Нецінова конкуренція та диференціація продукту в умовах ринку монополістичної конкуренції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Мая 2013 в 18:41, курсовая работа

Краткое описание

Монополістична конкуренція є не тільки найбільш поширеною, але і найбільш важко досліджуваною формою галузевих структур. Для подібної галузі не може бути побудовано абстрактної моделі, як це можна зробити у випадках чистої монополії і чистої конкуренції. Багато чого, тут, залежить від конкретних деталей, що характеризують продукцію і технологію, а також від природи стратегічного виборунаявного у фірм. Тому моя задача в даному випадку зводиться до виявлення й опису спільних моментів і найбільш характерних закономірностей такої економічної структури як монополістична конкуренція.

Содержание

ВСТУП 3
Розділ 1. 6
ПОНЯТТЯ МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ. 6
1.1. Ознаки монополістичної конкуренції. 6
1.2. Основні теоретичні концепції. 8
1.3. Диференціація продукту та умови входу в галузь. 12
Розділ 2. 17
РІВНОВАГА ФІРМИ ПРИ МОНОПОЛІСТИЧНІЙ КОНКУРЕНЦІЇ 17
2.1. Крива попиту фірми. 17
2.2. Короткострокова та довготривала рівновага фірми при монополістичній конкуренції. 19
2.3. Максимізація прибутку в умовах монополістичної конкуренції. 22
Розділ 3. 28
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ 28
3.1. Надлишкова виробнича потужність. 28
3.2. Нецінова конкуренція. 31
ВИСНОВОК. 34
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 38

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсова з мікроекономіки.doc

— 329.50 Кб (Скачать документ)

по-перше, фірма в умовах монополістичної конкуренції має менше конкурентів,

по-друге, продукти цих конкурентів являють собою  близькі, але недосконалі замінники.

Взагалі, ступінь  еластичності кривої попиту фірми в  умовах монополістичної конкуренції  буде залежати від числа конкурентів і ступеня диференціації продукту. Чим більше число конкурентів і слабше диференціація продукту, тим більше буде еластичність кривої попиту кожного продавця, тобто  тим більше ситуація буде наближатися до чистої конкуренції.

2.2. Короткострокова та довготривала рівновага фірми при монополістичній конкуренції.

Розглянемо  ціну та рівновагу для ринку з  монополістичною конкуренцією за короткостроковий та довгостроковий періоди.

На мал. А зображено прибутки фірми  в короткостроковому періоді.


Дамо пояснення малюнка  А. Головна риса цієї діаграми складається  в еластичності кривої, що характеризує попит, або продажі, окремого фірми.


Фірма буде максимизувати  свої прибутки або мінімізувати свої збитки в короткостроковому періоді, виробляя такий обсяг продукції, що позначений перетинанням кривих граничних витрат і граничного прибутку.  Фірма (мал. А) виробляє обсяг продукції, призначає ціну і може одержати сукупний прибуток у розмірі, що характеризується сірим прямокутником.

 Але може скластися і менш сприятлива ситуація з витратами і попитом, що ставить фірму в умовах монополістичної конкуренції в становище, при якому вона зазнає збитків у короткостроковому періоді. Це проілюстровано заштрихованою областю на малюнку Б. (На малюнку Б зображені збитки фірми в короткостроковому періоді.) У короткостроковому періоді фірма, що діє в умовах монополістичної конкуренції, може або одержати економічний прибуток, або зіткнутися зі збитками.


У довготривалому періоді  існує тенденція до одержання  нормального прибутку, або, іншими словами, до беззбитковості, для фірм, що діють при монополістичній конкуренції.

У випадку одержання  прибутків у короткостроковому  періоді (мал. А) очікується, що економічні вигоди залучать нових конкурентів, оскільки вступ у конкуренцію в галузі є щодо простим. Коли нові фірми ввійдуть у галузь, крива попиту, з якою зіштовхується типова фірма, зрушиться вліво і стане більш еластичною. Чому? Тому, що кожна фірма володіє меншою долею сукупного попиту і стикається відтепер із великою кількістю близьких замінників продуктів. Це, у свою чергу, має тенденцію викликати зникнення економічних прибутків.

Тобто у міру появи марок-конкурентів  ця фірма втрачатиме свою частку ринку, її обсяг збуту зменшуватиметься; крива попиту зміститься донизу, як показано на малюнку В. (За довгостроковий період криві середніх та граничних витрат можуть також зміститися. Для спрощення ми припускаємо, що витрати незмінні). Крива тривалого попиту  буде дотичною до кривої середніх витрат фірми. Коли крива попиту є дотичною до кривої середніх витрат при  обсязі виробництва , що максимізує прибуток, як показано на малюнку В, фірма просто покриває свої витрати, тобто беззбиткова.


Фірма все ще користується владою монополіста: крива тривалого попиту похило спрямована донизу, оскільки фірма продовжує володіти унікальною маркою товару. Проте вхід на ринок інших компаній та конкуренція з їхнього боку зменшили прибуток даної фірми.

 Обсяг продукції Q є обсягом виробництва, при якому фірма досягає стана рівноваги, як ясно показує малюнок В, і будь-яке відхилення від цього обсягу виробництва спричинить за собою середні витрати, які перевищать ціну виробництва і, отже, призведуть фірму до збитків. Більш того, у ході конкуренції економічні прибутки ліквідуються і зникає стимул для вступу в галузь ще більшого числа фірм.

У випадку одержання  збитків у короткостроковому  періоді (мал. Б) можливо очікувати, що відбудеться масовий вихід фірм із галузі в довгостроковому періоді. Зіткнувшись із меншою кількістю  конкуруючих видів продуктів і зростанням долі сукупного попиту, фірми, що лишилися, виявлять, що їхні збитки поступово поступаються місцем майже нормальним прибуткам.

Ми були дуже обережні, коли говорили про те, що фірма на ринку з монополістичною конкуренцією схильна до беззбитковості, тобто  до одержання нормального прибутку, у довгостроковому періоді. Є певні ускладнюючі чинники.

По-перше, деякі  фірми можуть випускати також  продукти, які конкурентам надзвичайно складно відтворити Наприклад, бензозаправна станція може займати єдине доступне місце на самому пожвавленому перехресті в місті. Або фірма має патент, що дає їй більш-менш  довгострокову перевагу над суперником. Такі фірми можуть одержувати невеликі економічні прибутки навіть у довготривалому періоді.

По-друге, вступ  може обмежуватися декількома причинами, наприклад існують фінансові  бар'єри для вступу. Це знову говорить про те, що деякі економічні прибутки можуть продовжувати існувати в довгостроковому періоді.

У результаті дії  третьої обставини (диференціації  на основі розміщення і доступності) збитки і прибутки нижче нормальної можуть зберегтися в довгостроковому  періоді.  Власники невдало розташованої закусочної примирились з невисоким прибутком і не бажають зайнятися іншим, більш прибутковим бізнесом, тому що їхня діяльність є для них способом життя. Перукар у пригороді може ледь зводити кінці з кінцями, тому що стрижка волосся - це "усе, що він хоче робити". Проте з урахуванням усього сказаного ймовірно, що рівновага, яка забезпечує одержання нормального прибутку в довгостроковому періоді, на малюнку В є прийнятним зображенням дійсності.

2.3. Максимізація прибутку в умовах  монополістичної  конкуренції.

 Тепер звернемося  до проблеми максимізації прибутку монополістичною конкуренцією. Цю проблему можливо вирішити двома шляхами, а точніше, двома аналітичними інструментами: 1) методом порівняння валового прибутку (TR) і валових витрат (ТС); 2) методом порівняння граничного прибутку (MR) і граничних витрат (МС).

Валовий прибуток являє собою множину P*Q, тобто  ціна одиниці товару, помножена  на кількість одиниць реалізованої продукції. Для продажу кожної додаткової одиниці продукції продавець  в умовах монополістичної конкуренції  повинен знижувати ціну.  Монополіст знижує ціну, але зате розширює обсяг продажів. Але, починаючи з визначеної одиниці продукту, при знижень ціни, валовий прибуток починає зменшуватися. Тепер програш від низьких цін уже не компенсується виграшем від розширення продажів-валовий прибуток послідовно скорочується. Графічно динаміка валового прибутку виглядає так, як це відбито на мал. А.


Крива валового прибутку фірми при недосконалій конкуренції має «холмообразный»  вигляд. На цьому ж графіку зображена  і крива валових витрат (ТС). Максимум спільного прибутку буде при такому обсязі випуску, коли різниця між TR і ТС максимальна. Це очевидно з графіка на мал.А: максимальна відстань між TR і ТС буде відповідати відстані між точками А и В.

Інший спосіб визначення максимуму  прибутку потребує зіставлення граничного прибутку і граничних витрат. Граничний прибуток - це додатковий прибуток від продажу додаткової одиниці товару. Він визначається як різниця між TRn і TRn1. Якщо фірма досконалий конкурент, то вона буде продавати кожну додаткову одиницю товару по однієї і тієї ж незмінної ціні (в умовах досконалої конкуренції ціна для окремої фірми є величиною постійною і заданою ринком.). Таким чином, можна зробити висновок: в умовах досконалої конкуренції граничний прибуток дорівнює ціні товару, тобто  MR = Р.


Який же буде MR при недосконалій конкуренції? Зобразимо  графічно динаміку граничного прибутку і попиту в умовах монополістичної  конкуренції (на осі ординат - граничний  прибуток і ціна, на осі абсцис - кількість  продукції) (мал. Б).

З графіка очевидно, що лінія MR знижується швидше, чим лінія попиту DD. У умовах недосконалої конкуренції граничний прибуток менше ціни. Адже для того, щоб продати додаткову одиницю продукції, недосконалий конкурент знижує ціну. Це зниження дає йому якийсь виграш: валовий прибуток збільшується, але одночасно принесе і певні втрати.

Звернемося  знову до витрат фірми. Відомо, що середні  витрати АС мають спочатку, коли кількість одиниць продукції збільшується, тенденцію до зменшення. Проте згодом, коли досягається і перевищується певний обсяг виробництва, середні витрати починають рости. Динаміка середніх витрат графічно має вид U-образної кривої.

Зазначимо, що в  умовах досконалої конкуренції рівновага  наступає тоді, коли МС = РхР, тобто  ціна в умовах досконалої конкуренції збігається з граничним прибутком, отже, можна записати: МС = MR = Р. Досягнення фірмою повної рівноваги потребує, як відзначає Дж. Робінсон, виконання двох умов:

1) граничний  прибуток повинний рівнятися  граничним витратам;

2) ціна повинна рівнятися середнім витратам. А це значить: МС = MR = Р = АС.

Поводження  на ринку фірми в умовах монополістичної  конкуренції буде також визначатися  динамікою граничного прибутку (MR) і граничних витрат (МС). Тому що кожна додаткова одиниця продукції добавляє якусь величину до валового прибутку й одночасно - до валових витрат. Ці величини - граничний прибуток і граничні витрати. Фірма повинна увесь час зіставляти ці два розміри. Поки різниця між MR і МС позитивна, фірма розширює своє виробництво. Коли ж MR == МС, наступає спочинок, рівновага фірми. Але яка при цьому установиться ціна в умовах монополістичної конкуренції? Які при цьому будуть середні витрати (АС)?  Чи буде дотримуватися формула МС = MR = Р = АС?

Фірма, звичайно, намагається встановити високі ціни на одиницю продукції. Проте, якщо вона установить більш високу ціну, то продасть лише, приміром, одиницю товару. Наслідуючи кривої попиту, фірма, знижуючи ціну, може збільшити обсяг продажів. І хоча при цьому буде зменшуватись прибуток на одиницю товару, загальний розмір прибутку буде зростати. До якої ж межі недосконалий конкурент буде знижувати ціну, намагаючись збільшити свій прибуток? До того моменту, коли граничний прибуток (MR) буде дорівнювати граничним витратам (МС). Саме при цьому обсяг прибутку буде максимальним.

У умовах недосконалої конкуренції рівновага фірми (тобто  рівність граничних витрат і граничного прибутку, або МС = MR) досягається  при такому обсязі виробництва, коли середні витрати не досягають  свого мінімуму. Ціна при цьому  вище середніх витрат. При досконалій конкуренції дотримується рівність МС = MR = Р = АС. При недосконалій конкуренції (МС = MR)< AC< Р.

Отже, максимум прибутку можна визначити, порівнюючи TR і ТС при різноманітних обсягах  випуску продукції. Той же висновок утвориться, якщо порівнювати MR і МС. Іншими словами, максимум розходження між TR і ТС (максимум прибутку) буде спостерігатися при рівності MR і МС. Обидва методи визначення максимуму прибутку рівноцінні і дають однаковий результат.

На мал. А очевидно, що становище рівноваги фірми визначається точкою Е (точкою перетинання МС і MR), від якого проводимо вертикаль до кривої попиту DD. Таким чином, дізнаємося ціну, що забезпечує найбільший прибуток. Ця ціна установиться на рівні Е1. Заштрихований прямокутник показує те, що називається монопольним прибутком.


У умовах досконалої конкуренції фірма розширює своє виробництво без зниження продажної  ціни. Виробництво збільшується аж до моменту, коли МС дорівноє MR. Недосконалий конкурент керується тим же правилом - він зіставляє додаткові витрати і додатковий прибуток, приймаючи вирішення про розширення, припинення або скорочення виробництва, тобто  порівнює свої МС і MR. І він розширює виробництво аж до моменту рівності МС і MR. Але обсяг виробництва при цьому буде меншим, чим він був би при досконалій конкуренції, тобто Q1<Q2. При досконалій конкуренції саме в точці Е2 відбувається збіг граничних витрат (МС), мінімального значення середніх витрат (АС) і рівня продажної ціни (Р). Якби ціна (P1) встановилась на рівні точки Е2, то не було б і монопольного прибутку. Іншими словами, монопольний прибуток перевищує нормальний рівень прибутку в умовах досконалої  конкуренції.

Встановлення  фірмою ціни на рівні точки Е2 було б, очевидно, альтруїзмом. У цій точці МС = АС = Р. Але при цьому MR<МС. Раціонально діюча фірма аж ніяк не вважає нормальним таке становище, коли розширення виробництва  буде супроводжуватися для її більшими додатковими витратами, чим додатковим прибутком.

Суспільство зацікавлене  в більшому обсязі виробництва і  менших витрат на одиницю продукції. При збільшенні випуску з Q1 до Q2 середні витрати зменшилися б, але тоді для збуту додаткової продукції прийшлося б або знизити ціну, або збільшити витрати по стимулюванню продажів (а це пов'язано з ростом витрат збуту). Цей шлях не підходить недосконалому конкуренту - він не бажає «зіпсувати» свій ринок зниженням цін. Для максимізації прибутків фірма створює визначений дефіцит, що і обумовлює ціну, яка перевищує граничні витрати. У даному випадку дефіцит означає обмеження (менший обсяг пропозиції) в умовах недосконалої конкуренції в порівнянні з тим його обсягом, що був би в умовах досконалої  конкуренції. Це очевидно з графіка на малюнку А.

Монопольний прибуток у моделі недосконалої конкуренції  трактується як надлишок над нормальним прибутком в умовах досконалої  конкуренції. Монопольний прибуток виявляється як порушення досконалої  конкуренції, як прояв монопольного чинника на ринку. Важливе питання: а наскільки стійко це перевищення над нормальним прибутком? Очевидно, це буде залежати від можливостей притоку в галузь нових фірм. При досконалій конкуренції додатковий прибуток (вище нормальної) порівняно швидко зникає під впливом напливу нових фірм. Якщо ж бар'єри для входження в галузь достатньо високий, то монопольний прибуток одержує стійкий характер.

 

 

Розділ 3.

Информация о работе Нецінова конкуренція та диференціація продукту в умовах ринку монополістичної конкуренції