Грошовий обіг

 

 

5. Роль Національного банку України у регулюванні  
грошового обігу.  
  Грошова система створюється державою в особі уповноважених органів і має нормативно-правовий характер. Ключову роль в організації та функціонуванні грошової системи держави відіграють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України.  
  Згідно з чинним законодавством Національний банк України забезпечує виготовлення грошових знаків (банкнот і монет) і регулює їхнє функціонування на всіх етапах руху - від випуску в обіг до знищення вилучених з обігу зношених, пошкоджених та фальшивих банкнот і монет.     Національний банк України розробляє дизайн" грошових знаків, установлює номінали, визначає систему захисту, платіжні ознаки. Для друкування паперових грошей (банкнот) у м. Києві весною 1994 р. була введена в дію Банкнотна фабрика на базі найсучаснішого імпортного устаткування. Вона стала 68-м у світі підприємством із виготовлення паперових грошей. Восени того самого року на базі Банкнотної фабрики та інших допоміжних виробництв створено Банкнотно-монетний двір Національного банку України. У 1997 р. було завершено будівництво Малинської фабрики банкнотного паперу. Технологічне обладнання фабрики дає змогу виготовляти банкнотний і захищений папір із кругло-сітковим локальним багато-тоновим водяним знаком, двома захисними волокнами, планшетами та іншими елементами захисту. З уведенням у дію фабрики банкнотного паперу Україна має замкнутий цикл із виробництва грошей.  
  Національним банком України створене монетне виробництво, на якому із застосуванням найсучасніших технологій та устаткування карбуються (починаючи з 1997 р.) монети масового обігу, пам'ятні та ювілейні. Перша ювілейна монета України з'явилася в обігу в 1995 р. (карбувалася за кордоном). Виготовлена з мельхіору, вона була присвячена 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Першою ювілейною монетою з гривневим номіналом стала мельхіорова монета номінальною вартістю 2 грн., присвячена 200-річчю одного з кращих дендрологічних парків України — «Софіївки». Монета введена в обіг у 1996 р. 1997 р. ознаменувався введенням в обіг перших українських золотих монет — «Т. Г. Шевченко» і «Києво-Печерська лавра».  
  Національний банк як емісійний центр країни має повноваження щодо організації і регулювання готівкового грошового обігу на території України. Він установлює правила випуску в обіг, зберігання, перевезення, інкасації та вилучення готівки з обігу, визначає порядок ведення касових операцій для банків, підприємств і організацій.[11] На думку І.Б. Заверухи, особлива роль в здійсненні грошової політики держави покладається на Національний банк України, який відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» здійснює такі повноваження щодо організації готівкового грошового обігу: виготовлення та зберігання банкнот і монет; створення резервних фондів банкнот і монет; встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків; встановлення  порядку  заміни  пошкоджених банкнот і монет; встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки; визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ; визначення порядку  ведення   касових  операцій для банків, інших фінансово-кредитних  установ,   підприємств і організацій.  
За Національним банком закріплено монопольне право здійснювати емісію національної валюти та організовувати її обіг. Йому належить не тільки виняткове право введення в обіг (емісію) гривні і розмінної монети, організація їх обігу, але й вилучення з обігу.  
  Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняється. Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.  
  Банкноти і монети, що випущені Національним банком, є безумовними зобов'язаннями НБУ і забезпечуються всіма його активами.  
Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і  юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів,  а також для  зарахування  на  рахунки,  вклади, акредитиви та для переказів.  
   Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує ніші інструменти регулювання грошової маси в обігу. Умови та порядок обміну гривні на іноземну валюту встановлюється Національним банком.      Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.  
  Відповідно до чинного законодавства (ст. 40 Закону України «Про Національний банк України») НБУ встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків за допомогою електронних документів. Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи,    дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через власні розрахункові системи.

 

 

 

 

 

 

Висновки. 

 

Розглянувши тему „правове регулювання грошового обігу” можна  зробити наступні висновки. Питання  даної теми є досить цікавими для  вивчення, але  розкриті у юридичній літературі з банківського права не досить повно, що зумовило звернення до нормативно-правових актів з питань організації грошового обігу.  
Отже, можна сказати, що головними завданнями правового регулювання грошового обігу в Україні є:  
а)       забезпечення чіткого розмежування повноважень і відповідальності у сфері грошового обігу між органами держави;  
б)      забезпечення органам держави за допомогою норм оперативно  регулювати  і  контролювати  грошовий  обіг в країні;  
в)       підтримання  необхідного темпу  зростання  грошової маси в обігу і   правильного співвідношення між готівковим і безготівковим грошовим обігом з метою ефективного функціонування економіки країни.  
Рух основної маси готівки через каси банку, з одного боку, пов'язаний з видаванням готівкових коштів суб'єктам господарювання для виплати заробітної плати, дивідендів, оплати сільськогосподарських продуктів, закуплених у населення, з розрахунками по пенсіях, стипендіях, допомогах, із забезпеченням інших господарських потреб.  
З іншого боку, до кас банку надходять грошовий виторг від реалізації продукції, продажу товарів, надання послуг, гроші за виконання робіт, сплата податків, зборів та ін. У зв'язку з тим, що через каси підприємств, установ і організацій проходить переважна маса готівкових коштів, правильна організація їх обороту має особливе народногосподарське значення, безпосередньо впливаючи на розмір грошової маси в обігу, її стабільність, швидкість обігу грошей.  
У той же час все більшу популярність набувають безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.  
Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді і дають змогу значно зменшити витрати обігу, пов'язані з готівковими розрахунками, звести до мінімуму суму грошей, що перебуває в обігу, раціонально використовувати тимчасово вільні кошти на банківських рахунках для надання кредитів суб'єктам господарювання, що потребують цього та посилити контроль за виконанням договірних зобов'язань як одержувачами грошей, так і платниками. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1.Ю. В. Ніколенко «Основи економічної теорії»Підручник Київ 
ЦНЛ 2010

2. http://pidruchniki.ws/18060203/finansi/groshoviy_obig

3. Гроші та кредит / Авт. кол.; За ред. М.І. Савлука.- К.: Либідь, 1992.

4. Демківський А.В. “гроші та грошовий обіг”: навчально – методичний посібник, - Київ: “ГРОТ”, 1999р.

 

5.Ковальчук В. “Основи економічної теорії” короткий курс, - Тернопіль, 1999р