Визначення ціни продукції

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

 

 

Факультет     Прикладної математики та менеджменту 
Кафедра        Економічної кібернетики управління економічною безпекою

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

Тема: Визначення ціни продукції

 

Дисципліна: Економіка підприємства

 

 

 

 

 

Керівники                                                                        Горбач О.І.  

                                                                                          Степанова  О.В.                  

 

Студент   гр.ЕК-11-1                                                    Войтіна Є.Д.                       

               

                                  

 

 

2013

РЕФЕРАТ

 

 

Курсовий  проект містить: 36 стор.; 30 джер.; 2 табл.

Об'єкт  дослідження – Підприємство по виготовленню столів

Мета  дослідження - вивчення основних факторів та можливих варіантів вирішення проблем, які виникають внаслідок утворення ціни на підприємстві.

Методи  дослідження -  Аналіз беззбитковості й одержання цільового прибутку.

Ціну  беззбитковості розраховують тільки для  певного обсягу продаж, відтак її не можна використовувати для інших  обсягів. Тому ціну беззбитковості визначають для кожної з гіпотез про обсяги продаж окремо і застосовують для  встановлення діапазону мінімальних  цін. Згідно методу  підприємство намагається встановити ціну, яка  забезпечить  йому  визначений абсолютний розмір  прибутку.

ЦІНА, ЦІНОВА ПОЛІТИКА, ЦІНОУТВОРЕННЯ, ПОПИТ, ПРОПОЗИЦІЯ, ПРИБУТОК, ОПТОВА ЦІНА, РОЗДРІБНА ЦІНА, ВІДПУСКНА ЦІНА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ……………………………………………………………………………….4

1. Економічна суть ціни та цінової політики…………………………………..5
1. Елементи ціни……………………………………………………………..8
2. Функції ціни в ринковій економіці……………………………………..10
3. Види цін…………………………………………………………………..12

2 Механізм формування ринкової ціни під дією попиту та  пропозиції……..13

3 Фактори, які впливають на ціну………………………………………………17

4 Методи ціноутворення………………………………………………………...22

5 Практична реалізація………………………………………………………….25

   5.1 Економічна суть задачі……………………………………………………25

   5.2 Математична постановка задачі…………………………………………..26

   5.3Вхідна інформація…………………………………………………………28

   5.4 Вихідна інформація……………………………………………………….28

   5.5 Контрольний приклад…………………………………………………….29

Висновок…………………………………………………………………………33

Перелік посилань………………………………………………………………..34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Ціна  належить до найважливіших економічних категорій, бо справляє неабиякий вплив на всі аспекти господарської діяльності кожного окремого підприємства і усієї країни в цілому. За допомогою ціни відшкодовуються витрати підприємства, які розподіляються на заробітну плату працівників, матеріали, оренду приміщень, сплату податків та ін. Ціна є орієнтиром для покупців при виборі товару для купівлі, за допомогою цін значною мірою регулюються зв’язки між попитом і пропозицією. Ціну найлегше змінити, але знайти й обґрунтувати її оптимальний, за певних бізнес-умов, рівень – надзвичайно складне і неоднозначне завдання. Це, без перебільшення, – мистецтво, причому мистецтво управлінської діяльності.

Динамічний  характер сучасної української економіки разом з недостатнім досвідом господарювання в умовах ринку викликає неабиякі труднощі у менеджерів компаній, відповідальних за цінову політику. Зазвичай ціну встановлюють інтуїтивно, або ж «таку, як у всіх», не надто переймаючись питаннями її обґрунтування. Водночас теорія ціноутворення в ринкових умовах пропонує надзвичайно широкий спектр наукових методів встановлення ціни та способів її зміни в бік підвищення чи зниження. Тож майбутнім спеціалістам в сфері управління вкрай необхідно бути озброєними потрібними знаннями і розуміти, як треба грамотно обирати та обґрунтовувати цінову стратегію компанії, як ефективно застосовувати різні методи аналізу чинників ціноутворення, як обрати з-поміж багатьох підходів до встановлення ціни саме той, який буде найкращим за наявних умов та обмежень, як доцільно будувати оперативну цінову політику з урахуванням економічної кон’юнктури, що схильна до постійних змін.

 

 

 

1 ЕКОНОМІЧНА  СУТЬ І ФУНКЦІЇ ЦІНИ

 

 

Ціна  і цінова політика – один з найважливіших  напрямів діяльності підприємства. Ціною називають визначену заздалегідь плату за будь-яку послугу або товар, чи суму, яка має бути сплачена при акті покупки.

Законодавство про ціни і ціноутворення ґрунтується  на Конституції України та складається  з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу  України, законів України "Про  природні монополії", "Про захист економічної конкуренції" цього Закону та інших нормативно-правових актів. За законом України про ціни та ціноутворення термін ціна має таке визначення. Ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару. За Господарським Кодексом за статтею 189 ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. [6]

Ціна - це кількість грошей, які потрібно заплатити  за право власності на товар. Вона є грошовим вираженням вартості, цінності товару. В ринковій економіці ціна виступає тією ланкою, що пов'язує виробника  товару і його споживача, тобто сполучає виробництво і споживання. Від  її рівня залежить реалізація інтересів  як виробників, так і споживачів. Висока ціна сприяє реалізації інтересів  виробника і продавця товару, бо приносить йому високий дохід. Водночас, вона негативно впливає на інтерес  споживача, покупця, бо він за придбання  товару повинен платити більшу частину  свого доходу, ніж за нижчої ціни. Отже, ціна повинна бути на такому рівні, аби забезпечувати реалізацію інтересів  як продавця, виробника, так і покупця, споживача. Тому необхідний механізм, який би дозволив встановлювати ціну саме на такому рівні. [23]       

Ціна  – складна економічна категорія. У ньому фокусуються майже  всі основні економічних відносин у суспільстві. Насамперед, це стосується виробництва та реалізації товарів, формуванню їх вартості, і навіть до створення, розподілу та використання грошових накопичень. Ціна опосередковує все товарно-грошові відносини. Встановлення єдиної ціни всім покупців – справа порівняно нове. Історично ціни встановлювали продавці та покупці під час переговорів друг з одним. [5]

Важливою  характеристикою  ціни  є  її  структура,  яка  показує  частку кожного  елемента  ціни  в  її  абсолютному  значенні.  Ціни   мають   різні структури,  що  зумовлюється  неоднаковим  їх   складом   та   особливостями формування окремих елементів. Якщо склад ціни відомий, то  можна встановити в її величині частку витрат, прибутку чи товарних  податків,  що  дає  змогу визначити шляхи зміни ціни  та  коригувати  цінову  стратегію  підприємства. Тому обґрунтованість кожного елемента  ціни  та  досягнення  її  оптимальної структури є важливим завданням ціноутворення.[28]

Державна  цінова політика є складовою частиною державної економічної та соціальної політики і спрямована на забезпечення:

 - розвитку національної економіки та підприємницької діяльності;

 - протидії зловживанню монопольним (домінуючим) становищем у сфері ціноутворення;

 - розширення сфери застосування вільних цін;

 - збалансованості ринку товарів та підвищення їх якості;

 - соціальних гарантій населенню в разі зростання цін;

 - необхідних економічних гарантій для виробників;

 - орієнтації цін внутрішнього ринку товарів на рівень цін світового ринку.[20]

          Цінова політика представляє собою важливий елемент загальної стратегії підприємства, і безпосередньо входить у такий великий її розділ, як ринкова стратегія. Вона з’єднує в собі як стратегічні, так і тактичні аспекти і в найбільш загальному вигляді може бути визначена як діяльність керівництва підприємства по встановленню, підтримці і зміненню цін на продукцію, яка здійснюється в руслі загальної стратегії підприємства і спрямована на досягнення його цілей і задач. Стратегічні аспекти цінової політики включають договірні заходи по встановленню і зміненню цін, які спрямовані на регулювання діяльності всієї виробничої і товаропровідної мережі підприємства, і підтримку конкурентоспроможності продукції і послуг у співвідношенні з цілями і задачами загальної стратегії фірми. Тактичні аспекти цінової політики включають заходи короткострокового і разового характеру, які спрямовані на виправлення деформації в діяльності виробничих підрозділів і товаропровідної мережі, яка виникає внаслідок непередбачених змін цін на ринках чи поведінки конкурентів, помилок управлінського персоналу, і можуть іноді йти всупереч стратегічним цілям підприємства. [15]

      Вибирані підприємством стратегічні форми цінової політики і варіанти її здійснення безпосередньо випливають із її ринкової стратегії. В залежності від застосованої комбінації варіантів ринкової стратегії вибирається форма здійснення цінової політики, а саме :

1. Домогтися такого рівня цін, верхня границя якого забезпечувала би підприємству максимальний прибуток.
2. Забезпечити підприємству “нормальний прибуток” (витрати виробництва плюс середня норма прибутку).
3. Вести політику “цінової” конкуренції та здійснювати політику “нецінової” конкуренції.
4. Встановлювати ціни на рівні “лідера” чи цін конкурентів.
5. Забезпечити “престижні” ціни, особливо підкреслюючи якість продукції.
6. Добиватися сталості цін і прибутку маневруванням факторами виробництва.
7. Встановлювати низькі ціни для проникнення на ринок.[3]

 

1.1 Елементи ціни

 

 

          Кожний  вид  ціни  складається  з  окремих  частин,   які   називаються елементами. До елементів ціни  належать:  собівартість ,  прибуток, мито,  акцизний  збір,   податок   на   додану   вартість, посередницько-збутова націнка і торговельна надбавка.

Основу  структури ціни продукції становлять її собівартість і прибуток. Собівартість, як відомо, характеризує витрати підприємства на виготовлення і реалізацію продукції. Кожне підприємство намагається  повністю компенсувати втрати, що пов'язані  з виробництвом продукції, і отримати якнайбільший прибуток. Прибуток підприємства є джерелом фінансування поточних витрат і подальшого його розвитку. Важливе місце у структурі ціни належить також податкам. Акцизи, мито і податок на додану вартість (ПДВ) є непрямими податками, які сплачує кінцевий споживач. Серед податкових надходжень і обов'язкових платежів у бюджет основними є податок на додану вартість (~ 50 % надходжень), податок на прибуток (~ 30 % надходжень) і акцизний збір. Податок на додану вартість є непрямим податком, який включається у ціну товару, є частиною приросту вартості, що утворюється на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення, і вноситься до Державного бюджету. [5]

Об'єктом  оподаткування є прибуток, який визначають шляхом зменшення суми скоригованого  валового доходу звітного періоду на суму:

1. валових витрат платника податку;
2. амортизаційних відрахувань.

Прибуток  платників податку, включаючи засновані  на власності окремої фізичної особи  підприємства, оподатковується за ставкою 30 % до об'єкта оподаткування.

Акцизний  збір — це непрямий податок на високорентабельні  та монопольні товари, що включаються  в їх ціну. Акцизний збір обчислюється у відсотках до обороту або у твердих сумах (гривнях або євро) з одиниці реалізованої продукції, або за єдиними на всій території України ставками. До переліку товарів, за які сплачується акцизний збір, входять ювелірні вироби із золота й срібла, діаманти, лікеро-горілчані та тютюнові вироби, коньяк, вино, пиво солодове, легкі, середні та важкі дистилятори, спеціальні бензини, бензини моторні з вмістом не менше 5 % високооктанових кисньовмісних домішок. Ставка акцизного збору у відсотках передбачена тільки для ювелірних виробів і становить приблизно 55 %. Для решти підакцизних товарів визначені тверді суми на одиницю з обороту. [5]

Мито  стягується за товари та інші предмети, які перетинають митний кордон України, і входять у ціну товару. Митні  збори — це вид митних платежів, які сплачуються при оформленні вантажної митної декларації. Митні  збори нараховуються у відсотках  до митної вартості або у вигляді  ставки збору і сплачуються в  національній валюті.