Людина в системі економічних відносин

На прожитковий мінімум  повинні орієнтуватися встановлювані  державою має "адресна допомога" держави найбільш нужденним, тобто  найбіднішим соціальним групам. Причиною майнової нерівності є відмінності в соціальному стані різних груп населення. У цивілізованих країнах програми державної допомоги, які фінансуються з загальних податкових надходжень, адресовані особам, не здатним заробляти собі на життя (інвалідам і дітям на утриманні батьків). Існують також допомоги щодо соціального забезпечення і компенсації з безробіття. Програми допомоги і компенсації сприяють зменшенню нерівності в розподілі доходів.

Отриманий працівником дохід  нерідко перерозподіляється усередині  сім'ї. Дослідження, проведене в нашій  країні, показало, що не тільки батьки допомагають дітям у період їхнього  становлення, але і дорослі діти здебільшого допомагають окремо проживаючим старим батькам. Така допомога трохи скорочує розрив у доходах  працюючих і непрацездатних.

Але нерівність доходів окремих  сімей в умовах ринкової економіки  є не тільки наслідком непрацездатності. Серед причин нерівності популярний у США підручник економіки  називає відмінності в здібностях (фізичних і інтелектуальних), у рівні  освіти і професійної підготовки, а отже, і в можливостях заробляти; неоднакові професійні переваги ("смаки") людей і готовність йти на ризик; володіння власністю, панування  на ринку, штучне "підвищення цін" істотно впливають на посилення  нерівності доходів; невдачі, нещастя (хвороба, нещасний випадок, розорення, безробіття тощо), дискримінація за статтю, віком, національністю, кольором шкіри.

Серед учених-економістів  давно виникла дискусія. Одні виступають за рівність доходів, указуючи, що в  такому випадку споживач витягає  максимальну користь з доходу. Інші вважають, що рівність доходів  підриває стимули до трудової діяльності, до розширення виробництва, до ризику й у підсумку негативно позначається на стані економіки, скорочує загальний  обсяг доходу, що розподіляється.

Будь-які доходи, навіть досить високі, вимагають постійної уваги, активної діяльності з їх збереження, збільшення, раціонального використання. Вони в результаті впливають на споживання. Витрати населення на товари і  послуги називаються споживанням. Немає двох сімей і навіть двох людей, які витрачали б наявні в них засоби абсолютно однаково. Однак економічна наука виділяє  деякі типові риси споживчої поведінки. Які ж ці риси?

Установлено, що бідні сім'ї, чий дохід обмежений за розмірами, недостатньо надійний, велику частину  його витрачають на найбільш необхідне  для життя - їжу, одяг, житло. В міру зростання доходів ростуть витрати  на придбання цих предметів споживання, причому усе більше уваги звертається  на їхню якість. Отже, якщо суспільство  зацікавлене в збільшенні споживання необхідних для виживання товарів  і життєво важливих послуг, то воно не може бути байдужим і до розмірів доходів громадян. А якщо воно орієнтовано  на удосконалення споживання, то воно зобов'язане піклуватися про зростання  доходів своїх членів, створюючи  для цього сприятливі умови.

Наука встановила, що і при  зростанні доходів існують межі коштів, що витрачаються на харчування. Частка цих витрат зростає лише до певних меж, далі вона стабілізується на певному рівні, що, у свою чергу, обумовлюється раціональними нормами  споживання. Упевненість людини у  своїх доходах і стабільності пропозиції на ринку товарів і  послуг виключає необхідність купляти "про запас" те, що можна мати гарантовано і при високій  якості.

Учені помітили ще одну особливість  у структурі витрат. Вона полягає  в тому, що витрати на одяг, розваги, автомобіль і взагалі дорогі предмети, особливо тривалого користування, підвищуються звичайно в більшій пропорції, ніж  дохід. Іншими словами, після задоволення  фізіологічних потреб і потреб у  безпеці, захищеності для людини важливе задоволення потреби  в повазі, у визнанні її статусу, у самоствердженні. Людині важливо  не просто вижити, але і бути "не гіршою за інших", що виражається  не тільки в матеріальному благополуччі, але й у моральному ствердженні  властивих їй життєвих поглядів.

Вплив на поведінку споживача  спричиняє і так званий "ефект  багатства". Сутність його полягає  в тому, що з двох людей з однаковим  заробітком більше витрачає на задоволення  своїх потреб та, яка має, крім заробітної плати, додаткове джерело доходу. Множинність джерел робить поведінку  споживача більш упевненою, стабільною, заздалегідь запланованою.

Таким чином, споживач, будучи ключовою фігурою ринкової економіки, може вибирати модель своєї поведінки  залежно від цілого ряду умов (розмір і стабільність доходу, склад сім'ї, структура споживання, відмінність  у рівні освіти і культури тощо).

Не кожен може виявити  свої господарські якості на виробництві, але в домашнім господарстві, особливо в умовах обмеженості ресурсів, недостачі  грошей і предметів споживання, необхідна  зміна поведінки споживача. Розумна  економія електроенергії, газу, води повинна  супроводжуватися подоланням марнотратного, негосподарського ставлення до речей  і продуктів. Дбайливе ведення сімейного  господарства припускає турботу  про своєчасний ремонт одягу і  взуття, їхню спеціальну обробку для  захисту від непогоди, раціональне  використання старих речей, заготівлю  і правильне збереження дарунків природи (грибів, овочів, фруктів, лікарських зборів), а також вчить розумно  використовувати в кулінарії  хліб, що зачерствів, скисле молоко, мистецьки  розпоряджатися невеликою кількістю  продуктів. У різноманітних видах економічної діяльності людина виявляє досягнутий

нею рівень економічної культури. А сама ця культура служить одним  із критеріїв цивілізованості.

Висновки

З усього вищезазначеного  можна зробити висновок, що нові технології породжують економіку, яка  радикально змінює усі без винятку  аспекти життя, в першу чергу  змінює поведінку людини. Темпи цих  змін настільки високі, що значна їх частина просто не встигає бути осмисленою і сформульованою у вигляді наукових теорій. Відомий футуролог Е. Тоффлер  в своїй знаменитій роботі теж  висловлював думку про те, що масштаби технологічного просування людства  вперед, його значення для майбутнього  самої еволюції потребують управління.

У цьому зв'язку доречно  зауважити про необхідність, досліджуючи  економічну поведінку людини, враховувати  особливості розвитку ринкової економіки. Адже серед факторів (негативних і  позитивних), що обумовлюють формування властивостей цього процесу, панує  економічний, і тому є суттєвим.

Ринкова економіка, яка створена розумом і руками людини, має суттєві  недоліки і парадокси. Серед них  особливо виділяється те, що ринок  не рахується з самою людиною, своїм творцем, оточуючим її середовищем. Так, ринок не сприяє збереженню не відтворюваних ресурсів, негативно  позначається на захисті оточуючого середовища, не забезпечує розвитку товарів  і послуг колективного використання, не створює умов для розвитку фундаментальної  науки, системи освіти, охорони здоров'я, соціального захисту і т.п., не гарантує права на працю, відпочинок, прибуток, не гарантує повної зайнятості, пристойної праці, стабільного рівня  цін, не містить механізмів, що перешкоджають  виникненню соціальної несправедливості. Якщо все підсумувати, то можна з  великою вірогідністю стверджувати, що ринок "ігнорує" соціальний фактор і вся тисячорічна його історія  це підтверджує.

На мою думку, такі тенденції  лише підтверджують гостру необхідність отримання більш глибоких знань  щодо вдосконалення теорії ринкової економіки.

Список використаних джерел

1. Сучасні економічні системи: Навч. Посіб / В.Я. Брич, В.Б. Майовецька. —   Чернівці, 2008.
2. Черленяк І. Суспільні та економічні чинники становлення ефективної системи державного управління // Вісник Національної Академії державного управління при Президентові України. -2004. -№ 3. - С. 146-156
3. Макаров М.М. Бердяєв: проблема людини, її призначення, виправданняйого творчістю: [Електронний ресурс]. http://bolshe.ru/biographia/b2.htm
4. Коровський А.В. Эволюция человеческого фактора экономики и проблемы его формирования: монография / А.В. Коровський. - М.: Финансы, 2004. - С. 39
5. Благодетелева С.Л. Комплексная модель человека в процессе использования

цивилизационного подхода  в экономике / С.Л. Благодетелева. - Сборник научных трудов Черкасского государственного технологического университета. Серия: Экономические науки. - Вып. 24. - Черкассы: ЧГТУ, 2009. - С. 46-50