Економічні нормативи діяльності банків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Октября 2013 в 00:14, доклад

Краткое описание

Економічні нормативи діяльності банків
– показники, встановлені Національним банком України з метою регулювання банківської діяльності на основі безвиїзного нагляду для здійснення моніторингу діяльності окремих банків і банківської системи в цілому.

Прикрепленные файлы: 1 файл

ЕКОНОМІЧНІ НОРМАТИВИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ.doc

— 38.00 Кб (Скачать документ)

ЕКОНОМІЧНІ  НОРМАТИВИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

– показники, встановлені  Національним банком України з метою  регулювання банківської діяльності на основі безвиїзного нагляду для  здійснення моніторингу діяльності окремих банків і банківської  системи в цілому. Національний банк України встановлює наступні економічні нормативи, що є обов’язковими до виконання всіма банками:

1. Нормативи капіталу: мінімального  розміру регулятивного капіталу  – Н1 (120 млн. грн.); достатності  (адекватності) регулятивного капіталу  – Н2 (не менше 10%); (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) – Н3 (не менше 9%); (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до зобов’язань (Н3-1) (не менше 10%).

2. Нормативи ліквідності: миттєва  ліквідність – Н4 (не менше 20%); поточна ліквідність – Н5 (не менше 40%); короткострокова ліквідність – Н6 (не менше 60%).

3. Нормативи кредитного ризику: максимального розміру кредитного  ризику на одного контрагента  – Н7 (не більше 25%); великих кредитних  ризиків – Н8 (не більше 8-ми кратного розміру регулятивного капіталу); максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру – Н9 (не більше 5%); максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам – Н10 (не більше 30%).

4. Нормативи інвестування: інвестування  в цінні папери окремо за  кожною установою – Н11 (не більше 15%); загальної суми інвестування  – Н12 (не більше 60%).

 

 

НОРМАТИВИ ЛІКВІДНОСТІ

– економічні нормативи, які встановлює Національний банк України  з метою контролю за станом ліквідності банків: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) визначається як співвідношення високоліквідних  активів до поточних зобов’язань  банку. Він характеризує мінімальний обсяг високоліквідних активів, необхідний для забезпечення виконання поточних зобов’язань протягом одного операційного дня. Нормативне значення коефіцієнта Н4 повинно бути не менше 20%.

Норматив поточної ліквідності (Н5) визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня до зобов’язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня. Цей норматив характеризує мінімально необхідний обсяг активів банку для забезпечення виконання поточного обсягу зобов’язань протягом одного календарного місяця. Нормативне значення коефіцієнта Н5 повинно бути не менше 40%.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) визначається як співвідношення ліквідних  активів до зобов’язань з кінцевим строком погашення до одного року. Він визначає мінімально необхідний обсяг активів для забезпечення виконання своїх зобов’язань протягом одного року. Нормативне значення коефіцієнта Н6 повинно бути не менше 60%.

 

НОРМАТИВИ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ

– економічні нормативи, встановлені Національним банком України з метою зменшення банківських ризиків, та недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку. До них належать нормативи Н7, Н8, Н9, Н10.

Норматив максимального розміру  кредитного ризику на одного контрагента (Н7) встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов’язань.

Розмір кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього контрагента (групи пов’язаних контрагентів), до регулятивного капіталу банку. Значення нормативу Н7 складає не більше 25%.

Норматив великих кредитних  ризиків (Н8) встановлюється з метою  обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або  групою пов’язаних контрагентів.

Кредитний ризик, який прийняв  банк на одного контрагента або групу  пов’язаних контрагентів, вважають великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента (групи пов’язаних контрагентів) і всіх позабалансових зобов’язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов’язаних контрагентів, становить 10% і більше регулятивного капіталу банку.

Н8 визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів, з врахуванням всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цих  контрагентів, до регулятивного капіталу банку.

Нормативне значення нормативу Н8 не повинно перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

Норматив максимального  розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) встановлюється з метою обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого або непрямого впливу на діяльність банку.

Норматив Н9 розраховують як співвідношення суми всіх зобов’язань  цього інсайдера (групи пов’язаних інсайдерів) перед банком і всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та статутного капіталу банку. Нормативне значення коефіцієнта Н9 не повинно перевищувати 5%.

Норматив максимального  сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) встановлюється з метою обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів.

Норматив Н10 розраховується як співвідношення сукупної заборгованості зобов’язань усіх інсайдерів перед  банком і 100% суми позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та статутного капіталу банку. Нормативне значення коефіцієнта Н10 не повинно перевищувати 30%.

 

НОРМАТИВИ ІНВЕСТУВАННЯ

– економічні нормативи, що встановлюються Національним банком України з метою забезпечення контролю за інвестиційною діяльністю банків, у т. ч. за прямими інвестиціями. До таких нормативів належать Н11 та Н12.

Норматив інвестування в цінні  папери окремо за кожною установою (Н11) встанов-люється з метою обмеження  ризику, пов’язаного з інвестуванням в акції, паї, частки та інвестиційні сертифікати окремої юри-дичної особи.

Норматив інвестування Н11 визначається як співвідношення розміру коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) та інвестиційних сертифікатів окремо за кожною установою, до статутного капіталу банку. Нормативне значення показника  Н11 не повинно перевищувати 15%.

Норматив загальної суми інвестування (Н12) встановлюється з метою обмеження  ризику, пов’язаного зі здійсненням  банком інвестиційної діяльності.

Норматив Н12 визначається як співвідно-шення  суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) та інвестиційних сертифікатів будь-якої юридичної особи, до статутного капіталу банку. Нормативне значення показника Н12 не повинно перевищувати 60%.


Информация о работе Економічні нормативи діяльності банків