Регулювання ЗЕД в Україні

  

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ,НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

 

 

Реферат з

з дисципліни “Зовнішньоекономічна діяльність”

на  тему:

Регулювання ЗЕД вУкраїні

 

 

 

 

 

                                                                   Студентки 4 курсу групи ТКД-41

        Будівельно-технологічного   факультету

                                                            Денної форми навчання

                       Баньковської І. В.

 

 

                 Перевірив: Головаш Б.Е.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Основи  регулювання зовнішньоекономічної  діяльності.

2.Органи  регулювання зовнішньоеконоімчною  діяльністю, їх види і компетенція.

Висновок

Список  літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

На всіх історичних етапах розвитку держави зовнішньоекономічна діяльність впливала на вирішення економічних проблем на різних рівнях: народного господарства в цілому, окремих регіонів, об'єднань, підприємств. Як частина загальної структури народного господарства, зовнішньоекономічна діяльність впливає на удосконалювання внутрішньогосподарських пропорцій, розміщення і розвиток виробничих сил. Ще жодній країні не вдалося створити здорову економіку, ізолювавшись від світової економічної системи.

У всіх країнах без винятку, а особливо в державах з перехідною економікою, де економічні відносини нестабільні, державне втручання в розвиток ЗЕД являється об'єктивною необхідністю. Це пов'язано головним чином з метою захисту національних інтересів при здійсненні ЗЕД, більш повного використання ЗЕД як фактору економічного росту.

В період до перебудови економіка країни носила автаркічний (закритий) характер. Управління економікою (в тому числі ЗЕД) будувалось на монополії держави і переважно на адміністративних методах управління. В таких умовах безпосередній виробник не був зацікавлений в розвитку експортної діяльності. Прямі зв'язки між виробниками і споживачами були відсутні. Не було чіткої концепції ЗЕД, яка б відображала її мету, пріоритети і методи їх досягнення.

В умовах ринкових відносин(переходу до них) характер впливу держави на економіку країни, в т.ч. ЗЕД, докорінно змінюється .Цей вплив набуває форми державного регулювання, що означає створення відповідних умов, сприятливих ефективному розвитку економіки країни в цілому і її складових частин. 
Таким чином, державне регулювання ЗЕД підприємства в умовах переходу до ринкової економіки повинно полягати в створенні умов і сприянні розвитку його зв'язків із зарубіжними партнерами..

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Основи регулювання  зовнішньоекономічної діяльності.

 Державне регулювання являє собою систему заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, покликаних удосконалювати ЗЕД в інтересах національної економіки.

Державне регулювання ЗЕД здійснюється методом розробки і реалізації державної  зовнішньоекономічної політики. В сучасних умовах зовнішньоекономічна політика - це система міроприємств, спрямованих  на найбільш сприятливий розвиток економічних, науково-технічних, виробничих зв'язків  із зарубіжними країнами, поглиблення  і розширення участі в МРТ з  метою вирішення стратегічних завдань  соціально-економічного розвитку країни.

Зовнішньоекономічна політика - складова частина внутрішньої економічної  політики держави. Звичайно, вирішення  загальних завдань зовнішньоекономічної політики в кожній країні має свої специфічні особливості.. Об'єктивними підставами регулювання зовнішньоекономічної діяльності є ймовірність вішикнення суперечностей між інтересами суб'єктів ЗЕД (зокрема, щодо отримання максимального прибутку) та публічними інтересами і пов'язана з цим потреба забезпечення балансу цих інтересів за допомогою правових засобів.

Відповідно  до ст. 7 Закону України «Про зовнішньоекономічну  діяльність» регулювання ЗЕД  в Україні здійснюється згідно з  іфинципами, визначеними у ст. 2 цього Закону, з метою:

- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього 
ринку Україні;

стимулювання  прогресивних структурних змін в  економіці, у тому числі зовншшьоекономічних  зв'язків суб'єктів ЗЕД України;

створення найбільш сприятливргх умов для

залучення економіки України в срістему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Регулювання ЗЕД в Україні здійснюється:

а) Україною як державою в особі її органів в межах їх компетенції;

б) недержавними органами управління економікою (товарними, 
фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, 
спілками та іншими організаціями коопераційного типу), що діють на 
підставі їх статут них документів;

в) самими суб'єктами ЗЕД на підставі відповідних координаційних угод, 
що укладаються між ними.

Таким чином, залежно від суб'єкта регулювання  слід розрізняти державне та недержавне регулювання ЗЕД.

Регулювання ЗЕД в Україні здійснюється за допомогою системи засобів такого регулювання, а саме:

законів України;

передбачених  в законах України актів тарифного  і нетарифного регулювання, які  видаються державними органами України  в межах їх компетенції;

економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;

- рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються 
за їх статутними документами в межах законів України;

угод, що укладаються між суб'єктами ЗЕД і які не суперечать законам України.

Перелік засобів регулювання ЗЕД є  вичерпним. Забороняється регулювання  ЗЕД прямо не передбаченими законом  актами державних і не державних органів.

Стаття 7 Закону України «Про зовнішньоекономічну  діяльність» закріплює засади, завдяки  яким досягається відповідність  регулювання ЗЕД правовому господарському порядку України. Однак наразі повноцінна участь України у світових економічних  процесах потребує відповідності такого регулювання і світовому економічному правопорядку. Міжнародною організацією, яка розробляє та запроваджує  глобальні правіша торгівлі між  країнами, забезпечує її розвиток та передбачуваність, є Світова організація торгівлі (СОТ). Наразі членами СОТ є 149 країн, на частку яких припадає понад 95% обсягів світової торгівлі. Головною умовою набуття членства в СОТ є відповідність національного законодавства принципам та нормам, які містяться в угодах СОТ і спрямовані на забезпечення кожному її членові безпечного й передбачуваного міжнародного торговельного середовища, а також продовження лібералізації торгівлі, сприяння економічному зростанню і розвиткові. З огляду на те, що Україною прийняті зобов'язання щодо гармонізації національного законодавства з нормами та вимогами угод СОТ, відповідність принципам цієї міжнародної організації виступає системною вимогою до регулювання (передусім державного) ЗЕД.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Органи регулювання зовнішньоеконоімчною  діяльністю, їх види і компетенція.

СИСТЕМА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Принципова система органів  державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності	Система органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Парламент країни	Верховна Рада України
Кабінет міністрів	Кабінет Міністрів України
Профільні міністерства	Міністерство економіки  України, Міністерство закордонних  справ України
Центральний банк країни	Національний банк України
Митні органи	Державна митна служба України
Відповідні державні комітети (державні служби) та відомства	Антимонопольний комітет  України, Державна служба експортного  контролю України, Міжвідомча комісія  з міжнародної торгівлі
Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю	Місцеві ради народних депутатів  України та їх виконавчі і розпорядчі органи, територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України

Найбільш  значущим за юридичною силою обсягом  повноважень щодо управління економічними процесами в державі володіє  президент України, які встановлені  Конституцією України (ст. 106) і насамперед полягають у тому, що президент  України визначає основні напрями  зовнішньої і внутрішньої політики, зокрема, економічної, впливає на розстановку  кадрів, створення управлінських  структур у даній сфері. Це зумовлено тим, що президент України:

o забезпечує  державну незалежність, національну  безпеку і право-наступництво  держави;

 

 

 звертається з посланням до народу та із щорічним і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище країни;

• представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює управління зовнішньоекономічною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
• призначає за згодою Верховної Ради Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;
• призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів КМУ, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;
• призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України голову Антимонопольного Комітету України, голову Фонду державного майна України;
• утворює, реорганізовує та ліквідує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
• скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
• підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
• має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України.

Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, є Верховна Рада України - центральний орган  законодавчої влади, до компетенції  якого належать:

♦ прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;

♦ затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;

♦ розгляд, затвердження та зміна  структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

♦ укладання міжнародних договорів  України відповідно до законів України  про міжнародні договори України  та приведення чинного законодавства України у відповідність з правилами, встановленими цими договорами;

♦ затвердження нормативів обов'язкового розподілу валютної виручки державі  та місцевим Радам народних депутатів  України, ставок та умов оподаткування, митного тарифу, митних зборів та митних процедур України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

♦ встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;

♦ затвердження списків товарів, експорт  та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється.

Кабінет Міністрів України є центральним органом виконавчої влади, який у напрямі регулювання зовнішньоекономічної діяльності виконує такі функції:

• вживання заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;
• здійснення координації діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності; координація роботи торговельних представництв України в іноземних державах;
• прийняття нормативних актів управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;
• проведення переговорів і укладання міжурядових договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України, забезпечення виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучення до їх виконання інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;
• внесення на розгляд Верховної Ради України (відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України) пропозицій про систему міністерств, державних комітетів і відомств - органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабінету Міністрів України, які вона має згідно з законами України;
• забезпечення складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;
• здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.

Міністерство економіки України (Мінекономіки) є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до покладених на нього завдань, у напрямі регулювання зовнішньоекономічної діяльності, Міністерство економіки України здійснює функції: