Система автоматизованого контролю і управління процесом нейтралізації стічних вод

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2014 в 00:01, курсовая работа

Краткое описание

Метою розробки системи автоматизованого контролю і управління вузлом нейтралізації стічних вод є підвищення точності вимірювання рівня pH .
Система автоматизованого контролю і правління вузлом нейтралізації повинна мати наступні розділи:
Область застосування
Метод (методи) виміру
Показники точності, характеристики похибки або невизначеність виміру
Вимоги до засобів вимірювання
Умови виконання вимірювань

Содержание

Вступ 2
Розрахунок витрат на виробництво 3
Витрати на основні матеріали 3
Витрати на покупні вироби 3
Витрати на заробітну плату 4
Загальновиробничі витрати 6
Адміністративні витрати 6
Позавиробничі витрати 6
Формування ціни на pH-метр 8
Визначення експлуатаційних витрат 9
Заробітна плата обслуговуючого персоналу лабораторії метрології 9
Амортизаційні відрахування за рік 10
Витрати на електроенергію 10
Витрати на поточний ремонт та допоміжні матеріали 12
Інші витрати 12
Визначенні технічного рівня нової системи 14
Визначення економічної ефективності розробки 18
Література 19

Прикрепленные файлы: 1 файл

Экономика.docx

— 329.93 Кб (Скачать документ)

 

γ – коефіцієнт, що враховує преміальні та інші заохочувальні виплати робітникам, у частках одиниці;

λ – норма відрахувань у фонд соціального страхування, в частках одиниці.

 грн.

Введення нової МВВ передбачає зменшення кількості робітників, що обслуговують pH-метр до двох чоловік. Отже:

 грн.

 

4.2 Амортизаційні відрахування  за рік

Амортизаційні відрахування за рік для базового і проектного варіантів розраховуються за формулою

 

,

 

де К – капітальні вкладення, грн;

а – норма амортизаційних відрахування за рік, % (відповідно до діючого законодавства).

 грн.

 грн.

 

4.3 Витрати на електроенергію

Витрати на електроенергію для базового і проектного варіантів визначаються за формулою

 

,

 

 

 

 

 

 

де – кількість годин роботи ЗВТ на рік, год;

 –  середньо витрачена потужність, кВт;

 –  встановлена оплата за 1 кВт*год електроенергії, грн.

Планова кількість годин на рік, з огляду на прийнятий режим роботи:

 

,

 

де – календарна кількість днів на рік;

 –  кількість вихідних днів на  рік;

 –  кількість святкових днів на  рік;

 –  кількість робочих днів на  рік, які відведені на ремонт  та повірку;

 –  кількість змін роботи на добу;

 –  тривалість зміни, год;

 –  коефіцієнт використання системи  за зміну.

В умовах виробництво неперервне, тому:

 

 год.

 

 грн.

 

 грн.

 

 

 

 

 

 

 

4.4Витрати на поточний ремонт та допоміжніматеріали

Витрати на поточний ремонт і повірку ЗВТ за базовим та проектним варіантам визначаються за формулою

 

,

 

де – норматив витрат на поточний ремонт і повірку ЗВТна 1000 годин роботи (приймаємо 0,03–0,07);

К – капітальні вкладення, грн.

 грн.

 грн

 

4.5 Інші витрати

До цієї статті належать витрати, які пов’язані з експлуатацією ЗВТ, послугами сторонніх організацій та іншими адміністративно-управлінськими витратами. Величина за рік для базового і проектного варіантів складає 1,5% від суми за кошторисом.

 

 

 грн.

 

 грн

Розрахунки, проведені у розділі 4, зводимо у таблицю 4.1

 

 

 

Таблиця 4.1 Кошторис експлуатаційних витрат

 

Статті витрат

Витрати за базовим варіантом, грн

Витрати за новим варіантом, грн

 Зарплатня обслуговуючого персоналу  з нарахуваннями

210038,4

140025,6

 Амортизаційні відрахування

3304,389836

2965,030514

 Витрати на електроенергію

13115,52

9789,12

 Витрати на поточний ремонт  і повірку ЗВТ

713,7482046

640,446591

 Інші витрати

3407,580871

2301,302957

Всього:

230579,6389

155721,5001


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Визначення технічного рівня  нової системи

При розрахунку економічної ефективності нових ЗВТ витрати за варіантами необхідно довести до вигляду, з яким порівнюють, за їх продуктивністю або виробничими можливостями. Для цього слід розраховувати узагальнений показник якості нової системи за порівнянням з базовою за формулою

,

де – кількість врахованих найважливіших показників;

 –  коефіцієнт, який враховує важливість  і-го показника;

 –  одиничний коефіцієнт якості  за і-м показником.

Одиничні показники якості визначаються за формулами:

– показники, зростання чисельного значення яких вказує на погіршення якості з лінійним зв’язком між величиною показника та якістю виробу:

 

,

 

де – чисельні значення і-го порядку для нового та базового варіантів;

 

  • показники, зростання чисельного значення яких поліпшує якість, з лінійним зв’язком між значенням показника та цінністю споживання пристрою:

 

 

 

Основні показники:

  1. Споживана потужність, Вт – Х1
  2. Межа допустимої основної абсолютної похибки, % – Х2
  3. Максимальна температура вимірювального середовища, ⁰С – Х3
  4. Діапазон виміру, од. pH– X4

 

Таблиця 5.1 Основні показники якості

Показники

Споживана потужність, Вт

6

8

1.33

Межа допустимої основної абсолютної похибки, %

2

5

2.5

Максимальна температура вимірювального середовища, ⁰С

40

25

1.6

Діапазон виміру, од. pH

0-14

0-12

1.16


 

Коефіцієнт, який враховує важливість і-го показника, розраховують методом розставлення пріоритетів.

Для проведення експертизи членам експертної комісії пропонується незалежно один від одного попарно порівняти всі показники між собою. При цьому необхідно оцінити тільки перевагу одного показника перед іншим. Знаку „більше”, „менше” або „дорівнює” відповідає відповідний коефіцієнт переваги, на основі якого розраховують відносні оцінки – пріоритет.

Таблиця 5.2 Експертне порівняння показників

Параметри

Експерти

Підсумкова оцінка

Числове значення

1

2

3

4

5

6

7

Х1 і Х2

<

<

<

<

>

<

<

<

0.5

Х1 і Х3

<

=

>

=

>

<

=

=

1.0

Х1 і Х4

<

=

=

<

<

<

>

<

0.5

Х2 і Х3

>

>

>

>

>

=

>

>

1.5

Х2 і Х4

>

>

>

<

<

<

<

<

0.5

Х3 і Х4

<

=

<

<

<

<

<

<

0.5


 

На основі прийнятої системи порівняння складаємо квадратну матрицю.

 

Показник

Крок

Х1

Х2

Х3

X4

Перший

Другий

Третій

 

Х1

1

0,5

1

0,5

3

0,188

11

0,179

41,74

0,184

Х2

1,5

1

1,5

0,5

4,5

0,281

18,25

0,297

61,875

0,273

Х3

1

0,5

1

0,5

3

0,188

11

0,179

41,74

0,184

X4

1,5

1,5

1,5

1

5,5

0,344

21,25

0,346

81,625

0,36

Всього

       

16

1

61,5

1

226,98

1


 

Ступінь важливості пріоритету кожного показника ( ) визначають за формулою:

 

 

де – удільна вага і-го показника за результатами експертних оцінок;

 –  кількість показників приладу.

 

Відносні оцінки розраховуються до тих пір, поки їх подальші максимально наблизяться до попередніх.

Відносну оцінку у других та подальших кроках розраховують за формулами:

 

Відносну оцінку отримують, як правило, на другому кроці, приймаючи за коефіцієнт важливості ( ) і-го показника.

На основі наведених розрахунків визначимо загальний показник якості за формулою:

 

Відносну оцінку отримують, як правило, на другому кроці, приймаючи за коефіцієнт важливості ( ) і-го показника.

 

Отже, після введення нової системи автоматизованого контролю і управління вузлом нейтралізації стічних вод узагальнений показник якості збільшився на 64% в порівнянні з базовим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.  Визначення економічної ефективності розробки

Узагальнюючим показником порівняльної економічної ефективності даного варіанта є економічний ефект за рік, який визначає ефект у сфері його застосування.

 

,

 

де – показник якості;

 –  експлуатаційні витрати за рік  споживача, грн;

 –  капітальні витрати на НДР, які  пов’язані з виготовленням нового  ЗВТ, не враховані в його собівартості, і які дорівнюють 20% від капітальних  вкладень за новою системою, грн;

 –  нормативний коефіцієнт економічної  ефективності, який дорівнює 0,15.

 грн.

Отже, можна зробити висновок, що розробка системи автоматичного керування і управління вузлом нейтралізації стічних вод є економічно доцільною, що підтверджується позитивним економічним ефектом. Тобто за рахунок введення нової системи автоматизованого контролю і управління вузла нейтралізації стічних вод зменшилися капітальні вкладення в проектному варіанті, зменшення кількості робітників, що обслуговують рН-метр до двох чоловік, за рахунок збільшення показника якості на 64%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7 Література

  1. Фомин В.Н. Квалиметрия. Управление качеством. Сертификация. Курс лекций. – М.: ЭКМОС, 2000. – 320 с.
  2. Экономика химической промышленности: Учебник для вузов / В.Л. Клименко и др. – Л.: Химия, 1990. – 288 с.
  3. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.
  4. Шепеленко Г.И. Экономика, организация и планирование производства на предприятии. Учеб.пособие – Ростов-на-Дону: МарТ, 2001. – 544 с.
  5. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. Підручник – К.: КНЕУ, 2000.

Информация о работе Система автоматизованого контролю і управління процесом нейтралізації стічних вод