на ринку, можливостей торгового підприємства і яка складається  на виробітці необхідних міроприємств по реалізації комплекса цілей з використанням найбільш прийнятних економічних прийомів.

Механізм регулювання  роздрібного товарообороту і  його асортиментної структури в торговому підприємстві з позиції вимоги задоволення попиту населення включає в себе постановку кінцевої цілі, оприділення взаємопов’язаних з роздрібним товарооборотом факторів, які підлягають регулюванню, реалізацію вимог сбалансування товарних ресурсів, роздрібного товарообігу і попиту населення при обов’язковому його задоволенні. Блок-схема механізму регулювання роздрібного товарообігу і його структури на основі маркетингу представлена на рис. 4.

Блоки А, Б, В, Г, Д, Ж  характеризують механізм планової діяльності торгового підприємства, який характерний для державно-директивної економіки, де головним завданням є пов’язка всіх планових показників без врахування реалізації кінцевої мети. Вектори “Ні” потрібні тільки для костатації факту. Регулювання роздрібного товарообігу при цьому не відбувається.

Блоки А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, К, М  характеризують забеспечення збалансування поступлення  товарів, роздрібного товарообігу  і попиту населення при незадоволенні  останнього в умовах дефіцитної економіки. Регулювання роздрібного товарообігу не здійснюється.

     

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                      

 

 

 

 

 

 

                                            Так

 

 

 

 

 

                                                                                         Так                                                                          Ні

                           Ні                           Так                             Так

                                                          Так

                                                      

                                                                               

                                                                                                                                                                        

 

 

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

 

 

Рис.4. Блок-схема механізму регулювання роздрібного товарообороту торгівельного підприємства на безі маркетингу.

 

Блоки А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, К, Л  характеризують те ж, але з задоволенням попиту населення. Регулювання товарообігу  не здійснюється.

Блоки А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л або М характеризують механізм регулювання роздрібного товарообігу в торговому підприємстві, обумовлений специфікою ринкових відносин. Він допомагає реалізації поставленої цілі при одночасному забеспеченні збалансування поступлення товарів, роздрібного товарообігу і попиту населення. Висновок результата в блок Л свідчить про ефективність механізма регулювання товарообігу, висновок в блок М – про його неефективність в силі прийняття не правильного управлінського рішення. Блок З, таким чином, є елементом маркетингу, який забеспечує ціленаправлене функціонування даної системи.

Дія запропонованого  механізму регулювання товарообігу  заключається в тому, що розроблена система здатна до постійного відтворення  з ціллю досягнення задоволення попитів споживчого середовища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Стратегія  планування та його роль у  досягненні мети підприємства

 

 

Стратегія планування – це одна із функцій управління, що являє собою процес вибору цілей організації і шляхів їх досягнення. Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функцій організації, мотивації і контролю орієнтовані на розробку стратегічних планів. Процес стратегічного планування забезпечує основу для керування членами організації.  Можна відзначити, що стратегічне планування стає усе більш актуальним для українських підприємств, що вступають у жорстоку конкуренцію як між собою так і з іноземними корпораціями.

Планування – це процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення. Воно об’єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає усім процесам однонаправленість і скоординованість, що дозволяє найбільш повно і ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно і швидко вирішувати різноманітні завдання управління. Принципи і види планування графічно показано  на рисунках 5 і 6.

Завдання планування діяльності підприємства:

• підвищення контрольованої частки ринку;
• передбачення вимог споживача;
• випуск продукції більш високої якості;
• забеспечення узгоджених термінів постачань;
• установлення рівня цін з урахуванням умов конкуренції;
• підтримка репутації фірми в споживачів.

Завдання планування визначаються кожною фірмою самостійно в залежності від діяльності, якою вона займається. Загалом, завдання стратегічного планування будь-якої фірми зводяться до наступного:

1. Планування зростання прибутку.
2. Планування витрат підприємства, і, як наслідок, їх зменшення.
3. Збільшення долі ринку, збільшення долі продаж.
4. Поліпшення соціальної політики фірми.

 

 

 

Рис.5 . Принципи планування.

 

Система планів – це сукупність конкретних завдань по цілеспрямованому економічному управлінню, що забезпечує пропорційний і ефективний розвиток підприємства.

 

Рис.6. Види планів.

Процес стратегічного  планування складається із семи взаємозалежних етапів (як показано на рис. 7.); здійснюється спільно керівництвом фірми і співробітниками маркетингових служб.

 

 

 

Рис.7. Етапи стратегічного планування.

 

Стратегічні господарські підрозділи – самостійні відділення або підрозділи, відповідальні за асортиментну групу, або якийсь товарний відділ у рамках організації з концентрацією на конкретному ринку і керуючим, наділеним повною відповідальністю за об’єднання усіх функцій у стратегію.

Кожний стратегічний господарський підрозділ в організації  повинен установлювати власні цілі маркетингової діяльності. Вони звичайно визначаються як у кількісних показниках, так і в якісних поняттях.

Ситуаційний аналіз – визначення маркетингових можливостей і проблем, із якими вона може зіткнутися.

Стратегія маркетингу – визначення того, як потрібно застосовувати структуру маркетингу, щоб залучити і задовольнити цільові ринки і досягти цілей організації. У рішеннях про структуру маркетингу головне – планування продукції, збут, просування і ціна.

Спостереження за результатами включає порівняння планових показників із реальними досягненнями протягом визначеного періоду часу.

Для цього можна використовувати  бюджети, тимчасові графіки, дані збуту й аналіз витрат. Якщо реальне функціонування відстає від планів, то необхідно застосовувати відповідні міри після того, як будуть визначені галузі, у яких виникають проблеми.

У деяких випадках плани  доводиться переглядати через вплив неконтрольованих перемінних на збут і витрати. Деякі далекоглядні компанії розробляються такі плани, що заздалегідь визначають, що потрібно робити у випадку несприятливих обставин. В таблиці 5 перераховані види стратегічних планів.

Етапи планування:

• аналіз стратегічних проблем;
• прогноз майбутніх результатів діяльності і визначення завдань;
• вибір оптимального варіанта розвитку;
• виконання складених планів, розробка планів, що забезпечують удосконалення методів і процедур, мобілізація людських і фінансових ресурсів фірми.

Самий процес планування проходить в 4 етапи:

• розробка загальних цілей;
• визначення конкретних, деталізованих цілей та завдань, порівняно на короткий період часу (2, 5, 10 років);
• визначення шляхів і засобів їхнього досягнення;
• контроль за досягненням поставлених цілей шляхом зіставлення планових показників із фактичними.

                                                                                                      

 

Таблиця 5                 Характеристика видів планів.

Ознака  класифікації	Види планів
	Стратегічний	Тактичний	Оперативний
1. За періодом планування	2-5 років	1 рік	До 3-х років
2. За головною метою  розробки	Відображає конкретизацію  стратегічних цілей діяльності підприємства	Відображає завдання тактичної політики	Забеспечує цілеспрямовану реалізацію конкретних тактичних завдань
3. За передумовами  розробки	Прогноз розвитку ринку  і оцінка свого економічного потенціалу	Стратегічні цілі і прогноз  кон’юктури ринку	Тактичні цілі і оцінка конкретних задач на споживчому ринку
4. За системою показників, що формуються	Обмежене коло найважливіших  показ-ників	Основні показники фінансово-господарської  діяльності підприємства	Детальна система показників
5. За методичною основою  розробки плану	Екстраполяційне прогнозування, експертні оцінки і багатоваріантні  розрахунки	Система основних методів  планування (в основному економічно-статистичні  і технікоекономічні розрахунки	Конкурентні методики розрахунку і діючі нормативно-інструктивні матеріали