Основні методи економічного дослідження

Тема: «Основні методи економічного дослідження»  

 

 Загальні  методи дослідження

 

Діалектичний метод – це метод пізнання економічних явищ і процесів, метод пізнання дійсності в її цілісності, розвитку і суперечливості. Досліджувані явища та процеси розглядаються у розвитку та взаємодії.

Основними принципами діалектичного методу є:

- системний підхід (вивчення явищ і процесів у народному господарстві не ізольовано один від одного, а в їх взаємному зв’язку);

- історизм (вивчення явищ і процесів у народному господарстві не в статичному стані, а в історичному розвитку);

- розгляд розвитку як перехід кількісних змін в якісні, як єдність протилежностей;

- гносеологічний – винаходи нового прогресивного в існуючому процесі.

Додержання цих принципів  забезпечує розкриття загальних законів розвитку.

 

 Теоретичні методи дослідження

 

    1) Аксіоматичний метод. Спочатку задається набір початкових тверджень, які не вимагають доказів (аксіоми, постулати), а потім за певними схемами виводу складаються тези. Сукупність початкових аксіом та постулатів  і виведених тез утворює аксіоматично побудовану теорію. 

 

    2) Гіпотетичний метод – це спосіб дослідження за допомогою наукової гіпотези, тобто припущення про причину, що зумовлює певний наслідок, чи про існування певного явища або предмета. 

 

   3) Гіпотетично – дедуктивний метод –це спосіб дослідження, сутність якого полягає у створенні системи дедуктивно пов’язаних між собою гіпотез, з яких випливають твердження про емпіричні факти. До структури цього метода належать:

     - припущення щодо причин та закономірностей явищ, які вивчаються;

     - відбір із множини припущень найбільш вірогідної;

     - виведення із обраного припущення наслідку за допомогою дедукції;

     - експериментальна перевірка виведених з гіпотези наслідків.

 

   4) Формалізація – це віддзеркалення явища або предмета у знаковій формі  будь – якої штучної мови  (наприклад, логіки, математики, хімії) та вивчення цього явища чи предмета шляхом операцій з відповідними знаками. При формалізації замість суджень про об’єкти дослідження оперують символами (формулами), які замінюють висловлювання про властивості предметів та їх зв’язків. Шляхом операцій з формулами  штучних мов отримують  нові формули, доводять істинність будь – якого положення. Формалізація є основою для алгоритмізації та програмування, без яких неможлива інформатизація знань та процесу дослідження.

 

    5) Абстрагування застосовують для виділення головного (особливості, ознаки або відношення) при дослідженні економічних явищ і процесів, навмисне відволікаючись від несуттєвого, другорядного, випадкового.

   Наприклад,   для   вияву   залежності   між   попитом   і пропозицією на певний товар у ринковій економіці допускають, що кількість та якість інших аналогічних товарів незмінна, ціни на них   незмінні, доходи споживачів незмінні і т.д.  Абстрагування використовується для аналізу окремих явищ і процесів, але обов’язково доповнюється аналізом усіх сторін економічної системи.

 

   6) Узагальнення – це спосіб мислення, у результаті якого встановлюються загальні властивості предметів і явищ, визначаються загальні поняття, в яких відображено первинні істотні ознаки предметів та явищ певного класу, від яких можна перейти до узагальненого поняття.

 

   7) Історичний метод базується на вивченні реальної історії об’єкта в усій багатогранності з урахуванням деталей і випадковості та виявленні історичних фактів у хронологічній послідовності.

 

   8) Сходження від абстрактного до конкретного  полягає у  тому, що дослідник спочатку визначає головні зв’язки об’єкта дослідження, а потім, простежуючи, як він видозмінюється у певних умовах, відкриває нові зв’язки і, таким чином, відображає об’єкт в усій його сутності.

 

   9) Загальнологічні методи дослідження:

 

   9.1) Аналіз-  це метод пізнання, при якому виконується практичне або уявне розчленування об’єкта дослідження (економічного процесу, системи) на його складові елементи, які  досліджуються окремо. Це дає змогу відокремити важливе від несуттєвого, звести складне до простого. Умовою всебічного пізнання об’єкта дослідження є багатогранність його аналізу.

Мета аналізу – пізнання окремих частин об’єкта як елементів складного цілого.

 

  9.2) Синтез – процес об’єднання в одне ціле частин, ознак, властивостей об’єкта, визначених за допомогою аналізу.

       Аналіз  нерозривно пов'язаний із синтезом. Існує багато видів аналізу і синтезу, наприклад:

• прямий (емпіричний) метод використовується для виділення окремих частин об’єкта, виявлення його властивостей, найпростіших змін тощо;
• зворотний (елементарно-теоретичний) метод базується на уявленнях про причинно – наслідкові зв’язки різноманітних явищ;
• структурно – генетичний метод виділяє в складному явищі ті елементи, що найбільше впливають на всі інші характеристики об’єкта.

     Кожен вид  аналізу і синтезу має свої  особливості, але всі вони базуються на принципах розчленування цілого на складові частини з подальшим відтворенням цілого з частини.

 

     9.3) Індукція – це рух пізнання від фактів, окремих випадків до загального на підставі міркування, в якому загальний висновок будується на основі часткових. Основою індукції є дослід, експеримент. Індукція забезпечує можливість переходу від одиничних фактів до загальних положень.

 

      9.4) Дедукція -  виведення одиничного, окремого з певного загального положення, твердження; рух думки від загальних тверджень до тверджень щодо окремих предметів та явищ.

 

     9.5) Аналогія – спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.

 

Емпіричні методи дослідження

 

    1) Спостереження – це початковий етап емпіричного дослідження, який полягає у цілеспрямованому сприйнятті предметів і явищ дійсності для одержання безпосередніх даних про об’єкт пізнання. Спостереження є науково організованим процесом врахування фактів про явища та процеси, що відбуваються в економіці, та збору на його основі масових початкових (вихідних) даних. Отримана при спостереженні інформація фіксується в документі методом документування.

 

    2) Обстеження – це метод дослідження, коли дослідник  спостерігає за процесом, не втручаючись у його перебіг. Цей метод використовується для виявлення резервів підвищення ефективності виробничого процесу.

 

   3) Експеримент – науково поставлене дослідження у спеціально створених і контрольованих умовах, які дослідник може відтворювати неодноразово та визначати їх вплив на досліджуваний процес. В економічних дослідженнях експеримент застосовується у тих випадках, коли впровадження тих чи інших регуляторних механізмів, моделей пов’язане з ризиком досягнення поставлених цілей.

  Експериментальний метод включає: організацію наукового експерименту відповідно до поставленої мети; кількісний і якісний облік його результатів; статистичну й математичну обробку отриманих матеріалів; теоретичне обґрунтування і їх додаткову перевірку; розробку заходів для впровадження у виробництво отриманих результатів.

     4) Вимірювання- це процедура надання досліджуваним явищам чи процесам певних значень. Процес вимірювання певних показників формує ознаки. Ознаки виявляються у вигляді словесної характеристики (атрибутивні) або у числовому виразі (кількісні).

Наприклад, метод вимірювання  широко використовується у системі  бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій у кількісному  або вартісному вимірі.

 

    5) Порівняння дозволяє отримати інформацію про подібність/відмінність різних об’єктів дослідження за певними ознаками. Результатом такого порівняння є відносна величини подібності/відмінності, яка вказує на ступінь наближення досліджуваної величини до відомої (базисної). Порівняння в емпіричних дослідженнях дають можливість встановити подібність чи відмінність досліджуваних об’єктів.

Наприклад, це характеристика відмінностей   податкових систем у різних країнах світу, визнання подібності національних і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, визнання переваг і недоліків інструментів менеджменту.

 

    6) Узагальнення – це комплекс послідовних дій по зведенню конкретних одиничних фактів в єдине ціле з метою виявлення типових рис та закономірностей, що характеризують досліджуване явище.

Узагальнення реалізується двома специфічними методами:

- класифікація;

- зведення показників.

Результати класифікації та зведення показників оформлюються у 

вигляді таблиць і графіків, в яких наочно і компактно подається інформація про об’єкт дослідження.

 

    7) Моделювання – це побудова організаційних та інформаційних моделей об’єктів дослідження, які дають змогу оптимізувати проведені дослідження за часом і якісними характеристиками.  Під моделлю розуміють образ реального процесу (явища), відтвореного у матеріальній чи ідеальній формі, що відображає суттєві властивості модельованого об’єкта і заміщує його під час дослідження.

 

     8) Методи експертних оцінок – це комплекс логічних та математичних процедур, метою проведення яких є: отримання від висококваліфікованих фахівців інформації по тому чи іншому питанню/проблеми; проведення обґрунтованого   вибору раціонального рішення у тій чи іншій сфері людської діяльності за умови, коли більш точні методи  застосовувати неможливо або економічно недоцільно.

 

 

 

 Конкретно-економічні  методи  дослідження

 

    1) Альтернативний аналіз Обмеженість   економічних   ресурсів   зумовлює   необхідність вибору найефективнішого варіанту їх використання. Те, що підприємець втрачає, від чого відмовляється у результаті цього вибору, - це вартість втрачених можливостей, або альтернативні витрати.

 

    2) Граничний аналіз дає можливість вивчати крайні величини, які дозволяють визначити зміну певного явища чи процесу під впливом зміни певного фактора. Наприклад, теорія граничної корисності демонструє, як зміниться задоволення споживача при зростанні спожитого продукту на одиницю.

 

    3) Методи абсолютних і порівняльних переваг дають змогу відповісти на питання, що і як вигідніше виробляти, на яких видах продукції слід спеціалізуватись і за допомогою якої технології її потрібно виробляти.

 

    4) Аналіз еластичності дозволяє виявити ступінь зміни одного показника відносно до іншого, наприклад, як зміниться попит на продукцію при зменшенні ціни на 10%.

 

    5) Сучасна економічна теорія має справу із дуже складними процесами, тому використовує так званий синергетичний підхід у дослідженнях:

     а) акцентує увагу на процесах нестійкої рівноваги та нестабільності економічних систем;

     б) визнає складність та нелінійність соціально-економічної еволюції;

     в) припускає можливість впливу спонтанних змін в економіці на виникнення кризових ситуацій;

      г)аналізує   множинність,   різноспрямованість   та   різну   якість внутрішніх   і   зовнішніх   факторів,   які  можуть   впливати   на соціально-економічний розвиток;

      д) виходить з того, що один і той самий ефект в економічній системі може бути досягнутий під впливом різних імпульсів.

 

Статистико  – економічний метод використовують при вивченні масових явищ і процесів суспільного життя. Для їх пізнання слід вивчати всю сукупність фактів, які формують явище або процес. Цей метод включає: спостереження; економічні групування з використанням узагальнених і аналітичних показників (відносних величин, середніх, показники варіації тощо); статистико – економічний аналіз зв’язків між показниками з використанням графіків, паралельних рядів, індексів, кореляційного аналізу тощо; теоретичних узагальнень.

 

Розрахунково  – конструктивний метод пов'язаний з перспективами розвитку галузі, підприємства. Складними елементами методу є: вивчення об’єктивної реальності нових даних науки і практики з виявленням встановлених закономірностей; складання найбільш доцільних варіантів вирішення поставленого завдання з урахуванням досліджень науки і практики; технічна, технологічна і економічна оцінка результатів вирішення даної проблеми, розробка заходів з освоєння проекту.

 

Абстрактно  – логічний метод вимагає цілеспрямованого, планового та систематичного вивчення явищ, логічного розподілу на складові на основі абстракції і виділення основної категорії (поняття), в якій є всі важливі ознаки явища, яке вивчається; формування існуючих ознак основної економічної категорії; логічне  об’єднання складових явища і встановлення закономірностей його розвитку. Цей метод дослідження включає спостереження за доцільністю діяльності людей, спрямованої на перетворення природи суспільства; наукову абстракцію з використанням прийомів аналізу, аналогії, індукції і дедукції; теоретичні висновки з певних понять, категорій і законів, що відображають розвиток процесу.

 

Економіко – математичні методи широко використовуються економічними науками. Математичне програмування дозволяє знайти оптимальні варіанти організації виробництва, використання ресурсів. Економічне прогнозування дозволяє на основі ретроспективних даних, екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) змінних та зв’язків між ними, а також з урахуванням їх змін отримати  знання про майбутній розвиток об’єкта прогнозування.