Монополізація ринку мобільного зв’язку в Україні

Як ми бачимо з вище наведених  даних  на сьогодні лідером у рейтингу операторів України з найбільшою абонентською базою є оператор “Київстар”, у якого за підсумками 2012 р. нараховане 25,52 млн. абонентів або 46,40% від всієї абонентської бази мобільного зв'язку України. На другому місці – “МТС Україна”, кількість абонентів якого складає близько 19,58 млн., частка ринку - 35,6%. Третю позицію займає компанія “Life:)” - майже 7,32 млн. абонентів (13,3%) [3].

Для порівняння відносних часток ринку які займають ці мобільні оператори можна наочно навести кількість мережевих кодів які вони займають. Так наприклад компанія МТС має 4 мережевих коди — 50, 66, 95, 99.

Історично першим був введений код 50, всі контрактні абоненти й  абоненти Sim-Sim мали даний код. Коди 66 і 99 спочатку були виділені абонентам  молодіжно-орієнтованого бренду Jeans. (У перший час після введення бренду використовувався код 50 і номери виду 7XXXXXX). Для розширення кількості доступних  номерів бренду Sim-Sim був використаний код 95. Згодом частина номерів коду 99 була виділена абонентам віртуального бренду Ecotel.

 

У наш час у зв'язку з вичерпанням ємностей окремих  кодів, з можливістю переходу абонентів  з бренду Jeans в бренд «MTC Передплата», а також доступним переходом  абонентів «МТС Передплата» на контрактну форму обслуговування не представляється  можливим однозначно ідентифікувати тип  абонента МТС тільки з мережевого коду.

 

3. Офіційний  сайт Національної комісії, що  здійснює державне регулювання  у сфері зв’язку і інформатизації: Річний звіт за 2011 рік: [Електронний  ресурс] / Режим доступу: http://www.nkrz.gov.ua/uk/

Для порівняння відносних  часток ринку які займають ці мобільні оператори, можна навести кількість  мережевих кодів які вони мають.

 Так наприклад компанія  МТС має 4 мережевих коди —  50, 66, 95, 99.

Історично першим був введений код 50, всі контрактні абоненти й  абоненти Sim-Sim мали даний код. Коди 66 і 99 спочатку були виділені абонентам  молодіжно-орієнтованого бренду Jeans. (У перший час після введення бренду використовувався код 50 і номери виду 7XXXXXX). Для розширення кількості доступних  номерів бренду Sim-Sim був використаний код 95. Згодом частина номерів коду 99 була виділена абонентам віртуального бренду Ecotel. У наш час у зв'язку з вичерпанням ємностей окремих  кодів, з можливістю переходу абонентів  з бренду Jeans в бренд «MTC Передплата», а також доступним переходом  абонентів «МТС Передплата» на контрактну форму обслуговування не представляється  можливим однозначно ідентифікувати тип  абонента МТС тільки з мережевого коду.

http://uk.wikipedia.org/wiki/МТС_Україна

Компанія Київстар має  теж 4 мережевих коди — 67, 96, 97, 98 (до 14 жовтня 2009 року 067, 096, 097, 098), а також  номерні ємності в стаціонарній телефонній мережі багатьох міст України (наприклад, 2000 номерів з індексами 695ххх, 696ххх в м. Полтава, 20000 номерів  з індексами 781хххх, 782хххх в м. Одеса, 5000 номерів з індексами 905ххх — 909ххх в м. Севастополь. Телефонні  номери в міжнародному форматі мають  вигляд +38067XXXXXXX, +38096XXXXXXX, +38097XXXXXXX, +38098XXXXXXX.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Київстар

Натомість мобільний оператор Life ,який займає відносно меншу частку на ринку в порівнянні з мобільними операторами МТС та Київстар має  всього лише 2 мережевих коди – 63 і 93 (до 13 жовтня 2009 року - 063 і 093). Телефонні  коди в міжнародному форматі: +38063 xxxxxxx або +38093 xxxxxxx.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Life:)

Для визначення стратегії  сталого розвитку ринку послуг мобільного зв’язку та окремого оператора у  такому розвиненому конкурентному  середовищі потрібно проведення чисельних  досліджень. Одним з видів цих  досліджень е маркетингові дослідження, результати якого можуть бути інструментом та інформаційною базою для формування стратегії задля більш ефективної адаптації оператора до стану  ринку і вимог кінцевого споживача.

Проведене в роботі за допомогою  опитування споживачів послуг мобільного зв’язку маркетингове дослідження  встановило, що 54% респондентів користуються послугами двох операторів мобільного зв’язку, 7% навіть мають картки більш  ніж двох операторів і 39% користуються послугами лише одного оператора. Причому  більшість абонентів віддає перевагу операторам “Київстар” та “МТС” (37% та 34% відповідно). Рідше користуються послугами операторів “Діджус” та “ life:)” (12,7% та 12% відповідно). 41,2% абонентів  при виборі оператора віддає перевагу тим, які надають послуги безкоштовних розмов у мережі та встановлюють відносин низькі тарифи. При цьому 49,3% респондентів вважають необхідним відмінити обов’язкове  поповнення рахунку, а 22,3% вважають, що тарифи треба ще більше знижувати.

Також визначено, що усі оператори  можна умовно подоліти на тих, які  займають стале становище на ринку, і тих, хто знаходиться на етапі  просування на ринок. Тому для цих  операторів потрібно різні стратегії. Для компанії, які займають лікуюче  становище, найбільш придатною є  стратегія, орієнтована на доходність, яка передбачає: поступову модифікацію  тарифів у бік скорочення; запровадження  загальної програми лояльності для  постійних абонентів; підвищення рівня  обслуговування корпоративних клієнтів; зміцнення позитивних характеристик  бренду.

Для операторів, що нещодавно  з’явилися на ринку, доцільно використання таких стратегій упереджувальних  дій. Ці стратегії спитаються на такі базові аспекти: залучення більш  зрілих абонентів та корпоративних  клієнтів до мережі; орієнтація не на ціну продукту, а на його якість і характеристики; скасування обов'язкового щомісячного поповнення рахунку; виведення на ринок нових сервісів та додаткових послуг, яких немає у провідних операторів.

Впровадження цих стратегій  дозволить операторам більш адекватно  реагувати на зміни у ринковому  оточенні та розвивати свою операторську діяльність відповідно до вимог споживачів, що постійно змінюються під впливом  активного розвитку конкуренції.[2]

2. Портер М.  Стратегія конкуренції. – К.: Основи, 1998. – 390 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Антимонопольна  політика у сфері мобільного  зв’язку в Україні

 

В на даний момент Україні  державним органом  метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності є Антимонопольний комітет України, а регуляторним органом у сфері телекомунікацій України  з 1 січня 2005 року є Національна комісія з питань регулювання зв’язку України (далі - НКРЗ), що здійснює свої повноваження відповідно до Закону України «Про телекомунікації», активно співпрацює з Міністерством транспорту та зв’язку та Антимонопольним комітетом України, приймає колегіальні рішення, що визначають правила та умови здійснення діяльності на ринку телекомунікацій (Рис.2.3.1.). Зазначені заходи регулювання розраховані на застосування у майбутньому і мають характер "галузевого регулювання" (ex-ante specific regulation).

Рис.2.3.1.

Рис.2.3.1. Правила  та умови здійснення діяльності на ринку телекомунікацій в Україні

 Крім того, НКРЗ уповноважена  розглядати конкретні скарги, досудові  звернення операторів або вживати  заходи щодо дій, які вчиняються  на поточний момент або здійснювались  раніше і суперечать чинному  законодавству або встановленим  правилам. Антимонопольний комітет  України, основним завданням якого  є захист конкуренції, вживає  заходи "ретроспективного регулювання" (ex-post regulation) для припинення дій  конкретних компаній, спрямованих  на обмеження конкуренції чи  зловживання своєю ринковою владою  та/або усунення проблем, які  стали наслідком цих дій. 

Більшість розвинутих країн  світу створюють інституційну структуруза типом, що наведена в Рис.2.3.2.

Рис.2.3.2

 

 

Рис. 2.3.2. Інституційна структура регулювання сфери телекомунікацій

у країнах з  розвинутою ринковою економікою

Мельникова  Ю. Напрями удосконалення держ. регулюв. сфери телекомунікацій України  в контексті формув. привабливого інвест.клімату – http://kds.org.ua/blog/melnikova-yu-napryami-udoskonalennya-derzh-regulyuv-sferi-telekomunikatsij-ukraini-v-konteksti-

Для врегулювання цін на мобільний зв'язок Антимонопольний комітет України (АМКУ) 25 травня 2009 року визнав найбільших операторів зв'язку монополістами на ринку доступу до своїх мереж (“Київстар”, “МТС-Україна”, “Укртелеком”, “Астеліт” (TM life), “Українські радіосистеми” (УРС) і “Голден Телеком” (обидві TM Beeline), “Інтертелеком” і “Телесистеми України” (TM PeopleNet)), що дало Нацкомісії з питань регулювання зв'язку (НКРЗ) право встановлювати ставки інтерконекту - плату, яку компанії стягують одна з одної під час дзвінків абонентів інших операторів на їхні номери [1].

1. Звіт щодо діяльності НКРЗ та стану телекомунікацій в Україні;

  – http://www.nkrz.gov.ua/img/zstored/File/2011_ ichny_zvit_230312_1.pdf

НКРЗ вже розробила  методику розрахунку собівартості з’єднань, що зараз перебуває на узгодженні з АМКУ. У документі відзначається, що ставки інтерконекту будуть визначатися, виходячи із собівартості взаємного  доступу і невеликої надбавки оператора.

НКРЗ заборонила мобільним  операторам використовувати “нульові”  тарифи. У комісії вважають, що, використовуючи подібні пропозиції у своїй рекламі, оператори вводять в оману  абонентів. Насправді під “нулями” мається на увазі необхідність щомісячного  поповнення рахунку.

Найбільші мобільні оператори, у свою чергу, відреагували на рішення  АМКУ критикою. Проте, вимушені були вжити  відповідних заходів, згідно цього  рішення. Так ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.”, ЗАТ “Український мобільний зв'язок”  та ТОВ “Астеліт” продовжують  змінювати з урахуванням рекомендацій  АМКУ телевізійну, Інтернет та друковану  реклами. Оператори мобільного зв’язку  офіційно повідомили АМКУ, що найближчим часом буде також змінено зовнішню рекламу.

У свою чергу ЗАТ “Українські  радіосистеми”, ТОВ “Голден Телеком” та ВАТ “Укртелеком”, в особі  філії “Утел”, вносять, на вимогу АМКУ, зміни до Інтернет реклами [2].

2.     Мобільний зв'язок “збирає” 78 % доходів  телекомунікаційних послуг // http://val.ua/economic/region/197552.html - Сайт чернігівської загальнополітичної  газети «Високий вал».