Эффективное управление кредиторской должностью

 

Виходить, що кожен акт придбання товарів з відстрочкою платежу можна розбити на 2 частині. Перша частина - це придбання товарів у кредит з оплатою покупки після реалізації цих товарів. Це досить вигідно, оскільки не торкається власних засобів фірми. Друга ж частина - це придбання нереалізованої (за час відстрочки платежу) частини товарів за рахунок власних коштів фірми. А це вже дуже не вигідно, оскільки звичайно ціни на товари, надані в кредит, вище цін на товари, оплачувані відразу.

 

Можна зробити висновок, що якщо у фірми відсутні оборотні кошти, то здобувати товари в кредит вона може тільки в кількості, яку можна реалізувати за час відстрочки платежу за придбання цих товарів.

 

Тепер формалізуємо вищесказане. Спочатку порівняємо два варіанти. Перший варіант - партія товару оплачується відразу. Другий варіант - партія товару береться в кредит, але по більш високій ціні. У першому випадку прибуток більше, ніж у другому, але зате і вкладений капітал також більше. Тому рентабельність може бути вище як у першому випадку, так і в другому.

 

Для першого варіанта можна записати   

 

r = I / (C + E)    (3.2), де

 

I - прибуток фірми за період  Т (за який буде реалізована  дана партія товару) за умови  оплати партії товару в момент  його придбання;

Е - вартість придбаної партії товару;

С - капітал без обліку витрат Е.

 

 

 

Для варіанта ж придбання партії товару з відстрочкою платежу 

 

       (3.3), де

 

T0 - час відстрочки платежу по  придбаній партії товару;

Т - час, за який буде реалізована дана партія товару;

k=(1-tндс)·(1-t) - коефіцієнт зменшення витрат, завдяки внесенню їх у собівартість;

k - величина націнки за відстрочку  платежу.

 

Порівняємо другий варіант із першим. Для цього віднімемо (3.2) з (3.3):

Для того щоб рентабельність у другому випадку була більше, ніж у першому, необхідно, щоб їхня різниця Dr була більше нуля.

Чи kЕ < r0 / (r0*(T / T0 - 1) + kІ) (3.4), де

r0 = r*T0 / T - рентабельність за період відстрочки платежу T0;

r = I / (C + E) - рентабельність за період часу T за умови оплати партії товару в момент його придбання.

 

Отже, для того щоб було вигідно брати товар з відстрочкою платежу, необхідно, щоб величина націнки на товар за відстрочка платежу була менше вираження в правій частині нерівності (3.4).

 

Однак цей висновок був зроблений у припущенні, що у випадку узяття товару в кредит грошові засоби, що залишилися, (у порівнянні з оплатою товару в момент його придбання) вилучаються з обороту. Якщо ж їх використовувати з прибутком, то вираження (3.3) перетвориться в

 

      (3.5), де                                                               

 

r - рентабельність вкладень (1 - (1 - T0/T)*(1 + k))*E за час Т. По суті, це рентабельність роботи фірми.

 

Порівнюючи (3.5) і (3.2), приходимо знов-таки до вираження (3.4). І це природно, оскільки додаткові вкладення з тією же рентабельністю і не повинні ніяк уплинути на величину рентабельності. Однак цей висновок зроблений у припущенні монотонності функції r=f(S). Насправді функція r=f(S) є кусочно-безупинної, оскільки існують як умовно-постійні (не залежні від S усередині деякого діапазону S), так і перемінні (пропорційні S) витрати фірми. Тому і застосовувати дані висновки можна, з огляду на особливості функції r=f(S).

 

Тепер у цифрах. Візьмемо приклад з початку цього параграфа: Т0=10 днів, Т=50 днів. Нехай r0=0.05 (рентабельність роботи фірми за 10 днів), tндс=t=0 (вартість придбаної партії товару не можна віднести на собівартість)

 

Права частина вираження (3.4) при цьому дорівнює 0.0417, тобто величина націнки повинна бути менше 4.17%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛИТЕРАТУРА:

1. «Анализ финансового состояния предприятия» А. И. Ковалёв, В. П. Привалов
2. «Бух. отчётность и её анализ» Интел Тех
3. «Финансовый анализ» О. В. Ефимов