Переваги та недоліки бартерних операцій

У разі зміни  умов договору,  що передбачає заміну зобов'язань щодо  оплати  товару  іноземним  контрагентом  в грошовій формі на зобов'язання по постачанню товарів  (робіт,  послуг),  український постачальник  подає  копії  договору  та додаткових угод до органу державної податкової служби.

Відповідальність  за порушення  строків  проведення товарообмінних (бартерних) операцій

Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України передбачених частиною першою статті 2 ЗУ «Про регулювання бартерних операцій» строків ввезення   товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний  день  прострочення  у  розмірі  0,3  відсотка вартості неодержаних  товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором.

Загальний розмір   нарахованої   пені  не  може  перевищувати розміру заборгованості.

Якщо  заборгованість за бартерним договором виникла через обставини  непереборної  сили або форс-мажору, строки, передбачені частиною  першою  статті  2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.

Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинно бути  підтверджено  довідкою  офіційного  органу,   уповноваженого державою,  де  такі  обставини  мали місце.  Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку.

У  разі  прийняття  судом,  Міжнародним  комерційним  чи Морською   арбітражною  комісією  при  Торгово-промисловій  палаті України  або  іншим уповноваженим арбітражем, в тому числі в іншій країні,  позовної  заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором,  строки,  передбачені  частиною  першою  статті 2 цього Закону,  зупиняються  і  пеня  за  їх  порушення  в  цей період не сплачується.

У  разі прийняття  судом рішення про відмову  в позові повністю або  частково  чи  припинення  (закриття) провадження у справі або залишення  позову без розгляду строки, передбачені частиною першою статті  2  цього  Закону,  поновлюються  і  пеня  за  їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці  строки  було  зупинено. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки в тій частині, в якій було відмовлено.

У разі прийняття  судом рішення про задоволення  позову пеня за порушення  строків,  передбачених  частиною  першою статті 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Суб'єкти   зовнішньоекономічної  діяльності  України,  які здійснили експорт  або імпорт робіт, послуг за бартерним  договором, зобов'язані  протягом п'яти  робочих днів з дня підписання акта або іншого документа,  що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити  митні  органи  (якщо імпортуються або експортуються за даним  договором  товари)  або  органи державної податкової служби (якщо  імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги)  про  факт  здійснення  експорту товарів (робіт, послуг).

Неподання  або  несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування  пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів  (робіт,  послуг)  за  кожний день прострочення. Загальний розмір    нарахованої   пені   не   може   перевищувати   вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Митні  органи  здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом   згідно  з  бартерним  договором  та  інформують  органи державної податкової  служби  про порушення строків надходження товарів, передбачених частиною першою статті 2 цього Закону.

Органи  державної  податкової  служби  здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерним договором та інформують  митні  органи про фактичний експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням товарів, що повинні бути імпортовані.

Органи   державної  податкової  служби  мають  право  за наслідками   документальних   перевірок  стягувати  у  безспірному порядку  з суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України пеню, передбачену цією статтею.

Суми   пені,   стягненої   відповідно   до   цієї  статті, спрямовуються   до   Державного   бюджету   України   у   порядку, передбаченому законодавством України.

Міжнародні  договори

Якщо міжнародним  договором України,  ратифікованим  Верховною Радою України,  встановлено  інші правила,  ніж ті,  що передбачені ЗУ «Про регулювання бартерних операцій», застосовуються правила міжнародного договору.

Бухгалтерський  облік бартерних операцій

В бухгалтерському  обліку бартерні угоди відображаються як по експортних, так і по імпортних  операціях. Після здійснення бартерної  угоди здійснюється залік взаємних вимог суб’єктів бартерного контракту.

Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій полягає в тому, що:

• відсутні грошові розрахунки з іноземним партнером;
• момент відвантаження продукції на експорт вважається моментом її реалізації;
• облік розрахунків з іноземним партнером здійснюється на двох субрахунках: 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками і підрядниками" і 362 "Розрахунки з іноземними покупцями і замовниками";
• кредиторська заборгованість іноземному партнеру за товари, що імпортуються, повинна дорівнювати контрактній вартості відвантаженої на експорт продукції.

Слід зауважити, що для правильності відображення в  бухгалтерському обліку товарообмінних (бартерних) операцій необхідно враховувати, що П(С)БО передбачають існування ще і справедливих цін. Залежно від  величини цих цін підприємством визначаються первісна вартість отриманої за бартерним контрактом продукції, а також дохід від такої операції.

Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснено  обмін активу в результаті операції між поінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

Для підприємства, яке провадить бартерну операцію, з метою бухгалтерського обліку істотне значення має справедлива  вартість отриманої продукції. Справедливу  вартість необхідно визначати по кожній партії отриманої продукції. З метою спрощення бухгалтерського обліку рекомендується встановлювати договірну вартість цінностей, якими обмінюються, на рівні справедливої. Якщо ж цього досягти не вдається бухгалтеру необхідно мати достатню кількість аргументів на користь того, що договір укладено за ринковими (справедливими) цінами, тобто:

1) необхідно  спробувати встановити договірну  вартість на рівні справедливої (ринкової) вартості;

2) якщо договір  укладається на більшу суму, то  необхідно довести, що справедлива  (ринкова) вартість дорівнює цій сумі.

При бартерному обміні існує ще один важливий нюанс - обмін може бути здійснений як подібними (однаковими за призначенням і справедливою вартістю), так і неподібними (різними  за призначенням та/або справедливою вартістю) активами. Від визнання активів подібними чи неподібними залежить відображення в обліку бартерних операцій. Згідно з П(С)БО 15 "Дохід" при обміні подібними активами дохід не визнається. Навпаки, при обміні неподібними активами дохід "визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих або належних до одержання підприємством, зменшеним або збільшеним відповідно на суму переданих чи отриманих грошових коштів та їх еквівалентів".

У тому випадку, коли визначити справедливу вартість отриманих активів неможливо, дохід  визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), переданих за таким бартерним контрактом.

Особливу увагу  слід приділити визначенню первісної  вартості отриманих за бартерним контрактом активів.

Отримані запаси в бухгалтерському обліку оприбутковується за первісною вартістю, яка при проведенні подібного бартеру дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість.

Якщо здійснюється обмін неподібними активами, то первісною  вартістю виступає справедлива вартість переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата події, що сталася раніше, а саме:

• або дата оформлення ввізної (експортної) вантажної митної декларації (операції з експорту обкладаються ПДВ за нульовою ставкою);
• або дата оформлення ввізної (імпортної) вантажної митної декларації (ставка ПДВ - 20%).

Переваги та недоліки бартерних операцій

Переваги:

• спрощення розрахунків
• розширення можливостей просування на ринок країни-контрагента
• додаткова можливість отримання обладнання в обмін на товар, реалізація якого ускладнена за звичайних комерційних умов
• пом'якшення проблеми інвалютного фінансування імпорту.

Недоліки:

• Можуть виникати проблеми з оподаткуванням. На Україні бартерні угоди не дозволяють використовувати пільгову або спрощену систему оподаткування. Наприклад, не можна застосувати пільгову ставку ПДВ, навіть якщо обидва товари бартерної угоди є пільговими. Є складнощі з проведенням міжнародних бартерних угод через додаткових обмежень щодо термінів їх проведення. Це призводить до зростання реального оподаткування і до зростання податкової заборгованості, в тому числі через штрафів за несвоєчасну сплату податків.
• Трудність рівної і справедливої ​​оцінки товарів і послуг в умовах відсутності нормального грошового ринку цих товарів.
• ускладнений контроль узгодженої якості товарів
• значні витрати часу, пов'язані з підготовкою і виконанням угоди.

 

Висновки

За порушення  строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій ст. 4 ЗУ передбачається певна відповідальність. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації зумовлює нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Органи державної  митної служби України здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором  та інформують органи державної податкової служби про порушення строків  надходження товарів, передбачених частинами 1-3 ст. 2 цього Закону.

Органи державної  податкової служби України здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт  і послуг згідно з бартерним договором  та інформують органи державної митної служби України про фактичний  експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням товарів, що мають бути імпортовані.

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

1. Гребельник  О. Основи зовнішньоекономічної  діяльності : Підручник/ Олександр  Гребельник,; М-во освіти і науки  України, Київський нац. торговельно-економічний ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2004 -382 с.

2. Загородній  А. Зовнішньоекономічна діяльність : Термінологічний словник/ Анатолій  Загородній, Геннадій Вознюк,. -К.: Кондор, 2007. -166 с.

3. Закон України  Про регулювання товарообмінних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності

4. Бухгалтерський облік у торгівлі / Н. М. Грабова, В. М. Домбровський; За

ред. М. В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2004. – С. 167-168