Металургійні бази України

МІНІСТЕРСТВО  НАУКИ Й ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ

Кафедра економічної теорії 
 
 
 

РЕФЕРАТ

з регіональної економіки

на тему: "Металургійні бази України" 
 

Виконала: студентка 1 – го курсу

                                                             економічного факультету

                                            групи МЕ – 10

                                                     Ніценко Олександри 

                                                                    Перевірила: доцент кафедри

                                                  економічної теорії

                                                               Кулініч Оксана Андріївна 

    План

    Вступ

1. Металургійний  комплекс, його сутність та значення.

2. Фактори  формування та особливості територіальної  організації підприємств чорної  металургії.

3. Розвиток  кольорової металургії в Україні. 

Висновок

    Використана література

 

    

Вступ

    Металургійна  промисловість - одна з найважливіших  комплексних галузей у сучасній структурі промислового комплексу  України. Цій галузі належить одне з  провідних місць в економіці  нашої держави. Продукція гірничо-металургійного комплексу має велике значення у  зовнішній торгівлі України, є її головною експортноспроможною галуззю. Сьогодні гірничо-металургійний комплекс дає понад 40% валових надходжень до бюджету держави.

    Металургійне  виробництво охоплює чорну і  кольорову металургію з такими основними  стадіями виробничого процесу - видобуток  сировини, її збагачення, виплавка металів  і прокатне виробництво. Саме тому я  вважаю, що вивчення сировинної бази металургійного комплексу України є дуже актуальною темою дослідження, яка заслуговує на детальний розгляд. Матеріали даної роботи можуть використовуватися при вивчені таких дисциплін як регіональна економіка, географія та ін..

    Метою роботи є вивчення сировинної бази металургійної промисловості України. Для досягнення встановленої мету у курсовій роботі було встановлено та вирішено наступні задачі:

- визначити  роль та значення металургійного  комплексу в господарстві України; 
- охарактеризувати сировинну бази металургійного комплексу України; 
- проаналізувати сучасний стан розвитку металургійного комплексу України; 
- визначити проблеми і перспективи розвитку сировинної бази металургійного комплексу України.

    Робота написана з використанням сучасної наукової літератури з теми дослідження, статистичної інформації та законодавства. 
 

    1. Металургійний комплекс, його сутність  та значення.

    У металургійний комплекс входять  чорна і кольорова металургія, які охоплюють усі стадії технологічних  процесів: від добування та збагачення сировини до одержання готової продукції  у вигляді чорних і кольорових металів та їх сплавів. Металургійний  комплекс – це взаємообумовлене поєднання  наступних технологічних процесів:

    – добування і підготовка сировини до переробки (добування, збагачення, агломерування, одержання необхідних концентратів та ін.);

    – металургійна переробка – основний технологічний процес з одержання  чавуну, сталі, прокату чорних і кольорових металів, труб та ін.;

    – виробництво сплавів;

    – коксохімічне виробництво;

    – утилізація відходів основного виробництва  й одержання з них вторинних  видів продукції.

    Основним  видом технологічних зв’язків та формою суспільної організації виробництва  в галузі є комбінування. Тому провідним  видом металургійних підприємств  є комбінати. Залежно від поєднання  цих технологічних процесів виділяють  такі типи виробництв у металургійному комплексі:

    – комбінати повного циклу, в яких одночасно діють усі названі  стадії технологічного процесу;

    – комбінати неповного циклу –  це підприємства, в яких здійснюються не всі стадії технологічного процесу (видобуток та збагачення руди, виробництво  сталі та прокату або ж чавуну та прокату окремо). Підприємства неповного  циклу («малої металургії») називаються переробними.

    Комбінати, на яких відбувається видобуток і  збагачення руди, називаються гірничо-збагачувальними (ГЗК).

    Металургійний комплекс – основа індустрії. Чорні  та кольорові метали широко використовуються в машинобудуванні, будівництві, транспорті й усіх без винятку галузях  народного господарства, витримуючи гостру конкуренцію з боку пластмас, кераміки та інших сучасних матеріалів.

    Винятково велике комплексо- та районоутворююче  значення металургійного комплексу  в територіальній структурі господарства України. Він відіграє відчутну роль у міжнародному поділі праці. Частка неблагородних металів та виробів  складає 30% експорту України. Та з погляду  на міжнародний попит необхідно  поліпшити якість метало продуктів, забезпечивши їх конкурентоспроможність на дуже вимогливому світовому ринку, збільшити частку електросталі та феросплавів, труб тощо.

    До  складу металургійного комплексу входять  більш 400 підприємств чорної і кольорової металургії.

    Чорна металургія відноситься до базових  галузей. Її частка в промисловості  України складає: виробництво товарної продукції - 24%, основні фонди - 13%, чисельність  працівників - 6,5%, споживання енергії - 15,6%, витрата палива - 14,2%. Чорна металургія містить у собі підприємства по видобутку і збагаченню руди, виробництву чорних металів, труб і металовиробів, электроферросплавов, вогнетривів, вторинній обробці чорних металів.

    По виробництву продукції чорної металургії Україна займає п'яте місце у світі після Японії, США, Китаю і Росії. Питома вага в загальному обсязі виробництва складає: залізної руди - 50%, марганцевої руди - 75%, коксу - 44%, чавуна - 43%, стали - 36%, прокату - 35%. Промисловість забезпечена власною сировинною базою. По видобутку залізної руди Україна займає п'яте місце у світі після Китаю, Бразилії, Росії, Австралії. Україна робить порядку 30% світового видобутку марганцевої руди. Сталепродукція, що випускається в Україні, відповідає міжнародним стандартам, а по окремих її видах має міжнародну сертифікацію. Дана промисловість має досить великий експортний потенціал. В даний час галузь експортує порядку 90% зробленої продукції. Підприємства галузі поставляють на світовий ринок: залізну руду, феросплави, чавун, прокатну заготівлю, ряд видів прокату (труби, лист, арматуру, осі, рейки, сорт і ін.).

2. Фактори формування  та особливості  територіальної організації  підприємств чорної  металургії.

    Для розвитку чорної металургії в Україні  є всі умови: величезна, компактно  розміщена сировинна база (залізні, марганцеві руди, вогнетриви, флюсові  вапняки тощо); споживач (металоємне машинобудування); густа транспортна  мережа; значні паливні (коксівне вугілля) та трудові ресурси.

    Підприємства  повного циклу тяжіють або  до джерел сировини (Придніпров’я), або  до споживача і джерел палива (Донбас), або знаходяться між ними (Приазов’я). Підприємства переробної металургії розміщуються там, де є машинобудівні заводи. Виплавка на них здійснюється з привозного металу, металобрухту, відходів машинобудування. Україна повністю забезпечує себе власною  залізною рудою, коксом, марганцем та іншими допоміжними матеріалами. Найбільший залізорудний басейн – Криворізький (Дніпропетровська обл.), 75% залізної руди якого видобувається відкритим способом. Багаті залізні руди (із вмістом Fe до 60%) тут майже вичерпані, і тепер у Кривбасі видобувають переважно бідні руди (вміст Fe – 35%), що значно підвищує кількість відходів. Після збагачення на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому гірничозбагачувальних комбінатах руда перетворюється на концентрат із вмістом заліза майже 62% і надходить на агломераційні фабрики, а далі – у домни. Більше половини збагачувальної руди поставляється на металургійні заводи європейської частини Росії, Словаччини, Угорщини, Польщі.

    На  Керчинський (Крим) залізорудний басейн припадає 4,2% загального видобутку руди в Україні, основним споживачем якої є металургійні заводи Маріуполя. Триває освоєння родовищ Кременчуцького (Полтавська обл.) та великих запасів, у тому числі  багатих руд, Білозерського (Запорізька обл.) залізнорудних районів.

    Придніпровський марганцеворудний басейн (Дніпропетровська область – Нікопольське, Інгулецьке родовища та Запорізько-Токмацьке) –  найбільший у світі за видобутком, а за запасами займає друге місце після Південно-Африканської Республіки (ПАР). Видобування здійснюється на дві третини відкритим та шахтовим способом. Марганцеву руду Україна постачає металургійним підприємствам Росії та ряду європейських держав.

    Половину  коксу для металургії дають коксохімічні комбінати Донбасу, де розташовано 13 з 18 коксохімічних підприємств  України. Великі коксохімічні комбінати  Донбасу, а також Придніпров’я розміщені  у Макіївці, Маріуполі, Горлівці, Стаханові, Запоріжжі, Дніпродзержинську, Кривому  Розі, Дніпропетровську.

    Флюси, металургійні кварцити, вогнетривкі  глини є складовою частиною сировинної бази металургійного комплексу. Вогнетривкі  глини видобувають у Донецькій  області, високоякісні флюсові вапняки  й доломіти – у Донецькій, Дніпропетровській  областях і в Автономній Республіці Крим.

    Виробництво чорних металів зосереджено переважно  на підприємствах повного циклу, що розміщенні в трьох районах  – у Придніпров’ї (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя), Донбасі (Донецьк, Макіївка, Комунарськ, Костянтинівка, Краматорськ), Приазов’ї (Маріуполь). Найбільшими металургійними комбінатами є: “Криворіжсталь”, “Азовсталь” (Маріуполь), “Запоріжсталь”, Донецький  і Макіївський.

    У Придніпровському та Донецькому економічних  районах чорна металургія стала  профільною, комплексоутворюючою галуззю, на основі якої сформувались великі промислові центри і металургійні вузли. У Донецькому районі розміщено три металургійні вузли (Донецько-Макіївський, Єнакіївський, Алмазнянський) і центри (Краматорськ, Луганськ та інші). У Придніпровському районі зосереджено п’ять вузлів: Дніпропетровський, Запорізький, Криворізький, Кременчуцький та Нікопольський. Наприклад, до Криворізького металургійного вузла  належать найбільші в Україні  кар’єри, шахти, п’ять гірничозбагачувальних  комбінатів і ряд аглофабрик, металургійний  завод тощо. До Нікопольського –  південнотрубний і феросплавний заводи Нікополя та його марганцеворудна  промисловість.

    Основним  способом виплавки чавуну та сталі  лишається доменно-мартенівський. Значними його недоліками є: велика матеріало- та працеємність; економічна нерентабельність (усі домни України – дотаційні); велике забруднення навколишнього  середовища. З 1956 року використовується киснево-конверторний спосіб виплавки сталі. Він значно економніший, дозволяє переплавляти металобрухт, дає можливість контролювати кількість і якість сталі, не потребує додаткового палива у вигляді природного газу; процес виплавки триває до 50 хвилин (для порівняння – мартенівська виплавка триває 6-12 год.).

    Електрометалургія виробляє найякіснішу сталь при  низькому забрудненні навколишнього  середовища. Лише у 1994 році електрометалургійний та киснево-конверторний способи вийшли на 50-ти % показник у валовій виплавці сталі.

    Переробна металургія розвинена у Запоріжжі, Костянтинівці, Стаханові. Центрами трубного виробництва є Новомосковськ, Дніпропетровськ, Нікополь, Луганськ, Харцизьк, Маріуполь. Значний розвиток отримало виробництво  феросплавів (Запоріжжя, Нікополь, Стаханов).