Основи конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та напрями її підвищення

ОСНОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ  ТА НАПРЯМИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ 

Головною задачею агропромислового комплексу є досягнення стійкого росту виробництва сільськогосподарської  продукції, надійне забезпечення країни продуктами харчування і сировиною, об'єднання зусиль усіх галузей для  отримання високих кінцевих результатів. Вирішення продовольчої проблеми та підвищення добробуту населення  України значною мірою залежить від розвитку сільського господарства, зростання його ефективності.

Стратегічною метою державної  аграрної політики України є перетворення агропромислового комплексу на високоефективний, конкурентоспроможній сектор економіки  країни, здатний інтегрувати у  світовий аграрний ринок. Законом України  „Про основні засади державної програмної політики на період до 2015 року" ставиться  завдання перетворення аграрного сектора  на конкурентоспроможній сектор економіки  держави.

Формування конкурентних переваг сільськогосподарських  підприємств забезпечує підвищення конкурентоспроможності аграрного  сектору економіки, а отже сприяє вирішенню проблем щодо забезпечення продовольчої безпеки.

Конкурентна боротьба підприємців  за одержання максимальних прибутків  є основною ознакою ринкової економіки. В аграрній сфері конкуренції  властиві відповідні особливості. Ключовою особливістю формування конкурентних відносин в сільському господарстві є значний ризик через природні фактори, в залежності від впливу яких на однаково затрачені ресурси  одержують різну кількість продукції. Свою особливість в аграрному  виробництві мають і методи конкуренції, на відміну від інших галузей, йому властивий більш сталий характер та постійний попит населення  на багато видів продукції.

Найбільшого значення для  досягнення конкурентних переваг набуває  матеріально-технічна база, кадрове  забезпечення, раціональна спеціалізація  та організація виробництва, якість продукції, товарність, низька собівартість, державна підтримка аграрного бізнесу. Формування конкурентних переваг підприємствами зумовлює зменшення собівартості та покращення якості продукції.

Одним із найважливіших напрямів підвищення конкурентоспроможності продукції  є її цінова перевага, для забезпечення якої собівартість як базова величина ціни повинна формуватися за низько витратним принципом, що досягається  за рахунок удосконалення галузевої  структури суб'єктів господарювання, впровадження науково обґрунтованої  спеціалізації та концентрації виробництва, підвищення продуктивності праці; ефективного  використанням ресурсів і виробничого  потенціалу й урахування вимог ринку.[3].

Серед важливих чинників підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської  продукції є її собівартість, що вимагає зниження витрат на її виробництво. Щоб агропромислове виробництво  було беззбитковим і конкурентоспроможним необхідно поліпшувати матеріально-технічну базу суб'єктів господарювання, впроваджувати  у виробництво енерго- й ресурсозберігаючі  технології.

Конкурентні переваги сільськогосподарських  підприємств впливають на обсяги експорту та імпорту сільськогосподарської  продукції, державні резерви, а також  на споживання продуктів харчування.

Розв’язання проблеми підвищення рівня конкурентоспроможності продукції  підприємств вимагає вирішення  комплексу техніко-організаційних питань. Тому важливим є вивчення показників та критеріїв підвищення конкурентоспроможності продукції. Використання критеріїв  та показників дозволяють виконати оцінку конкурентоспроможності продукції  підприємства, знайти методи для її підвищення. Проте дана проблема суттєво  ускладнюється через відсутність  простої та зручної для практичного  використання методики оцінки даного рівня.

Отже, конкурентоспроможність продукції є складною, багатоваріантною характеристикою, яка складається  з великої кількості взаємопов'язаних показників. При цьому оцінка конкурентоспроможності повинна показувати не лише її привабливість  для споживача, а й з боку виробника, відображаючи його інтереси у випуску  і реалізації певних видів продукції.

Щоб підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції, необхідно  здійснити низку заходів. Зокрема: створити умови для стабілізації та нарощування виробництва сільськогосподарської  продукції; накласти мораторій на імпорт продовольства; кошти, використовуються для закупівлі сировини й матеріально-технічних  ресурсів у інших країнах, спрямувати на інвестування власного товаровиробника; встановити сучасний контроль за регулюванням економічного механізму господарювання в агропромисловому комплексі; встановити ціни на сільськогосподарську продукцію, які б не лише відшкодовували понесені на її виробництво витрати, а й  забезпечували б певну масу прибутку для розширеного відтворення; впровадити державну підтримку всіх суб'єктів  виробництва незалежно від форм господарювання, зокрема в напрямах, які сприяють залученню у виробництво  кредитів та інших запозичень, необхідних для здійснення розширеного відтворення, і, насамперед, технічного і технологічного перетворення; установити систему пільг  для окремих видів сільськогосподарської  продукції, зменшити податковий тиск на аграріїв.