Мікроекономічні основи екстенсивного та інтенсивного зростання капіталу

Мікроекономічні основи екстенсивного  та інтенсивного зростання капіталу

1. Теоретичні основи поняття капіталу та його екстенсивного і інтенсивного зростання
1. Поняття, суть та значення капіталу
2. Екстенсивне зростання капіталу фірми
3. Інтенсивне зростання капіталу фірми
2. Оцінка показників екстенсивного та інтенсивного зростання капіталу фірми (на прикладі ПАТ «Світанок»)
1. Характеристика діяльності ПАТ «Світанок» та його капіталу
2. Аналіз показників екстенсивного зростання капіталу фірми та їх вплив на його інтенсивне зростання (на прикладі ПАТ «Світанок»)
3. Оптимізація використання капіталу у покращенні діяльності фірми

1. Поняття, суть та значення капіталу

Капітал - накопичений шляхом заощадження запас економічних  благ у формі грошових коштів і  реальних капітальних товарів, залучений  його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання  доходів, функціонування яких в економічній  системі базується на ринкових принципах  і пов'язане з факторами часу, ризику і ліквідності.

Є такі основні класифікації капіталу:

Капітал – це економічна категорія, яка відома давно, але  отримала новий зміст в умовах ринкових відносин. Як головна економічна база створення і розвитку підприємства, капітал у процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників  і персоналу. 
Капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування його активів. 
Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики (таблиця 1). 
Таблиця 1 
Класифікація капіталу підприємства

Велику роль відіграє капітал  в економічному розвитку підприємства і в забезпеченні інтересів держави, власників і персоналу виступає головним об’єктом фінансового управління підприємством.

Власний капітал підприємства становить фінансову основу створення  і розвитку підприємства будь-якої форми власності та організаційно-правової форми. Процес інвестування власного капіталу та залучення позикових коштів для  отримання прибутку лежить в основі фінансової діяльності усіх суб’єктів  підприємництва. Динаміка власного капіталу свідчить про якість фінансового  менеджменту на підприємстві. Структура  та ефективність використання власного капіталу підприємства безпосередньо  впливають на формування добробуту  його власників. Адже власний капітал  підприємства є головним вимірювачем  його ринкової вартості. є

Власний капітал виступає одним із найважливіших об’єктів фінансового та управлінського контролю, які є основою інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. Він є також об’єктом фінансового аналізу підприємства. Роль показника «власний капітал для підтримання нормативного фінансового стану підприємства настільки значуща, що він отримав законодавче підтвердження в Цивільному кодексі України, зокрема в частині вимог щодо співвідношення статутного капіталу та чистих активів господарських товариств.

Згідно з П(С)БО 2 «Баланс» власний капітал підприємства включає  такі елементи: статутний капітал, пайовий  капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний  капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений  капітал. Такий склад власного капіталу відображає наявність його частини, інвестованої засновниками у момент створення підприємства, та частина, одержаної в результаті ефективної діяльності, насамперед нерозподіленого  прибутку, суми дооцінки необоротних  активів, а також додаткового  вкладеного капіталу.

Власний капітал є основою  для початку і продовження  господарської діяльності будь-якого  підприємства, він є одним із найістотніших  і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції: 
1.  Функція заснування та введення в дію підприємства – власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для початку діяльності нового суб’єкта господарювання. 
2. Функція відповідальності та гарантії – статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства.

3. Захисна функція –  чим більший власний капітал,  тим краще захищеним є підприємство  від впливу загрозливих для  його існування факторів, оскільки  саме за рахунок власного капіталу  можуть покриватися збитку підприємства. Якщо в результаті збиткової  діяльності відбувається перманентне  зменшення власного та статутного  капіталу, то підприємство може  опинитися на межі банкрутства.

4. Функція фінансування  та забезпечення ліквідності.  Внесками у власний капітал,  разом із спорудами, обладнанням,  цінними паперами та іншими  матеріальними цінностями, можуть  бути грошові кошти. Вони можуть  використовуватися для фінансування  операційної та інвестиційної  діяльності підприємства, а також  для погашення заборгованості  по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.

5. База для нарахування  дивідендів і розподілу майна.  Одержаний протягом року прибуток  або розподіляється та виплачується  власникам корпоративних прав  у вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення  статутного капіталу чи резервного  капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за  встановленою ставкою відповідно  до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. Аналогічним  чином відбувається розподіл  майна підприємства у разі  його ліквідації чи реорганізації. 
6. Функція управління та контролю – статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства.

Абсолютна та відносна величина власного капіталу підприємства залежить від фінансових можливостей підприємства та обраної ним політики щодо структури  капіталу. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою  до залучення позичкових коштів. Основні  переваги і недоліки фінансування за рахунок власного капіталу пояснюються, виходячи з його функцій, цілей зменшення  та збільшення.

1.2 Екстенсивне зростання капіталу фірми

Економічне зростання  означає регулярне, стійке розширення масштабів діяльності даної господарської  системи, яке виявляється у збільшенні розмірів застосованої суспільної праці  і виробленого продукту - товарів  і послуг. При розгляді економічного зростання головною стає проблема кількісного  та якісного розвитку виробництва і  поліпшення його структури.

Механізм економічного зростання розглядають у чистому  вигляді, абстрагуючись від конкретних соціально-економічних відносин виробництва.

Крім території  та природних ресурсів можна назвати  такі загальні фактори економічного зростання: народонаселення, нагромадження  і науково-технічний прогрес. Так, самодіяльна частина населення  формує ринок робочої сили і є  головною продуктивною силою суспільства. Динаміка народонаселення безпосередньо  впливає на загальні розміри трудових ресурсів, їх склад, а також на зайнятість. Разом з тим населення в цілому є елементом сукупного попиту і споживання; зміни в ньому впливають на структуру й динаміку національного ринку і споживання, а через них- на виробництво.

З нагромадженням пов'язане  зростання суспільного капіталу, а разом з тим і виробничого  потенціалу, від розмірів і якісних  характеристик якого залежать випуск продукції, кількість і якість товарів  і послуг, що створюються за участю живої праці. Науково-технічний прогрес  виступає у вигляді як уже втіленого, тобто діючої техніки і технології, так і такого, що має бути застосований у виробництві на основі підготовлених  теоретичних і практичних розробок. У першому випадку йдеться  про дійсно досягнутий науково-технічний  рівень виробництва, в другому - про  потенційний.

Економічне зростання  виявляється в конкретній динаміці кіль-кісного збільшення та якісного удосконалення суспільного продукту і факторів його виробництва. Розрізняють  два основних типи економічного зростання - екстенсивний та інтенсивний - залеж-но від того, за рахунок чого досягається  розширене відтворення.

Екстенсивний  тип економічного зростання - це розширення виробництва на основі кількісного збільшення його функціонуючих факторів при збереженні попередніх технікотехнологічних і кваліфікаційних параметрів їх. Це розширення виробництва за рахунок збільшення кількості тих самих засобів і предметів праці, робочої сили тієї самої кваліфікації при практично незмінних економічних виробничих відносинах. За таких умов продуктивність праці та ефективність її залишаються фактично незмінними.

1.3 Інтенсивне зростання  капіталу фірми

Для досягнення максимального економічного ефекту в будь-якій державі використовуються два таких шляхи: екстенсивний та інтенсивний економічний ріст, які  тісно взаємопов’язані між собою.

Інтенсивний економічне зростання  передбачає збільшення обсягів випуску  продукції за допомогою модернізації факторів виробництва (якісне вдосконалення). Іншими словами, це застосування інших, досконаліших засобів виробництва, економічних природних ресурсів, поліпшення використання існуючого в наявності виробничого потенціалу та підвищення кваліфікації працівників. Даний принцип економічного зростання є якісним показником, так як при ньому застосовуються нові технології для вдосконалення процесу виробництва.

Інтенсивний економічне зростання  досягається за рахунок збільшення фондовіддачі підприємства. Наприклад, щоб досягти значного збільшення випуску продукції при використанні інтенсифікації виробництва, немає необхідності в будівництві ще однієї фабрики. Інтенсивне зростання можна отримати за допомогою технічного переоснащення або реконструкції існуючого виробництва, а також поліпшеного використання перебувають у власності ресурсів.