Стан та перспективи залучення прямих іноземних інвестицій в українську економіку

Регіональні аспекти залучення прямих іноземних інвестицій

В умовах ринкової трансформації економіки України загальний обсяг залучених інвестицій не завжди характеризується рівномірним розподілом, спостерігається диференційоване накопичення іноземних активів в окремих регіонах.

У зв’язку з цим виникає необхідність аналізу сучасного стану залучення іноземних інвестицій в регіони України, причини диференціації та розробки шляхів вирішення даної проблеми.

З чого складається інвестиційна привабливість регіону? Для аналізу інвестиційної привабливості регіонів застосовуються такі узагальнюючі показники: рівень загальноекономічного розвитку регіону; рівень розвитку інвестиційної інфраструктури; демографічна характеристика регіону; рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури; рівень криміногенних, економічних та інших ризиків.

Значні прямі іноземні інвестиції у конкретну галузь у регіоні найчастіше пов`язані з упровадженням довгострокового інвестиційного проекту. Також на надходження прямих іноземних інвестицій у конкретний регіон впливає його географічне розташування. Обсяг притоку прямих іноземних інвестицій до регіонів України (2006–2010 рр.) відображено у табл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.3

Обсяг притоку прямих іноземних інвестицій до регіонів України за 2006–початок 2010 рр.(млн. дол. США)

Рік	2006	2007	2008	2009	І квартал 2010
АР Крим	577	726,2	637,6	622,1	718,4
Вінницька	108,3	152,6	161,3	161,3	176,5
Волинська	272,4	392,4	388,7	269,2	328,9
Дніпропетровська	2361,3	2934,3	2667,3	2670,1	2813,6
Донецька	905,9	1355,2	1508,8	1512,9	1649,6
Житомирська	122,9	173,6	181,3	177,4	215,4
Закарпатська	295	345,3	355,8	356,4	355,0
Запорізька	606,5	761,4	835,6	840,6	872,1
Івано-Франківська	183,5	385,2	480,8	480,8	615,9
Київська	871,4	1083,6	1301,2	1310,5	1507,4
Кіровоградська	52,3	55,3	63	63,8	66,0
Луганська	284,3	309,1	336,1	335,9	577,9
Львівська	515	771,5	930,7	891,0	1111,9
Миколаївська	113	136,8	151,8	161,8	172,9
Одеська	718,7	880,8	991,5	970,2	1043,2
Полтавська	315,8	367,9	511,5	515,4	445,5
Рівненська	112,6	233,1	272,1	272,1	275,5
Сумська	156,7	180,5	159,1	158,0	225,6
Тернопільська	45	51	58,7	58,6	66,5
Харківська	983,6	1278,7	1599,4	1609,8	2054,7
Херсонська	109,7	156,2	171,4	175,0	180,5
Хмельницька	92,2	129	137,3	137,3	219,7
Черкаська	116,3	175	177,2	168,1	222,5
Чернівецька	36,8	51,2	60,1	60,1	61,9
Чернігівська	81,5	86,6	94,4	94,4	87,4
м. Київ	5881,9	9681,7	13321,5	13464,5	15756,1
м. Севастополь	126,3	147,2	141,8	141,8	145,1

 

 

 

Розподіл прямих іноземних інвестицій за регіонами України є нерівномірним, що зумовлено їх різною інвестиційною привабливістю. Аналізуючи наведені дані, можна зробити висновок, що іноземні інвестори охоче вкладають кошти у промислові регіони, оскільки більшість їх «цікавить» металообробка, харчова і хімічна промисловість, будівництво, транспорт. Однак з табл. 2.3 видно, що саме у 2008 р. приток іноземних інвестицій зменшився в усі регіони країни, а з таких областей, як Дніпропетровська, Сумська, АР Крим та м. Севастополь відбувся відтік капіталу, що становив майже 500 млн. дол. США.

В 2010 році чільні місця за обсягом прямих іноземних інвестицій посіли підприємства Києва – 39,4% до загального обсягу, Дніпропетровської – 7,0%, Київської – 3,8%, Запорізької – 2,2%, Донецької – 4,1%, Одеської – 2,6%, Харківської області – 5,1%, а також Автономної Республіки Крим – 1,8%. Слід відмітити значну нерівномірність економічного розвитку регіонів України. Відповідно пріоритетний розвиток одних областей веде до відсталості інших. Це безпосередньо відбивається на обсягах інвестицій, що надходять до різних регіонів.

З наведених даних випливає, що найбільш привабливими є декілька регіонів України, в тому числі м. Київ. Розглядаючи інвестиційну привабливість окремих регіонів країни не завжди зрозуміло, чому іноземний капітал віддає перевагу одним, а не іншим регіонам. З економічних позицій високий рівень вкладення іноземного капіталу повинен спостерігатися в таких регіонах країни, як Автономна Республіка Крим, в областях Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській, Харківській. Однак поряд з економічним потенціалом в цих регіонах і дуже багато проблем соціального та екологічного характеру. У багатьох регіонах України спочатку необхідно вкласти значні обсяги капіталу, щоб підняти на необхідний рівень потенціал більшості діючих підприємств.

Однак, привабливість регіонів країни має тенденцію змінюватися кожного року. На це впливають різні чинники, в останній час – це світова фінансова криза. Слід зазначити, що інтерес іноземних інвесторів до м. Київ незмінний, оскільки він є столицею європейської держави. Тут обертається значна готівкова маса країни, активно розвивається ринкова інфраструктура, досягнуто помітного зростання промислового виробництва, з кожним роком поліпшується тенденції будівництва і розвитку транспорту. У м. Київ іноземні інвестиції зосереджені у фінансовому, кредитному і страховому секторах економіки.

Знову ж таки, у зв'язку з проведенням Євро-2012 обсяги прямих іноземних інвестицій зростатимуть: в 2010 році до 1700 млн. дол., в 2012 році − до 2650 млн. дол.

Обсяг внесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 31 грудня 2012 р. становив 54462,4 млн.дол. США, що на 8,2% більше обсягів інвестицій на початок 2012 р., та в розрахунку на одну особу населення складає 1199,3 дол. З країн ЄС унесено 42979,3 млн.дол. інвестицій (78,9% загального обсягу акціонерного капіталу), із країн СНД – 4269,0 млн.дол. (7,8%), з інших країн світу – 7214,1 млн.дол. (13,3%).

Інвестиції надійшли зі 130 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 17275,1 млн.дол., Німеччина – 6317,0 млн.дол., Нідерланди – 5168,6 млн.дол., Російська Федерація – 3785,8 млн.дол., Австрія – 3401,4 млн.дол., Велика Британія – 2556,5 млн.дол., Віргінські Острови (Брит.) – 1884,9 млн.дол., Франція – 1765,3 млн.дол., Швеція – 1600,1 млн.дол. та Швейцарія – 1106,2 млн.дол.

Журнал «Newswek» провів дослідження інвестиційної привабливості 100 країн світу. Для визначення рейтингу використовується специфічна методологія оцінювання за 5 категоріями: освіта, медична система, якість життя, динамізм економіки і політичне середовище. У цій категорії Україна посіла лише 66 місце, поступившись навіть Казахстану, Білорусії, Азербайджану та ін [1]. Для залучення інвесторів економічно розвинені держави стараються зменшити вплив держави на економічні процеси, намагаються спростити податкову систему, стабілізувати політичну нестабільність в державі, приймають закони, які приваблюють більшу кількість іноземних інвесторів .

Тобто, ці країни надають інвесторам впевненість в тому, що вони зроблять правильний вибір, вклавши свій капітал в економіку саме цієї держави а не будь якої іншої. Згідно нового Податкового кодексу, в Україні відбуватиметься поступове зниження ставки податку на прибуток на 2 відсотки щорічно до рівня 16% на 01.01.2014 року .

Досить сильний вплив на інвесторів має нестабільність політичної ситуації в державі. Коли інвестор нерезидент бачить, що в країні ведеться антидемократична боротьба за владу, переслідування влади та постійна зміна законодавства і урядовців, тоді він розглядає все це як додатковий ризик, що може позначитися на прибутковості його вкладів. Отже, до факторів, які стримують приплив інвестицій, належать такі:

1) політична невизначеність;

2) корумпованість органів  влади, в тому числі і відповідальних  за прийняття рішень у галузі  іноземного інвестування;

3) фактична відсутність  спільної із західними країнами  системи подання й обґрунтування  ділових пропозицій, бізнес-планів, інвестиційних програм, їх практична  невідповідність загальноприйнятим  світовим стандартам;

4) надзвичайно високий  рівень економічної злочинності  та загальної криміналізації  суспільства;

5) економічні − відсутність  високоефективного та автономного недержавного сектора економіки; 6) неплатоспроможність великої кількості українських підприємств;

7) невисока купівельна  спроможність населення України.

Для покращання інвестиційного клімату необхідні:

• зрівнювання у правах інофірм і національних підприємств, розширення податкових пільг тощо;
• створення та ефективне використання вільних економічних зон, сприяння інвестиціям у провідні галузі промисловості;
• розвиток системи страхування інофірм;
• визначення пріоритетів інвестування;
• підтримка і заохочення з боку держави фірм та підприємств, котрі сприяють інвестиціям в українську економіку;
• розширення міжнародної співпраці в галузі сприяння капіталовкладенням та гарантування інвестицій;
• активна роль держави в запобіганні та компенсації можливих негативних соціальних наслідків реалізації інвестиційних проектів в Україні;
• створення умов для активізації вітчизняного бізнесу;
• поглиблення ринкових реформ;
• удосконалення чинного законодавства в галузі зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення контролю з боку держави за його дотриманням.

Отже, дослідивши стан і проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України можна зазначити, що світова фінансова криза відчутно вплинула на інвестиційний клімат країни, що призвело до зменшення надходження інвестиційних ресурсів вдвічі та зниження позицій України у міжнародному рейтингу більше, ніж у два рази. Перед Урядом України стоять першочергові завдання подолання всіх негативних факторів, які впливають на інвестиційне середовище країни. При цьому необхідно захистити вітчизняних виробників та залишити стратегічні, провідні національні підприємства в державній власності. Адже стратегічним завданням держави є, насамперед, захист загальнонаціональних інтересів країни та підняття її конкурентоспроможності на світових ринках.