Поняття заробітної плати, її ознаки

• загальну суму заробітної плати  з розшифровкою за видами виплат;

• розміри й підстави відрахувань із заробітної плати;

• суму заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

За наявності спору про розміри  належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений  ним орган повинен сплатити передбачене  цією статтею відшкодування в  тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Якщо звільнений працівник до одержання  остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір зазначеної в частині першій цієї статті компенсації зменшується на суму заробітної плати, отриманої за новим місцем роботи.

Згідно зі ст. 24 Закону України “Про оплату праці” виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється виплачувати заробітну плату в магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах за винятком випадків, коли заробітна плата виплачується особам, які працюють у цих закладах.

За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати  може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на зазначений ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Обчислення середньої заробітної плати

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлено постановою Кабінету Міністрів України1. Цей Порядок застосовується у таких випадках:

• надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у  зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають  дітей, або виплати їм компенсації  за невикористані відпустки;

• надання працівникам творчої  відпустки;

• виконання працівниками державних  і громадських обов’язків у робочий  час;

• переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я;

• переведення вагітних жінок і  жінок, які мають дітей віком  до трьох років, на іншу легшу роботу;

• надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

• виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати вивільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;

• службових відряджень;

• вимушеного прогулу;

• направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

• звільнення працівників-донорів  від роботи;

• залучення працівників до виконання  військових обов’язків;

• тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;

• забезпечення допомогою у зв’язку  з тимчасовою непрацездатністю та допомогою  у зв’язку з вагітністю та пологами;

• в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати  здійснюються виходячи із середньої  заробітної плати.

Для обчислення пенсій середня заробітна  плата визначається відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Період, за яким обчислюється середня  заробітна плата. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

В усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і  забезпечення допомогою у зв’язку  з тимчасовою непрацездатністю або  у зв’язку з вагітністю та пологами середньомісячна заробітна плата  обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних  місяців працівник не працював, середня  заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Працівникам плаваючого складу суден  флоту рибної промисловості і  працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати для забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватись виходячи з виплат за 12 календарних місяців.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з  інших поважних причин не працювали  і за ними не зберігався заробіток  або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Для працівників з відрядною  оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 
     У всіх широко відомих  системах оплати праці персоналу  зростання доходів повинно бути  поставлене у пряму залежність  від зниження затрат праці  і матеріалів на одиницю продукції,  підвищення якості і конкурентоспроможності  продукції, збільшення обсягу  виробництва і продажу товарів  і так далі.  Необхідність досягнення  рівноваги або хоча б взаємоувязки  між доходами і результатами  праці стосується матеріальної  винагороди не тільки працівників-виконавців, а й усіх фахівців і керівників  виробництва. Тому потрібно застосовувати комплексну систему соціально-економічного регулювання заробітної плати або доходів різних категорій персоналу, яка забезпечила б справедливе винагороди будь-якого працівника, компенсацію його особистих трудових витрат. Створення системи справедливого регулювання заробітної плати та особистих доходів працівників припускає підвищення державної ролі в розвитку соціального партнерських відносин між персоналом і роботодавцем. Це буде сприяти підвищенню якості роботи, зростання доходів та рівня життя кожного працівника на вітчизняних підприємствах.