Предмет та об'єкти обліку і аналізу ЗЕД

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Октября 2014 в 01:30, контрольная работа

Краткое описание

Зовнішньоекономічна діяльність – це процес реалізації зовнішньоекономічних зв’язків між закордонними та вітчизняними підприємствами. Управління зовнішньоекономічною діяльністю потребує глибоких знань бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій. Критерієм оцінки управління зовнішньоекономічної діяльності підприємств є економічна ефективність, яка розраховується з даних бухгалтерського обліку і аналізу зовнішньоекономічних операцій.
Метою вивчення дисципліни є отримання знань щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

Содержание

Предмет та об'єкти обліку і аналізу ЗЕД

Характеристика зовнішньої торгівлі товарами України за 2005-2006 рр.

Обґрунтуйте необхідність розрахунку індексу імпортної залежності, та індексу диверсифікації.

Охарактеризуйте та наведіть приклад операцій типа «світч».

Прикрепленные файлы: 1 файл

МЕВ 2.docx

— 41.77 Кб (Скачать документ)

- показники структури (товарна, географічна та інституціональна  структури; індекс диверсифікації  експорту/імпорту; частка продукції  обробної промисловості в загальному  обсязі експорту продукції; індекс  географічної концентрації експорту/імпорту);

- показники інтенсивності  та ефективності зовнішньоекономічної  зв'язків країни (платіжний баланс  країни; експорт на душу населення; імпорт на душу населення; зовнішньоторговельний  оборот на душу населення).

Розглянемо характеристику групи відносних показників. Динаміка експорту та імпорту визначається через показники, які доцільно розділити на дві підгрупи: темпи росту та темпи приросту.

Індекс імпортної залежності країни (імпортна квота) - частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни, характеризує рівень залежності країни від імпорту товарів та послуг.

Індекс диверсифікації експорту - це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула:

 

 

Sj — індекс диверсифікації експорту країни;

hj — частка товару в загальному експорті країни у';

hij. — частка товару в загальному світовому експорті.

 

Хоча індекс і характеризує кількісну відмінність товарної структури експорту країни від структури світового чи регіонального експорту, але на його підставі не можна засвідчувати, що структура експорту однієї країни краща або гірша за іншу.

Значення індексу розміщується в межах:

 

Індекс «диверсифікації» для України в 1990 р. становив 0,75. В індустріально розвинених країнах цей показник перебуває на рівні 0,2—0,4 (Франція — 0,252; Велика Британія — 0,268; США — 0,344), а в країнах, що розвиваються, перевищує рівень 0,8—0,9 (Уганда та Гвінея — 0,96, Нігер — 0,93, Нігерія — 0,91, Судан — 0,92 тощо).

Недоліком даного показника є його значна залежність від кон'юнктури світових товарних ринків і насамперед від коливання цін на сировину. Навіть незначна їх зміна на окремі товари може суттєво вплинути на рівень індексу диверсифікації експорту країни.

Суттєве значення міжнародної торгівлі підтверджується тим, що нині жодна країна світу не може обійтися без зовнішньої торгівлі. Усі країни так чи інакше залежать від міжнародної торгівлі. Але міра залежності в них різна. Вона визначається як відношення половини вартісного обсягу зовнішньоторговельного обігу (експорт + імпорт)до валового внутрішнього продукту. За цим показником усі країни можна розподілити на три групи: високо-залежні (45-93%), середньо-залежні (14-44%) та низько-залежні (2,7-13%).

Сферою застосування цих макроекономічних показників є тільки аналітичні макроекономічні розрахунки з метою розробки та обґрунтування можливих варіантів торговельно-політичних заходів, спрямованих на реалізацію державних інтересів у розвити зовнішньоторговельної діяльності країни.

 Показники ефективності  зовнішньоторговельної операції  – їх доцільно розрахувати  перед укладанням зовнішньоторговельних  угод, при плануванні зовнішньоторговельної  діяльності, а також з метою  оцінки ефективності експортно-імпортній  операцій за попередній період. Слід зазначити, що гіперболізація  значення цих показників під  час прийняття рішень у міжнародній  торгівлі може спричинити конфлікт  між реальними діями та маркетинговими  цілями. Проникнення нових зарубіжних  ринків завжди супроводжується високими показниками економічної ефективності, а орієнтація тільки на них може спонукати до передчасного виходу з ринку або припинення експортування нерентабельної продукції.

 

 

  1. Охарактеризуйте та наведіть приклад операцій типа «світч».

 

Змістом угод типу "світч" є передача експортером своїх зобов'язань із зустрічної закупівлі третій стороні, як правило, спеціалізованій торговій фірмі. Мета цих операцій:

1. Звільнити експортера віл необхідності  реалізації непотрібних йому  товарів, які йдуть за зустрічною  закупкою.

2. Збалансування торгівлі між  двома країнами, які мають двосторонні  клірингові угоди.

Таким чином, операції типу "світч" - це чисто фінансові реекспортні операції, зміст яких полягає у звільненні фірми від створення власного збутового підрозділу для реалізації товарів, які не відповідають її основному профілю.

Операції типу "світч" не е самостійною формою торгівлі, і тому вони застосовуються у поєднанні з іншими операціями зустрічної торгівлі (крім бартерної).

У розглянутих вище комерційних операціях немає жодного виробничого чи технологічного зв'язку між товарами, якими обмінюються контрагенти. Товарне наповнення зустрічних поставок ніяк не ув'язувалось із специфікою товарів первісного експорту і залежало від чисто ринкових факторів. Наведені нижче операції з викупу застарілої продукції, поставки на комплектацію та операції на давальницькій сировині створюють передумови для появи тривалих стійких зв'язків між партнерами.

Операції типу "світч" не е самостійною формою торгівлі, і тому вони застосовуються у поєднанні з іншими операціями зустрічної торгівлі (крім бартерної).

У розглянутих вище комерційних операціях немає жодного виробничого чи технологічного зв'язку між товарами, якими обмінюються контрагенти. Товарне наповнення зустрічних поставок ніяк не ув'язувалось із специфікою товарів первісного експорту і залежало від чисто ринкових факторів. Наведені нижче операції з викупу застарілої продукції, поставки на комплектацію та операції на давальницькій сировині створюють передумови для появи тривалих стійких зв'язків між партнерам».

Викуп застарілої продукції Викуп застарілої продукції, або, як її інакше позивають, викуп техніки, яка була у використанні (redemption), є ефективним комерційним заходом ведення зустрічних операцій, оскільки для експортера - це можливість продати більш досконалу, більш дорогу сучасну продукцію, а для імпортера - можливість купити нову та одночасно звільнитись від морально застарілої техніки шляхом продажу її за залишковою вартістю, із врахуванням у вартості придбаної нової техніки. Вартість застарілої техніки, яка зараховується у платіж за нову, становить залежно від стану, моделі, року вироблення та інших умов близько 10-20% вартості нової.

Ініціатором такої операції виступає зазвичай імпортер. Якщо, наприклад, експортер пропонує Імпортеру придбати у нього нову техніку, то імпортер ставить обов'язковою умовою викуп у нього експортером застарілої техніки, яка, ясна річ, має бути технікою того ж самого профілю, хоча і виробленою іншою фірмою, не тією, то пропонує нову. Під час переговорів про продаж нової техніки та викуп застарілої, які йдуть одночасно, погоджуються ціни на нову та застарілу техніку. У результаті переговорів може бути укладений один контракт, а може бути укладено два: один и укладений один контракт, а може бути укладено два: один контракт - на викуп застарілої техніки, другий - на продаж нової. Головна особливість викупної операції та складність її реалізації полягає у тому, що експортер має визначити після ретельного огляду застарілої техніки такі ознаки:

• яким виробам можна надати товарного вигляду, здійснивши реновацію, що включає виробничі операції з проведення діагностики, заміну швидкозношувальних деталей та перефарбування. Після цього експортер вирішує, на який ринок цю оновлену техніку продати. Як правило, повторний продаж оновленої техніки розрахований на споживачів з нижчими споживчими вимогами, наприклад, в СРК та країни з перехідною економікою (так звана техніка "second hand"). Експортер може скористатись послугами посердників;

• які вироби економічно невигідно доводити до товарного вигляду, а слід розібрати та відсортувати деталі і вузли на дефектні, які підуть у металобрухт, та придатні, які можна використати під час ремонту та відновлювальних робіт. Викуп техніки, яка була у використанні, стосується передусім машинотехнічних виробів: автотранспортної, літако-вертолітної та шляхобудівельної техніки, сільськогосподарських машин, а також комп'ютерної техніки. Цим способом просування на ринок нових моделей, марок, товарів в умовах жорсткої конкуренції користуються такі відомі компанії, як Rank-Xerox, Canon, Volvo, General Motors, Lokhid, Boeing, Ford.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Навчальний посібник/ Під заг. Ред. А.І. Кредісова /К., 1997 – 448с.
  2. Гребельник О.П., Романовський О.О. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч.посіб. – К.: Деміур, 2003. – 296с.
  3. В.В. Козик, Л.А. Панкова. Зовнішньоекономічні операції і контракти. Навч. посиб. – К. 2004. – 600с.
  4. Портер Майкл. Конкуренція: Пер. санч.: Уч. пос. – М. Изд.дом «Вильямс», 2000. – 495с.

Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч.посіб. – 3-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2


Информация о работе Предмет та об'єкти обліку і аналізу ЗЕД