Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Февраля 2014 в 04:03, статья
Поглиблення банківської реформи в Україні розглядається як одне з пріоритетних завдань економічної політики на сучасному етапі. Одним з найважливіших компонентів у системі аналізу фінансової стійкості комерційного банку є оцінка рівня його доходності і прибутковості. Значення цієї оцінки витікає з того, що доходи і прибутковість характеризують сферу використання банківських активів, впливають на приріст власного капіталу банку, визначають можливість зростання активних операцій банку і експансії на ринку, додають впевненості інвесторам і кредиторам у підтриманні ділових відносин з даним конкретним банком, створюють запас міцності, забезпечують виплату дивідендів інвесторам.
Коротя А.С.
Студент 4 курсу
факультету обліку і аудиту ХНЕУ
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ТА ФАКТОРИ,ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЇЇ РІВЕНЬ.
Анотація. Розглянуті основні чинники, що впливають на на рівень рентабельності діяльності банку, запропоновано заходи щодо підвищення рентабельності.
Аннотация. Рассмотрены основные факторы, которые влияют на уровень рентабельности деятельности банка, предложены мероприятия повышения рентабельности.
Annotation. Basic factors that influence on the level of profitability of activity of bank are considered, the measures of increase of profitability are offered.
Ключові слова: комерційний банк, рентабельність, доходи, росходи, центри прибутку.
Актуальність дослідження. Поглиблення банківської реформи в Україні розглядається як одне з пріоритетних завдань економічної політики на сучасному етапі. Одним з найважливіших компонентів у системі аналізу фінансової стійкості комерційного банку є оцінка рівня його доходності і прибутковості. Значення цієї оцінки витікає з того, що доходи і прибутковість характеризують сферу використання банківських активів, впливають на приріст власного капіталу банку, визначають можливість зростання активних операцій банку і експансії на ринку, додають впевненості інвесторам і кредиторам у підтриманні ділових відносин з даним конкретним банком, створюють запас міцності, забезпечують виплату дивідендів інвесторам [3].
Аналіз останніх публікацій. Аналізом рентабельності займалися такі закордонні та вітчизняні вчені-економісти, а саме І. Волощук, О. Петрик, А. Хармишев, Дж. Герлі, А. Грязнова, Е. Жуков, Дж. М. Кейнс, Е. Коен, В. Колесніков, Л. Красавіна, О. Лаврушин, Ю.А. Львов, Ф. Мишкін, А. Пігу, А. Даниленко, О. Дзюблюк, О. Заруба, Т. Ковальчук, Н. Костіна, І. Лютий, А. Мороз, П. Нікіфорова, А. Пересада, О. Пилипченко, М. Пуховкіна, М. Савлук, О. Шарова. Однак не зменшуючи розробок даних вчених, слід зазна-чити, що внаслідок багатоаспектності досліджень є ряд спірних моментів щодо забезпечення рентабельності банківської установи в умовах сучасної економіки.
Мета дослідження. Метою статті є аналіз рентабельності комерційного банку та розгляд можливих напрямів її підвищення
Завдання дослідження. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: визначення сутності рентабельності; визначення чинників, що впливають на рентабельність банку, запропонування заходів підвищення рентабельності комерційного банку.
Об’єкт дослідження. Рентабельність банку.
Предмет дослідження. Теоретичні основи аналізу рентабельності.
Результати дослідження. Головне завдання в процесі організації діяльності банку і його структурних підрозділів полягає в тому, щоб реалізувати, принаймні, три найбільш суттєві цілі - досягти високої рентабельності, достатньої ліквідності і безпеки банку. Висока ефективність найчастіше оцінюється по відношенню витрат до прибутку, при цьому домінує ідея економії витрат в процесі банківської діяльності. Чим нижче елементи витрат, тим більше відчутними і позитивними є кінцеві результати діяльності кредитної організації [8].
Основними завданнями комерційного банку є збільшення доходу і зменшення витрат. Доходи - це грошові надходження від виробничої і невиробничої діяльності. Відповідно джерелом доходів банку є, його основна і побічна діяльність. Основною діяльністю банку вважається здійснення банківських операцій і надання банківських послуг клієнтам. Джерела доходів можна розділити на - стабільні і нестабільні. Відносно стабільним джерелом доходів є надання різних послуг клієнтам.
Не стабільними є, як правило, доходи від операції на фінансових ринках, а також доходи від побічної діяльності банку і випадкові доходи.
Отримувані банком доходи повинні покривати його витрати і створювати прибуток. Частина доходів банку спрямовується на створення резервів для покриття потенційних ризиків.
Витрата - це використання грошових коштів на виробничу і не виробничу діяльність. Угрупування витрат банку здійснюється аналогічно угрупуванню доходів, для того, щоб можна було оцінити фінансовий результатам і рівень прибутковості по кожному з напрямів діяльності банку. Зазвичай витрати комерційного банку класифікують таким чином:процентні витрати, комісійні витрати, витрати по операціях на фінансових ринках, інші операційні витрати, витрати по забезпеченню функціонування діяльності банку.
Кінцевим фінансовим результатом комерційного банку є чиста прибути, така, що є залишком доходів банку після покриття усіх витрат, у тому числі не передбачених, формування резервів, сплати податків з прибутку [2].
Економії можна досягти не лише по засобах скорочення окремих заздалегідь відомих елементів витрат, але і за допомогою вдосконалення організаційних структур, поліпшення їх продуктивної діяльності. Відомо також, що за допомогою вдосконалення процесу кредитування, самій технології видачі і погашення кредиту можна також отримати більш високий позитивний результат.
З слів Олександра Киреєва, певне зниження рентабельності українських банків, яке зафіксоване за підсумками липня-вересня 2009 року, є тимчасовим явищем і пов'язане зі зміною вимог до формування резервів [4].
Основним показником здійснення ефективної діяльності комерційного банку є розмір отриманого прибутку і рівень прибутковості за звітний період. Вони є мірилом успіху установи і досягнення нею кінцевої мети. Мета акціонерів, інвесторів, апарату управління банку та позичальників різна. Акціонери прагнуть отримати хороші дивіденди чи наростити потужність установи, щоб отримувати високі дивіденди в майбутньому, отже, їх більше цікавить норма прибутку на капітал. Інвестори, які формують ресурсну базу установи, зацікавлені в належній компенсації за ризик вкладення своїх капіталів, тобто в отриманні доходів на внесені депозити і гарантії повернення цих коштів при потребі. Отже, їх більше цікавить процентний доход та банківські зобов’язання - ціна залучених коштів. Позичальники прагнуть позичати кошти в необхідних їм обсягах під низькі проценти з відстрочкою погашення боргів. Їх цікавить ціна і обсяги покупок коштів у банку. А це ціна продажу банком своїх ресурсів. Управлінський апарат намагається задовольнити акціонерів, позичальників, інвесторів, щоб досягти взаємної вигоди. Мірилом цієї вигоди є рівень отриманого прибутку на одиницю понесених витрат – рівень рентабельності [2].
На рівень рентабельності діяльності банку впливають такі чинники:
1) структура активів, тобто співвідношення між продуктивними і непродуктивними активами;
2) ефективність управління доходністю кредитного портфелю і портфелю цінних паперів;
3) розміри комісійних з одиниці продуктивних активів;
4) покриття отриманими доходами процентних і управлінських витрат, тобто ефективність контролю над ними в по елементному розрізі (операційні видатки і витрати, видатки на оплату праці), та ін. [6].
Отже, з точки зору грошової позиції банку, оптимізації його прибутковості і ліквідності , як на мою думку правлінню банку слід визначити параметри рентабельності та обсягу коштів, які необхідно резервувати відповідно до вимог законодавства.
Центри прибутку - центри фінансового обліку, діяльність яких пов'язана з отриманням прибутку. Вони займають центральне місце у фінансовій структурі банку, оскільки основною метою діяльності комерційного банку є прибуток. У банку зазвичай виділяють декілька таких центрів: управління кредитування, управління розрахунково-касового обслуговування, казначейство, управління пасивних операцій та ін.
Центри прибутку - це підрозділи, які безпосередньо взаємодіють з клієнтурою в процесі продажу продукту і мають власний балансовий звіт і звіт про прибутки і збитки. З цього витікає, що їм властива відповідальність за реалізацію закріпленого за ними продукту або продуктів.В свою очередь, центры прибыли можно разделить на центры привлечения средств и их размещения [7].
Функціями центрів прибутку банку можуть бути: забезпечення виконання власного бюджету і встановлених лімітів на витрати; документування на постійній основі усіх продажів клієнтам у рамках як бухгалтерського обліку, так і системи управлінського обліку; постійний моніторинг потреб клієнтів в існуючих і перспективних продуктах, що відповідають профілю центру, і оцінка потреби у фінансуванні витрат; своєчасний інформаційний обмін з іншими центрами; відповідальність за надання достовірної інформації та ін [5].
Можливо запрпонувати шляхи покращення рентабельності комерційного банку. В управлінні активами банку варто звернути увагу на наступні моменти:
1) управління готівкою повинно бути більш ефективним, тобто необхідно планувати притоки і відтоки готівки і розробити графіки платежів.
2) акцентувати увагу на підвищенні рентабельності роботи в цілому і на прибутковості окремих операцій зокрема. Так в управлінні кредитним портфелем необхідно:
контролювати розміщення кредитних вкладень по ступені їхнього ризику, форм забезпечення повернення позичок, рівню прибутковості, обмежити розмір кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних коштів;
видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при зберіганні загального обсягу кредитування;
вжити заходів по стягненню простроченої позичкової заборгованості і нарахованих відсотків за користування кредитами;
3. Застосовувати методи аналізу групи розрахункових рахунків клієнтів і інтенсивності платіжного обороту по кореспондентському рахунку банку. Результати такого аналізу є основою для аргументованого перегрупування активів балансу банку.
4. Працювати над зниженням ризику операцій. При цьому необхідно пам'ятати, що термінові заходи, що починаються кредитними інститутами для підтримки своєї ліквідності і платоспроможності, як правило, пов'язані з ростом витрат банку і скороченням їхнього прибутку.
У управлінні пасивами банку можна порекомендувати визначити стратегію підтримки стійкості депозитів. Частиною такої стратегії виступає маркетинг - підвищення якості обслуговування клієнтів.
Таким чином, кожний комерційний банк повинний самостійно забезпечувати підтримку своєї прибутковості і рентабельності на заданому рівні на основі аналізу її стану. Також,банк повинен прогнозувати результаті діяльності і проведення в наступному науково обгрунтовані економічної політики в області формування статутного капіталу [9].
Висновки. Таким чином, на основі досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів, наведено теоретичне тлумачення рентабельності, і рентабельності банку .
На рентабельність
банку суттєво впливають
Необхідно здійснювати пошук нових та вдосконалювати існуючий інструментарій управління рентабельністю. При організації процесу управління ліквідності, основну увагу службовцям банку треба приділяти:
контролю діяльності усіх відділів банку, відповідальних за використання і залучення коштів; координуванню своєї діяльності із роботою цих відділів;
налагодженню тісних взаємовідносин із VIP-клієнтами, проводячи паралельно роботу, щодо передбачення можливих дій вкладників і користувачів кредитів.
Це дозволить керуючим планувати свої дії у випадку виникнення дефіциту або надлишку ліквідних коштів.
Напрямки подальших досліджень. Перспективою подальших досліджень в даному напрямку є розробка заходів щодо підвищення рентабельності комерційних банків.
Література: 1. Корнилюк М.Ю. Проблеми рентабельності
комерційних банків. [Електронний ресурс].–
Режим доступу :http://bizkiev.com/content/
gov.ua/cgibin/laws/main.cginre
Информация о работе Рентабельність комерційного банку та фактори,що впливають на її рівень