Шпаргалка по дисциплине "Економіка підприємства"

1. Нематеріальні ресурси та їх види.Нематеріальні  ресурси – це складова п-ва, здатна забезпечувати економічну користь протягом тривалого періоду. Характерні: відсутність матеріальної основи і невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання. Види: Об'єкти промис. власності (винаходи, пром. звязки, товарні знаки, корисні моделі) Об'єкти інтелектуальної власн. (програмне забезпечення ЕОМ, бази даних, бази знань, твори науки, л-ри, мис-ва) Інші нематер. рес. (ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції, зазначення походження товару, Гудвіл) Серед об'єктів пром. влас. важливу роль відіграють винаходи – це результат творчої  діял-сті людини в будь-якій технології, що позначається новизною і дає позитивні результати.

2. Вимірники обсягу продукціїОдиниці виміру - величини, на основі яких порівнюють інші однорідні з ними величини, тобто вимірники, які дають можливість обчислювати різні об'єкти обліку. З цією метою використовують натуральні та вартісні одиниці виміру. При обліку продукції в натуральному виразі застосовують фізичні одиниці виміру: штуки, тонни, кілограми, метри тощо. Натуральний вираз продукції промисловості - вираження обсягу продукції, а також сукупності порівняно однорідних матеріальних благ у фізичних одиницях (кілограмах, метрах, штуках тощо). Облік виготовленої продукції в натуральному виразі здійснює кожне підприємство. 

3. Форми та системи оплати праці. Праця – це цілеспрямована діяльність людини. Показником ефективності праці є продуктивність. Продуктивність праці – це показник ефективності трудової д-сті працівників п-ва і визначається відношенням обсягу виробленої продукції до витрат праці. Форми: погодинна і відрядна. Погодиннна оплата праці передбачає кількість відпрацьованого часу з урахуванням рівня кваліфікації. Проста погодинна – застосовують е часто, але для визначення тарифних заробітків при бригадній оплаті праці. Погодинно-преміальна – згідно з системою оплата праці має стабільний характер. Відрядна форма – визначає визначення розміру заробітку за к-ть виробленої продукції в одиницю часу за встановленими тарифами. Застосовують де можливий облік колективної або індивідуальної праці. Пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна, колективна.

4. Санація суб’єктів господарювання.Санація – це комплекс послідовних заходів спрямованих на виведення підприємства з кризи з метою відновлення або досягнення високого рівня прибутковості та конкурентоспроможності. Якщо підприємство має підготовлений персонал, ринки збуту товарів, приймається рішення про здійснення санації. План фінансового оздоровлення містить такі етапи: обґрунтування варіанта санації, розрахунок загального обсягу фінансових ресурсів на здійснення санації, термін погашення капіталу та повернення інвестованого капіталу, фінансові результати реалізації плану (чиста теперішня вартість, внутрішня норма доходності, термін окупності проекту.)

5 Нормування оборотних коштів: дозволяє ефективно використовувати  оборотні кошти на підприємстві; забезпечує безперервний і безперебійний процес виробництва; сприяє виконанню планів виробництва, реалізації продукції; сприяє мінімізації ризику підприємницької діяльності. Нормування оборотних коштів для утворення виробничих запасів здійснюється з метою забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції. Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів, послабленню режиму економії та їхньому використанню не за призначенням. Недостача оборотних коштів негативно впливає на ефективність їх використання, так і на ефективність виробництва.

6. Мета фінансового планування полягає в забезпеченні підприємства необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності. Основними фінансовими документами, в яких втілюється фінансове планування, є бюджет грошових доходів - видатків, прогнозування обсягів очікуваного прибутку, обсягів інвестицій, розміру дивідендів, зовнішніх запозичень та інше. У практиці фінансового планування застосовуються такі методи: економічного аналізу, нормативний, балансових розрахунків, грошових потоків, метод багатоваріантності, економіко-математичне моделювання.

7. Ефективність використання оборотних коштів не можна виміряти за допомогою одного показника. Для цього необхідна система показників, найважливішим з яких є швидкість обертання. Коефіцієнт завантаження- характеризує величину оборотних коштів на 1 грн реалізованої продукції. Коефіцієнт ефективності - характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн оборотних коштів.

8. Інноваційні процеси та їх види. Інноваційні процеси – це сукупність прогресивних, якісно нових змін, які безперервно виникають в часі та просторі. Оцінювання, прийняття й реалізація нових рішень у галузях техніки становлять суть економічних процесів. За сферою застосування поділяють: технічні новини і нововведення – нові вироби, технології, засоби вир-ва. організаційні інновації, економічні інновації, соц.. інновації, юридичні нововведення

9. Під персоналом підприємства розуміють сукупність осіб, що працюють на певному підприємстві та вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності, знання та навички в проведення господарсько-фінансової діяльності підприємства, реалізацію його статутних завдань. Залежно від функцій у складі виробничого персоналу підприємств торгівлі виділяють 4 категорії працівників: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

11. Підприємництво як сучасна  форма господарюванняПідприємство- це самостійний су’бєкт господарювання, який має права юр. особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання прибутку. Підприємство вважається створеним з дня держ. реєстрації. Внутрішня діяльність кожного п-ва регулюється його статутом і колективним договором. Основні функції: матеріально-технічне забезпечення, виготовлення продукції для продажу і власної потреби, продаж і постачання продукції споживачеві, сплата податків, платежів у бюджет та інші позабюджетні фонди. Структура п-ва: цехова (основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні і тд.) Безцехова, Корпусна, Комбінантська

12. Цілі та напрями діяльності  підприємства:Напрями: маркетинговий (вивчення ринку товарів, послуг), Виробничий (забезпечення матеріально- тех. ресурсами), Післяпродажний сервіс (організ. гарантійного ремонту, сервісного обслуговування клієнтів), Інноваційний (науково-технічні розробки), Економічний (планування, облік, звітність, ціноутворення, зовнішньоекономічна діяльність, фінансування) Соціальний (створення належних умов праці та відпочинку працівників) Цілі: одержання прибутку, забезпечення споживачів продукцією згідно з ринковим попитом, своєчасна виплата зарплати, створення робочих місць, охорона довкілля, створення для працівників належних і безпечних умов праці, створення можливостей для професійного зростання.

13. Підприємство підчас своєї  діяльності здійснює певні затрати,  пов’язаним з виробництвом та  реалізацією продукції і тд. Розрізняють витрати пов’язані з операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю п-ва. Розрізняють операційні витрати: матеріальні, на оплату праці, на соціальні потреби, амортизаційні відрахування. На практиці не всі витрати пов’язані з виробництвом. Тому розрізняють витрати на продукцію та витрати періоду. Класифікація операційних витрат: закінчені та незакінчені, на продукцію та періду, прямі та непрямі, основні та  накладні.

14. виокремлюють такі основні  види підприємств: державні, засновані  на державному типі власності. Оскільки вона поділяється на загальнодержавну, регіональну і комунальну, відповідно виокремлюють такі самі види підприємств; колективні, що базуються на власності трудового колективу. Серед них розрізняють колективні трудові підприємства, кооперативні, підприємства громадських організацій та ін.; приватнокапіталістичні, в основі яких — власність окремої особи — наймача робочої сили; колективні капіталістичні, що ґрунтуються на власності кількох або багатьох власників капіталу, які наймають робочу силу; індивідуальні, засновані на приватній власності фізичної особи та її особистій праці; сімейні, що функціонують на основі праці своєї сім'ї; спільні (або змішані), які створюються на поєднанні різних форм власності, у тому числі із залученням іноземного капіталу;орендні, які орендує за певну плату трудовий колектив або інші суб'єкти господарської діяльності.

15. Найбільшу питому вагу серед  витрат підприємства  мають операційні  витрати. Ці витрати формують  собівартість продукції , яку  виготовляє підприємство. Отже собівартість  продукції – це вираження у  грошовій формі поточних витрат  підприємства на підготовку виробництва продукції, її виготовлення і збут. Для забезпечення беззбитковості ці витрати повинні відшкодовуватисьза рахунок виручки від продажу виготовленої продукції. Розрізняють: індивідуальну і галузеву. Нормативна, планова, фактична, кошторисна, цехова, виробнича, повна. Не всі витрати входять  у собівартість продукції. Існує три способи планування собівартості продукції.

16. Згідно з ч. 1 ст. 80 ГК і ч. 2 ст. 1 Закону "Про господарські  товариства" до господарських  товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Господарське товариство як суб'єкт і об'єкт права власності (майновий комплекс) характеризується складною майновою і фінансовою структурою. вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.