Нова́ економі́чна полі́тика

Нова́ економі́чна полі́тика (неп) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму.

Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — формально федеративне та соціалістичне державне утворення, яке існувало в 1922–1991 роках у Центральній та Північній Азії, Східній Європі.

Воєнний комунізм — назва внутрішньої політики більшовиків в 1918—1921 роках під час Громадянської війни. Основною ціллю більшовиків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної гвардії та Червоної Армії продовольством та іншими необхідними ресурсами — в умовах війни, відсутності легітимної політичної влади та бездії звичайних економічних механізмів керування економікою та народним господарством.

Народнé господáрство  — економічний термін, який використовується для позначення сукупності галузей і сфер виробництва, споживання та обміну. У ширшому значенні — це історично обумовлена сукупність галузей виробництва даної країни, взаємопов'язаних між собою поділом праці.

Соціалі́зм — поняття, що має багато значень. Під цим терміном у першу чергу розуміють:

• соціально-економічні ідеї, «вчення» та ідеології, основним гаслом яких є соціальна справедливість;
• політичні рухи, різноманітні утворення та партії, що в Новітній час відносять до «лівого» політичного спектру;
• в переносному значенні в політичній лексиці — політика економічного перерозподілу національного продукту країни, спрямована на соціальний захист найслабших верств населення; підтримка бідних за рахунок багатих
• самоназва економічного, суспільного та політичного ладу в СРСР та країнах, що в ХХ столітті були вільними або невільними сателітами СРСР.

Продрозкла́дка  (рос. продразвёрстка) — система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів в 1919-21 роках, введена рішеннями Раднаркому у Радянській Росії і поширена на територію Української Народної Республіки військовою силою. Ця система зобов'язувала селян здавати державі за твердими цінами надлишки (понад встановлені норми на особисті і господарські потреби) хліба та інших продуктів. Проводилася органами Наркомпроду, продзагонами, за участі частин Червоної армії, спільно з комбідами і місцевими Радами. Більшовицька влада встановлювала завдання губерніям, яке потім розверстувалось за повітами, волостями, селами та селянськими дворами.

Громадя́нська війна́ — військова боротьба за владу між громадянами одного суспільства чи країни[1] або, рідше, між двома країнами, створеними на уламках раніше єдиної держави[2]. Поняття громадянська війна пішло від латинського bellum civile, яким використовувався для позначення громадянських воєн у Стародавньому Римі.

Особисте селянське (підсобне)[1] господарство[2] — форма організації аграрного виробництва, здійснюваного працею членів сім'ї на основі їх приватної власності.

Продзагони (продовольчі загони) — озброєні команди, створювані радянською владою з робітників в період воєнного комунізму.

Комітет бідноти (комбід) — орган радянської влади на селі в часи «Воєнного комунізму».

Курку́ль (Аудіо вимоваопис файлу), тобто птах "коршун", кулак — зневажлива назва заможного селянина. В Радянському Союзі конкретне значення істотно залежало від поточної політичної кон'юнктури та могло означати як заможного селянина, так і противника колективізації взагалі, незалежно від майнового стану.

Сільська́ ра́́да — орган місцевого самоврядування в сільській місцевості України.

Пролетаріа́т (від лат. proles — потомство та лат. proletarius — нижчий клас в Стародавньому Римі) — нижчий, бідніший соціальний клас суспільства, який не має власності і для якого основним джерелом засобів для життя є продаж власної робочої сили.

Махновський рух (в радянській та російській пропаганді відоме як «махновщина», «махновці») — збройна боротьба українських повстанських селянсько-анархістських формувань у 1918–1921 роках під час Громадянської війни під керівництвом Нестора Махна.

Колективіза́ція — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150%. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, відтак, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.

Колго́сп (від скорочення — колективне господарство; рос. колхоз) — форма сільськогосподарського підприємства на території колишнього СРСР.

Геноци́д (од грец. γένος — род, плем'я та лат. caedo — убиваю) — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими або релігійними мотивами. До таких дій належать:

Голод — стан людини, у якому їй не вистачає їжі для здорового життя. Голод пов'язаний з умовами життя людини. В сучасному світі, де людина отримує засоби існування від суспільства, голод — переважно суспільне явище і проблема. В сучасному глобальному суспільстві 862 млн чоловік страждають від голоду або недоїдання.

Коопера́ція (лат. cooperatio) — це форма організації економічної діяльності людей і організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Використовується також для позначення характеру економічних та політичних взаємин.

Репре́сії — каральні заходи, покарання, вжиті державними органами. Репресії — це комплекс заходів з арештів, розстрілів і переселення великих мас людей.

Черво́ний теро́р — заходи насильства, які здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп, включаючи робітників та селян, що були оголошені «класовими ворогами», або звинувачувалися в «контрреволюційній» діяльності.

Продподаток, продовольчий податок — натуральний податок з селянських господарств, введений у країні замість продрозкладки. Запроваджено за рішенням X з'їзду РКП(б) 1921 року під час переходу країни від політики воєнного комунізму до нової економічної політики. Мета продподатку полягала в стимулюванні