Національний банк України

Національний Банк України

• 1. Загальна характеристика правової природи Національного банку України
• 2. Основи взаємовідносин Національного банку України з вищими органами держави
• 3. Функції та операції Національного банку України

     ▪ 3.1. Функції Національного Банку України

       ▫ 3.1.1. Основна функція

       ▫ 3.1.2. Інші функції

     ▪ 3.2 Операції Національного банку України

• 4. Мережа й організаційна структура Національного банку України
• 5. Організація роботи Національного банку України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

•  Правове становище НБУ визначається Конституцією України (статті 99 і 100), Законом України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р., а також іншими нормативними актами.
• Національний банк є емісійним центром держави, якому належить монопольне право на випуск грошей в обіг на території країни. Він провадить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, забезпечення стабільності національної грошової одиниці, організовує міжбанківські розрахунки.
• Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами держави, є єдиним зберігачем державного золотовалютного запасу, а також дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, інших коштовностей, що належать державі. НБУ з метою безпеки і фінансової стабільності координує діяльність банківської системи в цілому, здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків, а також інших фінансово-кредитних установ, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках.
•  Національний банк України функціонує як економічний самостійний орган, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених чинним законодавством випадках також за рахунок Державного бюджету України.
• Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.
• Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також свої представництва за кордоном.

 

Загальна характеристика правової природи Національного банку України

• Майно Національного банку складається із фондів, основних і оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображується в самостійному балансі Національного банку.
• Джерелом формування майна Національного банку є статутний фонд на момент створення банку, а також доходи, одержані від банківської діяльності.
•  Статутний капітал Національного банку є державною власністю і його розмір становить 10 млн гривень. Розмір статутного капіталу може бути змінений за рішенням Ради Національного банку.
• Доходи НБУ утворюються за рахунок отримання відсоткових доходів за розміщення депозитів та вкладень, надання кредитів, операцій з банками, клієнтами та з цінними паперами, продажу валюти інших держав та проведення інших операцій.
• Планування й облік доходів та видатків, а також формування фондів та резервів Національного банку на покриття фінансових ризиків, пов’язаних із виконанням його функцій, здійснюються згідно з положенням, що затверджується Радою НБУ.
• Національний банк створює основні, фонди та фонди загального призначення.
• Основними фондами Національного банку є статутний, резервний.
• Чинним законодавством встановлено, що Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень, однак у системі органів виконавчої влади він має автономний статус, діє самостійно і не залежить від органів державної влади при вирішенні питань, що належать до компетенції центрального банку. Такий правовий статус Національного банку забезпечує йому самостійність у здійсненні єдиної державної грошово-кредитної політики, сприяє запобіганню неконтрольованій емісії грошей, забороні фінансування дефіциту державного бюджету.
• Відповідно до ст. 72 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк сплачує податки згідно з законами України з питань оподаткування.

 

• Стаття 4 Закону України “Про Національний банк України” передбачає, що Національний банк як економічно самостійний орган здійснює свої функції та повноваження незалежно від виконавчо-розпорядчих органів держави і не відповідає за політику уряду.
• Вищі органи держави й Національний банк з метою забезпечення розвитку ринкової економіки в державі будують свої взаємовідносини на основах всебічного співробітництва.
• Одночасно чинне законодавство передбачає, що НБУ підзвітний як Президенту України, так і Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.
• Національний банк двічі на рік надає Президентові України інформацію про стан грошово-кредитного ринку в країні. Президент України вносить Верховній Раді України пропозиції щодо кандидатури Голови Національного банку України, призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України прийняттям відповідного Указу. Голова НБУ одноосібне несе відповідальність перед Президентом України за діяльність Національного банку.
• Взаємовідносини НБУ з Верховною Радою України виявляються в різноманітних проявах. Зокрема, Верховна Рада України, за поданням Президента України, призначає на посаду та звільняє з посади Голову Національного банку, полови­ну складу Ради Національного банку прийняттям відповідної постанови; затверджує розмір статутного капіталу та кошторис Національного банку та звітність про виконання кошторису.
• Велике значення для нормального й ефективного функціонування Національного банку України має, з одного боку, чітке розмежування повноважень між урядом і Національним банком, а з іншого тісний взаємозв’язок і взаємодія з Кабінетом Міністрів України.

 

Основи взаємовідносин Національного банку України з вищими органами держави

• Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної економічної програми.
• Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію щодо монетарних процесів, вносить рекомендації Кабінету Міністрів України щодо впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України.
• Голова НБУ або за його дорученням один із його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу, а члени Кабінету Міністрів у засіданнях Правління НБУ з правом дорадчого голосу.
• Важливою формою взаємодії Кабінету Міністрів України і Національного банку є нормативні акти, що приймаються Кабінетом Міністрів України, з питань здійснення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, а з низки особливо важливих питань банківської сфери ними видаються спільні постанови.
• Для правильного з’ясування місця НБУ в системі органів держави, належної організації взаємовідносин НБУ з вищими органами держави велике значення має законодавче закріплення в ст. 53 Закону України “Про Національний банк України” положення про гарантії невтручання в статус НБУ, тобто не допускається втручання органів законодавчої та виконавчої влади, їх посадових осіб у виконання функцій і повноважень Ради Національного банку чи Правління Національного банку інакше як у межах, визначених зазначеним Законом. Тим самим підвищено правовий статус НБУ і забезпечується самостійність у здійсненні ним єдиної державної грошово-кредитної політики, запобіганні неконтрольованій емісії грошей.

 

Функції та операції Національного банку України

 

1. Функції Національного Банку України

 

Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.

• Національний банк виконує такі функції:
• відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;
• монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;
• виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;
• встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського  обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
• організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
• визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
• визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;
• здійснює банківське регулювання та нагляд;
• веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;
• веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

 

 

Інші функції НБУ

• здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку;
• складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;
• представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
• здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;
• забезпечує накопичення та зберігання золото-валютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;
• аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;
• організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;
• реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;
• бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;
• визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;
• здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

 

    Відповідно до ст. 42 Закону України “Про Національний банк України” НБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:

• надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче від ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;
• здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком;
• купує та продає на вторинному ринку цінні папери порядку, передбаченому законодавством України;
• відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;
•  купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;
• зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали й каміння та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;
• розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції із золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче від категорії А;
•  приймає на зберігання та в управління державні цінні папери та інші цінності;
• видає гарантії і поруки відповідно до положення, затвердженого Радою Національного банку;

 

2.Операції  Національного  банку  України

•  веде рахунок Державної скорбниці України без оплати і нарахування відсотків;
• виконує операції з обслуговування державного боргу, пов’язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними;
•  веде особові рахунки працівників Національного банку;
• веде рахунки міжнародних організацій;
• здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, в тому числі за рішенням суду;
• надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під заставу цінних паперів за ціною не нижче інфляції терміном на 5 років.

 

     Національний банк має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій. У разі порушення Національним банком договорів при здійсненні банківських операцій він несе цивільну відповідальність перед комерційними банками та іншими фінансово-кредитними установами.

 

Отже, банківські операції, що здійснюються Національним банком України, створюють передумови державного регулювання грошового ринку, а їх перелік наближається до міжнародних стандартів, тобто це операції, які фактично проводять центральні банки розвинених країн.

 

• Структура НБУ побудована за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і має функціонально-територіальний характер.
• До системи НБУ належать центральний апарат філії (територіальні управління), розрахункові палати, представництва банку за кордоном. Головне управління, інженерно-технічний центр, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади та інші структурні одиниці й підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку.
• Національний банк України в межах, визначених законодавством, самостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів та установ Національного банку, його підприємств, затверджує їх статути та положення.
• Організаційні основи і структура центрального апарату НБУ затверджені постановою Правління НБУ. До структури центрального апарату Національного банку входять департаменти та самостійні управління з основних напрямів банківської діяльності, зокрема, функціями яких є розроблення грошово-кредитної політики, здійснення банківських операцій, дослідно-аналітичних робіт, а також Організація робіт технічного та адміністративного характеру.
• В центральному апараті Національного банку функціонують такі департаменти: адміністративний, економічний, банківського нагляду, валютного регулювання, платіжних систем, готівково-грошового обігу, бухгалтерського обліку, монетарної політики, інформатизації, персоналу, міжнародних зв’язків, валютного контролю і ліцензування, фінансовий, юридичний, економічного аналізу, досліджень і прогнозування, банківської безпеки, пруденційного нагляду, внутрішнього аудиту тощо.