Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Февраля 2014 в 15:45, реферат
Пітера Фердинанда Друкера з упевненістю можна зарахувати до класиків світової управлінської думки. Його роботи широковідомі у світі. Вони досі видаються й перевидаються великими накладами і служать основними джерелами вивчення сучасної теорії бізнесу в багатьох університетах і бізнес-школах. Головним внеском вченого є систематизація знань з проблем управління і виділення менеджменту в окрему науку.
Вступ
Пітера Фердинанда Друкера з упевненістю можна зарахувати до класиків світової управлінської думки. Його роботи широковідомі у світі. Вони досі видаються й перевидаються великими накладами і служать основними джерелами вивчення сучасної теорії бізнесу в багатьох університетах і бізнес-школах. Головним внеском вченого є систематизація знань з проблем управління і виділення менеджменту в окрему науку.
Сучасне суспільство сьогодні з
індустріального перетворюється на
«суспільство управляючих», оскільки
ця сама категорія працівників виходить
на першорядні позиції. Ось так, наприклад,
категорія «керуючі системи й
фахівці» перевищує третину всіх
зайнятих. Управління є головним чинником
цієї трансформації. Саме феноменом
менеджменту можна пояснити, чому
на підприємствах дедалі більше використовують
працю високоосвічених і
Майже 150 років тому поняття «менеджмент», та сама наука управління були невідомі. З того часу, відповідно до Друкера, управління радикально змінило всю систему соціально-економічних взаємин у високорозвинених країнах світу. У працях Друкер простежує весь шлях цієї трансформації, показуючи, як управління створило в світову економіку, встановило новий економічний порядок. Він аналізує ті проблеми, із якими стикаються і зустрінуться у майбутньому управляючі
Народився Пітер Друкер у 1909 у Вені, Австрія. Навчався в університетах Австрії та Великобританії, отримав науковий ступінь у сфері публічного та міжнародного права. Працював газетним репортером у Франкфурті, Німеччина і економістом в одному із банків Лондона.
У 1937-му році Друкер переїхав до США і почав викладати політику та філософію у Беннінгтонському коледжі. Більше двадцяти років (1950-1971) він був професором менеджменту у Вищій школі бізнесу Нью-йоркського університету. З 1971-го року Друкер — професор соціальних наук та менеджменту в університеті Клермонт, а у 1984-му році його іменем була названа Вища школа менеджменту цього університету.
З 1940-их Пітер Друкер пише книги з менеджменту, багато з яких створили справжню революцію в управлінні бізнесом. Його перу належить тридцять одна книга: тринадцять із них присвячені проблемам суспільства, економіки та політики, п’ятнадцять — менеджменту, дві — художні, одна — автобіографічна.
Друкер мав власну колонку у Wall Street Journal, а також його статті часто публікувались у Harvard Business Review та інших виданнях.
21 липня 2002-го року президент США Джордж Буш молодший вручив Пітеру Друкеру Президентську Медаль Свободи. Друкер також має почесний докторський ступінь у багатьох університетах світу. Окрім того — він обіймає посаду почесного голови заснованого ним Leader to Leader Institute.
В центрі уваги теорії Друкера — підприємницька діяльність, інновації, роль менеджерів в організації, організаційні цілі і логіка формування організаційних структур. Він є одним із творців теорії управління за цілями, розробником методу навчання за кейсами (case study), ініціатором порівняльного дослідження культур.
Відповідно до його концепції, суспільство — це глобальна організація, причому нинішня стадія його розвитку обумовлена домінуванням ринкових стосунків і визначається як “глобальний торгівельний центр”.
Саме Друкерові належить ряд відомих і широко використовуваних принципів і положень у менеджменті. Наприклад: визначення менеджменту “як проблемної ініціативи”, а менеджера “як динамічного елемента будь-якого суспільства”. З його ім’ям зв’язані тези: “децентралізація управління — це спосіб упорядкування великої організації”, “оптимізація приватних функцій організації не веде до оптимізації цілого”.
В рамках теорії управління за цілями, діяльність по формуванню і встановленню системи цілей і роботи з ними розглядається як головна задача менеджера, а система цілей — як фактор, що впливає на структуру організації і забезпечує її ефективне функціонування і довгостроковий розвиток.
Друкер розглядає управління за цілями як необхідний елемент діяльності менеджерів у діловій організації і вважає, що їх основними функціями є формування цілей і співвіднесення із загальними цілями.
Ґрунтуючись на уявленні про ділову організацію як про систему, що має безліч потреб, Друкер думає, що менеджери повинні обов’язково враховувати і відбивати у сформованій на різних рівнях організації системі цілей.
Пітер Друкер пов’язує виникнення системи цілей з різноманіттям задач, які розв’язуються менеджерами в різних секторах, а також з розмаїтістю потреб різних соціальних груп як усередині, так і поза організацією, зацікавлених у її діяльності. Він формує дві тези:
Виходячи з цього, П. Ф. Друкер формує зразковий перелік цілей організації, зв’язаних:
У рамках даної концепції робота з цілями необхідна для підвищення ефективності діяльності і розробки довгострокових стратегій розвитку організації. Зміст цієї роботи може бути зведений до вибору переліку цілей, розміщенню пріоритетів у системі цілей, “врівноважуванню” та “жонглюванню” цілями. Нарешті, саме зі співвіднесеннями реальних результатів із планованими (на основі створеної системи цілей), а також зі співвіднесенням цілей між собою зв’язується оцінка ефективності діяльності організації.
Розглядаючи цілі як планований результат діяльності організації, Пітер Друкер намагається визначити задачі, рішенню яких сприяє робота з цілями:
Жодна організація не може зберігати застиглу форму. Навколишній світ постійно змінюється, і якщо компанія не прагне крокувати з ним в ногу, то незабаром вона залишиться поза ним. Так що дуже важливо, щоб керівник завжди знаходився перед технологією, яка змінюється. Якщо метою керівника є максимальна віддача, це допомагає підняти рівень усіх, хто з ним працює і загальною метою у всій організації стає удосконалювання. Люди завжди здатні перешикуватися під високі вимоги і стандарти.
Про зарплатню та відчуття власної значимості
Найчастіше службовці вимагають підвищити зарплату лише тому, що працюють в атмосфері нудьги, розчарування і невдач. Вони сприймають зарплату як компенсацію за монотонну працю, що викликає розчарування, а не як нагороду за важку працю і велику відповідальність. Тому існує нагальна потреба робити кожну роботу як можна більш цікавою, і також уселяти кожному працівнику, незалежно від того, наскільки низьке положення він займає, почуття відповідальності і власної значимості.
Про авторитет і повагу
Не надто часто беруть до уваги той факт, що авторитет, яким володіє начальник, реально визначається тим, наскільки його поважають підлеглі. Важливо, щоб людина мала тільки одного начальника, якому б вона звітувала і до якого б відчувала щиросердечну повагу. Важко почувати повагу і готовність коритися, якщо багато керівників. У таких умовах не може існувати ефективна дисципліна, і керівник не може мати авторитет.
Про кваліфікацію персоналу
Коли компанія, стурбована низьким рівнем прибутку, починає конкретні кроки з метою урізати витрати, вона, як правило, скорочує штат співробітників. В результаті цього необдуманого кроку може відбутися швидке збільшення прибутків. Але, позбувшись від кваліфікованого персоналу, на навчання якого вимагаються роки, і одержавши короткочасний прибуток, така організація надалі може понести великі втрати.
Цю обставина нерідко випускають з уваги, оскільки вартість людських ресурсів не фігурує в традиційному фінансовому балансі, як, наприклад, вартість матеріального майна. Сучасні керівники завжди повинні пам’ятати, що довгострокові інвестиції коштів не лише сприяють підвищенню результативності організації, але й збільшують її реальний фінансовий актив.
Про необхідність контролю
Контроль завжди необхідний!
Незалежно від того, чи делегує керівник
свої повноваження підлеглим чи ні, він
не може просто розслабитися і про все
забути. Відповідальність менеджера перед
власним начальством не зменшиться ні
на йоту, якщо він передасть частину своїх
повноважень підлеглим. Коли менеджер
передає відповідальність і повноваження
своєму помічнику, він повинен бути впевненим
у тому, що той працює відмінно.
Керівники часто не зважуються передати
свої повноваження, оскільки побоюються,
що люди нароблять помилок, які буде важко
виправити. Це свідчить про відсутність
належного контролю і поганої організації
праці.
Про стилі управління
Стиль менеджменту необхідно розробляти окремо для кожної галузі індустрії. Наприклад, метод спільної участі в управлінні буде добре працювати на виробництвах, що знаходяться на передньому краї сучасних технологій.
Якщо узяти фірму, що робить полімери, харчову компанію і компанію, що займається пакуванням, то з’ясується, що в полімерній фірмі має місце широкий розподіл відповідальності при прийнятті важливих рішень, харчова компанія — за помірну передачу повноважень, а пакувальна компанія працює з досить сильно централізованою системою контролю. Не тільки кожна компанія повинна мати свій власний, придатний тільки їй, стиль управління, але також і кожний керівник, що працює в цій організації.
Отже, головним внеском Пітера Друкера до сучасного теорію менеджменту і те, що вдалося зібрати і систематизувати знання багатьох науковців щодо проблем управління, виділивши його у окрему науку.