Система оподаткування України

Документ також передбачає, що до закінчення виходу економіки України зі стану фінансової кризи на фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок), та членів їхніх сімей, які беруть участь у провадженні такими суб’єктами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, не розповсюджується зобов’язання зі сплати страхових внесків у порядку, визначеному Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Отже, народні депутати, прийнявши за основу законопроект 4549, висловили своє ставлення до єдиного податку: до виходу із кризи правила гри змінювати не слід. Сподіваємося, що ВР буде послідовною у своїх діях і прийме цей законопроект в цілому ще до того, як криза в країні скінчиться.

У парламенті зареєстровані три альтернативні проекти Законів про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Проект № 4112, зареєстрований наприкінці березня минулого року народними депутатами Андрієм Сенченком та Сергієм Веліжанським, по суті, не змінює чинний Указ, а лише врегульовує окремі аспекти застосування спрощеної системи оподаткування, які в ньому не передбачені. Зокрема, парламентарі запропонували визначити платниками податку фізичних осіб – підприємців, розділивши їх на дві категорії залежно від кількості найманих працівників та обсягу річного доходу. Згідно з документом, щоб потрапити до першої категорії зазначених платників, потрібно протягом року наймати не більше п’яти працівників та отримувати річний дохід у сумі не більше 200 мінімальних заробітних плат (далі – МЗП), а щоб потрапити до другої – наймати не більше десяти працівників та отримувати річний дохід до 1000 МЗП. Планують також замість чинних фіксованих ставок єдиного податку установити для першої категорії платників ставки в розмірі 0,1–0,2 МЗП, а для другої – 0,2–1 МЗП. Щодо юридичних осіб – єдиноплатників вимоги запропоновано залишити незмінними, окрім граничної суми річних доходів – 2000 МЗП.

Законодавча ініціатива парламентарів Олександра Фельдмана  та Олега Геймана, зареєстрована під № 4112-1, передбачає, по-перше, збільшення обсягів річної виручки, що підлягає спрощеній системі оподаткування суб’єктів малого підприємництва: для фізичних осіб – з 500 тис. до 2 млн грн., а для юридичних – з 1 млн до 4 млн грн. По-друге, введення диференційованих ставок єдиного податку для фізичних осіб, який складатиме: за обсягу річної виручки до 500 тис. грн. – 20–200 грн. на місяць; від 500 тис. до 1 млн грн. – 200–500 грн.; 1–1,5 млн грн. – 500–900 грн.; 1,5–2 млн. – 900–1500 грн. Автори законопроекту пропонують також збільшити кількість осіб, які протягом року перебувають у трудових відносинах із суб’єктом малого підприємництва – фізичною особою, до 20.

Проект Закону, схвалений  нещодавно урядом в числі 25 рішень, спрямованих на подальший розвиток малого та середнього бізнесу (докладніше читайте про це в «Правовому тижні» № 5 (183) від 2 лютого 2010 р.), зареєстрований у ВР 8 лютого 2010 р. під № 4112-1. Кабінет міністрів пропонує запровадити диференціацію ставки єдиного податку для фізичних осіб та визначити її розмір виходячи з МЗП, встановленої станом на 1 січня відповідного року. Так, для фізичних осіб – підприємців встановлюється ставка єдиного податку в розмірі 4–40% МЗП (при отримані виручки до 1000 розмірів МЗП). Якщо обсяг виручки дорівнює 1000–1500 МЗП, ставка єдиного податку становить 40–74% МЗП. Для юридичних осіб – платників єдиного податку збережено діючі ставки єдиного податку: 6% (зі сплатою ПДВ) та 10% від обсягу виручки. Відповідно до проекту Закону збільшується граничний обсяг виручки від реалізації, який становить для фізичних осіб до 1500 МЗП, а для юридичних осіб – 15000 МЗП. Новацією законопроекту є отримання свідоцтва без обмеження терміну його дії за умови дотримання порядку застосування спрощеної системи оподаткування.

Висновки.

Аналіз системи оподаткування  в Україні, її становлення й розвитку дає змогу зробити висновок про  серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах  щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено.

Також потрібно звернути увагу на механізм повернення податку  на додану вартість з малого та великого бізнесу. Цей механізм спеціально заплутаний, що виражається у безмежній кількості  інстанцій які треба пройти. Високий  рівень корупції є причиною цьому. Податки які не повертаються згодом через рік – не йдуть до державної казни, а зникають у чужих кишенях.

Це в свою чергу викликає ефект  зростання «тіньової економіки».

Що до спрощення системи оподаткування  – це не велике зрушення з місця, в сторону підприємців, виробників. Проте для певно визначених категорій, які планують внести в законодавство 11 січня 2011 року. Разом із затвердженням законопроекту що до спрощення системи оподаткування. Більше не нововведень зробили, а більш чіткі правила та обмеження приносить ця нова система.

Список використаних джерел

1. Закон України від  13 березня 1992р. із змінами і  доповненнями – 22 лютого 2006р.  “ Про систему оподаткування” // Голова Верховної Ради Української  СРС Л. Кравчук.

2. Основи економічної теорії [Сутність та структура податків] : Посібник / Ред. С.В.Мочерний. – К. : Академія, 2001. – 472 с.

3. Якою буде нова спрощена  система оподаткування? // Правовий  тиждень: правова газета. – 2010. –№8.– #"#">http://uk.wikipedia.org/wiki/Податок_на_додану_вартість