Экономика Чешской Республики

У жовтні 2007 року компанія Kamenolomy ČR завершила концентрацію 94% акцій виробника будівельного щебеню - ВАТ «Жежеловскій кар'єр» (Україна). Раніше компанія не мала жодного активу за межами Чехії.

 

Енергетика

Чеська Республіка не має запасів вуглеводневої сировини, здатних задовольнити попит на внутрішньому ринку.

Основою енергетичної галузі є вугільні і ядерні електростанції (Темелін і Дуковани). У зазначених АЕС працює 6 атомних реакторів, які сумарно виробляють 31% від усієї виробленої електроенергії в країні. 5% від загального обсягу виробництва електроенергії припадає на альтернативні джерела енергії. 60% з них - водні електростанції. Будівництво електростанцій, що працюють на принципі альтернативних джерел енергії, фінансується з фондів ЄС та на основі плану ЄС альтернативна енергетика повинна зайняти 13% ринку у 2020 році.

Чеська Республіка знижує свою залежність від низькосортного бурого вугілля з високим рівнем забруднення навколишнього середовища як джерела енергії. Атомна енергетика в даний час забезпечує близько 30% від загальних потреб в електроенергії, а її частка, за прогнозами, збільшиться до 40%.

Природний газ закуповується  у російського Газпрому (приблизно  три чверті від внутрішнього споживання) та у норвезьких компаній (більшість з тієї однієї чверті, що залишилася). Російський газ імпортується через територію України (трубопровід "Дружба"), норвезький газ транспортується через Німеччину. Споживання газу (9,308 млрд. куб. м) майже в два рази вище, ніж споживання електроенергії. Південна Моравія має невелику кількість нафтових і газових родовищ.

З 2010 р. всі чеські АЕС почали працювати на російському  ядерному паливі. Російська нафта покриває близько 70% потреб Чехії в цьому енергоносії, російський газ - майже 80% потреб.

Чехія є однією з небагатьох держав Європи, які є чистими експортерами електроенергії нарівні з Францією і Німеччиною.

 

Сільське  господарство

Сільськогосподарське  виробництво майже задовольнює  внутрішній попит, але після приєднання країни до ЄС має бути злегка приглушеним у деяких секторах. Вирощуються головним чином зерно (пшениця, ячмінь, кукурудза), рапс, картопля, хміль, овочі, льон і цукрові буряки (їхнє виробництво у зв'язку з закриттям цукрової компанії Eastern Sugar значно знизилася). Свою важливість мають й садівництво та виноградарство. Основні галузі тваринництва - свинарство, птахівництво, велика рогата худоба, а також бджільництво і розведення прісноводної риби (особливо коропа).

Сприятливий клімат сприяє тому, що в країні вирощується  багато видів злаків, овочів і фруктів. Дуже розвинене також і тваринництво. Що стосується злаків, то найбільше сільське господарство Чехії виробляє пшениці, з якої випікаються прекрасні хлібні вироби. Серед овочів переважає вирощування картоплі, яка є основним інгредієнтом для більшості страв чеської кухні. Основні види фруктів, що вирощуються в Чехії, - це яблука, груші, сливи та черешні.

Знамениті моравські  виноградники постачають сировину для  приготування чудового вина, яке славиться  далеко за межами країни.

Все потрібне для  виготовлення знаменитого чеського пива також постачає сільське господарство Чехії. Вирощування хмелю веде свої традиції з глибокої давнини і невіддільне від історії чеського пивоваріння.

За даними Чеського статистичного бюро, урожай ріпаку в країні у 2011 році складе 1 076 млн. тонн проти 1 080 млн. тонн, що прогнозуються в серпні цього року. У 2010 році урожай ріпаку склав 1 042 млн. тонн.

Чеське тваринництво передюачає розведення свиней, великої рогатої худоби та домашньої птиці. Найбільше вирощується свиней. На другому місці - корови, які забезпечують населення Чехії не тільки м'ясом, а й молоком. Найпопулярніші продукти молока: пастеризоване молоко, масло і оброблені сири. З домашньої птиці традиційно чеські фермери вирощують курку, гусей, індиків і качок.

Сільське господарство Чехії добре розвинене завдяки  дуже високому рівню механізації  та автоматизації. Але проблема небажання молоді жити в сільській місцевості торкнулася і цю країну. Якщо уряд Чехії не зможе вчасно вжити необхідних заходів, то цілком можливий розвиток подій, при яких країні доведеться закуповувати продовольство за кордоном.

 

Ресурси

Основними видами сировини, що видобувається в Чехії є кам'яне та буре вугілля, іменоване надалі як каолін, будівельні матеріали та уран. У невеликих масштабах видобуваються нафта і природний газ та інші сировинні матеріали.

 

Туризм

Туризм - одна з основних галузей економіки в Чехії. Чехія, як країна, багата історичними та природними пам'ятками і відома своєю кухнею і природними курортами, приваблює туристів з багатьох країн світу. Найбільш привабливою для туристів Прага, також часто відвідуються замок Карлштейн, Кутна-Гора, Ческі-Крумлов і Ледніце.

Чеська економіка  отримує значні доходи від туризму. У 2010 році Чехію відвідали 6,3 мільйона туристів, на п'ять відсотків більше, ніж за рік до того, а дохід від туризму склав 127,4 млрд. крон. Найбільша кількість туристів прибуває з Німеччини (405 500 за III квартал 2010 і 265 тисяч за I квартал 2011 року) та Росії (126 тисяч за III квартал 2010 і 113 тисяч за I квартал 2011 - зростання на 42% в порівнянні з I кварталом 2010 року).

Найбільш відвідуване туристами місто в Чеській Республіці - столиця Прага на річці Влтава із Празьким Градом і Старим містом. Крім Праги, є багато інших міст Чехії, привабливих для туристів - зокрема, історичні об'єкти, такі як Кутна-Гора, Ческі-Крумлов, Карлштейн або комплекс Ледніце-Валтіце, а також бальнеологічні курорти: Карлові Вари, Маріанські Лазне та Франтішкові Лазне. Чеські бальнеологічні курорти відвідали за перший квартал 2011 року понад 150 тис. осіб.

Основні зони відпочинку за межами міст: Чеська Швейцарія, Чеський карст, Чеський рай, Крконоше, Національний парк Шумава.

 

Зовнішня торгівля

В цілому положення  економіки Чехії в значній  мірі визначається станом і розвитком  її зовнішньоекономічних відносин. Традиційно чеська економіка орієнтована на зовнішні ринки, де реалізується велика частина виробленого в країні ВВП. Чехія належить до країн з ринковою економікою, тісно пов'язаною з економіками основних країн ЄС. У результаті проведених за останні 15 років структурних реформ та значного припливу іноземних інвестицій, чеська промисловість значно модернізувалася, а економіка в цілому стала менш матеріало- і енергоємною.

Найважливіший внесок у розвиток чеської економіки  вносить зовнішня торгівля товарами та послугами. Частка Чехії у світовій зовнішній торгівлі становить: по експорту - 0,5%, по імпорту - 0,6%. Основними торговими партнерами Чехії є країни ЄС, на які припадає за підсумками 2010 р. понад 74% зовнішньоторговельного обороту країни. Головним торговим партнером Чехії є Німеччина, частка якої в товарообігу досягає 28%. Інші основні партнери: Польща, Франція, Словаччина, Італія, Китай і Росія.

Розвитку економічного співробітництва Чехії із сусідніми країнами сприяє той факт, що по своїй галузевій структурі економіка Чехії і кожної з цих країн у певній мірі доповнюють один одного, важливо і їхнє географічне сусідство, наявність магістральних залізних і автомобільних доріг, що зв'язують їх між собою. Вигідність економічного співробітництва з цими країнами визначається ще й тим, що поблизу їх кордонів зосереджена переважна частина підприємств ключових галузей важкої індустрії, тому відстані між постачальниками і споживачами невеликі і виміряються іноді всього декількома десятками кілометрів, що значно знижує транспортні витрати. Таким чином, особливості галузевої і територіальної структури народного господарства в сполученні з тісним сусідством створюють великі можливості для кооперування у всіляких областях господарського життя.

Чехія має позитивне  сальдо зовнішньоторговельного балансу (негативне- тільки з Китаєм та Росією), незважаючи на швидке зростання цін на імпортовані енергоносії (нафта і газ). За розміром зовнішньої торгівлі на душу населення країна є одним з лідерів, випереджаючи такі країни як Японія, Великобританія, Франція чи Італія.

Позитивний торговельний баланс Чеської Республіки у 2010 році склав приблизно 124,5 млрд. крон, що на 25 менше в порівнянні з попереднім роком.

Експорт Чехії сильно впливає на стійкість чеської  крони. Чим більше прибутку надходить від вивозу товарів за кордон, тим більше посилюється валюта Чехії.

Основу чеського експорту складають автомобілі, транспортне обладнання, пально-мастильні матеріали, хімікати, пиво, скло, кришталь і порцеляна. Чеська Республіка є чистим експортером електроенергії, що досить нехарактерно для європейської держави. Звертає на себе увагу той факт, що структура експорту є дзеркальним відображенням структури промисловості країни.

Основними партнерами Чехії по експорту є Німеччина (доля – 31,7%), Словаччина (8,7%), Польща (6,2%), Франція (5,5%), Великобританія (4,9%), Австрія (4,7%), Італія (4,5%).

У 2010 р. експорт дорівнював 116,7 млрд. дол. США. Порівняно з 2009 р. (99,13 млрд. дол. США) експорт зріс на 17,7%.

В імпорті високу вагу мають автомобілі, транспортне обладнання, пально-мастильні матеріали, хімікати.

Найбільше імпортують у країну свої товари наступні країни: Німеччина (доля - 25,6%), Китай (11,9%), Польща (6,5%), Росія (5,4%), Словаччина (5,2%).

У 2010 р. імпорт дорівнював 113,9 млрд. дол. США. Порівняно з 2009 р. (94,55 млрд. дол. США) імпорт зріс на 20,3%.

 

Чехія є членом Євросоюзу  і питання регулювання споживчого ринку здійснюються за основними критеріями, прийнятими в ЄС. На внутрішньому ринку Чехії досить широко представлені товари і послуги, багато з яких відповідають світовому рівню. Внаслідок рецесії, яка характеризувала економічну ситуацію Чеської Республіки у 2009 році, відбулося зниження внутрішнього товарообігу і купівельної активності жителів країни.

Тим не менш, варто відзначити ряд позитивних факторів, які вплинули на внутрішнє споживання: зростання середньої заробітної плати, зміцнення курсу національної валюти, зниження цін на продовольчі товари та безалкогольну продукцію, одяг, взуття, побутову техніку і електроніку, збільшення обсягів поставок дешевих товарів з азіатських країн (Китай, В'єтнам, Індія та ін.), а також з європейських держав (Німеччина, Австрія, Словаччина, Іспанія та ін.).

 

V. СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНЕ СТАНОВИЩЕ

 

Основу населення  Чехії (95%) складають етнічні чехи і ті, що говорять на чеській мові, що належить до групи західно-слов'янських мов. Іноземці складають близько 4% населення країни. Серед іммігрантів найчисленнішу діаспору в Чехії складають українці, яких станом на 31 серпня 2011 проживало в країні 110 733 (відтік у порівнянні з серпнем року 2010 - 15 788). На другому місці знаходяться словаки (79 924 - приплив за рік 8248) багато з яких після поділу в 1993 році залишилися в Чехії і складають приблизно 2% населення. На третьому - громадяни В'єтнаму (56 716 - відтік за рік 3889). Слідом за ними йдуть громадяни Росії (29 336 - відтік за рік 1958) та Польщі (18 942). Інші етнічні групи включають німців (13 577), циган та угорців.

Чехія належить до числа густонаселених держав. Середня щільність населення становить 133 чол. на 1 кв. км. Розміщення населення на території республіки відносно рівномірне. Найбільш густонаселеними є області великих міських агломерацій - Прага, Брно, Острава, Пльзень. Мінімальну щільність населення мають райони Ческі-Крумлов і Прахатіце. Станом на 1991 рік у Чеській Республіці налічувалося 5479 населених пунктів. Чехія належить до високоурбанізованих країн: у містах та міських селищах проживає 74% населення, при цьому більше 50% - у містах з населенням понад 20 тис. жителів, частка сільського населення продовжує знижуватися. Єдиним мегаполісом у Чехії є Прага, в якій постійно проживає 1 272 690 жителів. Станом на 2011 рік у Чехії є 6 міст з населенням більше 100 000 жителів (Прага, Брно, Острава, Пльзень, Ліберец, Оломоуц).

Загальна чисельність  населення Чехії, досягнувши післявоєнного  максимуму в 1991 р. - 10 302 тис. чол. - надалі повільно знижувалася до 2003 року, коли вона склала трохи більше 10 200 тис. чол., проте з тих пір спостерігається невеликий приріст до 10 530 тис. чол. (2010 р.) - головним чином, внаслідок збільшення потоку мігрантів (насамперед, з України, зі Словаччини, В'єтнаму, Росії, Польщі та країн колишньої Югославії). Природне зростання населення було негативним у період 1994-2005 рр., у 2006 р. спостерігається деяке позитивне зростання внаслідок підвищення народжуваності і зниження смертності.

Велика частина  населення - 70,2% - знаходиться в продуктивному віці (від 15 до років 65), при цьому громадян Чехії молодше років 15 – 13,5%, а старше 65 років – 16,3%. У продуктивному віці чисельність чоловіків трохи перевищує чисельність жінок, проте в постпродуктівном помітно превалюють жінки. Середній вік населення Чехії – 40,8 років (жінки - 42,5 років, чоловіки - 39,2 років). Середня тривалість життя становить 73,9 роки у чоловіків і 80,7 років у жінок.

Економічно активне  населення становить 51,5% від загальної  чисельності. Специфічною особливістю Чехії серед інших країн є високий рівень зайнятості жінок, які становлять близько 48% від усього економічно активного населення. Найбільше жінок працює в галузях сфери обслуговування - охороні здоров'я, освіті, торгівлі та громадському харчуванні. Більшість жінок працює в силу економічної необхідності з метою підтримки рівня життя сім'ї. Рівень безробіття складає 9%.

Значна частина  чехів проживає за межами Чеської Республіки - в Австрії, Німеччині, США, Канаді, Австралії та інших країнах. Це є результатом економічної міграції в пошуках заробітку, яка прийняла помітні масштаби в кінці XIX-XX початку століття, і політичної еміграції після політичного перевороту 1948 і подій 1968.