- Методи діагностування
зовнішнього середовища.
Діагностика
зовнішнього середовища є процесом, за допомогою якого
керівництво встановлює, оцінює і контролює
зовнішні стосовно підприємства фактори
для визначення можливостей, які можна
(або бажано) використовувати, і запобігти
загрозам для його діяльності . У світі
і особливо у нашій країні (з перехідної
до ринку економікою) відбулося значне
зростання мінливості умов, у яких здійснюється
підприємницька діяльність. Для підприємств
це означає, що їхня роль у суспільстві
змінилася, що звичний світ виробництва
і збуту замінився незвичним світом верховенства
споживача, нових технологій, несподіваних
конкурентів, запитів споживачів і нових
обмежень соціального контролю.
Найвідомішими є методи: SWOT-аналіз
та PEST-аналіз.
PEST-аналіз - це маркетинговий інструмент, призначений для виявлення
політичних (P - political), економічних (E - economic), соціальних (S - social) і технологічних (T - technological) аспектів зовнішнього
середовища, які впливають на бізнес компанії.
Політика вивчається, тому що вона регулює владу,
яка в свою чергу визначає середовище
компанії і отримання ключових ресурсів
для її діяльності. Основна причина вивчення економіки - це створення картини розподілу ресурсів
на рівні держави, яка є найважливішою
умовою діяльності підприємства. Не менш
важливі споживчі переваги визначаються
за допомогою соціального компонента
PEST-аналізу. Останнім чинником є технологічний
компонент. Метою його дослідження прийнято
вважати виявлення тенденцій у технологічному
розвитку, які часто є причинами змін і
втрат ринку, а також появи нових продуктів.
Аналіз виконується за схемою
«чинник - підприємство». Результати аналізу
оформляються у вигляді матриці, підметом якої є фактори макросередовища,
присудком - сила їх впливу, що оцінюється
в балах, рангах та інших одиницях вимірювання.
Результати PEST-аналізу дозволяють оцінити
зовнішню економічну ситуацію, що складається
у сфері виробництва та комерційної діяльності.
Порядок проведення PEST - аналізу
. Виділяють наступні етапи проведення
зовнішнього аналізу :
Розробляється перелік зовнішніх
стратегічних факторів, що мають високу
ймовірність реалізації та впливу на функціонування
підприємства .
Оцінюється значимість ( ймовірність
здійснення ) кожної події для даного підприємства
шляхом присвоєння йому певної ваги від
одиниці (найважливіше ) до нуля (незначне
) . Сума ваг повинна дорівнювати одиниці
, що забезпечується нормуванням .
Дається оцінка ступеня впливу
кожного фактора - події на стратегію підприємства
по 5 бальною шкалою: « п'ять» - сильний
вплив, серйозна небезпека ; «Одиниця »
- відсутність впливу , погрози.
Визначаються зважені оцінки
шляхом множення ваги фактора на силу
його впливу і підраховується сумарна
зважена оцінка для даного підприємства
.
Сумарна оцінка вказує на ступінь
готовності підприємства реагувати на
поточні та прогнозіремие фактори зовнішнього
середовища .
- Сутність та використання SPACE-методу при обґрунтуванні
загальних стратегій підприємства.
Поширеним методом, що використовується
для вибору стратегій, є графічний метод оцінки стратегічних
позицій, відомий в літературі як SРАСЕ-метод. Використання ідеї SРАСЕ-методу
дозволяє визначити, яка із стратегій
є найбільш прийнятною для організації.
Метод SPACE (Strategic Position and Action Evaluation),
(оцінка стратегічного оцінювання дій) – являє собою комплексний
метод, призначений для аналізу позицій
на ринку і вибору оптимальної стратегії
для середніх і малих підприємств. На наш
погляд, його привабливість пояснюється
тим, що він дає можливість проаналізувати
наявну стратегію суб’єкта підприємництва
навіть тоді, коли вона існує у неявному
вигляді.
Під час проведення стратегічного
аналізу за методом SPACE стратегічне становище
підприємства визначається на основі
двох груп факторів: внутрішнього та зовнішнього
становища підприємства;
У методі SPACE передбачено
виділення чотирьох груп критеріїв (характеристик) оцінки діяльності підприємства,
а саме:
· фінансова сила підприємства
(економічний потенціал);
· конкурентноздатність підприємства
і його становище на ринку;
· привабливість сектора (галузі),
в якому (якій) функціонує підприємство;
· стабільність сектора
(галузі), в якому (якій) функціонує підприємство[1,
с. 135].
Автори методу SPACE - аналізу
пропонують застосовувати багатокритеріальний
підхід, який дозволяє здійснювати ідентифікацію,
пошук репрезентативної вибірки характеристик,
їх об’єднання у групи, присвоєння їм
конкретних оцінок (вагових коефіцієнтів)
у межах присвоєної шкали (табл.1).
Отримані результати розрахунків
наносяться на прямокутну систему координат,
в якій кожна піввісь є поданням загального
критерію за групою. Кожний із вихідних
критеріїв зображується як точка на відповідній
півосі. Після цього утворюється точка
з координатами P(x,y) в одному з квадрантів
вибраної системи координат. У результаті
сполучення цієї точки з початком координат
утворюється вектор, що вказує на наявний
чи доступний у перспективі тип стратегії.
Метод SPACE виконується за наступними
етапами:
· початковий етап – підготовка стратегічної
сесії-семінара. Метою цього етапу
є вибір серед співробітників підприємства
тих осіб, яких передбачається включити
в групу розробки стратегії;
· розробка
критеріїв оцінки – на цьому етапі
під час сесії-семінару необхіднорозробити
конкретні критерії оцінки, їх ієрархію,
а також визначити фактори для кожного
критерію оцінки. При визначенні ієрархії
критеріїв потрібно враховуватися на
їхні ваги, сума яких завжди має дорівнювати
одиниці.
· узгодження
стратегії між підгрупами – підсумком цього
етапу стратегічної сесії-семінару є розробка
стратегії для підприємства однієї чи
декількох можливихстратегій[2, 3, с.
73 - 75].
Отож, з вищезазначеного, можна
зробити висновок, про те, метод SPACE дає
можливість проаналізувати наявну стратегію
суб’єкта підприємництва навіть тоді,
коли вона існує у неявному вигляді.
Даний метод має певні обмеження
для застосування такі як: можливість
застосування лише на малих та середніх
підприємствах; у методі SPACE передбачено
виділення такого критерію як стабільність
сектора (галузі), в якому (якій) функціонує
підприємство, проте, на сьогоднішній
день, невелика кількість галузей перебувають
у стабільному стані.
- Збалансована система
показників (BSC).
Збалансована система показників (англ. Balanced Scorecard (BSC)) — це система менеджменту,
розроблена на початку 1990-х років Робертом Капланом і Девідом Нортоном.
Її призначення — забезпечити чіткіше
формулювання стратегічних планів та
їхню реалізацію — є ширшим за призначення
систем, які лише вимірюють фінансові показники.
Збалансована система показників — джерело
інформації як щодо внутрішніх процесів
в установі, так і щодо їхніх зовнішніх
наслідків.
Конкурентні переваги набагато важче
здобути лише за рахунок ефективного фінансового менеджменту та інвестицій у фізичні активи. Здатність компанії
мобілізувати і використовувати свої нематеріальні активи стає
більш значущим фактором. В умовах жорсткої
ринкової конкуренції інформаційного
періоду найважливішим є довгостроковий
розвиток, основні фактори якого - грамотне стратегічне управління,
ефективність бізнес-процесів, капітал компанії, втілений у знаннях і кваліфікації співробітників,
здатність організації утримувати і залучати
нових клієнтів, корпоративна культура,
що заохочує інновації та організаційні поліпшення, інвестиції в інформаційні технології.
BSC містить фінансові
показники як одні з основних
критеріїв оцінки результатів
діяльності організації, але підкреслює
важливість показників нефінансового
характеру, що оцінюють задоволеність
покупців і акціонерів, ефективність внутрішніх
бізнес-процесів, потенціал співробітників
з метою забезпечення довгострокового
фінансового успіху компанії.
Отже, система Нортона
і Каплана дозволяє менеджерам представити
бізнес у чотирьох проекціях, тобто передбачає
відповіді на чотири запитання:
1) як фірму оцінюють
клієнти (аспект клієнта)?
2) які процеси
можуть забезпечити фірмі виключні
конкурентні переваги (внутрішньо-господарський
аспект)?
3) яким чином
можна досягти подальшого поліпшення
стану фірми (аспект інновацій
та навчання)?
4) як оцінюють
підприємство акціонери (фінансовий
аспект)?
По кожному запитанню
визначають: цілі, показники, завдання,
заходи.
Чотири проекції Каплана і Нортона («Фінанси»,
«Маркетинг», «Персонал», «Бізнес-процеси»)
являють собою швидше організаційну структуру,
ніж обмежену схему. Ніщо не заважає компаніям
залежно від конкретної ситуації доповнити
модель ще однією або двома таблицями,
хоч істотна перевага BSC - її концентрованість
і якість представлення інформації.
ЗСП ефективно управляє
такими ключовими процесами, як:
1) переведення бачення
в стратегії;
2) комунікація і
зв'язок;
3) бізнес-планування;
4) зворотний зв'язок
і зміцнення знань у царині
стратегічного управління.
Крім того, управлінці
дістають відповіді на основні запитання:
за рахунок чого компанія створює свою
вартість? Які процеси є ключовими в її
діяльності? Який рівень кваліфікації
персоналу і застосовуваних технологій?
Яка їхня відповідність обраній стратегії?
Які інвестиції потрібно здійснити в розвиток
компанії з метою досягнення довгострокових
цілей організації? В результаті використання
Balanced Scorecard діяльність компанії стає прозорішою
і керованішою.
ЗСП значно розширює
можливості стратегічного управління,
роблячи його реальнішим. З цієї причини
розробки щодо формування і використання
цієї концепції в системах управління
українських підприємств мають велике
перспективне значення і заслуговують
на увагу з боку науковців і практиків.