Аналіз структури безробіття в Київський області

     Рівень  охоплення безробітних цим видом  послуг у 2010 році збільшився проти 2009 року на 3,7% та становить 12,4%.

     Безробітні  громадяни в період пошуку підходящої роботи та ті, у яких скінчився термін виплати допомоги по безробіттю активно  залучались до оплачуваних громадських  робіт.

     Упродовж 2010 року участь у громадських роботах  приймало 9795 осіб з числа незайнятих та безробітних громадян, у 2009 році – 8637 осіб. Рівень охоплення громадськими роботами збільшився із 12,8% до 18,2% та на 1,0% перевищив середній по Україні.

     Профорієнтаційними  послугами у 2010 році охоплено 50,4 тисячі незайнятих громадян, або 93,5% від загальної  чисельності.

     Особлива  увага службою зайнятості приділялась  працевлаштуванню соціально незахищених  верств населення, які не можуть на рівні з іншими конкурувати на ринку праці, в тому числі людям  з обмеженими фізичними можливостями.

     У 2010 році послугами служби зайнятості скористалися 7368 осіб, які підпадають під п’ятивідсоткову квоту, що становить 13,7% від загальної чисельності  незайнятих. Протягом звітного періоду  за сприяння служби зайнятості працевлаштовано 1904 особи даної категорії, рівень працевлаштування цієї категорії осіб становив 25,8% (у 2009 році -19,8%).

     Протягом  січня-грудня 2010 року на обліку в службі зайнятості перебувало 860 осіб з обмеженими фізичними можливостями, з них  допомогу по безробіттю отримувало 698 осіб. Із числа інвалідів за цей  період працевлаштовано 198 осіб.

В тому числі шляхом надання дотацій роботодавцям – 19 осіб та надання одноразової виплати для зайняття підприємництвом – 12 осіб. Рівень працевлаштування цих осіб становив 23,0%.

     Особи з обмеженими фізичними можливостями в період перебування на обліку залучались до активних форм сприяння зайнятості, зокрема 66 осіб проходили професійне навчання та 64 особи брали учать  у оплачуваних громадських роботах.

     На  кінець грудня 2010 року на обліку залишилось 17,1 тис. осіб, з них 16,5 тис. осіб мали статус безробітного. Серед безробітних 54,0% (8,9 тис. осіб) становили жінки; 43,2% (7,1 тис. осіб) – молодь віком до 35 років; 46,1% (7,6 тис. осіб) – особи, які  до реєстрації в службі зайнятості займали робочі місця; 36,8% (6,1 тис. осіб) - посади службовців.

     З числа безробітних допомогу по безробіттю отримувало 12,5 тис. осіб (75,7%). Середній розмір допомоги по безробіттю у грудні 2010 року збільшився проти минулого року на 9,8%, або на 80,0 грн. і склав 890,8 грн., що становить 37,6% від розміру  середньомісячної заробітної плати  за листопад 2010 року (2371,8 грн.).

   Якщо  порівняти дані по безробіттю на кінець 2010 року з динамікою безробіття у 2001-2002 році побачимо : 

     За  матеріалами щоквартальних вибіркових обстежень з питань економічної  активності населення у 2002 році чисельність  зайнятого населення зросла у  порівнянні з 2001 роком на 189,1 тис.осіб (0,9%) і становила 20,4 млн. осіб. Рівень зайнятості підвищився з 55,8% до 56,3%. Зростання цього показника відбулося як серед сільських, так і серед міських мешканців.

     Чисельність безробітних (за методологією МОП) у 2002 році становила 2,3 млн. осіб та у порівнянні з 2001 роком скоротилася на 202,9 тисячі осіб (8,1%).

     Рівень безробіття (за визначенням МОП) становив 10,2% економічно активного населення у віці 15-70 років (у 2001 році – 11,1%). Серед осіб працездатного віку цей показник знизився на 0,9 відсоткового пункту та становив 10,9% економічно активного населення відповідного віку. Зниження рівня безробіття спостерігалося у переважній більшості регіонів як серед жінок, так і серед чоловіків, а також, як серед сільських так і міських мешканців.

     У Київській області безробіття склало 12,4% від загально рівня що дорівнює  31,35 тис. осіб. Що на 22,55 тисяч менше ніж у 2010 році. Це показує що 2001-2002 роки  для України мали кращі показники по рівню зайнятості в цілому по країні так по окремим областям. В цілому показники 2010 року свідчать про скорочення рівня безробіття порівняно з попередніми роками , хоча ці показники ще досить високі, що є наслідком економічної кризи 2008 року. Також можна відмітити збільшення  рівня середніх виплат по безробіттю : 890,8 грн.у 2010 році що є більше ніж мінімальний прожитковий мінімум (у 2010 році) 888,1 грн.   

3. Шляхи подолання  проблем безробіття  в Україні 

    Суть  у тім, що діюча політика зайнятості повинна в нинішніх умовах має мати попереджуючий характер і включати цілий комплекс мір державного регулювання, що запобігають ріст безробіття і її перехід у застійну форму. Немаловажно при цьому спиратися на світовий досвід регулювання безробіття.

    Система заходів щодо регулювання безробіття в Україні включає: розвиток розгалуженої системи державної служби зайнятості, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; надання підприємцям субсидій, премій та податкових пільг для найму  додаткової робочої сили або переведення частини працівників на скорочений робочий день. Державну підтримку нетрадиційним сферам зайнятості стимулювання підприємців до навчання, перекваліфікації й подальшого працевлаштування додаткової робочої сили. Залучення приватного (як вітчизняного, так й іноземного) капіталу в райони зі стійким рівнем безробіття.

    Регулювання можливості працевлаштування за кордоном, приєднання України до міжнародного ринку праці. Стимулювання осіб, що отримують державну допомогу, до пошуку робочих місць; збільшення кількості стажистів у системі професійної освіти. Заходи щодо квотування робочих місць для представників найуразливіших груп на ринку праці, безвідсоткові кредити, що надаються безробітним, які започатковують власний бізнес.

    Механізм  соціальної допомоги безробітним становлять різні види компенсацій при втраті роботи; особливі гарантії працівникам, які втратили роботу в зв'язку зі змінами в структурі виробництва  й організації праці стипендії  на час професійної підготовки та перепідготовки, виплати допомоги по безробіттю. Система соціального захисту населення у сфері зайнятості повинна охоплювати три взаємопов'язаних рівні – макрорівень, регіонально-галузевий і первинний - з властивими для них функціями і механізмами реалізації їх.

    Розширення  зайнятості в майбутньому залежить і від іноземних інвестицій. У цілому інвестиції в реконструкцію і технологічне переоборудование підприємств будуть мати працезберігаючий  ефект. Але збільшення капітальних вкладень означає створення нових робочих місць.

    Рішення проблеми "осередкового" безробіття в районах, де в місті знаходиться 1-2 підприємства, буде здійснюватися  через стимулювання інвестицій і малого бізнесу на рівні регіонів і реалізацію регіональних програм сприяння зайнятості.

    Значно  скоротити кількість незайнятих можна за рахунок структурних  змін в оборонній промисловості. Процес конверсії має великий  потенціал для збільшення зайнятості, ходячи навіть її стабілізація сьогодні буде великим

     Не  можна шкодувати засобів на боротьбу з безробіттям. Тому що її запобігання  на початку зажадає набагато менше  витрат, чим у майбутньому.

    Боротьба з безробіттям може бути досить ефективної. Наприклад, кредитування державою додаткових робочих місць у США в 1977-78 р. зовсім не було киданням грошей на вітер.

    При тім, що заробітна плата кредитувалася  не більше чим на 2%, а абсолютна  величина кредиту не перевищувала 100 тисяч доларів, багато корпорацій змогли створити до 50 нових робочих місць.

    Фінансова стабілізація неможлива без продуманого запобігання її негативних наслідків і, як ми вже переконалися, приводить до дефіциту держбюджету, для скорочення якого вона і створювалася.

    За  останні десять років безробіття придбало вид великого макроекономічного явища, перетворивши в самостійний фактор розвитку економіки. Проте на Україні дотепер не вироблено такої політики в області зайнятості, що сприяла б успішності реформ. Сьогодні ясно, що роль безробіття як неминучого наслідку фінансової стабілізації була недооцінена.

    У світі накопичений великий теоретичний  і практичний досвід по регулюванню  ринку праці.

    Україна ж має потребу в особливому, комплексному підході. Сьогодні результативна  політика зайнятості повинна йти  ледве перед реального розвитку ринку праці і превентивно  усувати ті перешкоди, що можуть підхльоснути безробіття.

    Схоже, що ще кілька років нам доведеться миритися з високим рівнем безробіття. Сьогодні основна мета - знизити  безробіття вже якщо не в середньостроковому, то в довгостроковому періоді.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок :

    Виходячи  з вищевикладеного, мабуть, що проблема безробіття є ключовим питанням у  ринковій економіці, і, не вирішивши  його неможливо налагодити ефективну  діяльність економіки. Особливо гостро проблема безробіття коштує зараз перед Україною, що не дивно, тому що стан економіки України зараз обтяжуюче. Величезний економічний спад, враховуючи результати фінансової кризи, розваливши промисловість, не міг не торкнути ринок праці.

    Проаналізувавши структуру ринку праці в Київській  області, можемо зробити висновок, що рівень безробіття має тенденцію  до зниження в абсолютних величинах  за останні 3 роки. У свою чергу підвищується рівень працевлаштованих громадян всіх вікових категорій. Хоча ситуація має гірший стан ніж у 2001-2002 роках, коли економіка України була у до кризовому становищі і показувала економічне зростання по багатьох показниках.

    Але не можна робити однозначні висновки про реальну динаміку безробіття в Україні по аналізу даних  однієї області. Слід враховувати той  факт, що в даній роботі були використані  дані з офіціальних джерел, на яких відображається рівень офіційно зареєстрованих громадян в державних центрах  зайнятості. Одночасно не враховується рівень збільшення цін, та дефляція гривні при визначенні рівня виплат по безробіттю. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  літератури:

1.Статистичні дані Державної служби зайнятості  http://www.dcz.gov.ua.

2.Статистичні дані Державної служби статистики http://www.ukrstat.gov.ua/

3.Статті в періодичних виданнях (в електронному варіанті) http://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-rekordno-znizivsya-riven-bezrobittya.html

http://www.radiosvoboda.org/content/article/2339282.html

4. «Ринок  Праці» Волкова О.М. , Київ  2008

5. «Економіка праці та соціально трудових відносини» підручник А.М. Колот КНЕУ 2009.711с.