Паливно-енергетичний комплекс України

ЗМІСТ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 28ВСТУП

У народному господарстві України паливно-енергетичний комплекс відіграє дуже важливу роль. Паливно-енергетичний комплекс є невід’ємною частиною економічного і суспільного добробуту. Ось чому ця тема для України є актуальною, особливо на сучасному етапі розвитку, коли проблема енергозабезпечення постала надзвичайно гостро.

Розвивати паливно-енергетичний комплекс, забезпечувати суспільство енергетичними ресурсами – одне з найважливіших завдань будь-якої держави.

Метою курсової роботи є поглиблення та закріплення знань з основних питань теорії розміщення продуктивних сил, закономірностей розміщення паливно-енергетичного комплексу та застосування їх на практиці.

Завдання курсової роботи – розкрити значення та охарактеризувати сучасний стан паливно-енергетичного комплексу України, висвітлити вплив факторів на розвиток та розміщення галузей паливно-енергетичного комплексу , викласти основні проблеми та тенденції подальшого розвитку галузі.

У роботі розглянуто сукупність принципів та факторів, які безпосередньо чи опосередковано впливають на розміщення паливно-енергетичного комплексу в Україні. Основними факторами є наявність паливно-енергетичних ресурсів і споживачів електроенергії.

Незважаючи на значні негаразди, галузь має непогані перспективи для подальшого розвитку. Паливно-енергетичний комплекс потребує особливої уваги, оскільки являється галуззю національної економіки.

При написанні роботи використано статистичні дані, графічний та картографічний матеріал, який допоміг краще проаналізувати стан та розміщення паливно-енергетичного комплексу в Україні.

 

1. Значення і місце паливно-енергетичного  комплексу в економіці України

Паливно-енергетичний комплекс – складна міжгалузева система видобутку й виробництва палива та енергії (електроенергії й тепла), їх транспортування, розподілу й використання.

Паливно-енергетичний комплекс України складається з паливної промисловості (вугільна, нафтова і газова, торф’яна) та електроенергетики, а також тісно пов’язані з ними обслуговуючі підприємства (схема 1). Характерна наявність розвиненої виробничої інфраструктури у вигляді магістральних високовольтних ліній і трубопроводів (для транспортування сирої нафти, нафтопродуктів і природного газу), що утворюють єдині мережі.

 

Схема 11

Структура паливно-енергетичного комплексу України

вугільна

нафтова

газова

торфова

паливна промисловість

 

Паливно-енергетичний комплекс

 

електроенергетика

Теплові електростанції

Гідравлічні електростанції

на тради-ційному паливі

атомні

Геотер-мальні

Гідро-електро-станції

Гідроаку-мулятив-ні

Приплив-ні

 

У розвитку продуктивних сил України паливно-енергетичний комплекс відіграє всезростаючу роль, що пов’язано, з одного боку, із загальносвітовими тенденціями, а, з іншого – з енергомісткістю народного господарства та обмеженими енергоресурсами держави (діаграма 1).

 

Діаграма 12

Виробництво продукції промисловості за основними галузями у 1999 році

 

Таким чином, частка паливної промисловості та електроенергетики у загальному виробництві продукції промисловості у 1999 році становила відповідно 12 % та 16%, при чому їх частка зросла у порівнянні з 1990 роком на 5,7 % та 13%. Паливно-енергетичний комплекс посідає 1 місце за виробництвом продукції у структурі промисловості України.

У структурі промисловості на частку паливно-енергетичного комплексу припадає 26% вартості основних фондів і майже 16% середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу (табл.1).

Таблиця 13

Середньорічна кількість промислово-виробничого персоналу за галузями

(тис. чол..)

	1985	1990	1995	1998	1999
Промисловість	7534	7100	5035	4142	4015
Електроенергетика	125	137	193	203	208
теплові електростанції	37	38	58	58	56
атомні електростанції	…..	18	26	28	28
гідроелектростанції	2	1	2	2	2
Паливна промисловість	691	656	596	473	467
нафтодобувна	5	5	6	7	7
нафтопереробна	16	15	17	17	17
газова	5	5	7	10	10
вугільна	657	626	561	436	432

 

Вугільна промисловість це найбільш розвинена галузь паливної промисловості України, яка за обсягом видобутку палива в натуральному виражені посідає перше місце серед інших галузей паливно-енергетичного комплексу. Тут зосереджена більшість працівників (93%) і основних фондів (78%) паливної промисловості. Вугільна промисловість є, по суті, базою для розвитку електроенергетики, коксохімії, металургії.

Енергетика значною мірою впливає не тільки на розвиток, але й на територіальну організацію народного господарства, насамперед промисловості. Підприємства паливно-енергетичного комплексу основа формування багатьох елементів територіальної організації народного господарства. Так, біля об’єктів енергетики виникли потужні промислові вузли і центри, навколо яких утворилися територіально-виробничі комплекси і промислові райони. Поряд з цим паливо використовується також як сировина для одержання різноманітних цінних продуктів. Так, з нафти одержують різні масла, пластмаси, мийні речовини, добрива тощо.

Таким чином, паливно-енергетичний комплекс має надзвичайно велике значення для соціального і економічного розвитку України.

2. Основні етапи і сучасні проблеми  розвитку паливно-енергетичного  комплексу

Паливно-енергетичний комплекс відноситься до найстаріших галузей в Україні. Людина ще у давнину звернула увагу на річки як на доступне джерело енергії. Для використання цієї енергії навчилися будувати водяні колеса, які крутила вода; цими колесами приводилися в дію млини. Водяний млин є прикладом найдавнішої гідроенергетичної установки, яка збереглася в багатьох містах до нашого часу майже у первісному стані. До винаходу парової машини водна енергія була основною рухомою силою на виробництві.

Перший випадок застосування електрики на території України пов’язують з 1878 роком, коли інженер О.П. Бородін обладнав токарний цех київських залізничних майстерень чотирма електричними ліхтарями.

У 1888 році було встановлено перше електричне освітлення в саду Шато-де-Флер (тепер стадіон “Динамо”) в Києві, а в 1890 році почала працювати перша центральна електрична станція загального користування, яка освітлювала міський театр і Хрещатик. Електростанції були малопотужні і розміщувалися переважно у Донбасі, Придніпров’ї та у великих містах, причому функціонували вони ізольовано.

Згідно з планом електрифікації колишнього СРСР, прийнятому у 1920 році, в Україні перша державна районна електростанція – Штерівська ДРЕС стала до ладу у 1926 році. У наступні роки кількість і потужність електростанцій зростала і вже в 1940 році діяли 93 електростанції загальною потужністю 2,1 млн. кВт. Довжина лінії електропередачі напругою 35 кВ і більше перевищувала 4 тис. км. Сформувалися великі потужні енергосистеми (“Дніпроенерго”, “Київенерго”, “Харківенерго”).

Однією з найдавніших галузей паливної промисловості є торфова. За нею слідує вугільна, нафтова і наймолодша галузь – газова.

Історія видобутку вугілля в Україні починається з відкриття рудознавцем Г.Капустіним у 1721 році на р. Кундрючій (поблизу Сіверського Дінця) і в Оленевих горах поблизу Лисичанська кам’яного вугілля. У 1795 році у м. Лисичанську була споруджена перша кам’яновугільна шахта. А з 1796 по 1806 роки в Донбасі вже було видобуто 40 тис. т вугілля . З 1870 по 1923 роки видобуток вугілля зріс у 100 разів.

Під час другої світової війни паливно-енергетичний комплекс України було зруйновано повністю, але в повоєнні роки за короткий час його відбудували і вже на початку 50-х років були перевершений довоєнні показники виробництва галузі. У післявоєнні роки сформувалася газова промисловість як галузь на базі розвіданих у країні родовищ природного газу.

У 50 – 80-х роках в Україні поступово зростав видобуток палива, особливо газу. У структурі споживання палива почала знижуватися частка вугілля й нафти і збільшуватися газу. У 80-ті роки частка газу в структурі паливного балансу поряд з нафтою також почала знижуватися.

Загалом видобуток палива в Україні зростав до 1987 р. Однак останніми роками абсолютні розміри видобутку палива почали знижуватися. Це пояснюється головним чином погіршенням гірничо-геологічних умов видобутку вугілля у Донбасі, нестабільністю роботи вугільної, нафтової і газової промисловості, важким фінансовим становищем країни в цілому.

Темпи розвитку паливно-енергетичного комплексу України за останнє десятиріччя за всіма показниками не сприяли підвищенню електромісткості національного прибутку і валового суспільного продукту (табл. 2). З 1990 по 1999 рр. Виробництво електроенергії в Україні зменшилося на 36%, видобуток нафти – 23, газу – 35, вугілля – на 49,4%.

Таблиця 24

Динаміка обсягів виробництва найважливіших видів продукції паливно-енергетичного комплексу України

Продукція	1985	1990	1995	1998	1999
Електроенергія, млрд. кВт*год	272	298	194	173	172
Нафта (у т.ч. газовий конденсат), млн.. т	5,8	5,3	4,1	3,9	3,8
Вугілля, млн.. т	189	165	83,8	77,2	81,7
Газ, млрд. м3	42,9	28,1	18,2	18,0	18,1

У структурі виробництва електроенергії в Україні переважає теплоелектроенергетика (діаграма 2).

 

Діаграма 25

• Структура виробництва електроенергії в Україні

 

Таким чином, теплові електростанції виробляють 47% електроенергії в Україні і є найбільшим джерелом електроенергії на сучасному етапі розвитку електроенергетики країни. Однак обсяги виробництва електроенергії за останні роки значно скоротилися (діаграма 3).

Діаграма 36

Динаміка виробництва електроенергії теплоелектростанціями України

 

Таким чином, виробництво електроенергії тепловими електростанціями у 90-х роках зазнало спаду, що було пов’язано з розпадом СРСР та скрутним становищем всієї промисловості України.

Зниження обсягів виробництва спостерігається також у вугільній та нафтовій промисловостях (діаграма 4).

Діаграма 47

Динаміка видобутку вугілля та нафти в Україні

Отже, видобуток вугілля скоротився з 189 млн. т в 1985 р. до 81,7 млн. т в 1999 році. У 1996 році видобуток вугілля був найменшим і становив 70,5 млн. т, у тому числі кам’яного вугілля – 68,9 млн. т, бурого – 1,6 млн. т. З 1997 року спостерігається збільшення обсягів видобутку, хоча і незначними темпами, що пов’язано з цілим рядом проблем в галузі.

Нафтова промисловість України характеризується низькими показниками, хоча потенційні можливості її видобутку можуть бути більшими. Так, у порівнянні з 1985 р. обсяги видобутку нафти скоротилися на 2 млн. т.

Газова промисловість найінтенсивнішого розвитку набула у першій половині 70-х років (табл. 3).

Таблиця 38

Динаміка видобутку природного газу в Україні

Роки	Млрд. м3	В % до досягнутого рівня у 1975 р.	роки	Млрд. м3	В % до досягнутого рівня у 1975 р.
1940	0,5	0,07	1992	20,9	20,9
1960	14,3	20,03	1993	19,2	19,2
1970	60,9	89,65	1994	18,3	18,3
1975	68,0	100,00	1995	18,2	18,2
1980	56,7	83,38	1996	18,1	18,1
1985	42,9	63,88	1997	18,1	18,1
1990	28,1	28,1	1998	18,0	18,0
1991	24,3	24,3	1999	18,1	18,1