Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Ноября 2013 в 18:29, лабораторная работа
1. Мета: Виявлення динаміки і факторів впливу на ефективність використання основних фондів та прийняття управлінських рішень в умовах здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
2. Завдання:
загальне оцінювання динаміки фондовіддачі при здійсненні ЗЕД;
виявлення факторів впливу на ефективність використання основних фондів при здійсненні ЗЕД;
вимірювання факторного впливу на динаміку фондовіддачі при здійсненні ЗЕД;
узагальнення результатів факторного впливу і формування управлінських рішень після виконання ЗЕО.
Лабораторна робота № 2
“Оцінювання та аналізування ефективності використання основних фондів в умовах зовнішньоекономічної діяльності”
1. Мета:
Виявлення динаміки і факторів впливу на ефективність використання основних фондів та прийняття управлінських рішень в умовах здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
2. Завдання:
Таблиця 1
Вихідні дані
Варіанти |
Періоди |
В, грн. |
Ф, грн. |
Ч, чол. |
Чн, чол. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
23. |
База |
5250000 |
3421000 |
547 |
246 |
Факт |
5300000 |
3490000 |
593 |
249 |
Основним узагальнюючим
Перевагою показника фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений на складові частини за окремими цехами і групами обладнання. Це дозволяє виявити вплив використання техніки на кожній виробничій ділянці на узагальнюючий показник використання фондів.
При визначенні фондовіддачі і фондомісткості обсяг продукції обчислюється у вартісних, натуральних та умовних вимірниках. Основні виробничі фонди визначаються відповідно до вартості, зайнятої площі або в інших вимірниках, причому до уваги береться їх середній хронологічний розмір за аналізований період (як правило – середньорічний).
Більш точно використання основних виробничих фондів відображає показник фондовіддачі, розрахований виходячи з обсягу продукції у натуральному вираженні. Проте натуральні та умовно-натуральні виміри обсягу продукції використовуються лише на підприємствах, що випускають продукцію одного виду, або продукцію, яку можна привести до одного виду.
Для більшості підприємств, що виготовляють широкий спектр виробів, зведені показники фондовіддачі розраховуються виходячи з обсягу продукції у вартісному виразі. При цьому, як правило, застосовується показник обсягу товарної продукції. Хоча можливе використання показників валової реалізованої продукції та ін.
У процесі аналізу вивчається динаміка фондовіддачі та фондомісткості, виконання плану за ними. З метою поглиблення аналізу ефективності використання основних фондів показник фондовіддачі визначається за всіма основними фондами, основними фондами виробничого призначення, активною частиною основних фондів.
Розраховуючи фондовіддачу на основі вартісних показників, слід привести всі вихідні дані до порівнюваного вигляду. Обсяг продукції необхідно скорегувати на зміну оптових цін та структурні зрушення, а вартість основних фондів – на їх переоцінку.
На зміну рівня вартісного показника фондовіддачі впливає ряд чинників різного рівня:
- чинники 1-го рівня – зміна долі активної частини фондів у їх загальній сумі та зміна фондовіддачі активної частини фондів;
- чинники 2-го рівня – зміна
структури, часу роботи та
- чинники 3-го рівня – заміна
обладнання та його
3. Прикладні задачі:
Розрахункові показники, що використовуються:
Фвб = 5250000/3421000 = 1,52 грн.
Фвф = 5300000/3490000 = 1,52 грн.
Пб = 5250000/547 = 9597,8 грн.
Пф = 5300000/593 = 8937,6 грн.
Анб = 246/547 = 0,45
Анф = 249/593 = 0,42
Фоб = 3421000/246 = 13906,5 грн.
Фоф = 3490000/249 = 14016,1 грн.
Кзб = 1/0,45 = 2,22
Кзф = 1/0,42 = 2,38
Згідно отриманих даних
4. Методика аналізування :
факторна модель:
Умовні позначення:
5. Порядок проведення розрахунків
За формулою розраховуємо рівень прирістної фондовіддачі:
gФв п = gВ/gФ = 50000/69000 = 0,72
Знаходимо граничний рівень збільшення (зменшення) обсягу виробництва В(Ф) при досягнутому збільшенні (зменшенні) вартості ОВФ і питомій вазі при здійсненні ЗЕО:
gВ(Ф) = hФ * Пф * Чф/100 = 2,02 * 8937,6 * 593/100 = 107059,94
Далі співставляємо досягнутий і граничний рівні зміни обсягу виробництва при здійсненні ЗЕО:
ДВ = gВ - gВ(Ф) = 50000 – 107059,94 = -57059,94
Алгоритм розрахунку факторних відхилень обсягу виробництва випливає з наступної моделі:
Вб = Фо * Ф = 13906,5 * 3421000 = 47574136500
Вф = Фо * Ф = 14016,1 * 3490000 = 48916189000
При цьому відхилення обсягу виробництва за рахунок зміни фондовіддачі визначаємо:
gВ = (gФо 1 + gФо 2 + gФо 3) * Фф = 0
Таблиця 2
Розрахунок даних для аналізува
№ п/п |
Показники, одиниці виміру |
Позначення |
База |
Факт |
Відхилення | |
Абс., тис. грн. |
Відн., % | |||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
Обсяг виробництва, грн. |
В |
5250000 |
5300000 |
50000 |
0,95 |
2 |
Вартість ОВФ, грн. |
Ф |
3421000 |
3490000 |
69000 |
2,02 |
3 |
Чисельність працюючих, осіб |
Ч |
547 |
593 |
46 |
8,41 |
4 |
Чисельність працюючих в найбільшу зміну, осіб |
Чн |
246 |
249 |
3 |
1,22 |
5 |
Фондовіддача |
Фв |
1,52 |
1,52 |
0 |
1 |
6 |
Виробіток на одного працівника, грн./осіб |
П |
9597,8 |
8937,6 |
660,2 |
6,88 |
7 |
Питома вага найбільшої зміни |
Ан |
0,45 |
0,42 |
-0,03 |
6,67 |
8 |
Фондоозброєність, грн./осіб |
Фо |
13906,5 |
14016,1 |
109,6 |
0,79 |
9 |
Коефіцієнт змінності |
Кзм |
2,22 |
2,38 |
0,16 |
7,21 |
факторні зміни | ||||||
10 |
Прирістна фондовіддача |
gФв п |
0,72 | |||
11 |
Гранична зміна обсягу виробництва на даному |
gВ(Ф) |
107059,94 | |||
12 |
Порівняння граничного і досягнутого |
ДВ |
-57059,94 | |||
13 |
Відхилення обсягу виробництва |
gВ |
0 |
Таблиця 3
Алгоритм факторного аналізування
№ розрахунку |
П |
Ан |
Фо |
Фв |
Факторні відхилення |
Базовий рік |
б |
б |
б |
б | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
8937,6 |
0,45 |
13906,5 |
1,428 |
Вплив виробітку: DФв 1 = Фв 1 – Фв ф = 1,428 – 1,52 = -0,092 |
2 |
8937,6 |
0,42 |
13906,5 |
1,52 |
Вплив вагомої ваги працюючих: DФв 2 = Фв 2 – Фв 1 = 1,53 – 1,428 = 0,102 |
Звітний (фактичний) рік |
8937,6 |
0,42 |
14016,1 |
1,52 |
Вплив фондоозброєності: DФв 3 = Фв ф – Фв 2 = 1,52 – 1,53 = -0,01 |
Перевірка |
Фв ф – Фв б = DФв1 + DФв2 + DФв3 = 1,52 – 1,52 = (-0,092) + 0,102 + (-0,01) = 0 |
Висновок:
Згідно проведених розрахунків, стало очевидним, що рівень прирістної фондовіддачі склав 0,72. Граничний рівень збільшення обсягу виробництва при досягнутому збільшенні вартості ОВФ і питомій вазі при здійсненні зовнішньоекономічних операцій склав 107059,94 грн. При співставленні досягнутого та граничного рівнів зміни обсягу виробництва при здійсненні зовнішньоекономічних операцій видно, що досягнутий рівень зміни обсягу виробництва менший від граничного на 57059,94 грн. Відхилення обсягу виробництва за рахунок зміни фондовіддачі дорівнює нулю.
Лабораторна робота №8
“Аналізування, оцінювання та прогнозування рентабельності виробництва”
1. Мета:
Розрахунок рентабельності, виявлення резервів виробництва та прийняття управлінських рішень з метою їх оптимізації.
2. Завдання :
Таблиця 1
Вихідні дані
Варіанти |
Періоди |
Пр, грн. |
Ф, грн. |
Н, грн. |
О, грн. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
База |
8963000 |
26940089,1 |
8082026,73 |
47503900 | |
Факт |
7985600 |
24002317,92 |
7200695,376 |
42323680 |
Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат і т. д. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання. Їхній розмір показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами.
Існує декілька видів показників рентабельності: рентабельності (окупності) витрат виробництва та інвестиційних проектів; рентабельності продажу; прибутковості капіталу та його частин.
Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) обчислюється шляхом відношення валового або чистого прибуткудо суми витрат від реалізованої або виготовленої продукції. Вона показує, який прибуток має підприємство з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Цей показник може розраховуватися як в цілому за підприємством, так і за окремими його підрозділами та видами продукції.
Рентабельність продажу
Рентабельність капіталу обчислюється відношенням прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу або окремих його складових: власного, запозиченого, перманентного, основного, оборотного, виробничого капіталу і т. д. При цьому можуть використовуватися показники балансового, валового, чистого прибутку.
Чим швидше обертається капітал на підприємстві, тим менше його потрібно для забезпечення запланованого обсягу продажу. І навпаки: уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення коштів для забезпечення того ж обсягу виробництва та реалізації продукції. Таким чином, обсяг продажу сам по собі не справляє впливу на рівень рентабельності, тому що з його зміною пропорційно збільшуються або зменшуються сума прибутку і сума основного та оборотного капіталу за умови незмінності інших чинників.